Рішення

від 04.12.2024 по справі 550/802/24

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/802/24

Провадження № 2/550/308/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 грудня 2024 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Хоменка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Шукевич Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як орган опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просив:

- позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на дитину: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 передати на опікування органу опіки та піклування виконавчому комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області з метою подальшого влаштування;

- стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття, на користь осіб або установ, в яких будуть утримуватись діти;

- стягнути з ОСОБА_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, на користь осіб або установ, в яких буде утримуватись дитина.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до якого вона є одинокою матір`ю: відомості про батька у документах про народження дитини ОСОБА_2 записані за заявою матері відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі, проте спільно не проживають, фактично сімейні стосунки між ними припинені. Діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають зареєстрованого та постійного місця проживання, перебувають на обліку у службі у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах, а сім`я ОСОБА_6 - на обліку та під соціальним супроводом комунальної установи «Центр надання соціальних послуг виконавчого комітету Чутівської селищної ради», з підстав ухилення батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від виконання батьківських обов`язків. Батьки не піклуються про матеріальне утримання дітей, їх стан здоров`я, не забезпечують належних умов проживання, не доглядають за ними, не приділяють уваги розвитку, залишають в умовах, які загрожують їх життю та здоров`ю, не забезпечують задоволення мінімальних базових потреб, самоусунулись від їх виховання та утримання, повністю передавши їх на виховання та утримання державі. Мати вчинила злочин проти дитини ОСОБА_1 , допустивши злісне невиконання встановлених законом обов`язків по догляду за сином, яке спричинило тяжкі наслідки для його здоров`я. ОСОБА_3 офіційно не працює, веде бродячий спосіб життя, не має постійного місця проживання, періодично тимчасово мешкає у своїх знайомих, приятелів, не має постійних засобів для свого та дітей існування, живе за рахунок своїх знайомих, за останні пів року змінила своє місце проживання щонайменше 5 разів. ОСОБА_4 ніде не працював, існував за рахунок тимчасових одноразових заробітків, постійних засобів для існування не мав, проживав із співмешканкою ОСОБА_7 та її двома малолітніми дітьми у найманому житловому будинку, долею сина ОСОБА_8 не переймався, самоусунувся від його виховання та утримання, на даний час мобілізований до лав ЗСУ.

Мати ОСОБА_3 не працює над розвитком вмінь та навичок: діти відстають у своєму розвитку та не володіють навичками і вміннями відповідно до свого віку. Дитина ОСОБА_2 не уміє проситися на горщик, самостійно мити руки, умиватися, їсти ложкою, пити з чашки, одягатися. Мати часто залишає дітей без нагляду та свого спілкування, пріоритетом для неї є спілкування у соціальних мережах, пошук нових знайомств, а не діти та їх розвиток.

Батько дитини ОСОБА_1 ОСОБА_4 повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків з виховання та матеріального утримання малолітнього сина, не брав участі у його вихованні, не спілкується з ним у обсязі, необхідному для його самоусвідомлення, не піклується про фізичний, духовний, моральний розвиток, не бере жодної участі у створенні для дитини належних умов для життя, не проявляє ніякої турботи, не цікавиться дитиною, повністю ігнорує його та його потреби.

Службою у справах дітей виконавчого комітету за участю спеціалістів КУ «Центр надання соціальних послуг виконавчого комітету Чутівської селищної ради», педіатра КНП «Чутівська центральна лікарня», за фактами загрози для життя та здоров`я дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено оцінку рівня їх безпеки у сім`ї матері ОСОБА_3 від 10.01.2024 року та 15.02.2024 року, відповідно до результатів яких, рівень безпеки дітей у сім`ї: небезпечно; існує необхідність вжиття негайних дій у межах сім`ї для захисту життя і здоров`я дітей; у разі повторного виявлення небезпеки, для забезпечення соціального захисту дітей необхідно здійснити негайне відібрання дітей у батьків. ОСОБА_4 у службі у справах дітей власноручно написав заяву про влаштування сина ОСОБА_8 до патронатної сім`ї. Мати ОСОБА_3 також написала заяву про влаштування лише дітей без неї до спеціалізованого будинку дитини або патронатної сім`ї, мотивуючи таку свою заяву бажанням працевлаштуватися, знайти житло, створити прийнятні умови для повернення дітей у сімейне оточення.

21.05.2024 року Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Чутівської селищної ради прийняла рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав на дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідність позбавлення інтересам дітей.

Представник позивача ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 повідомлена про розгляд справи згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений їй строк відзиву на позов або інших клопотань до суду не подала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлень про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне проводити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 його матір`ю є ОСОБА_10 (а.с.40). При цьому відомості про батька записані за заявою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.45).

З матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_1 перебуває на обліку дітей, служби у справах дітей виконавчого комітету Чутівської селищної ради, як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах, а саме проживання у сім`ї, у якій батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, а сім`я ОСОБА_5 на обліку сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та під супроводом Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг виконавчого комітету Чутівської селищної ради», з підстав ухилення ОСОБА_5 від виконання батьківських обов`язків з виховання малолітніх дітей.

ОСОБА_5 разом з дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеними особами, фактичне місце проживання їх зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 (а.с.33,43,48).

Відповідно до акту обстеження умов проживання дітей в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у якому вони проживають, опалення пічне, твердим паливом, наявна електроенергія, меблі та спальні місця у мінімальній кількості, наявна постільна білизна. Продукти харчування у необхідній кількості. Санітарний стан будинку задовільний. Обробляють городню ділянку. Наявний сезонний одяг та взуття (а.с.133).

Відповідно до акту обстеження умов проживання дітей в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , у якому вони проживають, у приміщенні тепло, температурний режим не порушено, санітарний стан задовільний, продукти харчування наявні, мінімальний запас, електроенергія наявна, запас дров наявний, опалення пічне на твердому паливі. Одяг та взуття в наявності, наявні місця для сну (а.с.134).

Відповідно до акту обстеження умов проживання дітей в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у якому вони проживають, опалення газове пічне, наявна електроенергія, в будинку тепло, меблі у необхідній кількості, наявні окремі спальні місця та постільна білизна. Санітарний стан потребує поточного прибирання, наявні продукти харчування. Водопостачання колодязь на подвір`ї. У літній кухні обладнана ванна кімната. Підсобного господарства не утримують., обробляють городню ділянку, 0,10 га. Наявна побутова електротехніка (пральна машина, холодильник). Наявні окремі спальні місця, сезонний одяг та взуття, ванночка для купання (а.с.135).

Відповідно до акту обстеження умов проживання дітей в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у якому вони проживають, наявне газо, електро, водопостачання, санітарний стан задовільний, опалення централізоване, електрокотел, наявні продукти харчування у мінімальній кількості та їжа готова для вживання. Наявний одяг та взуття по сезону, меблі та предмети побуту в достатній кількості. Підсобне господарство не утримують. Діти мають окремі ліжкомісця, одяг та взуття по сезону наявні. Продукти харчування для молодшого сина дитяча суміш наявна (а.с.136).

Відповідно до акту обстеження умов проживання дітей в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у якому вони проживають, опалення пічне твердим паливом, наявна електроенергія, запасу дров немає, водопостачання колодязь у сусідів, будинок потребує ремонту і прибирання, двір занедбаний, зруйнована огорожа. Меблі та спальні місця у необхідній кількості, наявна постільна білизна. Запас продуктів харчування мінімальний. Відсутнє місце для купання. Підсобного господарства не утримують. Наявні окремі спальні місця, постільна білизна, письмовий стіл, наявний сезонний одяг та взуття. Для дитини ОСОБА_1 немає окремого ліжка, візочка, одягу та іграшок (а.с.137, 138).

Відповідно до акту обстеження умов проживання дітей в будинку за адресою: АДРЕСА_4 , у якому вони проживають, будинок без комунальних зручностей, наявне електро та газопостачання, опалення пічне твердим паливом, водопостачання колодязь на вулиці. Меблі та спальні місця у необхідній кількості, побутова електротехніка телевізор. Підсобного господарства не утримують, городню ділянку не обробляють (а.с.139).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 написали заяви про влаштування дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до патронатної сім`ї з метою подолання складних життєвих обставин (а.с.113,114).

Згідно рішення виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області №12 від 27.06.2024 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , на дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матері ОСОБА_5 на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.144, 145-152).

Суд зазначає, що відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК Українивизначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитинивід 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

За приписами ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного із них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України, а саме - ухилення батьків від обов`язків по вихованню дитини; жорстоке поводження батьків із дитиною, батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами, експлуатація дитини, примушування її до жебракування та бродяжництва, а також у інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Потрібно з`ясувати, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява № 39948/06 від 18 грудня 2008 року, параграф 50).

Судом встановлено, що мати ОСОБА_5 та батько ОСОБА_4 ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, а саме не піклуються про їх матеріальне утримання, стан здоров`я, не забезпечують належних умов проживання, не доглядають за ними, не приділяють уваги розвитку, залишають в умовах, які загрожують їх життю та здоров`ю, не забезпечують задоволення мінімальних базових потреб, самоусунулись від їх виховання та утримання.

Суд зазначає, що на протязі розгляду даної справи в суді, системних та постійних заходів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо покращення умов проживання та виховання дітей, вжито не було. В матеріалах справи наявні докази, не спростовані відповідачами, що умови проживання є незадовільними для життя та здоров`я дітей. Крім того, відповідач ОСОБА_4 не заперечував проти позбавлення його батьківських прав на дитину ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів аліментів на утримання дітей суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 23-1 Закону України «Про охорону дитинства» у разі, якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових, майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дітей.

Також, згідно ч. 4 ст. 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом .Якщо стягуютьсяаліменти надвох ібільше дітей,суд визначаєєдину часткувід заробітку(доходу)матері,батька наїх утримання,яка будестягуватися додосягнення найстаршоюдитиною повноліття. Якщопісля досягненняповноліття найстаршоюдитиною ніхтоз батьківне звернувсядо судуз позовомпро визначеннярозміру аліментівна іншихдітей,аліменти стягуютьсяза вирахуваннямтієї рівноїчастки,що припадалана дитину,яка досяглаповноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про позбавлення відповідачів батьківських прав, а тому вважає, що наявні підстави для стягнення з дня пред`явлення даного позову із ОСОБА_3 на користь осіб або установ, в яких будуть утримуватись діти, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 липня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття, та із ОСОБА_4 на користь осіб або установ, в яких буде утримуватись дитина, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Одночасно, суд роз`яснює, що відповідно до приписів ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною шостою вищевказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, а суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за подання до суду позовної заяви, яка подана юридичною особою (3028,00х 2 = 6056,00) гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 189, 258, 259, 263-265, 268, 273,280-283, 352, 354, 430 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , жительку АДРЕСА_1 , на дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , на дитину: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передати на опікування органу опіки та піклування виконавчому комітету Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області з метою подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 липня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття, на користь осіб або установ, в яких будуть утримуватись діти.

Стягнути з ОСОБА_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь осіб або установ, в яких буде утримуватись дитина.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках (3028,00 грн. з кожного) судовий збір на користь держави в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач виконавчий комітет Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, юридична адреса: с елище Чутове, Полтавський район, Полтавська область, вул. Набережна, буд. 9, код ЄДРПОУ- 44054741.

Відповідач 1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 .

Відповідач 2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду виготовлено 13 грудня 2024 року.

Суддя Д.Є. Хоменко