Рішення

від 16.12.2024 по справі 755/18050/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/18050/23

Провадження №: 2/755/7627/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Яровенко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту посилаючись на те, що 18 листопада 2022 року шляхом підписання Анкети-Заяви № 943404 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 укладено публічний договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 3 907 гривень. Станом на 04.09.2023 року заборгованість відповідача перед кредитором за заявою № 172 становить 3907 грн. Згідно Заяви № 225 від 22.11.2022 року позичальник просив кредитодавця видати йому 4 303 грн. Строк користування траншем становить 12 місяців. На підставі заяви були отримані кошти в розмірі 4 303 грн. Станом на 04.09.2023 року заборгованість відповідача за заявою № 225 становить 4 274,20 грн. Згідно до Заяви № 265 від 27.11.2022 року позичальник просив видати йому 3 786 грн. строком користування 12 місяців. Станом на 04.09.2023 року заборгованість відповідача перед кредитодавцем за заявою № 265 становить 4 151, 90 грн. Згідно до заяви № 306 про видачу траншу від 29.11.2022 року позичальник просив видати йому кредит 6 893 грн, строком на 12 місяців. На підставі Заяви № 306 позичальником були отримані кошти в розмірі 6 893 гривень. Згідно Заяви № 1886 про видачу траншу від 03.01.2023 року позичальник просив кредитодавця видати йому 2 667 грн. строком на 12 місяців. На підставі Заяви № 1866 позичальником були отримані кошти в розмірі 2 667 грн. Станом на 04.09.2023 року заборгованість відповідача перед кредитодавцем за заявою № 1866 становить 2 320,26 грн. У відповідача в результаті порушення встановленого графіку погашення кредиту та відсотків станом на 04.09.2023 року наявний загальний розмір заборгованості перед позивачем за заявами № 172, 225, 265, 306, 1866, який становить 20 975,36 грн. Добровільно відповідач заборгованість не повертає, у зв`язку з чим Позивач змушений звернутися до суду з даним позовом .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 липня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» про закриття провадження у справі № 755/18050/23 в частині вимог задоволено. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом закрито в частині вимог щодо стягнення 2 227, 49 грн. Продовжено розгляд справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в іншій частині.

Відповідачу ухвалу про відкриття провадження від 28 листопада 2023 року та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками була направлена на адресу зазначену у позові.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 укладено публічний договір про споживчий кредит шляхом підписання відповідачем Анкети - Заяви.

Згідно п. 2.1. Заяви про видачу траншу № 172 від 18.11.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» надало кредитні кошти ОСОБА_1 в розмірі 3 907, строком на 12 місяців, що підтверджується документом на видачу готівки № 3388523867 від 18.11.2022 року.

Згідно до п. 2.1. Заяви про видачу траншу № 225 ОСОБА_1 були видані кредитні кошти у розмірі 4 303 грн., строком на 12 місяців, що підтверджується документом - квитанцію на видачу готівки у гривні № 3391171053 від 22.11.2022 року, на видачу готівки, де отримувачем зазначений ОСОБА_1

Згідно до п. 2.1. Заяви про видачу траншу № 265 від 27.11.2022 року ОСОБА_1 були надані кредитні кошти в розмірі 3 786 грн., строком на 12 місяців.

Згідно до п. 2.1. Заяви про видачу траншу № 306 від 29.11.2022 року ОСОБА_1 були видані кредитні кошти у розмірі 6 893 грн., строком на 12 місяців, що підтверджується документом - квитанцію № 3395453374 від 29.11.2022 року, на видачу готівки у гривні, де отримувачем зазначений ОСОБА_1

Згідно до п. 2.1 Заяви про видачу траншу № 1886 від 03.01.2023 року ОСОБА_1 видано кредитні кошти в розмірі 2 667 грн строком на 12 місяців, що підтверджується документом - квитанцію на видачу готівки у гривні № 3421514168 від 03.01.2023 року, на видачу готівки де отримувачем зазначений ОСОБА_1

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб - сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 , договори шляхом підписання анкет-заяв прирівнюються до укладених в письмовій формі.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договорами, кредитні кошти не повернув.

Отримання відповідачем кредитних коштів відповідно до заяв про видачу траншу № 172, № 225, № 306, № 1866 підтверджується документами на видачу готівки отримувачу ОСОБА_1 кредитних коштів, проте відповідно до заяви про видачу траншу № 265 від 27.11.2022 року документ на видачу готівки, отримувачу ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Таким чином, кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується документ на видачу готівки щодо успішності видачі коштів відповідачу.

Проте, щодо заяви про видачу траншу розмірі 3 786 грн. відповідно № 265 від 27.11.2022 року, матеріали справи не містять.

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» № 04-09/2023/1 від 04.09.2023 року відповідачу було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, яким повідомлено, що в результаті порушення встановленого графіку погашення кредиту та відсотків станом на 04.09.2023 року загальний розмір заборргованості позичальника за заявами № 172225,265,306,1866 становить 20 975,36 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за заявами №172225,265,306,1866 перед Товариством з обмеженою відповідальністю « НоваПей Кредит» .

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України, не надано доказів підтвердження видачі кредитних коштів за заявою про видачу траншу № 265 від 27.11.2022 року у розмірі 3 786 грн., а тому підстав для стягнення даної частини боргу не має через необґрунтованість та недоведеність заборгованості в цій частині.

Отже, зважаючи на те, що відповідач не виконав грошове зобов`язання за кредитними договорами, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14 595,97 грн.

Одночасно із цим суд враховує, що відповідачем до рішення суду виконано зобов`язання на суму 2 227,49 грн.

В порядку ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2684,00 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про судові витрати на професійну допомогу у розмірі 5 000 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 та ч.1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази на підвтердження витрат правничої допомоги у розмірі 5 000 грн., які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору, а отже у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому, суд дійшов висновку, що в цій частині слід відмовити.

Таким чином, дослідивши вказані матеріали, суд вважає, що підстав для задоволення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомоги немає, оскільки позовні вимоги в частині витрат на професійну правничу допомогоне підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 595 (чотирнадцять тисяча п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 коп.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2024 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит», код ЄДРПОУ 40055034, місцезнаходження: 03026, м. Київ, Столичне Шосе, 103, оф. 1307.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.О. Яровенко