Справа № 754/14588/24
Провадження №: 2/755/10736/24
У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
"13" грудня 2024 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бажаємо Здоров`я» про усунення перешкод у безпечному використанні житла шляхом заборони використання генератора,-
в с т а н о в и в:
19.11.2024 року на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бажаємо Здоров`я» про усунення перешкод у безпечному використанні житла шляхом заборони використання генератора.
19.11.2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву передано в провадження судді Коваленко І.В.
22.11.2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 залишено без руху, з наданням позивачу можливості виправити недоліки в строк, визначений в ухвалі суду.
10.12.2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі згідно із статтями 185, 186 ЦПК України не встановлено.
Відповідно до частин першої, другої статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Заяв та клопотань, які б підлягали вирішенню при відкритті провадження, не подано.
При цьому, суд враховує положення ч. ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та з огляду на викладене вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.
За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, як вбачається, разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання даного позову, посилаючись на положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Як зазначає заявник у своєму клопотанні, наразі він позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання даного позову, в розмірі та порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір», оскільки має скрутне матеріальне становище. Зокрема, позивач вказує на те, що він є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію в розмірі 2 864,29 грн., на підтвердження чого надав докази про підтвердження майнового стану, що є підставою, для звільнення його від сплати судового збору, на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначає перелік підстав щодо розстрочення, відстрочення сплати судового збору, його зменшення та звільнення від сплати.
Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
При цьому, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Разом з тим, ч. 1 ст. 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, враховуючи наведені положення закону щодо порядку сплати судового збору, а також те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн., за подання даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити 1 211,20 грн.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, станом на 09.12.2024 р. та довідку з АТ КБ «Приватбанк».
Отже, з огляду на норми ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», в даному випадку, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача та звільнення його від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 136, 175, 177, 187, 261, 274-279, 353 ЦПК України, суддя -
п о с т а н о в и в:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
Звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бажаємо Здоров`я» про усунення перешкод у безпечному використанні житла шляхом заборони використання генератора.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бажаємо Здоров`я» про усунення перешкод у безпечному використанні житла шляхом заборони використання генератора.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Не пізніше п`ятиденного строку відповідач має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У разі неподання у встановлений судом строк яких, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://court.gov.ua/sud2604.
Оскарження ухвали суду, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя :
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123807408 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Коваленко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні