печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21327/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Остапчук Т.В. з участю секретаря Чепляка А.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі 757/21327/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТ ЛІМІТЕД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ КОРП», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фролова Олена Олександрівна про скасування державної реєстрації прав (речових прав на нерухоме майно), -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа з вимогами про скасування державної реєстрації прав (речових прав на нерухоме майно). 30.10.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, шляхом заборони відчуження належного товариству з обмеженою відповідальністю «Карт Лімітед» (код юридичної особи: 38545974) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо розпорядження та відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. За частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Слід зазначити, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення, у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Як убачається із матеріалів справи, між сторонами існує спір, предметом якого, зокрема є квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , однак позивач звертається до суду із заявою та просить накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 , що, не відповідає предмету заявлених позовних вимог. Доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно не відповідають змісту позовних вимог та не пов`язані з суб`єктивними правами позивача на предмет спору. Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі 757/21327/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТ ЛІМІТЕД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ КОРП», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фролова Олена Олександрівна про скасування державної реєстрації прав (речових прав на нерухоме майно), - залишити без задоволення. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.В.Остапчук
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123807554 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Остапчук Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні