Постанова від 17.01.2024 по справі 757/21327/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/21327/23 Головуючий у І інстанції Остапчук Т.В.

Провадження №22-ц/824/4720/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем Українии

17 січня 2024рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Подвезька Дмитра Віталійовича на ухвалу Печерського районногосуду м. Київ від 29 червня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Карт Лімітед», товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ КОРП», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фролова Олена Олександрівна про скасування державної реєстрації прав (речових прав на нерухоме майно), -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Подвезько Д.В., звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД», ТОВ «ІТ КОРП», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фролова Олена Олександрівна та просила суд ухвалити рішення, яким скасувати незаконну державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ «ІТ КОРП» на об`єкт речових прав за реєстраційним номером: 2537904480000, а саме: житловий будинок загальною площею 4 445 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 15.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62386977 від 17.12.2021 року.

15.06.2023 року представник позивача - адвокат Подвезько Д.В., звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити відчуження житлового будинку загальною площею 4 445 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта речових прав 2537904480000, а також заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії з будь-яким нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Київвід 29 червня 2023 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник заявника - ОСОБА_1 - адвокат Подвезько Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначив, що відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції безпідставно послався на положення ч. 6 та ч. 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку», вказавши на пріоритетність прав іпотекодержателя щодо задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що саме позивачка ОСОБА_1 є іпотекодержателем переданої ТОВ «КАР ЛІМІТЕД» в іпотеку складської будівлі загальною площею 819,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а подані нею позовна заява та заява про забезпечення позову пов`язані лише із необхідністю захисту її порушених прав, саме як іпотекодержателя.

Апелянт заперечує щодо висновків суду про неналежне обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначає, що у заяві наведене логічне та послідовне обґрунтування вимог необхідності застосування заходів забезпечення позову, вказане посилання на можливі ризики, настання яких може призвести до порушення прав позивача, а також інших осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД » адвокат - Філатова Т.М. посилається на безпідставність доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану.

Вказує, що згідно Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек від 05.05.2023 за №331411986, наявний запис про іпотеку 22578311 від 28.09.2017, іпотекодержатель - ОСОБА_1 , іпотекодавець - ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД», об`єкт іпотеки - складська будівля загальною площею 819,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано обтяження за №22577763 - заборона на нерухоме майно, де обтяжувачем є ОСОБА_1 .

Крім того, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.11.2021 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо обєкта нерухомого майна: складська будівля загальною площею 819,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД» на праві приватної власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 101873880000.

Отже, представник відповідача вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що права позивача, як іпотекодержателя майна, а саме: складської будівлі загальною площею 819,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , захищені.

Представник відповідача ТОВ «ІТ КОРП» - адвокат Герасимчук В.А. у відзиві на апеляційну скаргу також посилається на безпідставність її доводів, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану. Вказує, що представником позивача не було надано суду обґрунтованих доказів, що можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист.

У судовому засіданні представник відповідача, ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД», адвокат Філатова Т.М. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, підтримавши доводи, викладені нею у відзиві на апеляційну скаргу.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.

Так, позивачу ОСОБА_1 судова повістка направлена на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена нею у процесуальних документах по справі, як засіб зв`язку.

Відповідачу ТОВ «ІТ КОРП» судова повістка направлена на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зазначена представником відповідача - адвокатом Герасимчуком В.А. у процесуальних заявах, поданих до суду, як засіб зв'язку.

Керуючись положеннями ч. 2 статті 372 ЦПК України, апеляційний суд вважав за можливе розглядати справу за відсутності учасників, які не з`явились, з огляду на їх належне повідомлення про судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД», вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзивах на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не аргументовано заяву про забезпечення позову, щодо застосовування заходів забезпечення позову та не надано доказів щодо реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають встановленим по справі обставинам та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункти 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

За змістом статті 149 ЦПК України підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким скасувати незаконну державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ «ІТ КОРП» на об`єкт речових прав за реєстраційним номером: 2537904480000, а саме: житловий будинок загальною площею 4 445 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 15.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою О.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62386977 від 17.12.2021 року.

В доводах заяви про забезпечення позову заявник зазначав, що 28.09.2017 року ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД» за нотаріально посвідченим договором передало ОСОБА_1 в іпотеку складську будівлю загальною площею 819,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотека зареєстрована в установленому законом порядку, на предмет іпотеки накладено заборону відчуження.

Із осені 2020 року ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД» з дозволу іпотекодержателя здійснювало реконструкцію предмета іпотеки, надбудовуючи додаткові поверхи. Станом на день звернення до суду із цією заявою, предмет іпотеки складається з 10 поверхів.

Заявник зазначав також, що боржники за основним договором не виконали своє зобов`язання.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, представник позивача зазначав, що відповідач ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД», не бажаючи виконувати за боржників їхні зобов`язання та не бажаючи настання несприятливих для себе наслідків у вигляді звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки, звернулося до приватного нотаріуса КМНО Фролової О.О. і на підставі підроблених документів зареєструвало за ТОВ «ІТ КОРП» предмет іпотеки з надбудованими додатковими поверхами як новозбудований у 1991 році житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (тобто за іншою адресою), намагаючись таким чином вивести закладену і арештовану будівлю з-під боргів і арештів у власність «дружнього» підприємства.

Вказував також, що предмет іпотеки реконструйований у багатоквартирний житловий будинок, до спільного будівництва якого ТОВ «КАРТ ЛІМІТЕД» на платній основі залучає фізичних осіб, вступаючи з ними у договірні відносини на підставі договорів про пайову участь. З огляду на вказане, забезпечення позову у обраний заявником спосіб може запобігти пов`язаним із такою схемою негативним наслідкам.

Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві про забезпечення позову та у апеляційній скарзі, колегія суддів враховує наступне.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу".

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

З позовної заяви вбачається, що предметом спору є скасування державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ «ІТ КОРП» на об`єкт речових прав за реєстраційним номером: 2537904480000, а саме: житловий будинок загальною площею 4 445 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо скасування державної реєстрації речових прав на конкретний об`єкт нерухомого майна, позивачем надано суду докази, що майно, щодо якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову, зареєстровано на праві власності за відповідачем, позивач обґрунтовано навів припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо цього майна може призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Наведені заходи забезпечення позову відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду, оскільки майно відповідача, яке є предметом спору, може бути відчужене останнім у будь-який час.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначених обставин належним чином не врахував, не взяв до уваги, що предметом позову є скасування державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , і заходи забезпечення позову стосуються саме цього об`єкту об`єкт речових правз реєстраційним номером 2537904480000, а не предмету іпотеки, іпотекодержателем якого є ОСОБА_1 , у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Подвезька Дмитра Віталійовича - задовольнити.

Ухвалу Печерського районногосуду м. Київ від 29 червня 2023 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову - скасувати.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Подвезько Дмитра Віталійовича про забезпечення позову у даній справі - задовольнити.

Заборонити відчуження житлового будинку загальною площею 4 445 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта речових прав 2537904480000.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії з будь-яким нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 25 січня 2024 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Слюсар Т.А.