Ухвала

від 16.12.2024 по справі 462/9305/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/9305/24

УХВАЛА

16 грудня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г .М., вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ПАРТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» та ОСОБА_1 про визнання права власності та зняття арешту з майна,

встановив:

представник позивача ТОВ «ІНДАСТРІ ПАРТ» - адвокат Мельниик М. А. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати за позивачем право власності на 5/10000 реальних часток на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136300:04:001:0035 та зняти арешт із майна, що накладений приватним виконавцем Маковецьким З. В. постановою про арешт майна боржника від 29.05.2024 року у виконавчому провадженні 75127630.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збірсправляється увідповідному розмірівід прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,встановленого закономстаном на01січня календарногороку,у якомувідповідна заяваабо скаргаподається досуду,-у відсотковомуспіввідношенні доціни позовута уфіксованому розмірі.За подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1, 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір»).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Як вбачається із положень ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Однак, на підтвердження дійсної вартості спірного об`єкта нерухомого майна представником позивача до матеріалів позовної заяви не долучено підтверджуючі документи з визначеною вартістю такого майна станом на час пред`явлення позову до суду, що унеможливлює визначити дійсну ціну позову згідно позовних вимог та відповідно встановити суму судового збору, який підлягає сплаті за пред`явлення до суду такого позову.

Крім цього, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач пред`явив дві позовні вимоги, майнового та немайнового характеру:

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Також, згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак в порушення зазначених вимог, у позовній заяві не міститься відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в усіх учасників справи.

Положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Представником позивача до матеріалів позовної заяви долучено копію постанови про арешт майна боржника, однак така копія є нечитабельною.

Представником позивача разом з позовною заявою подано клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича.

Згідно ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Судом не встановлено обставин, які би унеможливили залучення до справи третьої особи самим позивачем, якщо останній вважає за необхідне участь такої у даній справі

Крім цього суд звертає увагу представника позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно з ч. 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

За змістом ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 року № 270 оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Тобто до інших видів листів крім листів з оголошеною цінністю опис вкладення не передбачений.

Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 року у справі № 820/1186/17 зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю.

Отже, виходячи зі змісту ч. 7 ст. 43 ЦПК України, належним виконанням стороною справи указаної норми Кодексу, є надсилання нею саме поштою листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю) іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Таким чином, зважаючи на те, що представник позивача звернувся до суду із заявою через систему «Електронний суд», а саме в електронній формі, тому необхідно надати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення усім учасникам справи копій поданих до суду документів.

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується відповіддю № 958227 від 10.12.2024 року, відповідач ОСОБА_1 , знятий з реєстрації 07.06.2023 року за адресою АДРЕСА_2 , однак у накладній № 1363846 від 05.12.2024 року, яка долучена як доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками, зазначається, що такі скеровувались за адресою АДРЕСА_2 , що не є належним виконанням вимог у розумінні ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Враховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху та зобов`язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

При цьому позивач попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута йому.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,

постановив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ПАРТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» та ОСОБА_1 про визнання права власності та зняття арешту з майна залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує п`яти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: Пилип`юк Г. М.

Оригінал ухвали.