Рішення

від 16.12.2024 по справі 447/3064/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/870/24 Справа №447/3064/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.12.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ТОВ «Нафтогаз» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

в с т а н о в и в:

28.10.2024 представник ТОВ «Нафтогаз» Сагайдак Т.І. звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив стягнути з ОСОБА_1 22204,62 гривень майнової шкоди завданої внаслідок ДТП та судові витрати 3028 грн. В обґрунтування позову наведено таке. 30.04.2023 відповідач у м. Новий Розділ по провулку Придорожній Стрийського району Львівської області керуючи автомобілем марки «LAND ROVER» номерний знак НОМЕР_1 була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміну, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення із залізобетонною електронною опорою №19 повітряної високовольтної електролінії №16 до ТП-свердловин, після чого залишила місце ДТП, до якої була причетна, що підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД №475899 від 11.05.2023, серії ААД №475898 від 11.05.2023, схемою місця ДТП від 04.05.2023, заявою ОСОБА_2 від 01.05.2023. Згідно з пп. а п. 2.10 ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Але відповідач порушила наведені правила дорожнього руху, та ряд інших, що встановлено та підтверджується постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 06.06.2023 у справі №447/1451/23. Згідно з постановою в судовому засіданні відповідач пояснила, що не бачила на що наїхала, думала, що це дерево, а не електроопора, крім того дуже переживала за автомобіль який пошкодила. Вину у вчиненому визнала, просила суд суворо не карати, зазначила, що тепер їй страшно керувати транспортним засобом. Постановою суду ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 124, 122-4 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення.

29.10.2024 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача

30.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалу суду від 30.10.2024 та додані до неї заява з додатками ОСОБА_1 отримала 14.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, що повернулося на адресу суду.

16.12.2024 представник позивача Сагайдак Т.І. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив такі задоволити.

16.12.2024 відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив.

Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 06.06.2023 у справі №447/1451/23 ОСОБА_1 визнали винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, а саме у тому що вона була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміни, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з електроопором. Автомобіль отримал механічні пошкодження. Таким чином ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3, 12.1, 13.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.. 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «LAND ROVER» номерний знак НОМЕР_1 здійснила зіткнення з електроопором, після чого залишила місце ДТП до якої була причетна. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10 а ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.. 122-4 КУпАП.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1269 від 09.07.2020 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії.

З матеріалів справи №447/1451/23 відомо, що в ніч з 30.04.2023 на 01.05.2023, внаслідок наїзду автомобіля, відбулося пошкодження залізобетонної опори повітряної високовольтної (6 кВ) електролінії №16 від РП-6/0,4 кВ №32 до ТП-свердловин водозабору «Дуброва».

Згідго кошторису Товариства від 03.05.2023, витрати по ліквідації наслідків наїзду на опору становлять 22204,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода , завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Постановою Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/1451/23, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано як таку, що завдала шкоди майну ТОВ «Нафтогаз Тепло» внаслідок зіткнення автомобіля марки «LAND ROVER» номерний знак НОМЕР_1 із залізобетонною опорою повітряної високовольтної (6 кВ) електролінії №16 від РП-6/0,4 кВ №32 до ТП-свердловин водозабору «Дуброва».

Оцінка суду.

Між сторонами виникли деліктні правовідносини врегульовані ЦК України.

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.1Договору управління майном (активами) від 11.02.2020 (далі Договір), зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 430, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передало позивачу майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33525073), як єдиний майновий комплекс, що визначене у підпункті 1.1.1 пункту 1.1. розділу 1 Договору в управління.

На виконання цього Договору між сторонами складено акт приймання-передачі Активів від 17.11.2022 (далі Акт).

Згідно з п.60.328 Акту Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів передало позивачу в управління повітряні лінії, серед яких є повітряна високовольтна (6 кВ) електролінія №16 до ТП-свердловин (ПЛ 6 кВ Л 16 РП-32 ТП-свердловин, ком. 11 (Повітряна лінія 6 кВ, довжина 3280м, опор 84 з/б, АС 3*35), 1969р. 3280 м), щодо якої відповідачем було завдано шкоди, що підтверджується Постановою , яка набрала законної сили.

Згідно ст.1029 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відповідно до ч.2 ст.1037 ЦК України управитель має право вимагати усунення будь- яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу.

Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність у тому числі, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, абзацом 1 частини третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Оскільки внаслідок неправомірних дій відповідача завдано збитків майну, що перебуває в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло», а тому у відповідності до вимог законодавства шкода має бути відшкодована відповідачем у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Водночас ст.82 ЦПК України закріплює підстави звільнення від доказування. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що відповідача визнали винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП суд доходить висновку, що вина її у завданні майнової шкоди позивачу - встановлена.

Фактично вартість ремонту залізобетонної опори становила 22204,62 грн. - сукупна вартість матеріалів, деталей та виконаних робіт. Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовна вимога про відшкодування майнової шкоди підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір у розмірі 3028 гривень слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» майнову шкоду у розмірі 22 204 (двадцять дві тисячі двісті чотри) гривні 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» судовий збір у справі у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», код ЄДРПОУ 42399765, місцезнаходження : 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 16.12.2024.

Суддя Головатий А. П.