Постанова

від 05.12.2024 по справі 677/894/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 677/894/23

Провадження № 22-ц/4820/2171/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю апелянтки ОСОБА_1 та її представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красилівської державної нотаріальної контори, третя особа на стороні відповідача Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , представника апелянтки ОСОБА_2 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області в складі судді Шовкун В.О. від 24 вересня 2024 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що в ході розгляду цивільної справи №677/425/23 їй стало відомо про те, що 17.12.2021 року державний нотаріус Красилівської нотаріальної контори прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Вказаною постановою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,7 га, що розташована на території Лагодинецької сільської ради, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Належно оформлену копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачка отримала в червні 2023 року.

На думку позивачки, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не відповідає вимогам чинного законодавства та грубо порушує її права як спадкоємця після смерті її батька.

Спадкова справа до майна померлого батька ОСОБА_3 № 140/2021 заведена за її заявою від 12.05.2021 року. Після відкриття спадкової справи державному нотаріусу надані правовстановлюючі документи на земельний пай та свідоцтво про право власності на майновий пай. Проте впродовж 2021-2023 років остання не видавала їй свідоцтва про право на спадщину після смерті батька.

15.12.2021 року ОСОБА_1 повторно звернулася з заявою до Красилівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку (пай) серії НБ № 364780, виданого ОСОБА_3 .

Вказана заява від 15.12.2021 року без жодних зауважень була прийнята державним нотаріусом. Про прийняття постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2021 року державний нотаріус не повідомила ОСОБА_1 в установленому порядку. Окрім цього, вказана постанова не внесена до реєстру нотаріальних дій у відповідності до вимог с. 52 ЗУ «Про нотаріат», розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Після подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку державний нотаріус у неї не вимагала, не роз`яснила інших умов, наслідків, за дотримання яких видається свідоцтво про прийняття спадщини, також не встановлювала строк для подання необхідних документів.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд скасувати постанову державного нотаріуса Красилівської нотаріальної контори Тиховської В.В. від 17.12.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.09.2024 року ОСОБА_1 до Красилівської державної нотаріальної контори, третя особа на стороні відповідача Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,- відмовлено.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне та задовольнити її позов. На її думку, суд першої інстанції безпідставно послався на те, що начебто позивачкою не надано правовстановлюючих документів, хоча всі необхідні документи подані державному нотаріусу.

Також суд не врахував, що ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом, а нотаріус відмовила апелянтці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

В апеляційній скарзі представник апелянтки ОСОБА_2 просить скасувати рішення як незаконне та задовольнити позов. На його думку, після подачі позивачкою заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріус виключно за власної ініціативи намагалася отримати дані щодо земельної ділянки. Вчинення таких дій при прийнятті спадщини законом не передбачені і здійснюються після отримання заяви про видачу свідоцтва про прийняття спадщини. Після отримання заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва нотаріус, не здійснюючи будь-яких дій, незаконно відмовила у вчиненні нотаріальної дії.

У спірній постанові державний нотаріус безпідставно зазначила, що позивачка не надала документів на спадкове майно.

Про незаконність постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2021 року свідчить те, що вона не внесена у реєстр для реєстрації нотаріальних дій відповідно до ст. 52 Закону України «Про нотаріат», розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що ОСОБА_1 12.05.2021 року подала до Красилівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_3 .

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.05.2021 року державним нотаріусом Тиховською В.В., на підставі заяви позивачки, заведено спадкову справу, спадкодавець ОСОБА_3 , номер спадкової справи 140/2021.

15.12.2021 року ОСОБА_1 подала до Красилівської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,67 га, яка розташована на території Лагодинецької сільської ради, що належала ОСОБА_3 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,67 га, щорозташована на території Лагодинецької сільської ради, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з підстав неподання нею документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

В період з травня 2021 року по 15.12.2021 року державним нотаріусом Красилівської нотаріальної контори вживалися заходи для отримання відповідних документів з метою оформлення спадщини позивачці.

На підставі запитів державного нотаріуса Красилівської державної нотаріальної контори Тиховської В.В. ОСОБА_1 отримала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6822786200:02:001:0104, площею 1,6663 га, що розташована на території Лагодинецької сільської ради, номер НВ-6814431452021 від 12.08.2021 року.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що оскаржувана постанова нотаріуса відповідає вимогам закону, а тому відсутні підстави для її скасування.

Доводи апеляційних скарг про помилковість цих висновків суду є безпідставними.

Так,відповідно доч.ч.1,3ст.1296ЦК Україниспадкоємець,який прийнявспадщину,може одержатисвідоцтво проправо наспадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

За частиною 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

За змістом статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників. Внесення до Єдиного реєстру боржників державного або комунального підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства; в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно з ч.1 ст. 69 цього Закону нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

Порядок видачі свідоцтв про право на спадщину врегульовано нормами глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі Порядок).

Так, згідно з пунктами 4.9, 4.10 глави 10 розділу ІІ Порядку свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

За змістом пункту 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.14 глави 10 розділу II Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна (пункт 4.16 глави 10 розділу II Порядку).

Згідно з пунктом4.19. глави 10 розділу II Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього (пункт 4.21 глави 10 розділу II Порядку).

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Не підтвердження складу спадкового майна позивачка подала до нотаріальної контори державний акт серії ЯБ №364780 від 09.09.2002 року на право власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6822786200:02:001:0104, площею 1,67 га.

На підставі запиту нотаріуса позивачка отримала щодо спадкової земельної ділянки з кадастровим номером 6822786200:02:001:0104 витяг з Державного земельного кадастру, який є обов`язковим для оформлення спадщини на земельну ділянку згідно пункту 4.21 глави 10 розділу II Порядку.

Водночас в матеріалах спадкової справи №140/2021 після смерті ОСОБА_3 відсутні дані про надання позивачкою нотаріусу витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822786200:02:001:0104, площею 1,6663 га, що розташована на території Лагодинецької сільської ради.

Як вбачається з пояснень апелянтки та її представника в апеляційному суді, саме внаслідок розбіжностей у даних щодо площі земельної ділянки в державному акті (1,67 га) та в даних Державного земельного кадастру щодо площі цієї ж земельної ділянки (1,6663 га) нотаріус повідомила їй про можливість видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 1,6690 га (згідно витягу з ДЗК). З цим не погоджується апелянтка, оскільки вважає, що має право на оформлення спадщини на земельну ділянку площею 1,67 га згідно державного акта.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вмотивованість оскаржуваної постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 не надала усі документи, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про невиконання нотаріусом обов`язку внести постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії до реєстру нотаріальних дій.

Так, перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси, визначений ст. 34 Закону України «Про нотаріат».

Постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не є нотаріальною дією, а тому не підлягає реєстрації відповідно до ст. 52 Закону України «Про нотаріат».

В оскаржуваній постанові нотаріусом дійсно помилково вказано про відмову апелянтці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, при цьому в мотивувальній частині постанови зазначено про розгляд державним нотаріусом заяви ОСОБА_1 від 15.12.2021 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,67 га. Відтак допущена помилка не свідчить про незаконність та необґрунтованість постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій з врахуванням суті спору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , представника апелянтки ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк