Ухвала

від 16.12.2024 по справі 910/18499/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"16" грудня 2024 р. Справа№ 910/18499/20 (910/18269/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024

у справі №910/18499/20(910/18269/23) (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Охріменка Олексія Олександровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація"

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи №910/18499/20

за заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімреактив"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/18499/20(910/18269/23) позов задоволено повністю; визнано недійсним договір купівлі-продажу векселів №Б-10-319/1 від 07.06.2010, укладений між ТОВ "Хімреактив", ТОВ "Міжгалузева машинобудівна корпорація" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"; застосовано наслідки недійсності правочину та стягнуто з ТОВ "Міжгалузева машинобудівна корпорація" на користь ТОВ "Хімреактив" 45116 520,00 грн.; стягнуто з ТОВ "Міжгалузева машинобудівна корпорація" на користь ТОВ "Хімреактив" судовий збір в розмірі 5368,00 грн.; стягнуто з ТОВ "Міжгалузева машинобудівна корпорація" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 674063,80 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/18499/20 (910/18269/23) в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу векселів №Б-10-319/1 від 07.06.2010 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2024 дану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_2, судді: ОСОБА_1, Отрюх Б.В.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.11.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_2, судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/18499/20(910/18269/23) залишено без руху у зв`язку з поданням апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

При цьому, п. 3 резолютивної частини ухвали від 05.11.2024 попереджено скаржника про передбачені ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений п.2 її резолютивної частини строк.

05.11.2024 та 07.11.2024 через систему Електронний суд від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Охріменка О.О. надійшло два аналогічних за змістом клопотання про повернення без розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 05.11.2024 надіслано одержувачу ТОВ "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація" через систему "Електронний суд" 06.11.2024 та в цей же день о 19:21 отримано останнім в електронному кабінеті.

Отже, зазначене судове рішення вважається врученим скаржнику відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України з наступного робочого дня після отримання його до електронного кабінету через систему "Електронний суд", тобто 07.11.2024 року, а тому граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, є 18.11.2024 року.

16.11.2024 року через систему "Електронний суд" тобто в межах встановленого судом строку, скаржником на виконання ухвали суду від 05.11.2024 року подано заяву про поновлення строків на подання апеляційної скарги з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

20.11.2024 через систему "Електронний суд" від скаржника надійшли заперечення на клопотання про повернення без розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 року витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 року для розгляду справи №910/18499/20(910/18269/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

10.12.2024 через систему "Електронний суд" від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Охріменка О.О. надійшла письмова позиція щодо безпідставності заяви скаржника про поновлення строків для подання апеляційної скарги.

12.12.2024 через систему "Електронний суд" від скаржника надійшли заперечення на письмову позицію арбітражного керуючого Охриманека О.О. від 10.12.2024 року.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням заяви про усунення недоліків, наданої на виконання вимог ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.

Згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваного рішення складено 10.07.2024 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року, з урахуванням вихідних днів, є 30.07.2024 року.

Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення місцевого господарського суду через систему "Електронний суд" 12.10.2024 року, тобто з пропуском двадцятиденного процесуального строку на його апеляційне оскарження більш ніж на два місяця. Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідні докази повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.26 національного стандарту ДСТУ 4163:2020") Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".

Так, звертаючись до суду із заявою про поновлення строку для подання апеляційної скарги, скаржник зазначає, що апеляційна скарга від 11.10.2024 року на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у даній справі є новою редакцією апеляційної скарги від 02.08.2024 року на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024, що зазначено в самій апеляційній скарзі в новій редакції від 11.10.2024, поданої 12.10.2024 року разом із заявою про усунення недоліків від 12.10.2024.

А оскільки апеляційна скарга від 02.08.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 подана в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, то існують підстави для поновлення строку для подання апеляційної скарги від 11.10.2024 року.

Однак, за висновками суду, в даному випадку відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Як встановлено колегією суддів, відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи копію рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 отримано скаржником через систему "Електронний суд" 12.07.2024 о 18:45.

Отже, зазначене судове рішення вважається врученим скаржнику відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України з наступного робочого дня після отримання його до електронного кабінету через систему "Електронний суд", тобто 15.07.2024 року.

Таким чином, судом встановлено, що оскаржуване рішення вручено скаржнику 15.07.2024, як наслідок останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року, з огляду на приписи ч.2 ст.256 ГПК України є 05.08.2024 року.

Натомість скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення місцевого господарського суду через систему "Електронний суд" 12.10.2024 року, тобто з пропуском двадцятиденного процесуального строку на його апеляційне оскарження.

Як встановлено судом, скаржником першу апеляційну скаргу на вищезазначене судове рішення подано 02.08.2024 року.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року відмовлено ТОВ "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/18499/20 (910/18269/23), апеляційну скаргу від 02.08.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі №910/18499/2(910/18269/23) залишено без руху, надано скаржнику 10-денний строк для сплати судового збору.

12.10.2024 року через систему "Електронний суд" скаржником подано до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги від 02.08.2024 року разом з апеляційною скаргою в новій редакції, а також окремо подано та зареєстровано судом апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду першої інстанції в новій редакції (далі - апеляційна скарга від 11.10.2024 року).

Ухвалою суду від 05.11.2024 року колегією суддів у складі головуючого судді Полякова Б.М., суддів: Отрюха Б.В., Доманської М.Л. апеляційну скаргу ТОВ "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація" від 02.08.2024 року повернуто без розгляду, оскільки останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після прийняття відповідної ухвали про повернення апеляційної скарги) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги.

Разом з тим, подаючи 12.10.2024 року через систему "Електронний суд" окрему апеляційну скаргу в новій редакції від 11.10.2024 року, скаржник не міг знати про результати розгляду його заяви про усунення недоліків апеляційної скарги від 02.08.2024 року та, з рештою, повернення її без розгляду ухвалою суду від 05.11.2024 року, а відтак апеляційна скарга від 11.10.2024 року по суті є іншою, новою, окремою апеляційною скаргою з іншими вимогами, яку не можна вважати поданою вдруге після повернення первісно поданої апеляційної скарги з усунутими недоліками, які б були підставою для її повернення, в контексті вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, в даному випадку двадцятиденний строк для подання апеляційної скарги слід рахувати з 15.07.2024 (дата отримання оскаржуваного рішення апелянтом), незважаючи на апеляційну скаргу від 02.08.2024, яка є окремою скаргою з іншими мотивувальною та прохальною частинами та питання про подальших рух якої станом на 12.10.2024 року не було вирішено.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Колегія суддів зазначає, що у скаржника було достатньо часу для підготування та подачі апеляційної скарги у межах визначеного ГПК процесуального строку, починаючи з дати отримання повного тексту оскаржуваного рішення - 15.07.2024 року.

При цьому, суд наголошує, що подання апеляційної скарги у короткий строк з моменту ознайомлення зі змістом оскаржуваного рішення суду є свідченням того, що скаржник намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, що в свою чергу, свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Разом з тим, отримавши оскаржуване рішення 15.07.2024 року, останній звернувся до суду з апеляційною скаргою тільки 12.10.2024 року.

Посилання скаржника на положення ст. 266 ГПК України щодо права на подання апеляційної скарги у зміненій редакції колегією суддів відхиляються, оскільки таке право має особа лише протягом строку на апеляційне оскарження, який в даному випадку апелянтом дотримано не було.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

В свою чергу, скаржником не наведено достатніх обґрунтувань поважності та не вказано у заяві про усунення недоліків інших причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, а також неможливості підготувати та подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, а несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду з огляду на наведені скаржником доводи, зумовлено не об`єктивними обставинами, а обставинами суб`єктивного характеру.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що скаржником у заяві не наведено жодних об`єктивно непереборних обставин, що не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки не надано та не зазначено жодної поважної причини неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

Враховуючи викладене, дослідивши подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням поданої на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2024 року у якості усунення недоліків апеляційної скарги заяви з додатковим обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ній доводи та причини в її обґрунтування неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України зазначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 261 ГПК України).

За вказаних обставин, оскільки причини пропуску строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, колегія суддів відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/18499/20(910/18269/23).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 256, 260, 261 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/18499/20(910/18269/23).

2. Апеляційну скаргу та додані до неї документи надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева Машинобудівна Корпорація".

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков