Постанова

від 28.11.2024 по справі 925/632/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. Справа№ 925/632/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Хрипуна О.О.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 28.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Петраківське"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 (повний текст складений 19.05.2024)

у справі №925/632/19 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом фермерського господарства "Петраківське"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (замінено на Калинопільську селищну раду)

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2019 року Фермерське господарство Петраківське (20500, с. Петраківка, Катеринопільський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 34891514) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом, у якому просить:

2. - визнати поновленим укладений 20 квітня 2012 року між Катеринопільською районною державною адміністрацією та фермерським господарством Петраківське договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим № 7122281000:02:002:0006;

3. - визнати укладеною між орендодавцем управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та орендарем Фермерським господарством Петраківське (код ЄДРПОУ 34891514) додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 20 квітня 2012 року щодо земельної ділянки з кадастровим № 7122281000:02:002:0006 в редакції позивача.

Короткий зміст попередніх судових рішень та мотиви їх прийняття

4. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.09.2019 (суддя О.В. Чевгуз), яке залишене без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, позов задоволено повністю.

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 відповідача ГУ Держгеокадастру у Черкаській області замінено на його правонаступника (власника землі) Катеринопільську селищну раду.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 в задоволенні клопотання Фермерського господарства «Петраківське» про закриття апеляційного провадження відмовлено; апеляційну скаргу Катеринопільської селищної ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2019 у справі №925/632/19 залишено без задоволення; апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2019 у справі №925/632/19 залишено без задоволення; апеляційне провадження по заяві Фізичної особи - підприємця Білоуса Євгенія Петровича про приєднання до апеляційних скарг закрито; рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2019 у справі №925/632/19 залишено без змін.

7. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 стягнуто з Катеринопільської селищної ради (20501, Черкаська область, Звенигородський район, смт. Катеринопіль, вул. Соборна, 12; код ЄДРПОУ 34393423) на користь Фермерського господарства Петраківське (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, с. Петраківка, код ЄДРПОУ 34891514) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. у справі № 925/632/19.

8. Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 21.09.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 і рішення Господарського суду Черкаської області від 20.09.2019 у справі № 925/632/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

9. Ухвалою від 16.02.2023 Господарський суд Черкаської області з урахуванням уточнень позивача щодо заявлених позовних вимог закрив провадження в частині вимоги визнати поновленим укладений 20 квітня 2012 року між Катеринопільською районною державною адміністрацією та фермерським господарством Петраківське договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим № 7122281000:02:002:0006.

10. На розгляді суду залишається лише позовна вимога визнати укладеною між орендодавцем - управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та орендарем- Фермерським господарством Петраківське (код ЄДРПОУ 34891514) додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 20 квітня 2012 року щодо земельної ділянки з кадастровим № 7122281000:02:002:0006 в редакції позивача, яка була наведена в позові.

11. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.05.2024 у позові ФГ "Петраківське" відмовлено повністю.

12. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі від 20.04.2012 з юридичної точки зору чинності не набув взагалі, незважаючи на те, що він сторонами фактично виконувався - земельну ділянку було передано у користування, орендна плата сплачувалася орендарем та приймалася орендодавцем.

13. За наявності факту не набрання чинності договором оренди землі від 20.04.2012 через відсутність його державної реєстрації, сплив визначеного строку дії цього договору, не виникнення в зв`язку із цим у позивача права оренди земельної ділянки, відсутність норми чинного законодавства, яка б встановлювала правомірність фактичного користування позивачем земельною ділянкою у ситуації, що виникла у спорі, - поновлення такого договору на новий строк шляхом визнання додаткової угоди до договору оренди від 20.04.2012 укладеною, є неможливим за правилами ЗУ "Про оренду землі", які поширюються виключно на договори, що укладені та набрали чинності з дотриманням правил та порядку, визначених законодавством.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

14. Не погодившись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 у справі №925/632/19, ФГ "Петраківське" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 у справі №925/632/19, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

15. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на те, що суд безпідставно застосував у даній справі висновки Верховного суду викладені в постанові ВП ВС від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц, оскільки фактичні обставини даної справи і справи № 696/1693/15-ц є відмінними.

16. Суд першої інстанції не врахував, що в усіх процесуальних документах по суті справи сторони (в т.ч. відповідачі) і прокурор визнавали, що договір оренди землі від 20.04.2012 в силу вимог п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» був укладений 20.04.2012 і набрав чинності після державної реєстрації речового права оренди (09.10.2013), що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття речового права оренди позивача на земельну ділянку.

17. Рішення суду першої інстанції ухвалене в супереч доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

18. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2024 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: Яценко О.В. (головуючий суддя), Палій В.В., Хрипун О.О.

19. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.09.2024.

20. У судове засідання апеляційної інстанції 12.09.2024 з`явився прокурор. З представником позивача не вдалося встановити відеоконференцзв`язок. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "Петраківське" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 у справі №925/632/19 відкладено на 03.10.2024.

22. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 № 09.1-08/3603/24, у зв`язку з рішення Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 про звільнення судді Палія В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/632/19.

23. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 925/632/19 між суддями від 01.10.2024, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Яценко О.В., суддів: Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.

24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Петраківське» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 у справі № 925/632/19; розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства «Петраківське» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 р. у справі № 925/632/19 призначено на 10.10.2024.

25. У судове засідання апеляційної інстанції 10.10.2024 з`явився прокурор, представник позивача приймав участь у судовому засіданні поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

26. Представником позивача під час судового засідання було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою відповідача.

27. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства «Петраківське» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 у справі № 925/632/19 відкладено на 11.11.2024.

28. У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 11.11.2024 по 15.11.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

29. У зв`язку з виходом судді Яковлєва М.Л. з відпустки, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне призначити справу до розгляду у судовому засіданні на нову дату.

30. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства «Петраківське» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 у справі № 925/632/19 за позовом Фермерського господарства «Петраківське» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (замінено на Катеринопільську селищну раду) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі призначено на 28.11.2024.

Позиції учасників справи

31. Представник відповідача та Черкаська обласна прокуратура у відзивах на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Фермерського господарства "Петраківське" заперечували і просили суд відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.05.2024 у справі №925/632/19 залишити без змін.

Клопотання учасників справи

32. 14.08.2024 представник позивача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

33. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 12.09.2024.

34. 17.09.2024 представник позивача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

35. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Палія В.В.) задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 03.10.2024.

36. Представник позивача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

37. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 10.10.2024.

38. Представник позивача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

39. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 11.11.2024.

40. 06.11.2024 від Калинопільської селищної ради надійшло клопотання про зміну найменування відповідача у справі № 925/632/19, яка обґрунтована тим, що у зв`язку із проведенням 17.10.2024 державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, просить змінити назву відповідача у справі № 925/632/19 - з Катеринопільська селищна рада (код ЄДРПОУ 34393423) на Калинопільська селищна рада (код ЄДРПОУ 34393423) у справі № 925/632/19.

41. Також до заяви додано копію витягу з копію Витягу та Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ юридичної особи: 34393423 станом на 17.10.2024.

42. Таким чином, було змінено найменування юридичної особи Катеринопільська селищна рада (код ЄДРПОУ 34393423) на Калинопільська селищна рада (код ЄДРПОУ 34393423).

43. За ч. 3 ст. 90 ЦК України найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

44. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма; 3-1) вид релігійної організації; 3-2) віросповідна приналежність релігійної організації тощо.

45. Виписка з ЄДРПОУ - це документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та податкових органах, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

46. У п. 12 постанови Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 910/18692/21 зазначено, що сама лише зміна найменування юридичної особи, її місцезнаходження не означають її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

47. Отже, апеляційний суд задовольняє заяву про зміну назви відповідача - Катеринопільська селищна рада (код ЄДРПОУ 34393423) на Калинопільська селищна рада (код ЄДРПОУ 34393423).

48. Представник позивача звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

49. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.) задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено, що судове засідання в режимі відеоконференції відбудеться 28.11.2024.

Явка представників учасників справи

50. У судове засідання 28.11.2024 з`явився представник Київської міської прокуратури.

51. У судовому засіданні 28.11.2024 представник позивача(скаржника) був присутнім в режимі відеоконференції.

52. Представник позивача(скаржника) просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

53. Представник прокуратури проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції просив залишити в силі.

54. 28.11.2024 в судове засідання відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про поважність причин нез`явлення в судове засідання суд не повідомляв, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом доставлення копій ухвали апеляційного суду до його електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.

55. Згідно з частиною 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

56. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

57. Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

58. В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

59. Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

60. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

61. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, а тому колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи без участі осіб, які не з`явилися.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

62. 20 квітня 2012 року між Катеринопільською районною державною адміністрацією та фермерським господарством Петраківське було підписано договір оренди землі площею 73,3507 га пасовища. Ділянка знаходиться за межами населеного пункту в адмінмежах Вербовецької сільської ради (а.с. 17 том 1).

63. ФГ Петраківське вказує, що орендована земельна ділянка на даний час має кадастровий номер 7122281000:02:002:0006, що підтверджується довідкою Відділу Державного комітету із земельних ресурсів у Катеринопільському районі Черкаської області від 13.11.2012 та не заперечується Катеринопільською селищною радою та іншими учасниками справи.

64. За умовами пункту 43 договору оренди землі цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Ця умова договору є істотною, з приводу якої сторони досягли згоди.

65. З матеріалів справи вбачається, що Договір оренди землі підписаний представниками обох сторін, скріплений їх печатками 20.04.2012 і земельну ділянку фактично передано ФГ Петраківське за актом приймання-передачі у цей же день.

66. Сторонами не заперечується, що за весь період з часу підписання Договору оренди землі 20.04.2012 і по даний час, ФГ "Петраківське" сплачує орендну плату за користування ділянкою в установленому договором порядку та розмірі.

67. Верховний Суд при скасуванні рішень судів попередніх інстанцій звернув увагу на помилковість висновків судів та доводів позивача про те, що між сторонами договору оренди землі виникли права та обов`язки стосовно оренди земельної ділянки саме з дати підписання цього договору, оскільки державну реєстрацію договору оренди землі (як обов`язкову умову набрання чинності договором) в установленому порядку ФГ Петраківське здійснено не було.

68. При попередньому розгляді справи було встановлено, що договір оренди не був зареєстрований не з вини ФГ Петраківське, оскільки на дату підписання договору оренди 20.04.2012 в орендодавця була відсутня затверджена технічна документація, без якої державна реєстрації договору оренди землі не є можливою. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку технічна документація, на підставі якої зареєстрована земельна ділянка, виготовлена 03.10.2012, цю ж дату зазначено й на колонтитулах звіту про виготовлення технічної документації.

69. 13.11.2012 Відділом Держкомзему надано висновок щодо виготовленої технічної документації на зазначену земельну ділянку та складено умови відведення земельних ділянок (в тому числі і спірної).

70. Голова Катеринопільської РДА 19.12.2012 розпорядженням № 347 затвердив технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування ФГ Петраківське на умовах оренди земельними ділянками державної власності (резервного фонду) сільськогосподарські угіддя за межами населеного пункту в адміністративних межах Вербовецької сільської ради.

71. Однак після затвердження орендарем технічної документації, в силу змін в системі реєстрації вже неможливо було зареєструвати договір оренди землі. Зокрема, з довідки Відділу Держземагенства від 23.09.2013 № 1640 вбачається, що з технічних причин відмови Перехідної реєстраційної системи Черкаської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру в листопадігрудні 2012 року реєстрація договорів оренди земель державної власності не проводилась.

72. Інших доказів та пояснень з даного питання суду учасниками справи на новому розгляді справи суду подано не було.

73. ФГ Петраківське після підписання Договору оренди землі, зареєструвало за собою особисте речове право оренди земельної ділянки за договором оренди землі лише 09.10.2013, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с 80 том 1).

74. Між сторонами немає спору щодо вибору належного відповідача на час звернення ФГ "Петраківське" із позовом до суду та в ході розгляду справи. З урахуванням змін в законодавстві України, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності, на час звернення до суду повноваження з передачі у власність або користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області перейшли до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області. В подальшому спірну земельну ділянку було передано у комунальну власність Катеринопільської селищної ради, яка стала її розпорядником з усіх питань, в т.ч. і продовження договору оренди землі.

75. До предмету доказування у виниклому спорі відноситься питання визначення моменту набрання чинності Договором оренди землі від 20.04.2012

76. Строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що набрання чинності та відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення (підписання).

77. Згідно п. 43 Договору оренди землі від 20.04.2012 цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

78. На звороті Договору місце про реквізити вчинення дії по реєстрації Договору у відділ Держкомзему залишилися незаповненими.

79. Як вбачається із тексту на звороті Договору оренди землі від 20.04.2012, Договір не був зареєстрований у відділі Держкомзему у Катеринопільському районі.

80. Таким чином слід вважати, що укладений сторонами правочин у формі договору оренди земельної ділянки, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, не можна вважати таким, що створює юридичні наслідки для його сторін у вигляді набуття прав та обов`язків стосовно його предмета.

81. В тексті Договору оренди землі від 20.04.2012 року (п. 8) вказано, що його укладено на 5 років.

82. В межах цього п`ятирічного терміну сторонами не було здійснено державну реєстрацію договору і він на час вирішення спору вже сплив.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

83. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

84. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

85. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

86. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

87. За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

88. Відповідно до статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

89. Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

90. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

91. Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

92. Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

93. Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

94. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

95. Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

96. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

97. Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", за змістом статті 1 якого, яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

98. Приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

99. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

100. Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (статті 124).

101. Проте, саме Законом України "Про оренду землі" врегульовані відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренду землі, його істотні умови, основні права та обов`язки сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

102. Так, статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

103. Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").

104. Відповідно до статей 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права

105. Згідно з положеннями статті 18 Закону України "Про оренду землі", в редакції станом на дату укладення Договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

106. Отже, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (юридичної сили) договір, укладення якого у письмовій формі вже відбулося.

107. Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

108. За змістом статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

109. Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

110. Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

111. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, позивач зазначив, що в усіх процесуальних документах по суті справи сторони (в т.ч. відповідачі) і прокурор визнавали, що договір оренди землі від 20.04.2012 в силу вимог п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» був укладений 20.04.2012 і набрав чинності після державної реєстрації речового права оренди (09.10.2013), що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття речового права оренди позивача на земельну ділянку.

112. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до вказаних тверджень відповідача, у зв`язку з наступним:

113. Верховний Суд при скасуванні рішень судів попередніх інстанцій звернув увагу на помилковість висновків судів та доводів позивача про те, що між сторонами договору оренди землі виникли права та обов`язки стосовно оренди земельної ділянки саме з дати підписання цього договору, оскільки державну реєстрацію договору оренди землі (як обов`язкову умову набрання чинності договором) в установленому порядку ФГ Петраківське здійснено не було.

114. ФГ Петраківське після підписання Договору оренди землі, зареєструвало за собою особисте речове право оренди земельної ділянки за договором оренди землі лише 09.10.2013, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

115. Як вірно визначено судом першої інстанції, з чим також погоджується суд апеляційної інстанції, між сторонами немає спору щодо вибору належного відповідача на час звернення ФГ "Петраківське" із позовом до суду та в ході розгляду справи. З урахуванням змін в законодавстві України, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності, на час звернення до суду повноваження з передачі у власність або користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області перейшли до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області. В подальшому спірну земельну ділянку було передано у комунальну власність Катеринопільської селищної ради, яка стала її розпорядником з усіх питань, в т.ч. і продовження договору оренди землі.

116. До предмету доказування у виниклому спорі відноситься питання визначення моменту набрання чинності Договором оренди землі від 20.04.2012.

117. Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

118. Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлені Земельним кодексом України (далі ЗК України) та Законом України «Про оренду землі».

119. ФГ «Петраківське» зареєструвало право оренди земельної ділянки за договором оренди землі 09.10.2013, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

120. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.

121. Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

122. Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

123. Частина п`ята статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент підписання договору оренди землі) передбачає, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

124. З 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 Цивільного кодексу України виключено положення щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» було виключено статті 18 та 20 про обов`язкову державну реєстрацію договорів оренди землі, а тому після 01.01.2013 ФГ «Петраківське» не могло зареєструвати спірний договір оренди земельної ділянки.

125. Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/159), постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 818/100/18, від 22.02.2023 у справі № 700/94/22.

126. Тобто, починаючи з 01.01.2013, державній реєстрації підлягало саме право оренди, яке виникає на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого належним чином.

127. Отже, з 01.01.2013 право оренди землі стало виникати тільки з моменту державної реєстрації іншого речового права (оренди землі) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак ні вказаний Закон, ні інші нормативно-правові акти у сфері земельних відносин не встановлювали вимогу щодо обов`язкової перереєстрації речових прав, що виникли до набрання ним чинності, в такому реєстрі, та зміну моменту набуття ними чинності.

128. З огляду на те, що сторони Договору не здійснили його державну реєстрацію, Договір і між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно, вказане господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

129. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 у справі № 538/322/21.

130. Разом з тим проведення 09.10.2013 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, підписаного сторонами 20.04.2012 (тобто до внесеннях вказаних змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду землі»), не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі).

131. Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

132. Отже, подальше проведення 09.10.2013 у відповідності до вимог чинного законодавства позивачем державної реєстрації власного речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, підписаного сторонами 20.04.2012, не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі). Це різні правові інститути, які мають окреме регулювання та порядок їх вчинення.

133. Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

134. При цьому не мають значення причини чи мотиви, або вина сторони договору у нездійсненні державної реєстрації Договору оренди землі.

135. Тому посилання скаржника на ту обставину, що з об`єктивних причин відсутності у орендодавця затвердженої ним технічної документації на земельну ділянку на час підписання договору 20.04.2012, державна реєстрація договору оренди була неможливою не з вини позивача, місцевий суд обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки така обставина згідно чинного законодавства не породжує для позивача факт набуття чинності договором оренди землі всупереч відсутності обставини його державної реєстрації.

136. При цьому і дату набуття чинності Договором (на необхідність визначення якої звертав увагу Верховний Суд) визначити неможливо, якщо державна реєстрація договору не відбулася.

137. В тексті Договору оренди землі від 20.04.2012 року (п. 8) вказано, що його укладено на 5 років.

138. В межах цього п`ятирічного терміну сторонами не було здійснено державну реєстрацію договору і він на час вирішення спору вже сплив.

139. Місцевий суд належним чином обґрунтував нормами чинного законодавства та практикою Верховного Суду, яку суд має врахувати при вирішенні спору у відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України, що державна реєстрація речового права оренди не замінює собою державну реєстрацію договору.

140. Таким чином, необґрунтованими є доводи представника позивача, що саме з часу державної реєстрації речового права 09.10.2013 слід відраховувати дату укладення Договору оренди землі від 20.04.2012, бо правомірність такого твердження неможливо обґрунтувати нормами чинного законодавства.

141. Отже, місцевий суд вірно виснував, що Договір оренди землі від 20.04.2012 з юридичної точки зору чинності не набув взагалі, незважаючи на те, що він сторонами фактично виконувався - земельну ділянку було передано у користування, орендна плата сплачувалася орендарем та приймалася орендодавцем.

142. Користування позивачем спірною земельною ділянкою тривалий час, недотримання Держгеокадастром процедури направлення своїх заперечень проти поновлення Договору оренди за правилами ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", само по собі не створює для позивача автоматичну підставу набрання чинності Договором оренди землі від 20.04.2012 і не визначає конкретну дату такої події.

143. Отже, за відсутності факту державної реєстрації договору, дату набрання чинності цим Договором встановити неможливо - тому що це не дата його фактичного підписання сторонами і не дата державної реєстрації речового права оренди позивачем.

144. ФГ «Петраківське», доказуючи факт поновлення Договору оренди землі на новий строк через відсутність у Орендодавця заперечень проти такого поновлення у встановлений Законом строк за ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", просить суд визнати укладеною додаткову угоду про поновлення вказаного договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах в запропонованій позивачем редакції.

145. Однак за наявності факту не набрання чинності Договором оренди землі від 20.04.2012 через відсутність його державної реєстрації, сплив визначеного строку дії цього Договору, не виникнення в зв`язку із цим у позивача права оренди земельної ділянки, відсутність норми чинного законодавства, яка б встановлювала правомірність фактичного користування позивачем земельною ділянкою у ситуації, що виникла у спорі, - поновлення такого Договору на новий строк шляхом визнання Додаткової угоди до Договору оренди від 20.04.2012 укладеною, є неможливим за правилами ЗУ "Про оренду землі", які поширюються виключно на Договори, що укладені та набрали чинності з дотриманням правил та порядку, визначених законодавством.

146. Згідно ст. 14 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладення Договору, договір оренди укладається у письмовій формі.

147. Отже, договір оренди землі є укладеним відповідно до ст. 638 ЦК України, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов та його підписали. Згідно зі ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права й обов`язки відповідно до нього. Цей строк обчислюється від моменту укладення договору в письмовій формі (підписання сторонами). Саме з моменту укладення договору у сторін діє домовленість про встановлення, зміну або припинення їх цивільних прав та обов`язків, і вони можуть здійснювати свої права й виконувати обов`язки у межах строку, встановленого договором.

148. Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

149. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

150. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

151. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

152. За змістом статей 18, 20 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

153. Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що набрання чинності та відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення (підписання).

154. Згідно п. 43 Договору оренди землі від 20.04.2012 цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

155. На звороті Договору місце про реквізити вчинення дії по реєстрації Договору у відділ Держкомзему залишилися незаповненими.

156. Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

157. Згідно з ч. 2 ст. 210 ЦК України перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюється законом.

158. За змістом ст. 638 ЦК України моментом укладення договору оренди слід вважати момент, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, який з урахуванням письмової форми та обов`язкових реквізитів визначається моментом підписання договору у зазначену у ньому дату.

159. Відповідно до ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній станом на час укладення договору оренди від 20.04.2012, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

160. Згідно з визначенням у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

161. Отже, набрання чинності договором оренди земельної ділянки законодавець пов`язує із виникненням у орендаря права оренди після державної реєстрації такого договору в установленому законом порядку.

162. Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЗК України, у чинній станом на квітень 2012 року редакції, державний реєстр земель складається з двох частин: а) Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (далі - Книга записів); б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

163. Порядок державної реєстрації договору оренди був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».

164. Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Порядок) визначав процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (п. 1).

165. Згідно з пунктами 4, 6 Порядку Книга записів відкривається та ведеться:у паперовому вигляді - територіальним органом Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» - адміністратора автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), заповнюють бланки державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою з використанням автоматизованої системи та формують з її використанням аркуші Книги записів.

166. Книга записів у паперовому вигляді зберігається у територіальному органі Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

167. Книга записів в паперовому вигляді складається з аркушів, які формуються з використанням автоматизованої системи.

168. Книга записів в електронному вигляді ведеться у складі автоматизованої системи та формується на підставі даних файла обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл) та електронних (цифрових) зображень документів, отриманих від територіальних органів Держземагентства.

169. Записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі (п. 10).

170. Згідно з п. 11 Порядку дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

171. Кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації, з використанням автоматизованої системи, присвоюється реєстраційний номер (п. 14).

172. Станом на час укладення Договору оренди від 20 квітня 2012 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 №1021 року функціонувала Перехідна реєстраційна система, що діяла у період з 03 серпня 2011 року по 30 грудня 2012 року, адміністраторами якої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

173. Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо така відбулася, відображався у тексті цього договору спеціальним написом відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220.

174. У тексті, зокрема, зазначалася інформація про орган, який провів державну реєстрацію договору та його посадову особу, а також дата вчинення та номер запису в Державному реєстрі земель. На підтвердження вказаної інформації державний реєстратор посвідчував напис своїм підписом та печаткою органу реєстрації за наявності (далі - реєстраційний напис).

175. За змістом наведених пунктів 4-11 Порядку датою державної реєстрації документа (договору), що посвідчує право на земельну ділянку (зокрема, право оренди), є дата внесення запису до розділу Книги записів спочатку в електронному вигляді (до автоматизованої системи державного земельного кадастру), в подальшому - в паперовому вигляді, що формується з використанням автоматизованої системи.

176. Зазначені дії у наведеній послідовності обов`язково передують вчиненню уповноваженою посадовою особою (державним реєстратором) напису про реєстрацію на документі (договорі), що посвідчує речове право на земельну ділянку і саме на підставі таких дій у державного реєстратора виникає право у межах повноважень вчинити на документі (договорі), що посвідчує речове право (право оренди земельної ділянки), напис про державну реєстрацію, засвідчити його своїм підписом і скріпити печаткою підрозділу Державного земельного кадастру.

177. Отже, реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Державний реєстратор не був наділений правом проставити такий напис, поки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером.

178. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр базується на принципах об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

179. Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

180. Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у пункті 51 постанови від 20 листопада 2019 року за результатом розгляду справи №669/930/16-ц.

181. Для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки має значення не день підписання такого договору, а день вчинення реєстраційних дій. Оскільки день/момент укладення договору оренди земельної ділянки та день/момент набрання ним чинності збігаються (ч. 2 ст. 631 ЦК України), то днем/моментом укладення договору оренди земельної ділянки є саме дата його державної реєстрації, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

182. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17.

183. Як вбачається із тексту на звороті Договору оренди землі від 20.04.2012, Договір не був зареєстрований у відділі Держкомзему у Катеринопільському районі.

184. Таким чином, укладений сторонами правочин у формі договору оренди земельної ділянки, який не зареєстрований у встановленому законом порядку, не можна вважати таким, що створює юридичні наслідки для його сторін у вигляді набуття прав та обов`язків стосовно його предмета.

185. Щодо твердження скаржника, що суд безпідставно застосував у даній справі висновки Верховного суду викладені в постанові ВП ВС від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц, оскільки фактичні обставини даної справи і справи № 696/1693/15-ц є відмінними, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що не тільки суд першої інстанції, а й Верховний суд у складі Касаційного господарського суду від 21.09.2022 по справі, що розглядається, посилався на правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), що також підтверджує про подібність правовідносин у даних справах.

186. Також, на переконання скаржника, рішення суду першої інстанції ухвалене в супереч доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Обґрунтування даного заперечення зводиться до того, що відповідач спочатку уклав договір з позивачем, а потім відмовився його продовжувати.

187. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією скаржника та зазначає наступне:

188. Доктрина venire contra factum proprium(заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» («ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці»). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має суб`єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме її попередній поведінці і має призводити до припинення зазначеного права.

189. Однак, в даному випадку вирішальне значення має не поведінка відповідача, а в силу приписів Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 21.09.2022 по справі, що розглядається, - є визначення моменту набрання чинності Договором оренди землі від 20.04.2012. Судами встановлено, що такий момент не настав, оскільки відбулось порушення закону щодо відсутності реєстрації вказаного правочину, тому поведінка відповідача не впливає на факт порушення законодавчо визначеного порядку продовження строку зазначеного договору. Відтак, порушення Доктрини venire contra factum proprium в даному випадку не має місця.

190. За таких обставин місцевий господарський суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності до вимог законодавства та судової практики.

191. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 925/632/19, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції.

192. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

193. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

194. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

195. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

196. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

197. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 у справі №925/632/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

198. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги фермерського господарства "Петраківське" відсутні.

Судові витрати

199. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

200. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства "Петраківське" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2024 у справі №925/632/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 17.12.2024 після виходу з відпустки судді Яценко О.В.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді М.Л. Яковлєв

О.О. Хрипун