Постанова

від 16.12.2024 по справі 905/1613/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Харків Справа № 905/1613/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

без виклику учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційні скарги:

1) Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області (вх. №2244 Д/2),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (вх. №2249 Д/2),

на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 (повний текст складено 05.09.2024) у справі № 905/1613/23 (суддя Сковородіна О.М.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області, смт Сартана Маріупольського району Донецької області,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", м. Маріуполь Донецької області,

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ,

про стягнення 74537,02грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області (Сартанська селищна ВЦА) про стягнення 74537,02грн, з яких: 50326,33грн основної заборгованості; 9107,07грн пені; 2362,20 грн 3% річних; 12741,42грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р "Про визначення ТОВ "ГК "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії"" останнього визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, об`єми природного газу, спожитого відповідачем у період з 25.01.2022 по 10.02.2022, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий відповідачем природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Позивач на виконання умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" поставив відповідачу у вказаний період природний газ в об`ємі 1,116 тис.куб.м на загальну суму 50326,33грн (у січні 2022 року - 0,79600 тис.куб.м на суму 37455,49грн; у лютому 2022 року - 0,32000 тис.куб.м на суму 12870,84грн), який відповідачем в повному обсязі не оплачено.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач на підставі п. 4.5. Типового договору нарахував пеню в сумі 9107,07грн, а також 3% річних в сумі 2362,20грн та інфляційні втрати в сумі 12741,42грн відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти позову в суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що він не отримував у спірний період природний газ від позивача як постачальника "останньої надії", оскільки у вказаний період він мав іншого постачальника природного газу - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (третя особа-1) відповідно до укладеного з ним договору постачання природного газу №04-1185-21-БО-Т від 21.12.2021, а також уклав договір №1633 на розподіл природного газу з ПАТ по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", а тому він не потребував послуг постачальника "останньої надії" в особі позивача; відповідач також не звертався до позивача як до постачальника "останньої надії" з пропозицією укласти відповідний договір; весь обсяг отриманого відповідачем природного газу у січні - лютому 2022 року постачався ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та був повністю оплачений відповідачем.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Сартанської селищної ВЦА на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 50326,33грн основної заборгованості та витрати на оплату судового збору в сумі 1449,76грн.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 9107,07грн пені; 2362,20грн 3% річних; 12741,42грн інфляційних втрат - відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено факт укладення між сторонами Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", який є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань. Позивачем було виконано свої зобов`язання як постачальника "останньої надії" щодо поставки природного газу відповідачу, проте, докази оплати останнім поставленого газу у період з 25.01.2022 по 10.02.2022 на загальну суму 50326,33грн в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є обґрунтованими та доведеними.

Разом з тим, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, мотивувавши свій висновок тим, що: позивачем не доведено направлення відповідачу рахунків на оплату, що відповідно до п..п. 4.3, 4.4. Типового договору є підставою для виникнення у останнього грошового зобов`язання; відповідач не був належним чином обізнаний про наявність договірних відносин з позивачем та виникнення боргу в сумі 50326,33грн; наведене свідчить про те, що станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду строк оплати основного боргу не настав.

Не погоджуючись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, відповідач - Сартанська селищна ВЦА звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просить визнати протиправним підключення Сартанської селищної ВЦА до договору постачання "останньої надії" при діючому договорі постачання газу від 21.12.2021 №04-1185/21-БО-Т, а також стягнути з позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнена позиція відповідача ґрунтується на наступних обставинах:

- у позивача не було законних підстав для підключення відповідача до договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" за умови існування діючого договору постачання газу від 21.12.2021 №04-1185/21-БО-Т, укладеного між Сартанською селищною ВЦА та іншим постачальником - ТОВ "ГК "Нафтогаз-Трейдинг" (третя особа-1), а також за відсутності звернення споживача до постачальника "останньої надії" відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496;

- між відповідачем та ТОВ "ГК "Нафтогаз-Трейдинг" не укладались додаткові угоди до договору від 21.12.2021 №04-1185/21-БО-Т щодо припинення постачання газу у заявлений позивачем період з 25.01.2022 по 10.02.2022;

- позивачем не було надано доказів повідомлення відповідача про приєднання до умов договору постачання "останньої надії" та погодження зі споживачем умов такого договору (обсягів та ціни газу), а тому були відсутні підстави для включення відповідача до реєстру споживачів "останньої надії" у спірний період;

- несвоєчасна реєстрація третьою особою-1 ЕІС-коду відповідача не може бути законною підставою для підключення останнього до договору постачання "останньої надії";

- у справі відсутні показання з комерційних вузлів обліку газу щодо постачання природного газу відповідачу у період з 25.01.2022 по 10.02.2022, а також позивачем не було направлено відповідачу жодних актів приймання-передачі газу згідно до вимог Типового договору та Правил постачання природного газу.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.09.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 апеляційну скаргу Сартанської селищної ВЦА на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення недоліків (надання доказів доплати судового збору в сумі 1046,16грн).

Разом з цим, позивач - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" також не погодився з рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 9107,07грн пені, 2362,20грн 3% річних та 12741,42грн інфляційних втрат, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Доводи апеляційної скарги позивача обґрунтовані з посиланням на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права (ст.ст. 551, 625 ЦК України) та порушення норм процесуального права (щодо необхідності дослідження усіх істотних обставин). Узагальнена позиція позивача ґрунтується на наступних обставинах:

- суд першої інстанції безпідставно пов`язує строк виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ з датою отримання відповідачем рахунків на оплату;

- умови п. 4.4. Типового договору передбачають обов`язок споживача оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу; тобто, визначальним для обрахунку перебігу строку оплати є місяць, в якому мав місце факт постачання газу; саме кінець місяця поставки є початком обрахунку наступного (місячного) строку упродовж якого повинен бути здійснений платіж;

- кількість спожитого відповідачем газу була доведена останньому Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу, на підставі якого складені акти приймання-передачі послуг розподілу газу; відповідач має право користування ресурсами Інформаційної платформи Оператора ГТС, а відтак, може відповідно до даних платформи за ЕІС-кодом перевіряти дані щодо власного споживання природного газу;

- враховуючи положення п. 4.4 розділу IV Типового договору відповідач мав оплатити вартість поставленого позивачем природного газу за січень 2022 до 28.02.2022, за лютий 2022 до 31.03.2022, і такий обов`язок у відповідача виник в силу умов договору та закону, а тому він не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату вартості поставленого природного газу;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необізнаність відповідача з наявністю заборгованості та не врахував того, що позивачем 09.02.2022 направлявся відповідачу рахунок на оплату за зобов`язаннями січня 2022 року, який (рахунок), з урахуванням нормативів пересилання поштових відправлень, останній мав отримати 16.02.2022, тобто ще до повномасштабного вторгнення рф на територію України; до того ж, умовами Типового договору передбачено обов`язок позивача лише направити рахунок без необхідності пересвідчуватися в отриманні рахунку відповідачем;

- з урахуванням наведеного, позивач вважає, що ним правомірно, у відповідності до умов Типового договору було нараховано відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 (після усунення недоліків) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сартанської селищної ВЦА на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23; прийнято апеляційну скаргу Сартанської селищної ВЦА до спільного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України"; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга Сартанської селищної ВЦА на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 11.10.2024 від Сартанської селищної ВЦА, відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача, просить залишити без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. При цьому, відповідач заперечує законність прийняття рішення в частині задоволених позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 24.10.2024 від ТОВ "ГК "Нафтогаз України", позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, обґрунтовуючи свою позицію тим, що у зв`язку з відсутністю у відповідача іншого постачальника природного газу у спірний період, останній був автоматично включений до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" на Інформаційній платформі Оператора ГТС. При цьому, в діях позивача відсутні будь-які порушення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність на ринку природного газу; отриманий відповідачем від позивача, як постачальника "останньої надії", у період з 25.01.2022 по 10.02.2022 природний газ в об`ємі 1,116 тис.куб.м на загальну суму 50326,33грн підлягає оплаті у строки, визначені умовами Типового договору.

У відзивах на апеляційні скарги, які надійшли до апеляційного суду 15.10.2024 та 24.10.2024 від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", третя особа-3 зазначає, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС - кодом 56XS0001842QB00C (Сартанська селищна ВЦА) за період з 25.01.2022 по 10.02.2022 внесені в алокацію постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та становлять: з 25.01.2022 по 31.01.2022 - 796,00 м3; з 01.01.2022 по 10.02.2022 - 320,00 м3. Разом з цим, присвоєння ЕІС-кодів споживачам та відповідальність за повноту відомостей внесених до інформаційної платформи покладено на Операторів ГРС, яким у даному випадку є ПАТ по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз".

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

За ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (74537,02грн), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якого із учасників спраи про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021, відповідно до пункту 2 якої з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021-2022 визначено зобов`язання АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач - Сартанська селищна ВЦА є бюджетною установою у розумінні Бюджетного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (третя особа-1) та Сартанською селищною ВЦА (відповідач) укладено договір на поставку природного газу №04-1185/21-БО-Т, за умовами якого визначено об`єми поставок природного газу на адресу відповідача з грудня 2021 року по грудень 2022 року щомісячно, у тому числі за період січень та лютий 2022 року (п. 2.1. договору), а також підписанням цього договору споживач надав згоду постачальнику на включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3. договору).

Однак, у зв`язку з військовою агресією рф проти України та окупації Маріупольської територіальної громади уповноважені особи відповідача були вимушені покинути місцезнаходження установи Сартанської селищної ВЦА.

Після відновлення бухгалтерського обліку відповідач виконав умови договору щодо розрахунків перед третьою особою-1 за спожитий газ, а саме, згідно акту-рахунку №04-1185/21-БО-Т від 02.09.2022, надісланого постачальником на електронну адресу споживача, провела розрахунок за спожитий природний газ за січень - лютий 2022 року згідно платіжного доручення №90 від 28.09.2022 у сумі 44233,76грн призначення платежу: "за спожитий природний газ за січень - лютий 2022".

Також, виконуючи умови договору №1633 на розподіл природного газу, укладеного з Оператором ГРМ - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", Сартанською селищною ВЦА були підписані акт наданих послуг з розподілу природного газу ГРМ №1633 від 31.01.2022 та здійснена його оплата згідно платіжного доручення №31 від 14.02.2022 на суму 720,65грн; акт наданих послуг з розподілу природного газу ГРМ 1633 за лютий 2022 від 06.09.2022 та здійснена його оплата згідно з платіжним дорученням №92 від 28.09.2022 на суму 720,65грн.

Отже, відповідач виконав свої зобов`язання перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" виконав у повному обсязі, що надало йому підстави вважати про відсутність заборгованості за отриманий природний газ у січні - лютому 2022 року.

У подальшому, після відкриття провадження у справі №905/1613/23 відповідачу стало відомо про наявність заборгованості перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за поставлений природній газ у період з 25.01.2022 по 10.02.2022.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" обґрунтовує свої вимоги тим, що Сартанська селищна ВЦА є бюджетною установою у значенні Бюджетного кодексу України. Разом з цим, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (надалі - Оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 25.01.2022 по 10.02.2022 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-23-15245 від 26.10.2023 проінформовано, що споживач з ЕІС кодом 56Х500018420В00С (Сартанська селищна ВЦА) у період з 25.01.2022 по 10.02.2022 був закріплений за постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України"; обсяг природного газу, використаний вказаним споживачем та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" становить: з 25.01.2022 по 31.01.2022 - 0,79600 тис.куб.м.; з 04.11.2021 до 30.11.2021 - 39792,75 тис.куб.м.

Включення Сартанська селищна ВЦА до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого ним до портфеля постачальника "останньої надії" позивач підтверджує інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (форма №10) та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС кодом 56XS0001842QB00C (інформація з особистого кабінету ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на інформаційні платформі Оператора ГТС).

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (надалі - типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015, який відповідно до п. 1.1 є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу Постачальником "останньої надії".

Згідно з п. 1.3 Типового договору останній є договором приєднання та вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 2.1 Типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Як зазначено у п. 2.3 Типового договору, відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила постачання природного газу), Кодексом газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (надалі - Кодекс газотранспортної системи) та Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (надалі - Кодекс газорозподільних систем).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1 Типового договору).

Відповідно до п. 4.1 Типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.3 Типового договору).

Згідно з п. 4.4 Типового договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 Типового договору).

У пункті 5.2 Типового договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Ціна природного газу з 01.10.2021, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 на період постачання з 01.10.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб.м з урахуванням податку на додану вартість.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021, відповідно до умов договору, опублікована/оприлюднена на сайті ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за посилання https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (відповідна роздруківка з архіву цін ПОН для непобутових споживачів за січень - лютий 2022 року наявна в матеріалах справи).

Звертаючись до господарського суду з позовом у цій справі, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" посилається на те, що ним було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання з поставки природного газу відповідно до Типового договору за період з 25.01.2022 по 10.02.2022 та у вказаний період поставило Сартанській селищній ВЦА природний газ в об`ємі 1,116 тис.куб.м на загальну суму 50326,33грн, а саме:

- з 25.01.2022 по 31.01.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 0,79600 тис.куб.м на суму 37 455,49грн;

- з 01.02.2022 по 10.02.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 0,32000 тис.куб.м на суму 12870,84грн.

Для проведення оплати за отриманий природний газ, постачальником "останньої надії" були сформовані рахунки на оплату №6338 на суму 37455,49грн за січень 2022 року (обсяг природного газу 0,79600 тис.куб.м) та №10007 на суму 12870,84грн за лютий 2022 року (обсяг природного газу 32000 тис.куб.м).

Вказані рахунки на оплату направлені засобами поштового зв`язку на адресу Сартанській селищній ВЦА, що позивач підтверджує списками згрупованих відправлень АТ "Укрпошта" від 08.02.2022 та від 22.03.2022.

Однак, як вказує позивач, в порушення умов Типового договору споживачем не було здійснено розрахунок за поставлений природний газ в об`ємі 1,116 тис.куб.м у січні - лютому 2022 року, відтак, у відповідача наявна заборгованість в загальній сумі 50326,33грн.

Враховуючи нездійснення споживачем оплати за отриманий природний газ у січні - лютому 2022 року за Типовим договором в сумі 50326,33грн, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Донецької області суду з позовом до Сартанської ВЦА про стягнення такої суми заборгованості, а також нарахованих на неї сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Донецької області 26.08.2024 ухвалено оскаржуване рішення у справі №905/1613/23, яким позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 50326,33грн основної заборгованості; у задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 9107,07грн пені, 2362,20грн 3% річних та 12741,42грн інфляційних втрат - відмовлено, з підстав, що зазначалися раніше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості спожитого відповідачем природного газу у період з 25.01.2022 по 10.02.2022, який був поставлений позивачем, як постачальником "останньої надії" на виконання умов Типового договору, а також застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо задоволених позовних вимог про стягнення основної заборгованості, з чим не погоджується відповідач, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані як загальними положеннями ЦК України та Господарського кодексу України (надалі - ГК України), так і нормами спеціального Закону України "Про ринок природного газу" та низкою підзаконних нормативних актів, зокрема, Правилами постачання природного газу, Кодексом газорозподільних систем, Кодексом газотранспортної системи, які затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, №2494, №2493.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:

- реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді;

- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет. функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 1 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи;

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Відповідно до п.п. 1 - 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС:

- постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем;

- з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених п. 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди га є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу. Реєстрація постачальником, крім постачальника "останньої надії", побутового споживача здійснюється на безстроковий період;

- реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

1) відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії";

2) відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня. наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником;

- реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу;

- дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі;

- на наступну газову добу після реєстрації оператора газорозподільної системи в реєстрі споживачів іншого постачальника, крім постачальника "останньої надії", або підтвердження номінації оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, на газову добу D до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D-1), оператор газорозподільної системи автоматично виключається з реєстру споживачів постачальника "останньої надії";

- оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа ТОВ "Оператор газотранспортної системи" № ТОВВИХ-23-15245 від 26.10.2023 відповідача - (споживача з ЕІС кодом ЕІС-кодом 56Х500018420В00С) було включено до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" у період з 25.01.2022 по 10.02.2022, і у вказаний період відповідачем було спожито природний газ в об`ємі 1,116 тис.куб.м (з 25.01.2022 по 31.01.2022 - 0,79600 тис.куб.м.; з 04.11.2021 до 30.11.2021 - 39792,75 тис.куб.м) (а.с. 23-24, т.1).

Вищенаведені обставини підтверджується також й відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС України щодо споживача з ЕІС-кодом 56Х500018420В00С (у вигляді роздруківки екрану з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС) (а.с. 25, 34, т. 1).

Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу:

- договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог ст.ст. 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника;

- договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

- договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки, як встановлено судом, у визначений вище період з 25.01.2022 по 10.02.2022 відповідача було включено до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" (позивача), колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в силу положень чинного законодавства між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та споживачем, а об`єми природного газу, спожитого відповідачем у такий період автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - позивача, а спожитий у вказані періоди природний газ віднесено до об`ємів, поставлених саме позивачем.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно із ч. 1 ст. 662, ст. 663, ч. 1 ст. 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

За змістом розділу IV Типового договору:

- постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (п. 4.1);

- об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2);

- постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3).

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позивачем було поставлено відповідачу у січні 2022 року (з 25.01.2022 по 31.01.2022) природний газ в обсязі 0,79600 тис.куб.м на суму 37455,49грн, а у лютому 2022 року (з 01.02.2022 по 10.02.2022) в обсязі 0,32000 тис.куб.м на суму 12870,84грн.

Всього позивачем поставлено відповідачу природний газ в обсязі 1,116 тис.куб.м, вартість якого становить 50326,33грн (з урахуванням ПДВ) та була визначена позивачем шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також враховуючи встановлені судом обставини постачання позивачем, як постачальником "останньої надії", природного газу відповідачу у січні 2022 року (з 25.01.2022 по 31.01.2022) та лютому 2022 року (з 01.02.2022 по 10.02.2022) та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної оплати отриманого газу, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості поставленого природного газу у розмірі 50326,33грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо отримання ним природного газу у січні - лютому 2022 року виключно від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (третя особа-1) на підставі укладеного з ним договору постачання природного газу №04-1185-21-БО-Т від 21.12.2021, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги в якості підстав для відмови у задоволенні позову, з огляду на таке.

Як встановлено судом, відповідачем до матеріалів справи надано договір постачання природного газу №04-1185-21-БО-Т від 21.12.2021, укладений між Сартанською селищною ВЦА та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

За умовами п. 13.1 договору №04-1185-21-БО-Т останній набирає чинності з дати його укладання та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2022 включно.

Відповідно до п. 2.3 договору №04-1185-21-БО-Т підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 договору №04-1185-21-БО-Т).

Згідно з п. 7 розділу IV Правил постачання природного газу: "Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України "Про ринок природного газу" щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника".

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що укладення договору та набрання ним чинності не є свідченням постачання природного газу за договором. Постачання здійснюється за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Отже, 21.12.2021, тобто з моменту укладення договору з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" відповідач надав згоду вказаному постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС протягом 21 дня згідно з вимогами Кодексу ГТС, а з листа Оператора ГТС №ТОВВИХ-23-15245 від 26.10.2023 за інформацією щодо закріплення споживача в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" з ЕІС кодом - 56Х500018420В00С вбачається, що у період з 25.01.2022 по 10.01.2022 із ресурсу постачальника "останньої надії" відповідачем спожито природний газ в об`ємі 1,116 тис.куб.м.

При цьому, як вбачається з наявних у справі письмових пояснень ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", останнє зареєструвало відповідача на інформаційній платформі Оператора ГТС з ЕІС кодом EIC-коду 56XS0000ZFKMZ00P з датою початку постачання з 23.12.2021.

У подальшому, Сартанська селищна ВЦА звернулася до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з листом №01/150 від 24.01.2022, в якому, посилаючись на реорганізацію територіальних громад Донецької області шляхом приєднання до Сартанської селищної ВЦА, просила внести зміни до договору постачання природного газу №04-1185-21-БО-Т від 21.12.2021 в частині зміни EIC-коду 56XS0000ZFKMZ00P (присвоєний Виконавчому комітету Сартанської селищної ради) на ЕІС-код 56XS0001842QB00C (Сартанська селищна ВЦА).

На підставі вищевказаного листа за заявкою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" EIC-код 56XS0000ZFKMZ00P було обмежено 12.02.2022 та новий ЕІС-код 56XS0001842QB00C зареєстровано на інформаційній платформі Оператора ГТС з 11.02.2022.

З урахуванням наведеного, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зазначило, що постачання природного газу споживачу з ЕІС-кодом 56XS0001842QB00C (Сартанська селищна ВЦА) за договором №04-1185-21-БО-Т від 21.12.2021 ним здійснюється з 11.02.2022, що також підтверджується відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточних відборів природного газу споживача.

Тобто, з наведених письмових пояснень третьої особи-1 та наданих доказів вбачається, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" після отримання листа Сартанської селищної ВЦА №01/150 від 24.01.2022 щодо заміни ЕІС коду припинило здійснювати постачання природного газу споживачу з EIC кодом 56XS0000ZFKMZ00P, та у період з 25.01.2022 не здійснювало постачання природного газу споживачу з ЕІС-кодом 56XS0001842QB00C (відповідачу) до 11.02.2022, чим підтверджується, що у спірний період постачання природного газу відповідачу здійснювалося саме позивачем, як постачальником "останньої надії".

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження того, що у спірний період з 25.01.2022 по 10.02.2022 він був включений до реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдінг".

Будь-яких доказів здійснення постачання природного газу у заявлений позивачем період з 25.01.2022 по 10.02.2022 саме ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдінг" (зокрема, підписаних між сторонами актів приймання-передачі природного газу, виставлених рахунків, актів звірки взаєморозрахунків тощо) відповідачем суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, хоча у спірний період споживання з 25.01.2022 по 10.02.2022 Сартанська селищна ВЦА і мала договірні відносини на постачання природного газу з іншим постачальником - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на підставі укладеного між сторонами договору постачання природного газу №04-1185-21-БО-Т від 21.12.2021, проте, як встановлено апеляційним господарським судом, у зв`язку із поданням ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" заявки до інформаційної платформи щодо заміни ЕІС коду споживача, постачальника - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було виключено з інформаційної платформи та постачання природного останнім відповідачу не здійснювалося, а відбулось автоматичне включення Оператором ГТС до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих відповідачем, який є бюджетною установою, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем - ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

До того ж, за встановленими судом обставинами, саме відповідач подав до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдінг" заяву про заміну ЕІС коду. Разом з цим, у зв`язку із здійсненням третьою особою-1 заміни ЕІС коду споживача, яка згідно з п. 7 розділу IV Правил постачання природного газу здійснюється у максимально допустимий строк 21 день з моменту ініціювання споживачем, відповідач (споживач з ЕІС-кодом 56XS0001842QB00C) був включений до Реєстру споживачів постачальника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдінг" з датою початку постачання природного газу з 12.02.2022, тобто поза межами спірного періоду.

Разом з цим, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що присвоєння нового ЕІС-коду відповідачу не є обставиною, за якою третя особа-1 не мала обов`язку виконувати свої зобов`язання з поставки газу відповідачу, оскільки попередній ЕІС-код не був анульований (скасований), що відповідно дозволяло здійснювати постачання газу за договором. У той же час, невиконання зобов`язань належним постачальником - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", за раніше укладеним договором, не спростовує зобов`язань відповідача здійснити оплату спожитого газу, який був поставлений саме позивачем, як постачальником "останньої надії".

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що не включення його до реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було наслідком несвоєчасної реєстрації ЕІС коду третьою особою-1, а постачання природного газу здійснювалося в умовах необізнаності відповідача за відсутності його волі бути споживачем постачальника "останньої надії", колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє, оскільки зазначені обставини не спростовують наявності підстав для оплати Сартанською селищною ВЦА фактично спожитого ним у спірному періоді з 25.01.2022 по 10.02.2022 природного газу в об`ємі 1,116 тис.куб.м, які були включені до портфеля постачальника "останньої надії".

Близьких за змістом висновків дійшов Верховним Судом у постановах від 14.06.2023 у справі №904/2867/22 та від 26.07.2023 у справі №913/242/22, правовідносини в яких подібні до цієї справи.

Отже, наведені відповідачем аргументи про те, що відповідно до умов укладеного договору постачання природного газу №04-1185-21-БО-Т від 21.12.2021 постачання природного газу здійснювалося ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не спростовують того факту, що у період з 25.01.2022 по 10.02.2022 відповідач отримав природний газ саме від позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи даних з Інформаційної платформи оператора ГТС у період з 25.01.2022 по 10.02.2022 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник "останньої надії". Натомість, у зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу з боку ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг". Також відсутні докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у спірний період.

З матеріалів справи вбачається, що у спірний період відповідач не був включений до Реєстру споживачів постачальника природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а був включений як споживач постачальника "останньої надії", про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а також підтверджено третьою особою-1. Відповідачем протилежного не доведено.

Судова колегія враховує, що господарська операція пов`язана не з самим фактом підписання договору. Сам по собі договір не є первинним документом та свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, у той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг (виконання робіт, передачі товару тощо).

Як вже зазначалося, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів складання актів приймання-передачі природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у спірний період з 25.01.2022 по 10.02.2022.

Тобто, посилання відповідача на наявність у нього іншого постачальника та укладення договору постачання природного газу з третьою особою-1 не спростовують його правомірне включення Оператором ГТС до портфеля постачальника "останньої надії" з огляду на встановлені обставини справи.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем своїх зобов`язань за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" щодо постачання відповідачу природного газу у спірному періоді в об`ємі 1,116 тис.куб.м, а також встановлену судом відсутність доказів його оплати, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача основного боргу в сумі 50326,33грн.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, з чим не погоджується позивач, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 9107,07грн, 3% річних в розмірі 2362,20грн та інфляційні втрати в розмірі 12741,42грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктами 4.3, 4.4 Типового договору постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Положеннями п. 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судова колегія враховує, що необхідною умовою для визначення обґрунтованості позовних вимог в частині застосування до відповідача заходів відповідальності, передбачених ст. 625 ЦК України, а також нарахування відповідачу пені, крім обставин наявності невиконаного боржником грошового зобов`язання, є правильність визначення позивачем періоду нарахування, у тому числі моменту (строку), з якого боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

За змістом ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ІІри цьому доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Враховуючи, що позивач здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне розрахування Сартанською селищною ВЦА за поставлений споживачу природний газ, необхідно дослідити підстави невиконання боржником своїх зобов`язань за Типовим договором поставки природного газу.

При цьому, судова колегія виходить з необхідності перевірки наявності чи відсутності факту поінформованості відповідача щодо обов`язку оплати за спожитий природний газ упродовж періоду з 25.01.2022 по 10.02.2022 саме постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія зазначає, що позивач має надати суду докази, які підтверджують належне повідомлення Сартанської селищної ВЦА про обов`язок останнього з оплати поставленого відповідачу природного газу.

За доводами ТОВ "ГК "Нафтогаз України", останнє посилається на надсилання на поштову адресу відповідача рахунку на оплату природного газу №6338 з актом приймання-передачі природного газу №1960 за зобов`язаннями січня 2022 року та рахунку №10007 разом з актом приймання-передачі природного газу №4073 за зобов`язаннями лютого 2022 року, при цьому, позивач вказує, що термін виконання зобов`язання відповідача вважається таким, що настав 01.03.2022.

Апеляційним господарським судом встановлено, що позивачем на підтвердження направлення відповідачу рахунків на оплату надано списки згрупованих відправлень від 08.02.2022 - номер відправлення 0600016963469 (а.с. 15, т.1) та від 22.03.2022 - номер відправлення 0600018002946 (а.с. 19, т.1), в яких, зокрема, міститься інформація про відправлення поштової кореспонденції на адресу відповідача та додані фіскальні чеки.

Дослідивши вищевказані документи, колегія суддів не може прийняти їх до уваги у якості належного доказу на підтвердження виконання п.п. 4.3, 4.4. Типового договору, оскільки із вказаних списків згрупованих поштових відправлень неможливо встановити перелік документів, які надсилалися на адресу Сартанської селищної ВЦА.

Судом встановлено, що у наданих позивачем списках згрупованих поштових відправлень зазначено у якості номера телефону адресата один і той самий номер телефону НОМЕР_1 (як і щодо кожного з 40-ка та 50-ти адресатів списків).

Водночас, у справі відсутні докази на підтвердження того, що вказаний номер телефону є номером відповідача. Жодний номер поштових відправлень, направлених Сартанській селищній ВЦА (№0600016963469, №0600018002946) не відстежується на сайті АТ "Укрпошта", оскільки дані про відправлення за вказаними номерами відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Згідно з п. 11.5 Типового договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

У той же час, матеріали справи не міститься жодного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на підтвердження отримання відповідачем вказаних відправлень від позивача.

Колегія суддів враховує, що інформація на веб-сайті АТ "Укрпошта" про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації. Тому відсутність станом на час розгляду справи відомостей щодо поштового відправлення відповідачу, само по собі не свідчить про те, що така кореспонденція не була направлена.

Водночас, виходячи із встановлених обставин справи та наявних доказів у сукупності, колегія суддів зазначає, що вищевказані документи не можуть бути належними доказами отримання рахунків Сартанською селищною ВЦА, оскільки останні не містять необхідну інформацію, за допомогою якої можна визначити факт існування певних обставин, тому суд не може їх враховувати в якості належних доказів поштового відправлення.

Таким чином, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не доведено факту як надіслання відповідачеві, так і вручення адресатові рахунків на оплату природного газу та актів приймання-передачі природного газу за січень 2022 та лютий 2022 року.

Наведене вище свідчить про відсутність поінформованості Сартанської селищної ВЦА щодо здійснення постачальником - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" постачання природного газу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що позивачем не було доведено належного направлення та вручення відповідачу рахунків на оплату природного газу та початок прострочення заборгованості.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про те, що відповідно до п. 4.4 Типового договору саме кінець місяця є початком обрахунку наступного (місячного) строку впродовж якого повинен бути здійснений платіж, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалося, п. 4.3 Типового договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Пунктом 4.4. Типового договору визначено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до пп. 3 п. 6.2 Типового договору постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки Споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог у порядку, передбаченому Правилами постачання та цим Договором.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в силу положень законодавства України стягнення основної заборгованості за постачання газу в судовому порядку зумовлюється доведенням факту поставки газу. У той же час, з урахуванням вищенаведених положень Типового договору для обрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат необхідна інформація саме про дату отримання рахунків відповідачем, відомості про що відсутні у матеріалах справи.

Позивачем визначено кінцевий строк нарахування пені, 3% річних та інфляційних за прострочення оплати рахунків до моменту звернення до суду, тобто до моменту обізнаності відповідача про виникнення заборгованості (грошового зобов`язання на суму 50326,33грн).

Судова колегія також враховує, що місцезнаходженням відповідача є смт Сартана Маріупольського району Донецької області, при цьому загальновідомим фактом є те, що з перших днів військової агресії рф проти України вказаний населений пункт знаходився в зоні активних бойових дій та був окупований в перші дні військової агресії, відтак є очевидним факт неможливості направлення позивачем та отримання відповідачем поштової кореспонденції 22.03.2022.

Також колегія суддів приймає до уваги, що відповідачем здійснювалася оплата за спожитий природний газ за січень - лютий 2022 року на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (третьої особи-1), що надавало відповідачу підстави вважати відсутніми будь-які боргові зобов`язання перед позивачем.

Разом з цим, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих у розумінні вимог ст.ст. 76 - 77 ГПК України доказів на підтвердження обізнаності відповідача з приєднанням до Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (поінформованості про постачання природного газу саме позивачем) та доказів отримання Сартанською селищної ВЦА рахунків на оплату та актів приймання-передачі природного газу. Позивачем відповідних обставин не було спростовано в ході апеляційного перегляду справи.

Таким чином, оскільки невиконання умов Типового договору відповідачем щодо сплати кошів перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із невиконанням позивачем договірних зобов`язань щодо необхідності повідомлення Сартанської селищної ВЦА протягом 10-ти робочих днів після початку постачання про здійснення постачання природного газу та надсилання рахунку на оплату (п. 4.3.), колегія суддів зазначає про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення зобов`язання. Тобто, у даному випадку відповідачем було порушено грошові зобов`язання перед позивачем внаслідок випадку (за відсутності його вини).

З огляду на викладене, судова колегія зазначає про відсутність для стягнення з відповідача 9107,07грн пені, 2362,20грн 3% річних та 12741,42грн інфляційних втрат, оскільки станом на момент звернення позивача з позовом до суду строк оплати основного боргу в сумі 50326,33грн не може вважатися таким, що настав. А отже, господарський суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційних скарг позивача та відповідача не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення 50326,33грн основної заборгованості; в решті позовні вимоги про стягнення 9107,07грн пені, 2362,20 грн 3% річних та 12741,42грн не підлягають задоволенню у зв`язку з необґрунтованістю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Таким чином, оскільки доводи заявників апеляційних скарг про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційні скарги Сартанської селищної ВЦА та ТОВ "ГК "Нафтогаз України" задоволенню не підлягають, а рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційні скарги залишаються без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за їх подання покладається судом на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації Маріупольського району Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 26.08.2024 у справі №905/1613/23 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза