Рішення

від 29.10.2024 по справі 905/729/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2024 Справа №905/729/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРІВСЬКЕ»

до відповідача 2 ОСОБА_1

про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 804760,00 грн, а саме, 660 000,00 грн заборгованості за кредитом; 144760,00грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

14.05.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРІВСЬКЕ» (далі - ТОВ «ЯРІВСЬКЕ»), ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 804760,00 грн, а саме, 660 000,00 грн заборгованості за кредитом; 144760,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт порушення з боку відповідача зобов`язань з повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором, що укладений шляхом підписання 25.01.2022 із використанням електронного цифрового підпису Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ», а також своєчасної сплати узгодженого розміру відсотків у вигляді щомісячної комісії, просить суд стягнути заборгованість солідарно, оскільки 25.01.2022 відповідачем 2 з Банком укладено договір поруки № POR1642665911634 за зобов`язаннями відповідача 1 по поверненню кредитних коштів.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.05.2024 у задоволенні заяви Банку б/н б/д, що зареєстрована за №4009/24, про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборону вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження об?єктів рухомого майна, які належать відповідачу 1 ТОВ«ЯРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ: 31046270), а саме: автотранспортих засобів: ГАЗ 2752 2006 р.в. держ. № НОМЕР_1 ; ГАЗ-САЗ 1992 р.в. держ. № НОМЕР_2 ; ГАЗ 33021 2000 р.в. держ. № НОМЕР_3 ; ВАЗ 212140 2012 р.в. держ.№ НОМЕР_4 ; ЗАЗ 110557 2003 р.в.; FORD TRANSIT COURIER 2015 р.в. держ. № НОМЕР_5 ; шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження об?єктів рухомого майна, які належать відповідачу 2 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ), а саме, автотранспортих засобів: CHEVROLET NIVA 2007 р.в. держ. № НОМЕР_7 ; TOYOTA LAND CRUISER 150 2012 р.в. НОМЕР_8 ; ЗИЛ 130 1984 р.в. НОМЕР_9 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.05.2024 заяву Банку б/н б/д, що зареєстрована в суді за №4010/24, про забезпечення позову з аналогічними вимогами повернуто.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі, підготовче засідання призначено на 19.06.2024 року о 12:15 год. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 05.06.2024 суд зобов`язав Міністерство соціальної політики України у строк протягом п`яти днів з моменту отримання цієї ухвали надіслати на електронну адресу суду inbox@dn.arbitr.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом) відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи Шнипко Сергія Миколайовича.

Підготовче засідання неодноразово переносилось та викладалось, востаннє на 08.10.2024 року о 10:00 год.

Ухвалою від 08.10.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/729/24 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 29.10.2024 року о 10:00 год.

21.10.2024 електронною поштою до суду від ТОВ«ЯРІВСЬКЕ» за підписом Шнипко С.М. як директора та відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

29.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про розгляд справи №905/729/24 без участі позивача.

Представники сторін у судове засідання 29.10.2024 не з`явились. Судом задовольняється клопотанні останніх про розгляд справи за їх відсутності.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3891-IX від 23.07.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду №2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об?єктивних обставин, пов?язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові подовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Розпорядженням суду №6-р від 25.05.2023 продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022р. №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов?язків в змішаному режимі (дистанційно в доступному для них місці в межах Україні або в приміщенні суду (за необхідністю та в умовах безпеки), яке дає можливість упродовж робочого часу забезпечувати отримання, оброблення, реєстрацію, відправлення вхідної та вихідної кореспонденції та відправлення правосуддя; зазначено, що приймаючи до уваги наявність загрози життю, здоров?ю учасників судового провадження при перебуванні у приміщенні Господарського суду Донецької області в місті Харкові, учасникам судових засідань рекомендується утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов?язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

АТ КБ «ПриватБанк» в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 25.01.2022 ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» через систему Інтернет-клієнт-банкінгу підписало із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви Позичальник приєднався до розділу 1.1. Загальні положення та підрозділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» http://privatbank.ua. Позивач вказує, що згідно ч.1 ст. 634, ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) між відповідачем 1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов. На виконання умов договору позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача 1 кредитні кошти у розмірі 660 000,00 грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку, тобто, свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, однак відповідач 1 зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі заборгованості за тілом кредиту в сумі 660000,00грн та заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пункту 3.2.2.3.2 в сумі 144760,00 грн. Між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 (відповідач 2) укладено договір поруки №POR1642665911634 у забезпечення виконання визначеного договором між Банком та ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» зобов`язання, що підписаний сторонами з застосуванням електронних цифрових підписів 25.01.2022. Як наслідок, позовні вимоги заявлені до відповідачів солідарно.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує керуючись нормами та приписами ЦК України, Господарського кодексу України (далі ГК України), статтями 4, 5, 12, 20, 27, 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» звернулось до Господарського суду Донецької області з листом, в якому вказує, що в силу форс-мажорних обставин, які підтверджені сертифікатом Донецької торгово - промислової палати, підприємство позбавлене можливості виконання належним чином своїх зобов`язань.

Також ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» надіслало до Господарського суду Донецької області відзив на позовну заяву, в якому визнало позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості в розмірі 660000,00грн, одночасно внаслідок наявності форс-мажорних обставин просить відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 144760,00грн та відстрочити виконання судового рішення щодо стягнення основного боргу до закінчення воєнного стану.

Відповідач 1 підтверджує факт отримання грошових коштів від Банку в сумі 660000,00грн та визнає наявність простроченої заборгованості в цій частині. Щодо іншої частини позовних вимог, в якій просить відмовити, останній з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, та пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, вважає, що у Банку відсутні правові підстави для нарахування процентів за користування кредитом. Відповідач 1 посилається на факт наявності форс-мажорних обставин, які спричинені військовою агресією, що підтверджено сертифікатом Донецької торгово - промислової палати №1400-24-1330 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Зокрема, вказує, що за отримані кошти відповідачем 1 були закуплені міндобрива та пальне, які були внесені за призначенням, паливо використано на внесення міндобрив та обробку ріллі, підприємство мало отримати прибуток від реалізація насіння вирощеної кукурудзи, але внаслідок військової агресії діяльність господарство фактично припинило 17.04.2022 у зв`язку з веденням активних бойових дій на території смт Зарічне Краматорського району Донецької області та призупинило трудові відносини з працівниками. Під час бойових дій господарство зазнало суттєвих економічних втрат внаслідок знищення та пошкодження майна, а також упущеної вигоди від неможливості провадженні господарської діяльності, на рахунку ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» кошти відсутні, підприємством втрачені майже всі бухгалтерські і правовстановлюючі документи. Мало місце розкрадання майна товариства невідомими злочинцями, за фактом чого 02.08.2022 відкрито кримінальне провадження, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022050000002880. На даний час підприємство намагається відремонтувати збережену сільськогосподарську техніку та надавати послуги з збирання врожаю сільськогосподарських культур в Краматорському районі, зверталось до Банку з пропозицією про узгодження реструктуризації заборгованості.

АТ КБ «ПриватБанк» надіслав до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що повернення позичальником кредитних коштів та процентів за користування ними є не відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України, а є виконанням своїх зобов`язань за кредитним договором у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим відповідачем 1 не спростовано доводи позивача щодо наявності правових підстав для звільнення його від цього обов`язку перед позивачем. Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Щодо направлення вимоги Поручителю позивач повідомляє, що у зв`язку з закінченням строку користування кредитом, вимога поручителю не направлялася.

Також до суду надійшли пояснення та заява про відстрочку виконання рішення ТОВ«ЯРІВСЬКЕ» за підписом ОСОБА_2 як директора та відповідача, в яких строк відстрочки він просить зменшити до одного року, вказує, що підприємство планує відновити роботу господарства, розрахуватись по своїм зобов`язанням у 2025-2026 роках.

Окремого відзиву від ОСОБА_1 як відповідача 2 Поручителя до суду не подавалось.

Виклад обставин справи, встановлених судом

25.01.2022 ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» (Клієнт) шляхом підписанням заяви про приєднання до Умов та правил послуги «КУБ» на підставі ст.634 ЦК України приєднався до розділу 1.1 Загальні положення та підрозділу 3.2.2 Умов та Правил надання послуги «КУБ» Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті АТ КБ «ПриватБанк»(Банк) pb.ua на дату укладання цього договору. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.

Перелік, що визначені у розділі 1 та розділі 3.2.2 Умов наведено в тексті заяви.

Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронним підписом заяви в системі Приват24 або в сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.(п. 3.2.2.1. Умов).

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ» (далі - заява про приєднання) ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» в особі керівника Шнипко С.М. підписано із використанням електронного цифрового підпису та використання електронної печатки підприємства. Позивачем надано до матеріалів справи протокол перевірки підписів, що підтверджує автентичність підпису.

Згідно п.1.1 Умов Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.

За п.3.2.2.1. Умов передбачено, що істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуги «КУБ», а також в системі Приват24.

Істотними умовами кредитного договору за заявою є розмір кредиту: 660000 (шiстьсот шiстдесяттисяч ); строк - на 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту (п.п. 1.2,1.3 Умов).

Договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за договором. (п. 3.2.2.11. Умов).

Порядок погашення заборгованості за кредитом щомісяця, передбачено адаптовании? графік (на вибір Клієнта та за узгодженням з Банком): 6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України, які регулюють кредитні відносини.(п.3.2.2.1 Умов).

Повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в Заяві (п.3.2.2.3.1. Умов).

Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно з ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу (п.3.2.2.3.1.4. Умов).

Розділом 3.2.2.5. Умов регламентовано зобов`язання Клієнта, зокрема, п. 3.2.2.5.2. встановлено зобов`язання сплати щомісячних процентів за користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2.; п. 3.2.2.5.3. - повернення кредиту та здійснення інших платежів, передбачених Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2., 3.2.2.5.14., 3.2.2.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку. 3.2.2.5.4. Повідомляти Банк про обставини, які свідчать про наявність прав та вимог третіх осіб на предмет застави (в разі наявності застави) протягом трьох днів з моменту, коли інформація про зазначені обставини стала відома Клієнту. 3.2.2.5.5. Сплатити Банку проценти згідно з п.п. 3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2. 3.2.2.5.6. Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своі?х поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати процентів за и?ого використання, а також з усіх своі?х поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустои?ки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні термінів платежів згідно з Заявою (здіи?снювати договірне списання). Списання грошових коштів здіи?снюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальнии? ордер. У разі недостатньоі? кількості коштів для оплати чергового платежу щодо Послуги, сума неоплаченого платежу виноситься на прострочення до моменту погашення. 3.2.2.5.7. Черговии? платіж по кредиту «КУБ» може cписуватися з поточного рахунку Клієнта лише за рахунок и?ого власних коштів.

За умовами п.3.2.2.3.2. вказаних Умов зазначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначении? Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.2.6.2.). 3.2.2.3.3. У разі виникнення простроченних зобов`язань за кредитним договорому Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами (п.3.2.2.3.3. Умов).

Сторонами у п.п. 1.4,1.5 узгоджено, що у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців діі? кредиту становить 1.6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом 1.4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Проценти за користування кредитом у разі виникнення простроченних зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченоі? заборгованості.

Відповідно до п. 1.7 Заяви сторони узгодили, що в разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 1.3 цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.2.3.1.3 Умов починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку, настання обставин передбачених п. 3.2.2.6.2, п. 3.2.2.6.6 Умов починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.

Термін позовноі? давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустои?ки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п.3.2.2.10.5. Умов).

За Графіком погашення основної заборгованості суми боргу та процентів за кредитом - Додаток №1 до Заяви про приєднання Умов та Правил надання кредиту «Кредит КУБ», відповідач 1 повинен був сплачувати впродовж 6 місяців щомісячно по 110 000,00 грн кредитних коштів, 10560,00 грн процентів за 1-6 місяці користування кредитними коштами, 9240,00 грн за всі інші місяці користування кредитними коштами.

На виконання умов договору позивачем 25.01.2022 перераховано на поточний рахунок відповідача 1 (Позичальника) кредитні кошти в розмірі 660000,00 грн, що вбачається виписки з банківського рахунку.

Відповідно до виписок Банку у ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» станом на 23.02.2024 наявна основна заборгованість перед Банком в розмірі 660000,00 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії 144760,00грн.

Доказів оплати вказаних сум матеріали справи не містять.

Факт отримання кредитних коштів та наявності заборгованості в сумі 660000,00 грн відповідач 1 не заперечує.

Період нарахування відсотків у вигляді щомісячної комісії згідно розрахунку, що доданий до позовної заяви - з 25.02.2022 по 25.09.2023. Позивачем при здійсненні розрахунку враховані оплати відсотків у вигляді щомісячної комісії, які здійснені відповідачем 1 25.02.2022 в сумі 10560,00 грн, 04.04.2022 в сумі 10560,00 грн, 26.06.2022 в сумі 10560,00 грн, 26.07.2022 в сумі 16280,00грн. Факт здійснення оплати вказаних сум підтверджується даними виписки з банківського рахунку щодо оплати комісії.

Відповідач 1 контррозрахунку розміру відсотків у вигляді щомісячної комісії суду не надав. Факт здійснення оплат, які врахував позивач підтвердив, доказів оплати відсотків в іншій частині суду не надав.

В забезпечення вищевказаного кредитного договору 25.01.2022 між АТ КБ «ПриватБанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки №POR1642665911634, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання підприємством ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» ЄДРПОУ 31046270 (Боржник) зобов`язань за угодами - приєднання до:1.1.1 розділу 3.2.2. «Кредит КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг ( Угода 1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.2 Угоди 1 - перші 6 місяців 1.6 відсотка (одна ціла шість десятих) в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця 1.4 відсотка (одна ціла чотири десятих) від початкового розміру кредиту; За період користування кредитом згідно з п. 3.2.2.3.3 Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки в місяць від суми простроченої заборгованості; б) кредиту в розмірі 660000 ( шістсот шістдесят тисяч ) грн. Якщо під час виконання «Угоди 1» зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за «Угодою1» в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за «Угодою 1» в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв кредиторів про визнання Поручителя банкрутом; У випадку смерті або банкрутства Боржника за «Угодою 1» на , та/або заміни Боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання «Угоди1» за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за «Угодою1» у розмірі і порядку, визначеному умовами «Угоди1». При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

Відповідно до п.2.1.2. Договору поруки у випадку невиконання Боржником якогонебудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаноі? вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарнии? Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за «Угодою 1», незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченоі? даним пунктом вимоги.

Пунктом 4.1. договору поруки встановлено, що сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей договір припиняє свою дію.

Договір поруки підписаний сторонами в електронній формі шляхом накладання ЕЦП, про що свідчить протоколом перевірки електронних підписів, що міститься в матеріалах справи.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем 1 грошових зобов`язань за кредитним договором, виконання яких забезпечено договором поруки №POR1642665911634, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права шляхом солідарного стягнення означених вище сум з відповідачів.

У відзиві відповідач 1 стверджує, що кредитні кошти були витрачені на закупівлю мінеральних добрів та пального та використані у господарській діяльності з метою отримання прибутку, однак внаслідок настання форс-мажорних обставин внаслідок збройної агресії та введення воєнного стану діяльність підприємства призупинена, прибуток відсутній.

Зокрема, судом встановлено, що 04.01.2022 між ТОВ «ЛОГІСТТРАНС» та ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» укладено договір поставки №4, на виконання якого Постачальником виставлено рахунок на оплату №20 від 17.01.2022, складено товарно-транспортну накладну №Р48 від 01.02.2022 - товар - селітра вапнякова аміачна на суму 561000,00грн, що свідчить про отримання відповідачем 1 вказаного товару.

Також згідно видаткової накладної №РН 001059 від 04.02.2022 на підставі рахунку №СФ -0000368 від 04.02.2022 ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» придбане паливо дизельне на суму 294380,50грн.

ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» (ідентифікаційний код 31046270) за даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване за адресою: 84442, Донецька область, Лиманський район,смт Кіровськ, вул. 8 Березня,буд.29. Згідно постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» № 984-VIII від 04.02.2016 перейменовано окремі населені пункти та райони у Донецькій області, зокрема, селище міського типу Кіровськ Краснолиманського району на селище міського типу Зарічне.

За наказом №1 від 20.10.2000 директором ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» призначено ОСОБА_1 , який є одночасно й одним з засновників підприємства та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.

Види діяльності підприємства: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, розведення великої рогатої худоби молочних порід, розведення свиней, розведення свійської птиці, допоміжна діяльність у рослинництві, мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних із ними послуг, прісноводне рибальство, виробництво м`яса, виробництво м`яса свійської птиці, виробництво олії та тваринних жирів, перероблення молока, виробництво масла та сиру, виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Як вбачається з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, період ведення активних бойових дій у смт. Зарічне 25.02.2022 - 23.04.2022, 02.10.2022 - 31.12.2022; селище було тимчасово окуповано Російською Федерацією у період з 24.04.2022 по 01.10.2022.

Наказом №561 від 17.04.2022 «Про призупинення трудових відносин та діяльності підприємства» у зв`язку з призупиненням роботи ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» через введення в Україні воєнного стану Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, неможливістю працівників забезпечити роботою та виконання такої роботи, враховуючи блокування інтенсивними ударами та вогневими ураженнями артилерією військами Російської Федерації неможливість нормального життя та ведення господарської діяльності на території смт. Зарічне, Лиманського району, Донецької області, та виїздом за межі смт. Зарічне та Донецької області частини працівників, керуючись статтею 13 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ оголошено з 17.04.2022 про призупинення трудових відносин з працівниками за переліком, який наведений у Додатку №1 до цього наказу до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні та закінчення бойових дії на території Лиманської громади. За вказаним додатком призупинені трудові відносини з 30 працівниками, у тому числі з Шнипко С.М.

Згідно довідки №1442-5003107851 ОСОБА_1 взятий на облік в якості внутріньо переміщеної особи, фактично перебуває у смт. Ярова. Довідкою №364 від 19.05.2023 Виконавчого комітету Лиманського міської ради Донецької області підтверджено, що останній мешкає в смт.Ярова з 15.05.2023 по теперішній час.

В матеріалах справи наявні численні фото зруйнованих та пошкоджених обстрілами під час бойових дій приміщень відповідача 1.

Донецькою торгово-промисловою палатою видано сертифікат № 1400-24-1330 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в якому засвідчено наявність форс-мажорних обставин щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: повернути кредит у розмірі 660 000,00 грн та сплатити проценти, у термін: з 17 квітня 2022 року, за кредитним договором № б/н від 25.01.2022року, укладеним з АТ КБ "ПриватБанк".

За даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, № 22022050000002880, 02.08 2022 до ГУ НП надійшло звернення про те, що станом на 02.08.2022 року невстановленими особами з числа збройних Сил РФ було окуповано територію смт. Зарічне Паманської ОТГ Краматорського району Донецької області, в результаті чого відсутній безперешкодний доступ до майна ТОВ «ЯРІВСЬКЕ», а саме комбайну "Джон Дір 8600, самоходного оприскувача "Берта 4200" та іншого майна товариства. Орган досудового розслідування: Слідчий відділ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях, внаслідок чого відкрито кримінальне провадження.

Листом № 2709/22 від 29.09.2022 ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» повідомило ГУ ДПС України в Донецькій області про неможливість виконувати податкові зобов`язання.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, поясненнях позивача, запереченнях відповідача 1 проаналізувавши спірні правовідносини, що склалися між сторонами, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог зважаючи на таке.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Кредитні відносини у відповідності до частини другої статті 345 Господарського кодексу України здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між Банком та відповідачем 1 договір б/н від 25.01.2022 за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, до якого застосовуються норми параграфів 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України, та статей 345 346 Господарського кодексу України.

Частинами 1, 3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Належними доказами у справі підтверджено скріплення Кредитного договору та додатку до нього кваліфікованими електронними цифровими підписами сторін, у порядку, що визначений вказаними вище нормами права.

За приписами частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 («Позика») цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору ( частина друга статті 1054 Цивільного кодексу України).

Тим самим, у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( частина третя статті 1049 Цивільного кодексу України).

Причиною виникнення спору між сторонами у цій справі є питання наявності або відсутності правових підстав щодо стягнення солідарно з Позичальника та Поручителя простроченої заборгованості за кредитом і нарахованими процентами за користування кредитними коштами.

За змістом частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами частини першої статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статей 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що прийняті на себе зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» виконав у повному обсязі перерахував Позичальнику грошові кошти в сумі 660000,00грн.

Графік платежів визначено Додатком №1 до договору - сума кредиту, яка підлягає погашенню складає 110000,00грн рівними частками щомісячно за період з серпня 2022 по січень 2023 шістьма платежами.

Отримання зазначених кредитних коштів Позичальником підтверджується документами первинного обліку - банківськими виписками АТ КБ «ПриватБанк». Факт укладання Кредитного договору, перерахування Банком грошових коштів на його виконання відповідачем 1 підтверджено у відзиві. Наявність заборгованості в сумі 660000,00грн останній визнає, підтверджує, що не виконав свої зобов`язання по сплати заборгованості за кредитом за встановленим графіком.

Визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту суд враховує, що представлений позивачем розрахунок є повним, узгоджується з умовами кредитного договору.

Згідно з частиною 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За умовами п.3.2.2.3.2. вказаних Умов зазначено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах.

Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів, тобто до 25.01.2023, що обумовлює відповідно й строк нарахування процентів.

Зокрема, згідно графіку погашення процентів за кредитом останні мали бути сплачені у період з лютого по липень 2022 в сумі 10560,00грн, у період з серпня 2022 по січень 2023 - в сумі 9240,00грн.

Проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку. Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Натомість після спливу визначеного договором строку права та інтереси кредитора забезпечені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Таким чином, припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 625 та 1048 Цивільного кодексу України у питанні можливості нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування, зокрема, й після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове його погашення, є послідовною та сталою, викладена, в тому числі, в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 та підлягає застосуванню судами під час вирішення цього спору.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги, що строк, на який був наданий кредит, перебіг 25.01.2023, графік погашення процентів за кредитом передбачав нарахування виключно до січня 2023, це й є встановлений строк нарахування процентів за правомірне користування кредитними коштами. Тоді як, як виходить з даних банківських виписок та розрахунку, Банк здійснив нарахування процентів у сумі 9240,00грн щомісячно до вересня 2023.

В тексті позовної заяви по письмових пояснень Банку з приводу нарахування процентів відсутні бідь-які посилання на факт нарахування у період лютий 2023 - вересень 2023 процентів згідно п. п.1.5,1.7 заяви у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що встановлені за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості. Навпаки, у вказаних письмових поясненнях позивач вказує на відсутність таких заявлених вимог.

Крім того, суд приймає до уваги, що за приписами пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно, Банк мав право на нарахування процентів за період з лютого 2022 по січень 2023, тому виходячи з їх розміру, який визначений графіком та зазначений суд вище, та часткової оплати відповідачем 1 їх розміру у сукупній сумі 47960,00грн, сума процентів, яка мала бути сплачена складає 70840,00грн. Підстави для нарахування процентів за користування кредитними коштами за інший період відсутні.

Суд, дослідивши аргументи відповідача 1 в частині заперечень щодо позовних вимог про стягнення процентів, які, на думку останнього, не підлягають сплаті внаслідок наявності форс-мажорних обставин зазначає наступне.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина перша статті 617 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналіз вищенаведених правових норм засвідчує, що підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, за загальним правилом, є неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереробної сили відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога. (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 вказав, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» на підтвердження наявності наявність форс-мажорних обставин щодо обов`язку повернути кредит у розмірі 660 000,00 грн та сплатити проценти за кредитним договором № б/н від 25.01.2022, укладеним з АТ КБ "Приватбанк", надало сертифікат № 1400-24-1330 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що виданий Донецькою торгово-промисловою палатою.

Водночас, суд звертає увагу, що наявність форс-мажорних обставин не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання. Цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме, від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

У договорі відсутні будь-які пункти, які б передбачали право на звільнення від виконання грошових зобов`язань або відстрочення їх виконання за наявності обставин форс-мажору на строк їх існування.

Сума процентів, як вимагає сплатити Банк у судовому порядку, сплачується Позичальником як грошові кошти за правомірне користування кредитними коштами, що є основним зобов`язанням та не може бути відповідно розцінене як таке, що відноситься до відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Як свідчить відповідач 1 грошові кошти ним були використані за призначенням для ведення господарської діяльності. Існування у подальшому обставин, які унеможливили отримання прибутку від неї та своєчасне повернення таких коштів, не впливає на факт користування кредитними коштами, що зумовлює необхідність належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати процентів за сам факт такого користування.

Внаслідок наведеного, суд дійшов висновку, що висловлені у відзиві заперечення відповідача 1 щодо вимог про стягнення процентів не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно з ст.541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 ЦК України).

Частина 4 ст. 559 ЦК України передбачає, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

За Договором поруки №POR1642665911634 від 25.01.2022, що укладений між АТ КБ «Приватбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань кредитним договором Банку з ТОВ «ЯРІВСЬКЕ`в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Як наслідок, оскільки відповідач 2 прийняв на себе зобов`язання щодо солідарної відповідальності за виконання відповідачем 1 грошових зобов`язань за Кредитним договором, позивач має право, при порушенні Позичальником зобов`язання, вимагати його виконання від будь-якої зобов`язаної особи - Позичальника або/та Поручителя.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки та зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов`язання застосоване у другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника. Однак і в такому разі кредитор може звернутися із зазначеною вимогою до суду лише протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання. Аналогічні правові висновки містить п.62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 2-1169/11, п.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 202/781/14-ц (з урахуванням попередньої редакції частини 4 ст. 559 ЦК України щодо строку такого пред`явлення).

З урахуванням умов п.п. 2.1.2, 4.1 Договору поруки позивач має законне право вимагати від відповідача 2 виконання зобов`язання за кредитним договором у судовому порядку. Доказів оплати заборгованості відповідачем 2 суду не додано.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 660000,00грн, заборгованості за процентами в сумі 70840,00грн, у решті позовних вимог суд відмовляє.

Розглядаючи заяву про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Зокрема, згідно із ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім?ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення - це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, при цьому застосування такого заходу спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Виходячи з наведеного, відстрочення є правом, а не обов?язком суду, яке ним реалізується протягом року від дня ухвалення рішення, але виключно за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при застосуванні відстрочення є їх об?єктивний вплив на виконання судового рішення, що має бути підтверджено відповідними засобами доказування, зокрема, до заяви повинні бути додані як докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення у даний час, так і докази на підтвердження реальної можливості виконання рішення суду у строк, який буде встановлений за наслідками відстрочення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі «Савіцький проти України» сформовано правову позицію, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов?язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Необхідною умовою задоволення заяви, зокрема, про відстрочення виконання рішення суду, є з?ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Відповідно до вимог статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов?язків щодо доказів.

Згідно положень ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В обґрунтування клопотання ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» вказує, що підприємство знаходиться у вкрай складному фінансовому стані внаслідок впливу форс-мажорних обставин, що пов`язані з військовою агресією та введенням воєнного стану, втрачено майно та можливість ведення господарської діяльності, що унеможливлює виконання рішення суду на даний час без настання вкрай негативних наслідків для підприємства. Підприємство вказує, що робота підприємства відновлюється, на теперішній час останнє намагається відремонтувати збережену сільськогосподарську техніку та надавати послуги з збирання врожаю сільськогосподарських культур в Краматорському районі, внаслідок чого планує розрахуватись за грошовими зобов`язаннями перед Банком у 2025-2026 роках.

Дослідивши доводи заяви суд встановив наступне.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №11234 від 08.05.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Як зазначено вище, ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» як підприємство зареєстроване у смт Зарічне, Лиманського району, Донецької області, яке згідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у період з 24.04.2022 по 01.10.2022 було тимчасово окуповане Російською Федерацією, у подальшому на вказаній території велись активні бойові дії. За приписами ч. 3 ст. 75 ГПК України ці обставини, визнані судом загальновідомими, відповідно не потребують доказування.

ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» вело на території смт Зарічне фермерську діяльність, основним напрямком якої є вирощування зернових та інших культур, тваринництво, що фактично унеможливлює передислокацію підприємства на іншу територію.

Підприємство з 17.04.2022 за наказом №561 від 17.04.2022 «Про призупинення трудових відносин та діяльності підприємства» призупинило трудові відносини з працівниками внаслідок неможливості вести господарську діяльність.

Наявні фотоматеріали підтверджують численні зруйнування виробничих об`єктів підприємства під час ворожих обстрілів. Їх стан вимагає капітального ремонту, оскільки їх використання у зруйнованому стані є вочевидь неможливим.

Станом на 02.08.2022 невстановленими особами з числа збройних Сил РФ окуповано територію смт. Зарічне, в результаті чого був відсутній безперешкодний доступ до майна ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» а саме комбайну "Джон Дір 8600, самоходного оприскувача "Берта 4200" та іншого майна товариства, що стало підставою для відкриття кримінального провадження - витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022050000002880.

Листом № 2709/22 від 29.09.2022 ТОВ «ЯРІВСЬКЕ» повідомило ГУ ДПС України в Донецькій області про неможливість виконувати податкові зобов`язання.

Грошові кошти на розрахунковому рахунку підприємства відсутні, в іншому випадку вони б були зараховані у рахунок оплати заборгованості.

Наявність означених форс-мажорних обставин для підприємства з 17.04.2022 засвідчено Донецькою торгово-промисловою палатою сертифікатом №1400-24-1330 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

З ОСОБА_1 , який є одночасно одним з засновників підприємства, кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи та директором відповідача 1, також призупинені трудові відносини, на даний час він є внутрішньо переміщеною особою, фактично перебуває у смт. Ярова, що підтверджено довідками №364, №1442-5003107851, з огляду на що як Поручитель також не має можливості негайного виконання рішення суду.

Як наслідок, суд вважає, що наявні обставини, які істотно ускладнять негайне виконання рішення суду, при цьому, враховуючи специфіку діяльності підприємства як фермерського господарства, можливість виконання грошових зобов?язань перед позивачем за цим рішенням, на думку суду, має настати після закінчення збирання врожаю у наступному році, тобто у серпні 2025.

Відповідно приймаючи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів сторін, клопотання про надання відстрочки задовольняється частково, відстрочка надається на 10 місяців з моменту ухвалення рішення судом.

Рішення щодо доцільності застосування відстрочки виконання рішення судом прийнято з врахуванням добросовісності дій Позичальника, який й після настання військової агресії до липня 2022 сумлінно виконував свої зобов`язання зі сплати процентів.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п. 4.1. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз`яснив, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З врахуванням викладеного, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

З огляду на роботу суду у дистанційному режимі, постійні обстріли м.Харків, систематичні відключення постачання електричної енергії, що спричинює неможливість доступу до сканованих копії документів, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, у програмі віддаленого доступу, знаходження судді у відпустці за сімейними обставинами, повний текст рішення суду підписано поза межами строку, що визначений у ст.233 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРІВСЬКЕ», ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 804760,00 грн, а саме, 660 000,00 грн заборгованості за кредитом, 144760,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯРІВСЬКЕ» (адреса місцезнаходження: 84442, Донецька область, Лиманський район, смт Зарічне, вул. 8 Березня,буд.29, ідентифікаційний код 31046270), ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість у розмірі 660000,00грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 70840,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ПЛЮС» (адреса місцезнаходження: 84442, Донецька область, Лиманський район, смт Зарічне, вул. 8 Березня,буд.29, ідентифікаційний код 31046270) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) судовий збір в сумі 4385,04грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) судовий збір в сумі 4385,04грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відстрочити виконання рішення суду на строк 10 місяців з дня його ухвалення.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16.12.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова