Ухвала

від 17.12.2024 по справі 910/17335/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.12.2024Справа № 910/17335/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про відстрочення виконання рішення у справі № 910/17335/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 132, ідентифікаційний код 14310052)

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94, ідентифікаційний код 01128297)

про стягнення 2 000 000,00 грн,

Без виклику представників учасників судового процесу

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення заборгованості за договором № 3-8 від 02.09.2020 про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 000 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.11.2023 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

21.11.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/17335/23 здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 18.12.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" заборгованість у розмірі 2 000 000 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 000 грн 00 коп.

15.04.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 видано наказ.

11.12.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Завод 410 ЦА" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17335/23, строком на один рік.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Водночас, ч. 1 ст. 170 ГПК України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 170 ГПК України визначено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Однак, в порушення наведених приписів законодавства, Державним підприємством "Завод 410 ЦА" до заяви про відстрочку виконання рішення, не додано доказів направлення її копії на адресу інших учасників справи, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД". Натомість, заявником долучено до матеріалів заяви квитанцію № 2238959 про доставку документів до зареєстрованого «Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - Державному підприємству "Завод 410 ЦА".

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заявником не надано належних та допустимих доказів направлення заяви про відстрочення виконання рішення у даній справі іншим учасникам справи, з огляду на те, що Державним підприємством "Завод 410 ЦА" долучено до матеріалів заяви докази направлення на власну адресу. Інших доказів направлення заяви матеріали заяви не містять.

Частиною 4 ст. 170 ГПК України унормовано, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами п`ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої та восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено ГПК України.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

За наведених обставин, оскільки подана заява не містить належних доказів надіслання поданої заяви всім учасникам справи, а також у змісті якої (заяві) відсутні відомості щодо наявності/відсутності у стягувача електронного кабінету, суд дійшов висновку про необхідність повернення поданої заявником заяви без розгляду.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на те, що вказана заява наявна лише в електронному вигляді, тому не підлягає фактичному надсиланню у паперовій формі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 170, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України та п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення у справі № 910/17335/23, повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Дата підписання ухвали 17.12.2024

Суддя І.О. Андреїшина