Ухвала

від 22.01.2025 по справі 910/17335/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/17335/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення у справі №910/17335/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 132, ідентифікаційний код 14310052)

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 94, ідентифікаційний код 01128297)

про стягнення 2 000 000,00 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Панащук А. Я.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про стягнення заборгованості за договором № 3-8 від 02.09.2020 про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 2 000 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.11.2023 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

21.11.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/17335/23 здійснювати у порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 18.12.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" заборгованість у розмірі 2 000 000 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 30 000 грн 00 коп.

15.04.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 видано наказ.

11.12.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Завод 410 ЦА" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17335/23, строком на один рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення у справі № 910/17335/23, повернуто без розгляду.

25.12.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства "Завод 410 ЦА" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17335/23, строком на один рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2025 Розгляд заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочку виконання рішення у справі № 910/17335/23 призначити на 22.01.2025.

13.01.2025 через підсистему «Електронний суд» стягувачем подані письмові пояснення та клопотання про відкладення розгляду заяви.

У судовому засіданні 22.01.2025 представник відповідача підтримав вимоги і доводи заяви та просив відстрочити виконання рішення.

Суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання стягувача про відкладення розгляду заяви, відомості про дану процесуальну дію містяться в протоколі судового засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, та його неявка не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ст. 331 ГПК України.

Розглянувши матеріали заяви, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, заявник вказує, що сукупність таких обставин як неможливість здійснення основної діяльності підприємства до кінця воєнного стану, неодноразового оголошення простою на підприємстві, зокрема, через неможливість виконання завдань та існування загрози нанесення чергових ракетно-бомбових ударів по підприємствам оборонно-промислового комплексу України, істотно ускладнюють виконання рішення і є достатньо винятковими для відстрочення виконання рішення суду.

Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження відповідача, по суті, зводяться до відсутності відповідного фінансування.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності фінансування, у будь-якому випадку, не може бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Крім того, заявником не надано доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає можливість реально виконати рішення суду.

Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Більше того, судом враховано, що в даній справі позивачем було заявлено до стягнення винятково основну суму боргу, без нарахування штрафних санкцій, передбачених як договором, так і законодавством.

У даному випадку посилання відповідача на скрутне становище, ускладнення підприємницької діяльності у зв`язку з початком бойових дій, не можуть бути підставою для покладення фінансового тягаря на стягувача, оскільки останній знаходиться з боржником у рівних економічних умовах (правовий режим воєнного стану) і в одній державі.

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення в даній справі.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17335/23.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про відстрочення виконання рішення у справі №910/17335/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата підписання ухвали 22.01.2025

Суддя І.О. Андреїшина