Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/8228/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024Справа № 910/8228/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг"

третя особа-1, яка не заявляє самостійні вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

третя особа-2, яка не заявляє самостійні вимог на предмет спору, на стороні відповідача- ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства

за участю представників:

від позивача: Лев Р.В.

від відповідача: Щербатюк Н.В.

від третьої особи-1, 2: Краснокутська Н.М.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг" (далі - ТОВ "Рівер Холдинг", відповідач) про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами загальних зборів учасників товариства № 3/1 від 07.02.2011 та № 5 від 31.03.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що про наявність вищезазначених рішень загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг" ОСОБА_1 , як учасник вказаного товариства, дізнався випадково з господарської справи № 910/644/22. Указані рішення слід визнати недійсними, оскільки позивача не повідомляли ні про проведення зборів учасників товариства, ні про їх порядок денний, голосування щодо прийнятих рішень не відбулось, кворум під час проведення загальних зборів був відсутній, спірні протоколи позивач не підписував, що свідчить про те, що фактично загальні збори учасників товариства не проводилися, ніякі рішення на них не приймалися, а протоколи цих зборів, що підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є підробленими.

За таких обставин позивач вважає, що його корпоративні права були порушені, а тому у позові просить визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг", оформлені протоколами загальних зборів учасників товариства № 3/1 від 07.02.2011 та № 5 від 31.03.2011, недійсними з моменту їх прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - третя особа-1) та ОСОБА_3 (далі - третя особа-2).

Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому позовні вимоги визнав у повному обсязі, вказав, що у ТОВ "Рівер Холдинг" відсутні оригінали або копії рішень загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг", оформлених протоколами № 3/1 від 07.02.2011 та № 5 від 31.03.2011, оскільки такі рішення не приймалися.

ОСОБА_2 (третя особа-1) подав письмові пояснення по суті позову, в яких зазначив, що загальні збори ТОВ "Рівер Холдинг" відбулись відповідно до вимог чинного законодавства та статуту товариства, позивач був присутнім на цих загальних зборах, голосував та підписував протоколи, які були долучені ним до матеріалів справи та які спростовують доводи позивача. Крім того ОСОБА_2 вказав, що позивач ( ОСОБА_1 ) у даній справі одночасно постає як учасник ТОВ "Рівер Холдинг", так і представник відповідача - ТОВ "Рівер Холдинг", що порушує принцип змагальності судового процесу та вказує на штучний характер поданого позову, при цьому позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів спірними рішеннями за участі у справі самого товариства.

ОСОБА_3 (третя особа-2) також подав свої пояснення щодо позову та відзиву відповідача, в яких проти заявлених вимог заперечив, вказав, що позивач приймав участь у спірних загальних зборах ТОВ "Рівер Холдинг", голосував та підписував відповідні протоколи, доказів протилежного позивач не надав. Крім того ОСОБА_3 зазначив, що подання ОСОБА_1 даного позову є затягуванням процесу у іншій справі, оскільки саме там вирішується питання поновлення на посаді директора ОСОБА_2 та визнання його кредиторських вимог за рахунок майна боржника - ТОВ "Рівер Холдинг", директором якого на даний є ОСОБА_1 .

У підготовчому засіданні представник позивача заявив клопотання про витребування доказів у третіх осіб-1, 2, а саме - оригіналів рішень загальних зборів учасників ТОВ «Рівер Холдинг», оформлених протоколом № 3/1 від 07.02.2011 та протоколом № 5 від 31.03.2011, оскільки в результаті самостійно вжитих заходів зазначені докази у вказаних осіб отримати не вдалося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 вказане клопотання було задоволено; зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також ТОВ "Рівер Холдинг" надати до суду оригінали рішень загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг", що були оформлені протоколом № 3/1 від 07.02.2011 та протоколом № 5 від 31.03.2011 року.

На виконання зазначеної ухвали представник ТОВ "Рівер Холдинг" надав пояснення, в яких вказав, що не може надати оригінали витребуваних рішень загальних зборів, з огляду на те, що такі рішення не приймалися учасниками товариства та ними не підписувалися.

Треті особи-1, 2 ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) на вищевказану вимогу суду надали свої пояснення, в яких зазначили, що виконати ухвалу суду від 10.09.2024 не мають можливості, оскільки оригінали рішень загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг", що були оформлені протоколом № 3/1 від 07.02.2011 та протоколом № 5 від 31.03.2011, у них відсутні, адже такі документи мають зберігатися у ТОВ "Рівер Холдинг" (відповідача), а директор товариства має забезпечувати збереження оригіналів цих документів.

Також позивачем було подане клопотання про призначення у справі комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів, проте, у підготовчому засіданні представник позивача просив зняти вказане клопотання з розгляду, оскільки ухвала суду про витребування доказів учасниками справи залишилася не виконаною, у зв`язку з чим судом не розглядалося зазначене клопотання.

У судовому засіданні, під час розгляду справи по суті, представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов визнав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник третіх осіб-1,2 у судовому засіданні проти позову заперечив, вказав, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з підстав, наведених у письмових поясненнях по суті справи, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши заяву ТОВ "Рівер Холдинг" (відповідача) про визнання позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає прийняттю з урахуванням наступного.

За змістом пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 4 статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 675/2136/19, визнання позову відповідачем, як юридичне явище, є актом, що не породжує позитивні юридичні наслідки для позивача автоматично. Заява про визнання позову не є преюдицією та підлягає перевірці судом на достовірність та обґрунтованість. Суди не мають права покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

У даному випадку суд врахував, що предметом спору є визнання недійсними рішень загальних зборів щодо надання повноважень директору ТОВ "Рівер Холдинг" ОСОБА_3 на укладення та підписання трудового договору з директором ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» ОСОБА_2 та підтвердження всіх правочинів та угод, вчинених ОСОБА_3 в період його діяльності в якості директора товариства.

Оскаржувані рішення, ухвалені загальними зборами, є обов`язковими для виконання всіма учасниками товариства, при цьому проголосувавши за такі рішення, учасники мали легітимні очкування на їх виконання, а тому суд вважає, що визнання відповідачем позову про визнання недійсними цих рішень порушить права та інтереси інших осіб, зокрема, третіх осіб-1, 2 ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), яких безпосередньо вони стосуються, відтак, підстав для прийняття судом визнання відповідачем позову немає.

Отже, не прийнявши визнання позову відповідачем, суд продовжив розгляд даного спору.

Розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Установлено, що ТОВ "Рівер Холдинг" створене 17.11.2009 року, зареєстроване - 14.12.2009, номер запису: 10701020000038317. Учасниками товариства є Компанія «Джі.Ел.Ю.Лімітед», з часткою статутною капіталу 99,999% та ОСОБА_1 , який володіє часткою статутного капіталу 0,001% (0,76 грн - в гривневому еквіваленті) і кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Рівер Холдинг", що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів учасників про заснування ТОВ "Рівер Холдинг" від 17.11.2009, статутом товариства та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

У період з 2009 до 2020 року директором вказаного товариства був призначений ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів учасників про заснування ТОВ "Рівер Холдинг" від 17.11.2009, наказом № 1/о від 17.11.2009 та протоколом № 4 загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг" від 17.12.2020.

Також встановлено, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" (зареєстроване 23.10.2007, номер запису: 10701020000030364), який володіє часткою статутного капіталу цього товариства у розмірі 100%, а засновником даного товариства є ТОВ "Рівер Холдинг".

Згідно з протоколом учасників ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" № 3 від 07.03.2008 та наказом про призначення на посаду № 07/03-1 від 07.03.2008 ОСОБА_2 було призначено на посаду директора вказаного товариства. А рішенням № 4 одноособового учасника ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" від 21.12.2020 ОСОБА_2 був звільнений з посади директора, що також підтверджується протоколом № 5 загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг" від 21.12.2020.

У подальшому рішенням єдиного учасника ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" № 25/02/21 від 25.02.2021 на посаду директора товариства ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" було призначено ОСОБА_1 .

Разом з цим встановлено, що ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" та ТОВ "Рівер Холдинг" є особами, пов`язаними між собою структурою власності (що зокрема підтверджується договором купівлі-продажу корпоративних прав від 08.02.2011, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ "Рівер Холдинг" (який є єдиним учасником ТОВ "Б.М.К.-Білдінг") в особі ОСОБА_3 , а кінцевим бенефіціарним власником обох товариств є ОСОБА_1 . Крім того вказані товариства пов`язані спільними управлінськими рішеннями, що підтверджується наступним.

Так, 07.02.2011 рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг", оформленим протоколом № 3/1 від 07.02.2011, вирішено уповноважити директора товариства ОСОБА_3 на укладення та підписання трудового договору з директором ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» ОСОБА_2 на умовах, визначених в трудовому договорі з нарахуванням заробітної плати в розмірі 3 000 дол. США по курсу Національного банку України на місяць.

На виконання зазначеного протоколу 09.02.2011 між ТОВ «Б.М.К.-Білдінг» (в особі учасника товариства - ТОВ "Рівер Холдинг") та ОСОБА_4 був укладений трудовий договір (контракт) № 01-Т/11, за яким сторони домовились, зокрема (п. 4.1 трудового договору), що працівникові встановлюється щомісячний посадовий оклад у відповідності зі штатним розкладом (до перерахування товариством податків та інших обов`язкових платежів до державного бюджету і пенсійного фонду) в розмірі 3 000 доларів США, який виплачується у гривні за курсом гривні по відношенню до долару США, встановленим Національним банком України, станом на день виплати, за один місяць, за норму робочого часу у відповідному обліковому періоді.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг", оформленим протоколом № 5 від 31.03.2011, було підтверджено усі правочини та угоди, вчинені та підписані ОСОБА_3 в період його діяльності в якості директора товариства.

Вважаючи вказані рішення загальних зборів ТОВ "Рівер Холдинг" протиправними та такими, що порушують корпоративні права учасника товариства, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання цих рішень недійсними.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб а також відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У постанові від 19.01.2022 у справі № 924/316/21 Верховний Суд зазначив, що наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічний правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 по справі № 910/8060/19.

З урахуванням наведених правових норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її особистих прав, свобод чи інтересів. Задоволення позовних вимог судом не повинно порушувати прав інших осіб.

Отже саме позивачу необхідно довести в суді, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг", оформлені протоколами № 3/1 від 07.02.2011 та № 5 від 31.03.2011, порушують його права та законні інтереси.

Згідно з приписами статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: 1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; 3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; 6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

За змістом ст. 97, 98 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Статтею 58 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на час прийняття спірних рішень) визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Також пунктом 8 статуту ТОВ "Рівер Холдинг" передбачено, що товариство набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов`язки через свої органи. Вищим органом управління товариства є загальні збори учасників. Виконавчим органом товариства, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, є директор.

Пунктом 8.1 статуту визначено перелік повноважень, які входять до виключної компетенції загальних зборів.

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що він не був присутнім на загальних зборах учасників товариства, на яких були прийняті спірні рішення.

Відповідно до пунктів 2.12 - 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з викладеним підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Зокрема, права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на час спірних правовідносин) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

У даному випадку із наявних у справі копій протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг" № 3/1 від 07.02.2011 та № 5 від 31.03.2011 вбачається, що в них брали участь усі учасники товариства (Компанія «Джі.Ел.Ю.Лімітед» та ОСОБА_1 ), про що свідчать їх підписи на цих протоколах.

Таким чином питання щодо попереднього повідомлення учасників товариства втрачає свою актуальність, оскільки кворум на проведення таких зборів був наявний, що підтверджує обізнаність та участь ОСОБА_1 у загальних зборах.

При цьому визначальним у спірних відносинах є факт особистої присутності позивача при проведенні вищевказаних зборів та, як наслідок, правомочність проведених зборів та відповідність їх проведення вимогами статуту та Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 зазначив, що відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.

За таких обставин суд також відхиляє доводи позивача про те, що він не був обізнаний про проведення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 07.02.2011 та 31.03.2011, не був ознайомлений з питаннями порядку денного цих загальних зборів, не приймав участь у голосуванні по питаннях порядку денного загальних зборів товариства, як безпідставні.

Наявність особистого підпису позивача на протоколах загальних зборів приймається судом як доказ схвалення спірних рішень шляхом дійсного волевиявлення ОСОБА_1 в момент його проставляння.

Доказів протилежного позивач суду не надав, як і не надав доказів фальсифікації спірних рішень у 2021 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у тому числі доказів підробки підписів позивача на спірних протоколах, що є його головною тезою у заявленому позові.

Також суд враховує, що інший учасник товариства - Компанія «Джі.Ел.Ю.Лімітед», якій належала 99,99% статутного капіталу, був присутній на загальних зборах та діяв також в особі ОСОБА_1 на підставі довіреності від 22.12.2010, апостиль № 381878/10 від 22.12.2010.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Доказів визнання недійсності даної довіреності, перевищення повноважень ОСОБА_1 при представництві інтересів Компанії «Джі.Ел.Ю.Лімітед» до суду не надано, тому всі його дії вважаються діями довірителя, вчиненими в межах його повноважень, мають юридичну силу і створюють права та обов`язки для довірителя відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України.

Водночас суд зважає на те, що права учасника господарського товариства, які визначені у законі як корпоративні, здійснюються на пропорційних засадах, тобто з урахуванням розміру частки учасника у статутному капіталі товариства. Від розміру частки учасника господарського товариства залежить те, якою кількістю голосів він володіє на загальних зборах товариства, який розмір дивідендів або активів у разі ліквідації будуть йому виплачувати (вказана позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 по справі № 927/807/18).

Таким чином судом встановлено, що спірні рішення, ухвалені ОСОБА_1 як одним із учасників товариства, так як представником другого учасника (Компанії «Джі.Ел.Ю.Лімітед»), у сукупності вважаються прийнятими від імені учасників у розмірі 100% голосів.

Відтак суд приходить до висновку, що порушення порядку проведення загальних зборів учасників ТОВ "Рівер Холдинг" позивач не довів, а тому підстав для визнання спірних рішень загальних зборів товариства - немає.

Відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Крім того у якості підстави для відмови у позові суд зазначає, що позивач не довів наявності порушеного його особистого корпоративного права.

Так, окрім вказівки на процедурні порушення під час проведення загальних зборів товариства, позивач не обґрунтував суду наявність реального порушення його особистих прав та охоронюваних законом інтересів зазначеними рішеннями, не вказав, в чому виявилося таке порушення, які наслідки воно потягло, чим такі обставини підтверджуються та, в разі визнання судом недійсними спірних рішень, яким чином судове рішення вплине на правове становище позивача та відновить його порушене право.

Як зазначив КГС ВС у постановах від 15.06.2022 у справі № 916/700/21, від 13.09.2023 у cправі № 910/1255/22, сама по собі незгода учасника з рішенням органу управління, у тому числі, якщо воно стосується його особи, але не порушує його прав/законних інтересів, не означає безумовної незаконності відповідного рішення, не може безумовно свідчити про порушення його корпоративних прав.

Разом з цим судом встановлено, що на час розгляду даної справи спірні рішення загальних зборів ТОВ "Рівер Холдинг" 2011 року безпосередньо не стосувалися особи позивача та на час розгляду даної справи вони фактично вичерпали свою дію, їх правові наслідки були реалізовані, зокрема, при підписанні трудового договору з ОСОБА_2 .

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 та від 13.09.2023 у cправі № 910/6685/21; від 07.07.2022 у справі № 910/6682/21, від 27.07.2022 у справі № 910/3882/21, від 28.07.2022 у справі № 910/2607/21, від 29.11.2022 у справі № 910/2608/21, від 29.11.2023 у справі № 910/2606/21, від 18.10.2023 у справі № 922/2013/21, якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним.

Приписами ст.76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що позивач не довів наявність порушення його корпоративних прав належними, допустимими та вірогідними доказами, суд дійшов висновку, що у позові про визнання недійсними рішень необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 03 грудня 2024 року.

Повний текст рішення складений 16 грудня 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.