Рішення

від 10.12.2024 по справі 911/975/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/975/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИЧНА ГРУПА», Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе

до Державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ», Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Компанії TURKISH AIRLINES INC, Туреччина, м. Стамбул

2) Компанії AIR ASTANA, Казахстан, м. Астана

про стягнення повної вартості відсутнього товару

за участю представників:

від позивача В.Данилевич

від відповідача К.Мітченко

від третьої особи 1 С.Коптілін

від третьої особи 2 не з`явився

від третьої особи 3 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИЧНА ГРУПА» б/н від 12.04.2024 року (вх. №542/24 від 15.04.2024) (далі позивач) до Державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» (далі відповідач) про стягнення повної вартості товару, який відсутній за AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 у сумі 4599837,43 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/975/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.06.2024 року.

До суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» надійшла заява б/н від 08.05.2024 року (вх. №5743/24 від 08.05.2024) про вступ у справу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 09.05.2024 року (вх. №4973/24 від 10.05.2024), в якому відповідач проти позову заперечує.

Також, від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив б/н від 14.05.2024 року (вх. №5135/24 від 14.05.2024).

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 29.05.2024 року (вх. №5746/24 від 29.05.2024).

Також, від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 31.05.2024 року (вх. №4270 від 03.06.2024) про проведення експертизи.

Ухвалою суду від 04.06.2024 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про залучення до участі у справі в якості третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»; відкладено підготовче засідання на 11.06.2024 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 05.06.2024 року (вх. №6045/24 від 05.06.2024) про долучення доказів, яким позивач просить суд долучити докази надіслання копії позовної заяви з додатками ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Також, від відповідача надійшли заперечення б/н від 12.06.2024 року (вх. №6239/24 від 10.06.2024) на клопотання позивача про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/975/24 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 09.07.2024 року.

До суду від третьої особи через систему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 11.06.2024 року (вх. №6269/24 від 11.06.2024) проти клопотання про призначення експертизи у справі №911/975/24; клопотання б/н від 11.06.2024 року (вх. №6270/24 від 11.06.2024) про витребування доказів судом у Солом`янського районного суду міста Києва; клопотання б/н від 11.06.2024 року (вх. №6272/24 від 11.06.2024) про витребування доказів судом у Київської митниці.

Також, від позивача через систему «Електронний суд» надійшли доповнення б/н від 01.07.2024 року (вх. №7040/24 від 01.07.2024) до клопотання про проведення експертизи.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 03.07.2024 року (вх. №7159/24 від 04.07.2024).

До суду від третьої особи через систему «Електронний суд» надійшли пояснення б/н від 05.07.2024 року (вх. №7266/24 від 08.07.2024) щодо позову або відзиву, відповідно до яких третя особа просить суд у позові відмовити; заперечення б/н від 05.07.2024 року (вх. №7268/24 від 08.07.2024) проти призначення комплексної судово-товарознавчої та судово-економічної експертизи у справі №911/975/24; клопотання (уточнене) б/н від 05.07.2024 року (вх. №7269/24 від 08.07.2024) про витребування доказів у Київської митниці; заява б/н від 05.07.2204 року (вх. №7270/24 від 08.07.2024) про відкликання клопотання від 11.06.2024 року про витребування доказів судом у Солом`янського районного суду міста Києва.

Також, від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 09.07.2024 року (вх. №7298/24 від 08.07.2024), в яких також міститься прохання долучити до матеріалів справи додатки до цих пояснень.

Ухвалою суду від 09.07.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача компанію TURKISH AIRLINES INC та AIR ASTANA; відкладено підготовче засідання на 30.07.2024 року.

До суду через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» надійшли пояснення б/н від 16.07.2024 року (вх. №7612/24 від 16.07.2024) щодо залучення авіаперевізників в якості третіх осіб, в яких третя особа на стороні відповідача зазначає про доцільність залучення компанії TURKISH AIRLINES INC та компанії AIR ASTANA до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява б/н від 17.07.2024 року (вх. №7674/24 від 17.07.2024) на виконання вимог п. 4 резолютивної частини ухвали суду від 09.07.2024 року.

До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання б/н від 18.07.2024 року (вх. №7735/24 від 18.07.2024) про долучення доказів на виконання вимог п. 5 резолютивної частини ухвали суду від 09.07.2024 року.

Також, від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 19.07.2024 року (вх. №7806/24 від 19.07.2024) на виконання вимог п. 6 резолютивної частини ухвали суду від 09.07.2024 року.

До суду через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 24.07.2024 року (вх. №7977/24 від 25.07.2024), в яких третя особа також просить визнати поважною причину подання із пропуском встановленого ч. 2 ст. 80 ГПК України строку (разом із поданням пояснень) доказів та долучити докази до матеріалів даної справи; відмовити у задоволенні клопотання позивача про долучення нових доказів, та у визнанні поважними причин неподання до суду таких доказів раніше; не приймати в якості доказів документи, копії яких були долучені до додаткових пояснень від 08.07.2024 позивача.

До суду через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» надійшло клопотання б/н від 24.07.2024 року (вх. №7978/24 від 5.07.2024) про витребування доказів судом у Київської митниці.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 26.07.2024 року (вх. №8067/24 від 2907/24) проти додаткових пояснень позивача, проти долучення доказів позивача, клопотання про витребування оригіналів доказів та клопотання про застосування строків позовної давності.

Також, від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 27.07.2024 року (вх. №8079/24 від 29.07.2024), згідно яких позивач просить суд долучити додатки до матеріалів справи №911/975/24 та вважати поважною причиною ненадання таких доказів раніше.

До суду від третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача 1 - Компанії TURKISH AIRLINES INC надійшло клопотання б/н від 29.07.2024 року (вх. №8138/24 від 30.07.2024) про проведення підготовчого засідання без її участі та письмові пояснення б/н від 26.07.2024 року (вх. №8139/24 від 30.07.2024) на виконання вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду від 09.07.2024 року.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення б/н від 29.07.2024 року (вх. №8151/24 від 30.07.2024) на пояснення Страхової компанії від 24.07.2024 року.

Ухвалою суду від 30.07.2024 року відкладено підготовче засідання на 08.10.2024 року.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 29.08.2024 року (вх. №9334/24 від 29.08.2024) проти додаткових пояснень позивача від 27.07.2024 року та від 29.07.2024 року.

До суду від третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - Страхова компанія) через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 03.10.2024 року (вх. №7773 від 03.10.2024) про призначення судової технічної експертизи документів у справі №911/975/24; додаткові пояснення б/н від 03.10.2024 року (вх. №10894/24 від 03.10.2024) та клопотання б/н від 03.10.2024 року (вх. №10896/24 від 03.10.2024) про витребування у позивача оригіналів письмових та електронних доказів.

Також, від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 03.10.2024 року (вх. №10903/24 від 03.10.2024).

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 06.10.2024 року (вх. №11003/24 від 07.10.2024) про долучення доказів у справі №911/975/24.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 07.10.2024 року (вх. №11009/24 від 07.10.2024) про витребування доказів у справі №911/975/24 та клопотання б/н від 07.10.2024 року (вх. №11049/24 від 07.10.2024) про долучення доказів.

Також, від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 07.10.2024 року (вх. №11063/24 від 08.10.2024) проти письмових пояснень позивача від 03.10.2024 року.

Ухвалою суду від 08.10.2024 року у задоволенні клопотання позивача б/н від 31.05.2024 року (вх. №4270 від 03.06.2024) про призначення у справі судової товарознавчої експертизи відмовлено; у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» б/н від 03.10.2024 про призначення у справі судової технічної експертизи документів відмовлено; у задоволенні клопотання позивача, яке міститься у додаткових поясненнях б/н від 08.07.2024 року про долучення доказів відмовлено; клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про долучення доказів задоволено; у задоволенні клопотання позивача, яке міститься у додаткових поясненнях б/н від 27.07.2024 року про долучення доказів відмовлено; усне клопотання позивача (заявлялося у судовому засіданні 30.07.2024 року) про поновлення строку на подання питань в порядку статті 90 ГПК України задоволено; зобов`язано відповідача надати відповіді на поставлені питання; клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про виключення з числа доказів задоволено; витребувано у Київської митниці докази; клопотання позивача б/н від 06.10.2024 року про долучення доказів задоволено; у задоволенні клопотання позивача б/н від 07.10.2024 року про витребування доказів відмовлено; клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» б/н від 03.10.2024 про витребування доказів задоволено; поновлено третій особі строк для звернення до суду з даним клопотанням; витребувано у позивача оригінали документів, доданих до позову; відкладено підготовче засідання на 12.11.2024 року.

До суду від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення ПрАТ «СК «УНІВЕРСАЛЬНА» б/н від 25.10.2024 року (вх. №11954/24 від 25.10.2024) щодо додаткових пояснень позивача від 03.10.2024 року та документів, поданих позивачем до суду разом із клопотанням про долучення доказів від 06.10.2024 року.

31.10.2024 року до суду від Київської митниці через систему «Електронний суд» надійшли документи на виконання вимог п. 9 резолютивної частини ухвали суду від 08.10.2024 року.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява свідка б/н від 31.10.2024 року (вх. №12204/24 від 31.10.2024) на виконання вимог п. 6 резолютивної частини ухвали суду від 08.10.2024 року.

До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 06.11.2024 року (вх. №12480/24 від 06.11.2024) про долучення доказів у справі №911/975/24 та додаткові пояснення б/н від 06.11.2024 року (вх. №12484/24 від 06.11.2024).

Також, від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення б/н від 08.11.2024 року (вх. №12571/24 від 08.11.2024).

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення б/н від 08.11.2024 року (вх. №12574/24 від 08.11.2024) щодо долучених доказів позивачем разом з клопотанням від 06.10.2024 року.

Також, від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення б/н від 11.11.2024 року (вх. №10693/24 від 11.11.2024) проти клопотання позивача про долучення доказів від 06.11.2024.

Ухвалою суду від 12.11.2024 року у задоволенні клопотання позивача б/н від 06.11.2024 року (вх. №12480/24 від 06.11.2024) про долучення доказів відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2024.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення б/н від 03.12.2024 щодо додаткових пояснень позивача від 06.11.2024.

До суду від третьої особи - ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» через систему «Електронний суд» надійшов викладений в письмовому вигляді виступ у судових дебатах від 09.12.2024.

Треті особи - Компанія TURKISH AIRLINES INC та Компанія AIR ASTANA, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 10.12.2024 не з`явились.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.2024 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи - ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» у судовому засіданні 10.12.2024 року проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях і запереченнях.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 10.12.2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИЧНА ГРУПА» (за контрактом Клієнт) та Компанією LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED (за контрактом постачальник) 03.12.2019 укладено Контракт №03-12/2019 (далі - Контракт), згідно п. 1 якого, предметом цього Контракту є товари, зазначені в специфікації (Додаток №1) до цього Контракту. Продавець зобов`язується поставити Товари, а Покупець отримати та оплатити Товари, у відповідності з умовами цього Контракту. Точне найменування Товарів, кількість та ціни зазначені у специфікаціях до даного Контракту, які являються невід`ємною частиною даного Контракту. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент переходу ризиків відповідно до базису поставки.

Відповідно до п.2 Контракту, на кожну партію, що відвантажується Продавець надає Покупцю: міжнародну накладну оригінали; рахунок-фактуру 1 оригінал, 1 копію. Поставка Товарів здійснюється Продавцем в строки, які визначаються відповідно до порядку, передбаченому п. 3 цього контракту.

Згідно п. 3 Контракту, Товар постачається Продавцем Покупцю окремими партіями, згідно з домовленістю сторін. Дата поставки визначається як дата оформленої Міжнародної авіа накладної/ Морського Коносаменту/ Міжнародної автомобільної накладної.

Відповідно до п.6 Контракту, ціна на Товари фіксується в специфікації товару (Додаток №1) та включає вартість товару, тари, упаковки та маркування.

Пунктом 8 Контракту, визначено, що Товар вважається зданим Продавцем та прийнятим Покупцем за кількістю - згідно з кількістю та масою, що вказані в накладній.

У Специфікаціях №32 від 26.08.2021, №38 від 02.09.2021, №48 від 12.09.2021, №63 від 27.09.2021 сторонами погоджено товар, який постачається за Контрактом.

Для оплати товару, визначеного у Специфікаціях №32, №38, №48, №63, Постачальником виставлено позивачу рахунки (Invoice) ILG08262021 від 26.08.2021 на суму 34132,45 доларів США, ILG09022021 від 02.09.2021 на суму 43341,76 доларів США, ILG09122021 від 12.09.2021 на суму 118537,78 доларів США, ILG09272021 від 27.09.2021 на суму 5568,50 доларів США на оплату товарів згідно Контракту.

Як зазначено позивачем, на користь ТОВ «МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИЧНА ГРУПА» до Міжнародного аеропорту «Бориспіль» прибув вантаж згідно авіанакладних: AWB №235-23320850 від 06.09.2021 (вага 1189,0 кг); AWB №235-23321292 від 09.09.2021 (вага 1351,0 кг); AWB №235-23346186 від 20.09.2021 (вага 1660,0 кг); AWB №465-12480462 від 02.11.2021 (вага 301,0 кг), який прийнято та розміщено на складі тимчасового зберігання відповідача.

Загальна сума товару, що прибув згідно Контракту №03-12/2019 від 03.12.2019, Специфікацій до Контракту, рахунків та авіанакладних №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 складає 201580,49 доларів США.

Товар згідно авіанакладної №235-23346186 від 20.09.2021 вагою 143 кг (12 місць) 17.12.2021 було вилучено Київською митницею за протоколом про порушення митних правил №5902/10000/21.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 08.07.2022 у справі №760/366/22 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно протоколу №5902/10000/21, передбачених ст. 472 Митного кодексу України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Безпосередні предмети правопорушення, що вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №5902/10000/21 від 17.12.2021, товари, загальною кількістю 116 шт. постановлено повернути власнику товару - ТОВ «ДЕЛЬТА ЕЛЕКТРО ОПТИКА» або уповноваженому представнику підприємства для здійснення митного оформлення.

У відповідності до Указу Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст. 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено.

В період дії воєнного стану в Україні та, як наслідок, закриття повітряного простору України, склади тимчасового зберігання (далі - СТЗ) вантажного терміналу Аеропорту працюють на видачу та огляд вантажів, які були розміщені в СТЗ до 24.02.2022 (включно).

09.03.2022 позивачу стало відомо про зникнення вантажу згідно авіанакладних №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 зі складу Аеропорту.

Позивач звернувся до відповідача з листом №1 від 28.03.2022, в якому просив надати інформацію щодо фактичної наявності на складах тимчасового зберігання товару, що належить Позивачу згідно авіанакладних №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462, а також надати матеріали відеозаписів з камер відеоспостереження за період з 24.02.2022 по 15.03.2022.

Листом №01-22/3-7 від 04.05.2022 відповідач повідомив позивача, що перевіркою фактичної наявності на складах тимчасового зберігання встановлено: за AWB №235-23320850 - з 61 місця зберігання (коробки) в наявності лише 7 (пошкоджене зовнішнє пакування зі слідами доступу до вмісту вантажу); за №235-23321292 - з 85 місця зберігання (коробки) в наявності лише 8 (пошкоджене зовнішнє пакування зі слідами доступу до вмісту вантажу); №235-23346186 - з 99 місця зберігання (коробки) в наявності лише 17 (пошкоджене зовнішнє пакування зі слідами доступу до вмісту вантажу); №465-12480462 - наявний (пошкоджене зовнішнє пакування зі слідами доступу до вмісту вантажу). Крім того, рекомендовано позивачу здійснити попередній огляд вантажів перед їх митним оформленням, зафіксувати фактичну наявність місць вантажу в Акті контрольного зважування. Даний Акт буде долучено до заяви ДП МА «Бориспіль», складеної по факту виявлення викрадення вантажів з СТЗ, на підставі якої в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне правопорушення під номером 12022111100000333. Також, відповідачем повідомлено, що з технічних причин матеріали відеозаписів з камер відеоспостереження за вищезазначений період відсутні.

13.05.2022 складено Акти контрольного зважування №49, №48, №47, №51 за підписом Дегтяр Д.В., Нагорний С.С., Криворучко О.Г.

Актом контрольного зважування №49 встановлено, що при контрольному зважуванні та перерахунку згідно AWB №235-23320850, фактична вага становить 742,2 кг, замість 1189,00 кг.; актом контрольного зважування №48 встановлено, що при контрольному зважуванні та перерахунку згідно AWB №235-23321292, фактична вага становить 568,8 кг, замість 1351,00 кг; актом контрольного зважування №47 встановлено, що при контрольному зважуванні та перерахунку згідно AWB №235-23346186, фактична вага становить 535 кг, замість 1660,00 кг; актом контрольного зважування №51 встановлено, що при контрольному зважуванні та перерахунку згідно AWB №465-12480462, фактична вага становить 301 кг, замість 302,00 кг.

13.05.2022, за результатами огляду товару, складено Акт відсутності та пошкодження товару, на загальну суму 126166,63 доларів США. Оскільки, частина товару згідно AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 була відсутня або непридатна до використання, позивач направив на адресу відповідача претензію щодо сплати заборгованості за такий товар. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування, заборгованість не погашена.

З метою виокремлення майна, що знаходиться на СТЗ ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» та майна, що було викрадено у позивача в рамках кримінального провадження №12022111100000333, представником позивача надіслано адвокатський запит №15/01-2 від 15.01.2024 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.

У відповідь на адвокатський запит Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у листі №11-12/16/2024 від 18.01.2024 повідомив, що станом на 18.01.2024 до матеріалів судового провадження письмові докази та вилучені речові докази стороною обвинувачення не долучались, а тому, надати запитувані копії документів, що підтверджують перелік товарів ТОВ «Міжнародна логістична група», що були вилучені у якості речових доказів в рамках кримінального провадження №12022111100000333 Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області не має можливості.

Представником позивача надіслано аналогічний адвокатський запит №19/01-4 від 19.01.2024 Бориспільському ВП ГУ НП в Київській області.

У відповідь на адвокатський запит Бориспільське РУН ГУНП в Київській області у листі №АЗ-58 від 21.02.2024 зазначило, що слідчим відділом проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні NS12022111100000333 від 28.02.2022. 27.02.2022 слідчим проведено огляд місця події за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гора, вул.Бориспіль-7, в ході якого вилучено речові докази (товарно-матеріальні цінності). Зокрема встановлено, що ТОВ «Міжнародна логістична група» належать наступні вилучені речі, а саме: шарф марки «Louis Vuitton» - в кількості 81 од.; шарф марки «Burberry» - в кількості 24 од.; шарф марки «Gucci» - в кількості 5 од.

Вказане також підтверджується обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12022111100000333 від 28.02.2022, в якому вказано, що ТОВ «Міжнародна логістична група» завдано майнову шкоду на загальну суму 13899,60 грн.

У зв`язку із неможливістю здійснити декларування товару позивачем надіслано адвокатський запит №11/01-1 від 11.01.2024 до Київської митниці про надання інформації, чи передано ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» на склад Київської митниці товари згідно авіаційних вантажних накладних AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462, інформацію щодо перебування на складі Київської митниці товарів згідно авіаційних вантажних накладних AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186.

У відповідь на адвокатський запит Київська митниця у листі №7.8-5/7.8-21-03/8.19/929 від 17.01.2024 зазначила, що товари, згідно авіаційних вантажних накладних AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 на склад митниці не передавались.

Позивачем зазначено, що під час складання авіаційних вантажних накладних AWB №235-2330850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 було допущено помилку в графі «отримувач», відповідач під час передачі товарів на склад Київської митниці не врахував дану обставину, не попередив Київську митницю про помилку, хоча, зі слів позивача, був обізнаний про таку помилку, що підтверджується листами від вантажовідправників SMT GLOBAL LOGISTICS LIMITED, SITC LOGISTICS KOREA CO., LTD.

Позивачем повторно надіслано адвокатський запит №09/02-1 від 09.02.2024 до Київської митниці з копіями листів щодо допущення помилки в авіанакладних, щоб упевнитись, що товар, який прибув згідно вантажних накладних AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 точно не передавався на склад митниці.

У відповідь на адвокатський запит Київська митниця у листі №7.8-5/7.8-21-03/8.19/2915 від 14.02.2024 зазначила, що товари, згідно авіаційних вантажних накладних AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на склад митниці не передавались.

Враховуючи викладене, позивач зазначає, що товар, що був поставлений згідно Контракту №03-12/2019 від 03.12.2019, Специфікацій до Контракту, рахунків та авіанакладних №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465-12480462 (окрім речей, що вилучені як речові докази в рамках кримінального провадження №12022111100000333: шарф марки «Louis Vuitton» (в кількості 81 од.), шарф марки «Burberry» (в кількості 24 од.), шарф марки «Gucci» (в кількості 5 од.) повинні перебувати у відповідача до їх розмитнення позивачем.

З метою оцінки пошкодження товару, що знаходиться на складах тимчасового зберігання відповідача, який прибув згідно авіаційних вантажних накладних AWB №235-23320850, AWB №235-23321292, AWB №235-23346186, AWB №465-12480462 позивач звернувся до Київської торгово-промислової палати із заявкою №5 від 28.12.2023 про проведення експертизи кількості і якості товарів народного споживання (з кількістю місць за авіанакладними), які знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7.

10.01.2024 по наряду 1-1181 від 09.01.2024 експертом Київської торгово-промислової палати Кібкало О.О. проведено огляд місць за авіанакладними AWB №235-23320850, AWB №235-23321292, AWB №235-23346186, AWB №465-12480462 та зафіксовано відсутність товару, про що складено акт №17/08-2а/52 від 22.01.2024, згідно якого встановлено відсутність вантажних місць по авіанакладним № 235-23320850 - 61 місце, №235-23321292 - 85 місць, № 235-23346186 -111 місць, № 465-12480462 - 42 місця.

Також, згідно листа ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» №35-22Е-18 на адвокатський запит позивача зазначено, що згідно з авіаційними вантажними накладними (далі - AWB), отриманими разом з вантажем та згідно яких здійснювалось внесення інформації про вантажі в автоматизовану систему керування технологічним процесом аеропорту, вантажоодержувачем вантажу за AWB 235-23320850, 235-23321292, 235-23346186 та 465-12480462 є ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД ПОЛЮС», інформація про зміну вантажоодержувачів від перевізника не надходила.

Позивач 07.03.2024 звернувся до ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД ПОЛЮС» з листом №152, в якому просив, щоб останнє звернулося до відповідача з проханням надати інформацію щодо наявності та стану товару, згідно авіанакладних AWB №235-23320850, AWB №235-23321292, AWB №235-23346186, AWB №465-12480462, так як є ймовірність, що відповідач не врахував інформацію, що відправлялась на вантажний термінал ДП МА «Бориспіль» про зміну вантажоодержувача у спірних авіанакладних.

У відповідь на адвокатський запит ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД ПОЛЮС» надіслано лист №09/04 від 09.04.2024 з копією відповіді №35-22Е-40 від 03.04.2024 ДП «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ», в якому відповідач зазначив, що вантажі за авіаційними накладними 235-23320850 (39 місць, 779 кг), 235-23321292 (49 місць, 698 кг), 235-23346186 (39 місць, 600 кг) та 465-12480462 (42 місця, 300 кг) знаходяться в СТЗ вантажного терміналу. Не зважаючи на те, що листом від 01.09.2022 митниця висловила готовність прийняти на склад митниці вантажі за авіаційними накладними 235-23320850, 235-23321292, 235-23346186, однак відповідні дії з боку митниці здійснені не були, і, як наслідок, вказані вантажі, а також вантаж за накладною 465-12480462, на митницю не передавались. Також, повідомлено, що 17.12.2021 за AWB 235-23346186 Державною митною службою України було вилучено 12 місць 143 кг вантажу.

Позивачем зазначено, що з поставлених за авіаційними накладними №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186 та №465-12480462 4359,00 кг товару, станом на 13.05.2022 (дата контрольного зважування товару) фактично на СТЗ Аеропорту знаходилось 2147,00 кг товару.

Під час огляду складу тимчасового зберігання 10.01.2024 зафіксовано відсутність вантажних місць по авіанакладним №235-23320850 - 61 місце, №235-23321292 - 85 місць, №235-23346186 - 111 місць, №465-12480462 - 42 місця.

Станом на 10.04.2024, товар, згідно авіаційних накладних №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186 та №465-12480462 знову з`явився в СТЗ, але вага збільшилась до 2377,00 кг.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що частина товарів за авіанакладними AWB №235-23320850, AWB №235-23321292, AWB №235-23346186, AWB №465-12480462 в порушення норм чинного законодавства відсутня на складі ДП МА «Бориспіль», не передавалась на склад Київської митниці, відсутня в матеріалах кримінального провадження №12022111100000333 від 28.02.2022, а тому, втрачена, чим завдано шкоди позивачу та як наслідок, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до п. 1 Контракту, предметом цього контракту є товари, зазначені в специфікації (додаток № 1) до цього контракту. Продавець зобов`язується поставити Товари, а Покупець зобов`язується отримати та оплатити Товари, у відповідності з умовами цього Контракту. Точне найменування Товарів, кількість та ціни зазначені у специфікаціях до даного Контракту, які являються невід`ємною частиною даного Контракту. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент переходу ризиків поставки.

Пунктом 2 Контракту встановлено умови поставки, а саме: при поясненні умов поставки згідно даного контракту сторони будуть керуватися умовами «Інкотермс» у редакції 2010 року. Вказані в даному контракті товари поставляються згідно з умовами базис поставки за «Інкотермс». Поставка товарів може здійснюватися авіа транспортом, морським транспортом, автомобільним транспортом, окремими партіями згідно домовленості сторін що оформлено відповідним Додатком до контракту.

На кожну партію що відвантажується, Продавець надає Покупцю в залежності від виду транспорту яким переміщується товар: - Міжнародну авіа накладну Airwaybill (оригінал, копія) - Морський Коносамент Bill of Lading (оригінал, копія) - Міжнародну автомобільну накладну CMR (оригінал, копія) - Інвойс (оригінал, копія) - Інші документи за домовленості (оригінал, копія) Оригінали документів (Airwaybill, Bill of Lading, CMR, інвойс, пакувальний лист, інші документи за домовленості) надсилаються кур`єрською службою на адресу покупця товарів, сканкопії вищезазначених документів відсилаються на електронну адресу покупця.

Найменування товарів та їх кількість, що відвантажується кожною партією, вказується згідно з виставленими «Продавцем» Інвойсами.

Так, позивачем долучено до матеріалів справи копії наступних інвойсів: Commercial invoice ILG09272021; Commercial invoice ILG09122021; Commercial invoice ILG09022021; Commercial invoice ILG08262021.

Пунктом 3 Контракту визначено, що товар постачається Продавцем Покупцю окремими партіями, згідно з домовленістю сторін. Строк поставки кожної партії товарів узгоджується між сторонами окремо, але не пізніше, як за 30 днів до відвантаження партії товару. Дата поставки визначається як дата оформленої Міжнародної авіа накладної/ Морського коносаменту/ Міжнародної автомобільної накладної.

Відповідно до п. 6 Контракту, ціна на Товари фіксується в специфікації товару (додаток №1) та включає вартість товару, тари, упаковки та маркування.

Згідно п. 8 Контракту, товар вважається зданим Продавцем та прийнятим Покупцем за кількістю згідно з кількістю і масою, що вказані в накладній. Претензії, що виникають у зв`язку з невідповідністю фактично отриманої Покупцем кількості товару та кількості, що вказана в специфікаціях, повинні бути надані Покупцем Продавцю протягом 60 діб з моменту поставки товару в м. Київ. Після закінчення вищевказаного періоду ніякі претензії не приймаються. Продавець має право перевіряти достовірність претензії на місці поставки, з моменту поставки товару на склад Покупця.

Відповідно до п.7 Контракту, платіж за товари, що поставляються, здійснюється банківським переказом у доларах США з рахунку Покупця на рахунок Продавця. Платіж за Товари, що поставляються, здійснюється протягом 90 днів, починаючи від дати поставки, яка визначається відповідно до пункту 3 цього Контракту.

Згідно п. 12 Контракту, усі витрати, мито, податки та збори, такі як митний збір, податок на додану вартість та, що пов`язані з виконанням даного контракту на території Покупця, сплачуються Покупцем, а податки, мито, витрати та збори на території Продавця, сплачуються Продавцем.

Як встановлено судом, доставка товару (вантажу) здійснювалася авіаційним транспортом авіакомпаніями TURKISH AIRLINES INC. та Air Astana, що підтверджується авіаційними вантажними накладними (далі AWB/авіанакладні) №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, №465- 12480462.

Оскільки, доставка товару (вантажу) здійснювалась авіаційним транспортом, до даних правовідносин необхідно застосовувати положення Монреальської конвенції 1999 року, Повітряного кодексу України та Правил повітряних перевезень вантажів, затверджених наказом Державіаслужби від 14.03.2006 р. №186.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 100 Повітряного кодексу України, правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів, багажу, вантажу і пошти авіаперевізником, суб`єктами з наземного обслуговування, а також галузеві стандарти та нормативи якості такого обслуговування встановлюються авіаційними правилами України та мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів. Авіаперевізник зобов`язаний виконувати зазначені у частині другій цієї статті правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів, багажу, вантажу і пошти, а також галузеві стандарти та нормативи якості обслуговування. При цьому критерії віднесення до класу обслуговування (бізнес-клас, економ-клас, преміум-клас) повинні бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.

Статтею 306 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо- технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №907/603/17 зазначав, що ст. 924 ЦК України передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому, обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання потрібно тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам. Законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу (постанова Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №903/846/19, від 21.02.2020 у справі №907/746/17).

В постанові від 11.06.2019 у справі № 907/603/17 Верховний Суд також вказав, що вина перевізника за втрату, нестачу, псування та ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту, презюмується. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не охоплюється визначенням обставин непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 910/14398/16 дійшов висновку про те, що перевізник вантажу несе відповідальність за крадіжку вантажу, яка трапилась під час його перевезення.

Наказом Державної авіаційної служби України від 19 листопада 2021 року №1795 затверджено Авіаційні правила України «Правила повітряних перевезень вантажів», які поширюються на всіх суб`єктів авіаційної діяльності та визначають умови повітряних перевезень вантажів і є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами авіаційної діяльності. Ці Авіаційні правила встановлюють загальні умови перевезення вантажів авіаційним транспортом, які забезпечують належний рівень безпеки польотів та якості перевезень.

У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill) - документ, оформлений вантажовідправником чи від імені вантажовідправника, у тому числі його електронна копія (у разі використання), який є підтвердженням укладання договору перевезення між авіаперевізником та вантажовідправником на перевезення та прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у ньому, а також є квитанцією на отримання вантажу.

Згідно п.п. 1-6, 12 розділу XVII Правил повітряних перевезень вантажів, доставка вантажу вважається виконаною, коли доставлений в пункт призначення вантаж переданий вантажоодержувачу відповідно до умов, які визначені договором перевезення. Доставка вантажу здійснюється після погодження вантажоодержувачем відповідних строків та умов, визначених в авіаційній вантажній накладній, та оформлюється квитанцією про одержання вантажу в письмовій формі чи іншим погодженим з авіаперевізником документом. Якщо інше не визначене в авіаційній вантажній накладній, отримання вантажу здійснюється тільки вантажоодержувачем, який зазначений в ній, або особою, що ним уповноважена. Приймаючи авіаційну вантажну накладну чи вантаж, вантажоодержувач відповідає за сплату митних платежів та оплату послуг, пов`язаних зі зберіганням та перевезенням вантажу, якщо інше не передбачено договором перевезення. Авіаперевізник має право перенести строк доставки вантажу залежно від сплати митних платежів та оплати зазначених послуг. За винятком випадків, коли вантажовідправник реалізував свої права відповідно до розділу XVI цих Авіаційних правил, вантажоодержувач має право вимагати від авіаперевізника, з моменту прибуття вантажу в пункт призначення, видачі йому вантажу після сплати авіаперевізнику відповідних сум і виконання умов договору перевезення. Якщо інше не передбачене договором перевезення, авіаперевізник (його агент) негайно повідомляє вантажоодержувача про прибуття вантажу. Повідомлення про прибуття вантажу, у разі відсутності інших вказівок, надається вантажоодержувачу чи будь-якій іншій особі, яка зазначена в авіаційній вантажній накладній і яку авіаперевізник повинен повідомити. Таке повідомлення відправляється звичайними (зрозумілими) способами. Авіаперевізник не відповідатиме за неотримання чи затримку такого повідомлення. Вантажоодержувач зобов`язаний прийняти вантаж і забрати його в терміналі аеропорту пункту призначення чи в іншому місці, яке було попередньо погоджено з авіаперевізником, протягом 90 днів з дня надходження вантажу до?чный?

Відповідно до п.п. 2-4 розділу XXV Правил повітряних перевезень вантажів, Авіаперевізник є відповідальним за шкоду, заподіяну в разі знищення, втрати, пошкодження чи затримки в доставці вантажу, якщо випадок, що призвів до шкоди, стався під час повітряного перевезення. Повітряне перевезення, у розумінні пункту 6 цього розділу, включає лише період часу, коли вантаж перебуває під відповідальністю авіаперевізника. Період часу повітряного перевезення не включає жодного перевезення наземними, морськими (річковими) видами транспорту, яке здійснене поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до підтвердження протилежного, уважається наслідком події, що мала місце в період часу повітряного перевезення. Якщо без згоди вантажовідправника авіаперевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за договором сторін має бути здійснене авіаційним транспортом, на перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене в період часу повітряного перевезення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Монреальської конвенції, якщо перевізником визнана втрата вантажу або якщо вантаж не прибув після закінчення семиденного строку з дня, коли він повинен був прибути, одержувач має право застосувати проти перевізника санкції, які випливають з договору перевезення.

Згідно із п. 1 ст. 18 Монреальської конвенції, перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну у випадку знищення, утрати або пошкодження вантажу, тільки за умови, що подія, яка стала причиною такої шкоди, мала місце під час повітряного перевезення.

Пунктами 3, 4 ст. 18 Монреальської конвенції передбачено, що повітряне перевезення в контексті пункту 1 цієї статті охоплює період, протягом якого вантаж знаходиться під відповідальністю перевізника. Період повітряного перевезення не охоплює періоду наземного перевезення, перевезення морем або внутрішнім водним шляхом, здійсненого поза аеропортом. Однак якщо подібне перевезення здійснюється на виконання договору про повітряне перевезення з метою завантаження, видачі або перевантаження вантажу, будь-яка шкода, до доведення протилежного, уважається наслідком події, яка мала місце впродовж повітряного перевезення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Монреальської конвенції, відповідальність перевізника у випадку знищення, утрати, пошкодження або затримки в перевезенні вантажу обмежується сумою 17 спеціальних прав запозичення за кілограм, за винятком випадків, коли вантажовідправник зробив у момент передачі вантажного місця перевізнику особливу заяву про заінтересованість у доставці та сплатив додатковий збір, якщо це необхідно. У цьому випадку перевізник зобов`язаний сплатити суму, що не перевищує заявленої суми, якщо він не доведе, що ця сума перевищує дійсну заінтересованість відправника в доставці.

Статтею 25 Монреальської конвенції передбачено, що перевізник може обумовити, що стосовно договору перевезення застосовуються межі відповідальності, розмір яких перевищує розмір меж відповідальності, передбачених цією Конвенцією, або відповідальність є не обмеженою.

Згідно ст. 29 Монреальської конвенції, під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв`язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.

Стеттею 31 Монреальської конвенції визначено, що у випадку пошкодження багажу або вантажу особа, яка має право на його отримання, повинна надіслати перевізнику претензію негайно після виявлення пошкодження й не пізніше семи днів з дати отримання зареєстрованого багажу й чотирнадцяти днів з дати отримання вантажу. У випадку затримки претензія повинна бути заявлена не пізніше двадцяти одного дня з дати, коли багаж або вантаж був переданий у його розпорядження.

З огляду на викладене, Монреальська конвенція не містить умов, які б передбачали відповідальність аеропортів перед вантажоотримувачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Повітряного кодексу України, у разі надання в аеропортах та на аеродромах послуг із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, пошуку та рятування в зоні відповідальності аеропорту, забезпечення наднормативної стоянки, обслуговування вантажів, забезпечення приймання, зберігання, контролю якості та видачі авіаційного пального для заливу в паливозаправники або заправлення баків повітряних суден та в разі надання інших послуг, пов`язаних з діяльністю аеропорту, в аеропортах та на цивільних аеродромах справляється плата за надання таких послуг.

Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) з метою впорядкування правовідносин з надання аеропортних послуг та спрощення процедури укладення відповідних договорів розробила структуру і сформувала умови Стандартної угоди наземного обслуговування (SCHA), текст якої публікуються Міжнародною асоціацією повітряного транспорту в Airport Handling Manual - офіційний вісник Міжнародної асоціації повітряного транспорту. Стандартний договір ІАТА з наземного обслуговування включає в себе три частини: Основний договір (Main Agreement), Додаток А (Annex A), Додаток Б (Annex (es) B).

Додаток А включає в себе перераховані і визначені основні технологічні процеси наземного обслуговування в аеропортах. У додатку наводяться перелік послуг, які можуть бути надані в аеропорту, в тому числі обслуговування повітряних суден, екіпажу, пасажирів, багажу, вантажу, пошти.

Перелік послуг, які будуть надаватися за угодою між авіаперевізником та аеропортом/обслуговуючою компанією в аеропорту визначається сторонами в додатку Б.

Положення Стандартної угоди ІАТА та додатків до неї передбачають відповідальність аеропорту за обслуговування вантажу перед авіаперевізником, з яким укладено договір.

Відповідно до «Преамбули» додатку «В» до стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування, укладеної між ДП МА «Бориспіль» та авіаперевізниками авіакомпанією TURKISH AIRLINES INC. та AIR ASTANA, сторони уклали зазначений додаток у відповідності до спрощеної процедури, та погодили, що умови Основної угоди та Додатку А до СУНО від січня 2013р., опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, ніби ці умови були повністю повторені у цьому документі, Сторони підтверджують, що вони ознайомлені із зазначеною вище Основною угодою та Додатком А.

Зі змісту параграфу 1 «Послуги з обслуговування» додатку «В» до Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування, укладеного між ДП МА «Бориспіль» та авіаперевізниками, вбачається, що обслуговуюча компанія (аеропорт) та авіаперевізник погодили порядок та умови надання послуг з обслуговування вантажу та пошти, а також, відповідальність за їх порушення, дій осіб у разі неотримання вантажу вантажоодержувачем.

Отже, послуги з обслуговування вантажу, отриманого за спірними авіаційними вантажними накладними надавалися відповідачем авіаперевізнику, зазначеному у авіаційних вантажних накладних третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору авіакомпанії «TURKISH AIRLINES» та «AIR ASTANA», а не позивачу у справі.

Частиною 1 ст. 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У ст. 942 ЦК України передбачені обов`язки зберігача щодо забезпечення схоронності речі, а саме, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 ЦК України) та якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну (ч. 2 ст. 942 ЦК України).

Частиною 1 ст. 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Матеріали справи не містять доказів укладення позивачем з ДП МА «Бориспіль» договору про відповідальне зберігання майна, доказів прийняття ДП МА «Бориспіль» від ТОВ «МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИЧНА ГРУПА» на зберігання товару, визначеного в специфікаціях до Контракту.

Посилання позивача на те, що виставлення відповідачем рахунків за послугами терміналу, термінального обслуговування і зберігання вантажу, свідчить про укладення між ними договору про надання послуг не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

До матеріалів справи долучено рахунки-фактури, виставлені ДП МА «Бориспіль», а саме, рахунок-фактура №2365 від 18.06.2021 за авіанакладною №501 10655805; №2356 від 18.06.2021 за авіанакладною №501 06504470; №2357 від 18.06.2021 за авіанакладною №080 35659212; №2358 від 18.06.2021 за авіанакладною №461 00018406; №1698 від 07.05.2021 без прив`язки до номера авіанакладної, за «послуги вантажного терміналу»; №1859 від 19.05.2021 без прив`язки до номера авіанакладної, за «послуги вантажного терміналу». Однак, виставлені рахунки-фактури відповідно до вказаних номерів авіаційних накладних виставлені щодо інших авіаційних накладних, а рахунки-фактури, в яких не зазначено номер авіаційної накладної не містять відомостей, що вони виставлені за послуги, що пов`язані з вантажем який є предметом даної справи.

Отже, твердження позивача, що відповідачем не дотримано належної схоронності вантажу спростовуються, є недоведеними та необґрунтованими, оскільки, матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем договору про відповідальне зберігання вантажу, доказів приймання відповідачем від позивача на зберігання вантажу, відповідно у відповідача не виник обов`язок перед позивачем щодо зберігання вантажу.

Як стверджує позивач, товар згідно спірних авіа накладних ним отримано не було, водночас, в матеріалах справи відсутні докази переходу до позивача права власності на вантаж, який є предметом даної справи, а також, докази отримання позивачем товаророзпорядчих документів на товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Позивач зазначає, що товари (вантаж, який є предметом даної справи) придбано згідно Контракту №03-12/2019 від 03.12.2019 року. В якості обґрунтування переходу до позивача права власності на вантаж за спірними авіанакладними позивач посилається на п. 1 Контракту, відповідно до якого, право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент переходу ризиків відповідно до базису поставки.

Пунктом 2 Контракту передбачено, що при поясненні умов поставки згідно даного Контракту Сторони будуть керуватися умовами «Інкотермс» у редакції 2010 року. Вказані у даному Контракті товари поставляються згідно з умовами базис поставки за «Інкотермс».

Базис поставки «Інкотермс» це стандартизовані міжнародні терміни, які регламентують розподіл між продавцем товару і покупцем витрат і ризиків, пов`язаних з транспортуванням, визначають, хто оплачує перевезення, експортне та імпортне оформлення, а також страхування ризиків при транспортуванні товарів. Однак, базиси поставки «Інкотермс» не регулюють питання переходу права власності на товар від продавця до покупця.

Визначення у пункті 3 Контракту дати поставки, як дати оформлення міжнародної авіанакладної/морського коносаменту/міжнародної автомобільної накладної не встановлює момент переходу відповідних ризиків від продавця товару до покупця, оскільки такі ризики можуть переходити від продавця до покупця незалежно від дати поставки, чи від дати переходу права власності на товар. Контракт та додатки до нього не встановлюють конкретний базис поставки згідно «Інкотермс-2010» та момент, з якого до покупця переходять відповідні ризики втрати чи пошкодження товару.

Водночас, базиси поставки згідно «Інкотермс» містяться тільки в інвойсах, виставлених Компанією LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED на підставі Контракту, однак, інвойс не є документом, у якому сторони Контракту могли узгодити умови (базис) поставки, оскільки, відповідно до п. 12 Контракту, усі зміни чи доповнення до даного Контракту є чинними лише у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані обома Сторонами, а тому, документ, підписаний продавцем в односторонньому порядку, не може вносити будь-які доповнення до Контракту щодо умов (базису) поставки).

Матеріали справи не містять належних доказів здійснення оплати за вказаними вище інвойсами.

Згідно п. 3 Контракту «Строк та дата поставки», дата поставки визначається, як дата оформлення Міжнародної авіаційної накладної, а згідно п. 7 Контракту платіж за товари, що поставляються, здійснюється протягом 90 днів з дати поставки.

Таким чином, дати оплати товару за вказаними вище авіаційними вантажними накладними мали бути наступні: AWB №235-23346186 від 20 вересня 2021 року до 20 грудня 2021 року; AWB №235-23321292 від 09 вересня 2021 року - до 8 грудня 2021 року; AWB №235-23320850 від 06 вересня 2021 року до 6 грудня 2021 року; AWB №465-12480462 від 02 листопада 2021 року до 31 січня 2022 року. Відтак, вантажі товари (вантаж) мали бути оплачені, розмитнені і отримані та випущені для вільного обігу на території України до 24.02.2022 року. Однак, належних доказів оплати товару, митного оформлення вантажів та сплати митних платежів матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Отже, саме позивач має довести розмір збитків, нібито завданих йому внаслідок втрати товару.

Оскільки, позивачем не надано суду доказів оплати ним вартості товару за Контрактом продавцю та не доведено належними доказами факту переходу до нього права власності на товар, а тому, позивачем не доведено належними доказами, що йому було чи могло бути завдано збитків у разі втрати товару.

Судом встановлено, що, оскільки, право власності на товар, так і відповідні ризики щодо втрати товару не перейшли від продавця до позивача, останній, відповідно, не є особою, яка наділена правом на звернення з вимогою щодо компенсації збитків завданих у зв`язку із втратою товару.

Крім того, суд зазначає про недостовірність комерційних інвойсів ILG09122021 від 12.09.2021 року (нібито до авіаційної вантажної накладної №235-23346186 від 20 вересня 2021 року); ILG09022021 від 02.09.2021 року (нібито до авіаційної вантажної накладної №235-23321292 від 09 вересня 2021 року); ILG08262021 від 26.08.2021 року (нібито до авіаційної вантажної накладної №235-23320850 від 06 вересня 2021 року); ILG09272021 від 27.09.2021 року (нібито до авіаційної вантажної накладної №465-12480462 від 02 листопада 2021 року), з огляду на наступне.

Як видно зі змісту інвойсів, три із них (ILG09122021 від 12.09.2021 року, ILG09022021 від 02.09.2021 року та ILG09272021 від 27.09.2021 року) складені англійською мовою, але містять при цьому українське слово «вага» в останньому рядку. На «співпадіння» ваги позивач посилається, намагаючись пояснити зв`язок між інвойсами і Авіаційними вантажними накладними. Інвойс же ILG09272021 від 27.09.2021 року взагалі містить слова «авіа фрахт» українською, навпроти якого нібито зазначена цифра і позначка кілограми англійською.

Слід зазначити, що в загальному випадку, інвойс - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.

Інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати; ставки та розмір податку.

Отже, інвойси не містять вагу товару, оскільки, при виставлені інвойсу вагу неможливо визначити наперед. Вага товару стає визначеною за результатами пакування товару та зазначається в пакувальному листі.

По інвойсу ILG09272021 від 27.09.2021 року вага товару нібито була відома вже на кінець вересня 2021 року, а товар відправлено в листопаді 2021 року.

По іншим інвойсам вага товару також нібито була відома Продавцеві за значний період до дати відправлення, що може вказувати на виготовлення інвойсів вже після відправлення товару. Це підтверджується іншими інвойсами, які додано ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», зокрема, інвойсом, отриманим у відповідь на запит від Солом`янського суду м. Києва, який не містить вагу товару, натомість таку вагу містить пакувальний лист. Як видно із документів, отриманих у відповідь від Солом`янського районного суду м. Києва, за Авіаційною вантажною накладною №235-23346186 товар прибув на підставі іншого інвойсу - EX-ARUS-202108500 від 07.09.2021 року, який був поданий до митниці і містить відповідний штамп. Такий інвойс виставила компанія Iray Technology Co., Ltd. Покупцем та вантажоотримувачем за ним зазначено ТОВ «ДЕЛЬТА ЕЛЕКТРО ОПТИКА», товари за даним інвойсом монокуляри, на суму USD 26,130 в кількості 116 шт. При цьому, ці ж монокуляри є в доданому позивачем до матеріалів справи інвойсі ILG09122021, але в кількості 155 штук і вартістю 500 доларів США за одиницю.

Водночас, Додаток від 26.08.2021 року до Контракту №03-12/2019 від 03.12.2019 року (специфікація №32), на підставі якого виставлений інвойс ILG08262021 на суму 34132,45, доларів США укладено в той же день на іншу суму 35099,81 доларів США.

Наведене, на думку суду, свідчить, що інвойси виготовлені пізніше, ніж зазначена на них дата задля можливості вписати точну вагу, вказану в авіаційних вантажних накладних.

На підтвердження обставин, що ТОВ «Міжнародна логістична група» є вантажоотримувачем за спірними авіаційними вантажними накладними, позивачем додано до матеріалів справи копії авіаційних вантажних накладних ORIGINAL №3 (FOR SHIPPER) AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186 та №465-12480462, які, як встановлено судом, є примірниками авіаційних вантажних накладних, які видаються вантажовідправнику (FOR SHIPPER) і які не можуть бути наявні у вантажоотримувача. Натомість, у вантажоотримувача мають бути наявні авіаційні вантажні накладні ORIGINAL №2 (FOR CONSIGNEE), однак, такі авіаційні вантажні накладні до матеріалів справи не додано.

Відповідно до ст. 7 Монреальської конвенції, авіавантажна накладна оформлюється вантажовідправником у трьох оригінальних примірниках. Перший примірник має позначку "Для перевізника" й підписується вантажовідправником. Другий примірник має позначку "Для одержувача" й підписується вантажовідправником і перевізником. Третій примірник підписується перевізником, який передає його вантажовідправнику після прийняття вантажу.

Позивачем до матеріалів справи додано треті примірники авіаційної вантажної накладної. Водночас, у позивача має бути 2-й примірник «Для одержувача», який підписується вантажовідправником та авіаперевізником.

Як стверджує сам позивач у відповіді на відзив, Дегтяр Д., який представляв позивача (а не ТОВ «Інтертрейд Полюс»), отримав авіаційні вантажні накладні від імені вантажоотримувача.

При цьому, позивач подає до матеріалів справи не другі примірники (Original №2) авіаційних вантажних накладних для вантажоотримувача, що мають бути підписані вантажовідправником і перевізником (FOR CONSIGNEE), а не підписані перевізником та неналежним чином заповнені примірники для вантажовідправника Original №3 (FOR SHIPPER).

Разом з тим, ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» та відповідачем до матеріалів справи долучено примірник авіаційної вантажної накладної №235-23346186 ORIGINAL №2 (FOR CONSIGNEE), отриманої у відповідь на запит до Солом`янського районного суду м. Києва та №465-12480462 ORIGINAL №2 (FOR CONSIGNEE), поданої до матеріалів справи відповідачем.

Як вбачається зі змісту авіаційних вантажних накладних, вантажоотримувачем у них зазначено ТОВ «Інтертрейд Полюс», вони підписані вантажовідправником та авіаперевізником, містять відбитки штампів Київської митниці «Під митним контролем», штампи аеропортів по шляху слідування, в тому числі, штампи відповідача.

При цьому, авіаційні вантажні накладні, у яких зазначено «Original №3 (FOR SHIPPER)» (Примірник №3 (ДЛЯ ВІДПРАВНИКА)), що подані до матеріалів справи позивачем (які мають знаходитись у вантажовідправника та мають бути підписані авіаперевізником): №465-12480462 не містить підпису авіаперевізника, натомість, нібито містять підпис вантажовідправника, який не має підписувати оригінал такої накладної, містять дані, відмінні від даних, зазначених в копії авіаційної вантажної накладної з тим же номером, наданої відповідачем; №235-23320850 не містить підпису авіаперевізника та інформації про нього у відповідних графах, натомість, нібито містить підпис вантажовідправника, який не має підписувати оригінал такої накладної; №235-23321292 не містить підпису авіаперевізника та інформації про нього у відповідних графах, натомість, нібито містить підпис вантажовідправника, який не має підписувати оригінал такої накладної; №235-23346186 не містить підпису авіаперевізника та інформації про нього у відповідних графах, натомість, нібито містить підпис вантажовідправника, який не має підписувати оригінал такої накладної. Містить дані, відмінні від даних, зазначених в копії авіаційної вантажної накладної із тим же номером, наданої Солом`янським районним судом м. Києва.

Крім того, в матеріалах справи №760/366/22 Солом`янського районного суду м. Києва міститься лист від ТОВ «Інтертрейд Полюс», в якому останнє повідомляє, що частина товару за даною авіанакладною прибула для вантажоотримувача ТОВ «Дельта електро оптика».

Враховуючи викладене, зазначені авіаційні вантажні накладні виключено судом із числа доказів у даній справі.

Стосовно тверджень позивача про помилку щодо вантажоодержувача, суд зазначає наступне.

Зі змісту листа SITC LOGISTIC KOREA CO., LTD №681 від 28.10.2021 року вбачається, що дана компанія повідомляє ТОВ «Міжнародна логістична група» та ТОВ «Інтертрейд Полюс» про помилку в авіанакладній №465-12480462, а саме, про невірне зазначення вантажоотримувача: замість позивача вантажоодержувачем було зазначено ТОВ «Інтертрейд Полюс».

В той же час, даний лист датований 28.10.2021 року, а сама авіаційна вантажна накладна №465-12480462 підписана 02.11.2021 року, тобто, через три дні з дати листа №681 від 28.10.2021 року. Однак, відповідні відомості не були внесені безпосередньо у авіаційну вантажну накладну, враховуючи, що відправник за три дні до відправлення вже знав про помилку. Крім того, не подано доказів направлення відповідного листа безпосередньо позивачеві і доказів направлення відповідачеві, а саме лише твердження в листі, що він був направлений відповідачу, без доказів такого направлення, не доводить відповідний факт. Отже, такий лист не може бути належним доказом повідомлення відповідача про зміну вантажоодержувача.

Суд також звертає увагу на нумерацію даного листа разом із нумерацією інших листів нібито направлених іншою компанією. Як видно із нумерації листів від агента іншого авіаперевізника - SMT GLOBAL LOGISTICS LIMITED (компанія із Гонконгу), вони мають наступні номери: №680, №679 та №678. При цьому, лист №681 від 28.10.2021, від SITC LOGISTIC KOREA CO., LTD має номер 681 (наступний за номером 680, який має останній лист нібито від іншого авіаперевізника). Тексти листів від не пов`язаних одна із одною компаній, які знаходяться в різних країнах, як вбачається з них, є ідентичними.

Наведене, на думку суду, може свідчити про те, що ці листи були створені в один день однією особою із застосуванням послідовної нумерації та використанням аналогічного тексту, не врахувавши, що такі листи мають бути від різних компаній.

Щодо неналежності доказів - листів від SMT GLOBAL LOGISTICS LIMITED, №680, №679 та №678, суд зазначає наступне.

Як видно зі змісту листів SMT GLOBAL LOGISTICS LIMITED (компанія із Гонконгу) №680 від 20.09.2021, №679 від 09.09.2021 та №678 від 06.09.2021, дана компанія повідомляє ТОВ «Міжнародна логістична група» та ТОВ «Інтертрейд Полюс» про помилку в авіанакладних AWB №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, а саме, про невірне зазначення вантажоотримувача: замість позивача вантажоотримувачем було зазначено ТОВ «Інтертрейд Полюс».

Дані документи не містять підпису, а містять лише відтиск малої печатки. Крім того, не подано доказів направлення відповідних документів безпосереднього позивачеві і доказів направлення такого листа відповідачеві, а саме лише твердження в листах, що вони направлені відповідачу, без доказів такого направлення, не доводить відповідний факт.

Отже, сам по собі лист не може бути належним доказом повідомлення Аеропорту про будь-які обставини.

Також, суд звертає увагу на нумерацію даних листів разом із нумерацією листа, нібито направленого іншою компанією. Так, лист від агента іншого авіаперевізника Корейської компанії SITC LOGISTIC KOREA CO., LTD, має номер 681 (наступний за номером 680, який має останній лист нібито SMT GLOBAL LOGISTICS LIMITED). Тексти листів від не пов`язаних одна із одною компаній, які знаходяться в різних країнах, як видно з них, є ідентичними, що може свідчити про те, що ці листи були створені в один день однією особою із застосуванням послідовної нумерації та використанням аналогічного тексту, не врахувавши, що такі листи мають бути від різних компаній.

Слід також зазначити, що Солом`янським районним судом м. Києва надано копію листа ТОВ «Інтертрейд Полюс», поданого до матеріалів справи №760/366/22, в якому ТОВ «Інтертрейд Полюс» повідомляє про те, що місця за Авіаційною вантажною накладною №235-23346186 453F, 454F, 455F, 456F, 457F, 458F, 459F, 460F, 461F, 462F, 463F, 464F прибули вантажоодержувачу ТОВ «Дельта електро оптика». Тобто, після нібито отримання повідомлення від SMT GLOBAL LOGISTICS LIMITED про те, що вантажоотримувачем за авіаційними вантажними накладними №235- 23320850, №235-23321292 та №235-23346186 є ТОВ «Міжнародна логістична група», ТОВ «Інтертрейд Полюс» надсилає лист, який використовується для митного оформлення товару, в якому повідомляє, що частина товару була направлена вантажоодержувачу ТОВ «Дельта електро оптика».

Наведене, на думку суду, додатково свідчить про те, що листів про помилку при зазначенні вантажоодержувача ТОВ «Інтертрейд Полюс» не отримувало і вказані вище листи є недостовірними та неналежними доказами, а тому, виключені судом із числа доказів у даній справі.

Щодо недостовірності та неналежності доказу - листа від SITC LOGISTIC KOREA CO., LTD №681, датований 02.11.2021 року, суд зазначає наступне.

Як видно зі змісту листа SITC LOGISTIC KOREA CO., LTD № 681 від 02.11.2021 року, дана компанія повідомляє ТОВ «Міжнародна Логістична Група» та ТОВ «Інтертрейд Полюс» про помилку в авіанакладній №465-12480462, а саме, про невірне зазначення вантажоотримувача: замість позивача вантажоодержувачем зазначено ТОВ «Інтертрейд Полюс».

Разом з тим, лист № 681 від 02.11.2021 є ідентичним з листом №681 від 28.10.2021, який подавався позивачем до суду разом із позовною заявою, позивачем не надано суду доказів направлення листа №681 від 02.11.2021 безпосередньо позивачеві і доказів направлення такого листа відповідачеві.

Також, судом враховано нумерацію даного листа разом із нумерацією інших листів нібито направлених іншою компанією, як вже зазначено судом вище. Крім того, лист № 681 від 02.11.2021 року містить набірний штамп та підпис невстановленої особи, без зазначення посади та ініціалів. Отже, відповідний лист не може вважатись таким, що направлений від імені компанії SITC LOGISTIC KOREA CO. LTD.

Щодо недостовірності та неналежності доказів: листів від 09.03.2022, 30.08.2023, 04.07.2024 ТОВ «Міжнародна логістична група» до LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED, суд зазначає наступне.

Позивачем додано до додаткових пояснень копії листів ТОВ «Міжнародна логістична група» від 09.03.2022, 30.08.2023, 04.07.2024 до LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED. Так, листи від 09.03.2022 та від 30.08.2023 містять відмітки про нібито їх отримання компанією LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED відповідно 09.03.2022 та 30.08.2023. Тобто, такі листи були доставлені з України до Гонконгу (компанії LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED) менш, ніж за добу, що, на думку суду, є неможливим в умовах відсутності авіаційного сполучення з Україною.

Листи від 09.03.2022 та від 30.08.2023 містять печатку та підпис невстановленої особи, без зазначення посади та ініціалів; лист від 04.07.2024 не містить будь-яких доказів направлення компанії LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED, водночас, позивач мав направити цей лист відповідній компанії. Отже, листи від 09.03.2022, 30.08.2023 та 04.07.2024 не можуть вважатись такими, що були отримані компанією LUYA INTERNATIONAL TRADE CO.LIMITED.

Щодо недостовірності та неналежності доказу: листа від 01.08.2023 від LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED до ТОВ «Міжнародна Логістична група», суд зазначає наступне.

Копія листа від 01.08.2023 від LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED до ТОВ «МЛГ», який датовано 01.08.2023 та містить відмітку про нібито його отримання ТОВ «МЛГ» 02.08.2023, був доставлений з Китаю (Гонконг) до України за добу, що, на думку суду, є неможливим в умовах відсутності авіаційного сполучення з Україною. Окрім цього, даний лист містить печатку та підпис невстановленої особи без зазначення посади та ініціалів. Отже, відповідний лист взагалі не може вважатись таким, що направлений від імені компанії LUYA INTERNATIONAL TRADE CO. LIMITED. Більш того, даний лист від 01.08.2023 так само містить підпис невстановленої особи, яка нібито прийняла цей лист від імені ТОВ «МЛГ», а тому, відповідний лист не може вважатись таким, що був отриманий ТОВ «Міжнародна Логістична група».

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ст. 13 Монреальської конвенції, право вантажовідправників розпоряджатися вантажами за Авіанакладними припинилося в момент прибуття вантажів в Аеропорт, водночас, як встановлено судом, авіаперевізник не отримував розпоряджень ні від вантажовідправника, ні від вантажоодержувача щодо спірних вантажів, зокрема, щодо зміни вантажоодержувача.

Отже, вантажовідправником не було вчинено визначених Монреальською конвенцією дій (розпоряджень) щодо заміни вантажоодержувача, в матеріалах справи відсутні докази того, що вантажовідправник вчасно надавав розпорядження авіаперевізникам щодо зміни вантажоотримувача з ТОВ Інтертрейд Полюс на ТОВ Міжнародна Логістична група. При цьому, судом враховано, що авіаперевізник Turkish Airlines у своїх поясненнях, наданих на виконання вимог суду, підтвердив, що відповідних вказівок від вантажовідправника не отримував.

При розгляді даної справи судом враховано надані Київською митницею пояснення від 04.11.2024 та докази на виконання вимог ухвали суду. Зокрема, Київською митницею зазначено, що за інформацією, яка міститься в АСМО «Інспектор», в розпорядженні Київської митниці наявні копії авіаційних накладних №235-23346186, №235-23320850, №235-23321292, які були подані Київській митниці ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД ПОЛЮС» (ЄДРПОУ 44114962) разом з митною декларацією типу ІМ ЕЕ (режим - імпорт попередня), (копії авіаційних накладних додано до матеріалі справи).

Копія авіаційної накладної № 465-12480462 в розпорядженні Київської митниці відсутня. ТОВ «Міжнародна логістична група» за вказаними в ухвалі суду авіаційними накладними митне оформлення товарів на митному посту «Бориспіль» Київської митниці не здійснювало, митні платежі не сплачувались. Також, повідомлено, що частина товару за авіаційною накладною № 235-23346186 (розміщено на СТЗ 111 місць 1660кг) у кількості 12 місць 143 кілограми була заявлена до митного оформлення ТОВ «Дельта електро оптика» (код ЄДРПОУ 39195945) за митною декларацією від 13.12.2021 №UA100040/2021/343289. В митному оформленні за вказаною митною декларацією митним органом було відмовлено у зв`язку зі складанням протоколу про порушення митних правил від 17.12.2021 № 5902/UA10000/2021 за статтею 472 Митного кодексу України. Зазначений вище товар було вилучено за протоколом про порушення митних правил та передано на склад митного органу

Зазначене, на думку суду, підтверджує, що авіаційні накладні №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186 були видані представнику вантажоодержувача - ТОВ «Інтертрейд Полюс» - Дегтяр Д. При цьому, за отриманням вантажу та супровідних документів за авіаційною накладною №465-12480462 представник вантажоодержувача до відповідача не звертався. До Київської митниці зазначені вище авіаційні накладні подавались від ТОВ «Інтертрейд Полюс», а не від ТОВ «Міжнародна Логістична Група».

Крім того, листом від 18.07.2024 року Представництво «ТЮРКІШ ЕРЛАЙНЗ ІНК.» зазначило, що вантажоотримувачем за перерахованими вище авіаційними вантажними накладними є Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД ПОЛЮС». Будь-які зміни в авіаційні вантажні накладні №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, в тому числі щодо інформації про вантажоотримувача не вносились. До зазначеного листа додано копії відповідних авіанакладних №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, а саме, примірники №3, для перевізника, у яких вантажоотримувачем зазначено ТОВ «Інтертрейд Полюс». Таким чином, сам авіаперевізник Тюркіш Ерлайнз підтвердив той факт, що вантажоотримувачем за авіанакладними №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186 є ТОВ «Інтертрейд Полюс».

Також, у листі зазначено, що у двох авіаційних вантажних накладних відмінною є вартість товару: 1) у авіаційних вантажних накладних Перевізника: №235-23320850 - 45954,85 USD №235-23321292 - 52216,15 USD; 2) у авіаційних вантажних накладних позивача: №235-23320850 45954,90 USD, №235-23321292 - 52216,20 USD. Авіаційні вантажні накладні Перевізника №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186 містять наступний опис вантажу, який перевозився за ними: чохли для мобільного телефону, зарядки, іграшки, літій-іонні акумулятори.

В наданих позивачем авіаційних вантажних накладних №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186 в описі вантажу міститься такі найменування: чохли для мобільного телефону, зарядки, іграшки.

Авіаційні вантажні накладні Перевізника містять заповнені графи «Код ІATA Агента», «Найменування та адреса Агента Перевізника», «Підпис Перевізника або його агента», «Дата, місце видачі, підпис Перевізника або його Агента». В той же час, авіаційні вантажні накладні №235-23320850, №235-23321292, №235-23346186, які наявні у позивача, у вище вказаних графах не містять будь-яких заповнень.

Перевізником зазначено, що надані позивачем авіаційні вантажні накладні містять суттєві відмінності не тільки у найменуванні та відомостях про вантажоодержувача відповідного товару, а також в даних щодо вартості вантажу, описі найменування вантажу та відсутності заповнених граф Код ІATA Агента», «Найменування та адреса Агента Перевізника», «Підпис Перевізника або його агента», «Дата, місце видачі, підпис Перевізника або його Агента».

Відповідно до ст. 22 ЦК України, структура збитків включає: а) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі; б) витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; в) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на викладене, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами понесені ним збитки в заявленому розмірі.

Більше того, до матеріалів справи відповідачем долучено Витяги із ЄДРСР у кримінальному провадженні №12022111100000333 та №12022111100000680 зі змісту яких вбачається, що 28.02.2022 було затримано 24 особи з батальйону територіальної оборони «Свята Марія» при спробі викрадення товарів, що зберігались на митному складі Аеропорту, невстановленою особою у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час в умовах воєнного стану здійснено крадіжку матеріально-товарних цінностей із митних складів, які розташовані на території ДП «МА «Бориспіль».

Також, як вбачається зі змісту Стандартних угод IATA про наземне обслуговування, Перевізник залишається відповідальним за вантаж до моменту його отримання вантажоотримувачем, і саме на перевізника покладається обов`язок здійснити ряд дій у випадку не отримання вантажу вантажоодержувачем.

Зокрема, у відповідності до ПРИМІТКИ** до Розділу 5 п. 1.3.3. Обслуговування вантажу та пошти додатку В2.2/02.1-14/2-10 (Turkish Airlines) та ПРИМІТКИ** до п. 8 розділу «Спеціальні послуги» додатку B1.1/02.1-14/3-5 (Air Astana) у разі, якщо: - вантаж не буде отриманий вантажоодержувачем/вантажовідправником протягом 90 календарних днів з дати надходження такого вантажу до обслуговуючої компанії, Перевізник здійснює оплату за весь термін зберігання незапитаного вантажу (за виключенням терміну зберігання, зазначеного для послуги 5.1.1. (а) 3)) за цінами, наведеними у довідковому матеріалі №7, незалежно від причин, через які вантаж не був отриманий.

У разі, якщо протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати надходження вантажу до Обслуговуючої компанії (Аеропорту): - вантаж не буде отриманий вантажоодержувачем/вантажовідправником та щодо нього не буде отримано розпоряджень від вантажоодержувача/ вантажовідправника; або не буде заявлено про продовження строку тимчасового зберігання, такий вантаж вважається незапитаним і Обслуговуюча компанія набуває право розпорядження таким вантажем зі всіма правами, передбаченими законодавством України, та має право передати його для знищення.

Згідно п. 12.4. Правил №186, вантажоодержувач зобов`язаний прийняти вантаж і забрати його в терміналі аеропорту пункту призначення чи в іншому місці, яке було попередньо погоджено з перевізником протягом 90 днів з дня надходження вантажу до пункту призначення, якщо інше не визначено умовами договору.

Відповідні положення кореспондують ч. 1 ст. 204 Митного кодексу України, у відповідності до якої загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів.

Відтак, позивач мав здійснити митне оформлення вантажу та прийняти його протягом 90 днів з моменту його надходження, а отже, строки, в які мали бути прийняті вантажі, є наступними: а) AWB №235-23320850 до 07.12.2021 року (дата прибуття - 08.09.2021 року); б) AWB №235-23321292 - до 11.12.2021 року (дата прибуття - 12.09.2021 року); в) AWB №235-23346186 - до 26.12.2021 року (дата прибуття - 26.09.2021 року); г) AWB №465-12480462 - до 05.02.2022 року (дата прибуття - 07.11.2021 року).

В порушення зазначених вище приписів Правил №186, позивач, стверджуючи, що саме він є вантажоотримувачем, не прийняв вантажі у встановлений 90-тиденний строк, в зв`язку із чим вантаж отримав статус незапитаного, а права розпоряджатись ним знову належить вантажовідправнику на підставі ст. 12 Монреальської Конвенції. Таким чином, будь-які права вантажоотримувача на вантаж існують протягом 90-та днів з моменту надходження. Після цього такі права переходять до вантажовідправника та/або до Аеропорту (Обслуговуючої компанії).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Монреальської Конвенції, авіавантажна накладна, до доведення протилежного, є достатнім свідченням укладення договору, прийняття вантажу та умов перевезення, зазначених у них. Отже, оформлення авіаційних вантажних накладних є свідченням укладення договору перевезення авіаційним транспортом між вантажовідправником та авіаперевізником, а також про прийняття авіаперевізником вантажу.

Згідно ч. 2 ст. 11 Монреальської Конвенції, будь-які відомості в авіаційній вантажній накладній або в квитанції на вантаж про вагу, розміри та упаковку вантажу, а також про кількість місць, до доведення протилежного, є достатнім свідченням повідомлених даних; дані про кількість, об`єм та стан вантажу не є доказом проти перевізника, за винятком тих випадків, коли ним проведена перевірка цих даних у присутності вантажовідправника із зазначенням цього в авіаційній вантажній накладній чи в квитанції на вантаж, або коли вони стосуються очевидного стану вантажу.

Отже, якщо кількість, об`єм та стан вантажу не перевірялись авіаперевізником в присутності вантажовідправника і про це прямо не зазначено в авіанакладній, не можна стверджувати, що вантажовідправником був відправлений конкретний перелік та конкретна кількість товару, а також те, що товар був в належному стані. В такому випадку достовірними можуть вважатись лише дані про вагу, розміри та упаковку вантажу, а також про кількість місць, і тільки у випадку, якщо не доведене протилежне.

Подані позивачем до суду авіанакладні не містять відомостей про те, що авіаперевізником проводилась перевірка кількості, об`єму та стану вантажу. Матеріали справи не містять належних доказів того, які саме товари та в якому стані були направлені вантажовідправником, що позбавляє суд можливості встановити який товар було втрачено.

Водночас, Акт відсутності та пошкодження товару від 13.05.2022 року виключено судом із числа доказів у справі з огляду на наступне.

Як зазначено позивачем, кількість та вартість втраченого товару зазначена в Акті по авіаційній вантажній накладній №235-23346186, не відповідає кількості та вартості товару, зазначеній в комерційному інвойсі ILG09122021. При цьому, позивач стверджує, що товар сам згідно інвойсу ILG09122021 був відправлений за авіаційною вантажною накладною №235-23346186.

Відповідний Акт не було додано до претензії-вимоги від 09.08.2023 року, яку ТОВ «Міжнародна логістична група» направляло ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», хоча відповідний акт нібито існував станом на момент її направлення. Крім того, в претензії сумою збитків вказано - 4817369,32 грн., що більше, ніж сума, визначена Актом, який нібито вже існував станом на момент подання претензії, а також суми, що зазначена в позовній заяві.

Солом`янський районний суд м. Києва надав ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» у відповідь на запит, серед іншого, копію рахунку №EX-AR-US-2021080500 від 07.09.2021 року і пакувального листа, по яким відправлявся вантаж за авіаційною вантажною накладною №235-23346186. Відправником за вказаним рахунком була компанія IRAY TECHNOLOGY CO. LTD, а не Luya International Trade Co Limited, а отримувачем і платником ТОВ «Дельта електро оптика», а не позивач.

Зі змісту інвойсу вбачається, що ТОВ «Дельта електро оптика» придбало монокуляри (прилади нічого бачення) в кількості 116 одиниць загальною вартістю USD 26130,00. При цьому, в інвойсі ILG09122021 від Luya International Trade Co Limited міститься позиція «Прилад нічного бачення» вартістю USD 500 за одиницю та кількістю 155 одиниць, а виходячи зі змісту Акту, 145 приладів нічного бачення були втрачені. Наведене підтверджує, що в інвойсі ILG09122021 і в Акті міститься недостовірна інформація.

Акт відсутності та пошкодження товару від 13.05.2022 року нібито фіксує товар, що був відсутній, що, на думку суду, неможливо зафіксувати, оскільки незрозуміло, який товар був відправлений, адже перелік такого товару відсутній в матеріалах справи.

Крім того, Акт відсутності та пошкодження товару від 13.05.2022 року підписано лише зі сторони позивача.

Як видно зі змісту Акту, ним нібито фіксується відсутній товар за трьома авіаційними вантажними накладними (№235-23320850, №235-23321292, №235- 23346186). При цьому, позовні вимоги заявлені за чотирма авіаційними вантажними накладними. Як виходить зі змісту Акту, відсутність товару за авіаційною вантажною накладною №465-12480462 нібито не зафіксовано. При цьому, судом враховано, що відповідач та ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» заперечують, що 13.05.2022 року було складено Акт, стверджуючи, що він був виготовлений пізніше з метою обґрунтування суми нібито нанесених збитків внаслідок втрати товару, що позивачем під час розгляду справи спростовано не було.

Стосовно поданого відповідачем клопотання про застосування спливу строку позовної давності від 26.07.2024, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Позивачем не доведено порушення його права чи охоронюваного інтересу з боку відповідача, в результаті чого суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Усі інші твердження та заперечення позивача уважно розглянуті та досліджені судом, однак, вони не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИЧНА ГРУПА» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 12, ідентифікаційний код 42938897) до Державного підприємства «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, вул. БОРИСПІЛЬ-7, ідентифікаційний код 20572069) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 9, ідентифікаційний код 20113829), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача TURKISH AIRLINES INC (Turkish Airlines General Management Building Ataturk Airport, Yesilkoy, 34149, Istanbul, Turkiye, Istanbul Trade Registry No. 75184, Tax number 8760047464) та AIR ASTANA (4A Zakarpatskaya street, Almaty, 050039, Kazakhstan, Business Identification Number 010940000162, Tax Registration Number 620 300 022 100) про стягнення повної вартості відсутнього товару відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 17.12.2024

Суддя Д.Г. Заєць