Рішення

від 09.12.2024 по справі 914/3072/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 Справа № 914/3072/22

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Анастасії Сосницькій, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, місто Вознесенськ,

в інтересах держави в особі позивача 1 Комунальної установи «Братський центр фінансово господарського та навчально методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області», смт. Братське,

позивача 2 Братської селищної ради Вознесеньского району Миколаївської області, смт. Братське,

позивач 3 Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, смт. Братське,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ», місто Львів,

про стягнення 142 858,11 грн,

представники сторін:

від позивача: Букаловська Л.Є.;

від відповідача: не з?явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської областні надійшла позовна заява Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Комунальної установи «Братський центр фінансово господарського та навчально методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області», Братської селищної ради Вознесеньского району Миколаївської області, Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, смт. Братське до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ» про стягнення коштів.

Ухвалою від 12.12.2022 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.01.2023, рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

27.03.2023 зупинено провадження у справі № 914/3072/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.

21.06.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 905/1907/21, відтак правова підстава для зупинення провадження у даній справі відпала. Ухвалою від 11.09.2024 суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 30.09.2024.

Ухвалою від 30.09.2024 закрито підготовче провадження по справі, однак при закритті провадження сторони не вказали, що існують клопотання, які слід розглядати на стадії підготовчого провадження, а тому представник прокуратури заявив клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, яке судом задоволено.

Ухвалою від 11.11.2024 задоволено клопотання прокуратури №26847/24 від 06.11.2024 про уточнення позовних вимог та закрито підготовче провадження по справі.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення судом 09.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокуратури

Прокуратура просить стягнути з ТзОВ «Кастум» на користь Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області 142 858,11 грн надмірно сплачених грошових коштів.

Позиція позивачів

Позивачі підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

Вознесенською окружною прокуратурою Миколаївської області встановлені порушення інтересів держави при закупівлі Комунальною установою «Братський центр фінансово - господарського та навчально - методичного забезпечення закладів освіти» Братської районної ради Миколаївської області, яка в подальшому змінила назву на Комунальну установу «Братський центр фінансово-господарського та навчально - методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» (далі - КУ «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області») (код ЄДРПОУ 39039082) у Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ» (далі ТОВ «КАСТУМ») природного газу.

Відповідно до інформації, оприлюдненої на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель Рrоzоrrо встановлено, що КУ «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» згідно протоколу засідання тендерного комітету №3 від 20.11.2019 визначено переможцем відкритих торгів (UА-2019-10-31-000617-а) із закупівлі за предметом ДК 021:2015: 09120000-6 «Газове паливо (Природний газ)» ТОВ «КАСТУМ» з ціновою пропозицією 575 875,00 грн з ПДВ.

Згідно пропозиції переможця торгів, що подана для участі у відкритих торгах вартість 1 м. куб. природного газу становила 4,25 грн з ПДВ.

За результатами закупівлі 03.12.2019 між КУ «Братський центр фінансово -господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» (споживачем) та ТОВ «КАСТУМ» укладено договір №352 на постачання природного газу (далі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору, ТОВ «КАСТУМ» взяло на себе зобов`язання у 2020 році передати у власність Споживачу природний газ в обсязі 135 500 м. куб.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що ціна газу становить 3 541,67 грн за 1000 куб.м, крім того, ПДВ 708,33 грн, всього з ПДВ 4 250,00 грн.

Джерелом фінансування зазначеної закупівлі згідно оприлюдненого КУ «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» на веб-порталі «Рrоzоrrо» плану закупівлі є кошти місцевого бюджету.

У подальшому додатковою угодою №1 від 17.01.2020 внесено зміни до Договору та збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору до 4 675,00 грн за 1 000 кубічних метрів з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою №2 від 13.10.2020 внесено зміни до Договору та збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору до 5 142,50 грн за 1 000 кубічних метрів з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою №3 від 13.10.2020 внесено зміни до Договору та збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору до 5 656,75 грн за 1 000 кубічних метрів з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою №4 від 13.10.2020 внесено зміни до Договору та збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору до 6 222,42 грн за 1 000 кубічних метрів з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою №5 від 06.11.2020 внесено зміни до Договору та збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору до 6 844,66 грн за 1 000 кубічних метрів з урахуванням ПДВ.

02.01.2021 на веб-порталі «Рrоzоrrо» КУ «Братський центр фінансово господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» оприлюднено звіт про виконання договору №352 від 03.12.2019 на суму 575 875, 00 грн.

З 19.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ.

Згідно частини шостої розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Згідно частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, яка діяла станом на момент укладання договору (з 01.12.2019), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків,зокрема щодо збільшення ціни:

- пункт 2: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- пункт 6: зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

- пункт 7: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Рlatts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Аналогічний пункт включено до Договору №352 (пункт 11.9).

Щодо пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону згідно з Постановою Верховного суду від 18.06.2021 по справі №927/491/19 у пункті 124 визначено, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Також, пунктом 110 вказаної Постанови визначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов, зокрема: підставою збільшення є коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене).

Разом з цим, додатковими угодами до Договору №352 ціна, визначена договором за результатами аукціону в сумі 4 250,00 грн, збільшена до 6 844,66 грн, або на 61%.

Додатковою угодою від 17.01.2020 №1 до Договору №352, ціна 1000,00 м. куб. природного газу станом на 17.01.2020 (додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і діє з моменту підписання (пункт 5)) збільшена до 4 675,00 грн з ПДВ, або на 425,00 грн з ПДВ (10%) у порівнянні з ціною, визначеною Договором №352 (4 675,00/4 250,00).

Проте, документи, підтверджуючі наявність у період з 03.12.2019 (дата укладання договору №352) до 17.01.2020 коливання ціни такого товару на ринку, передбаченого статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», або документи щодо наявності інших підстав для збільшення ціни - відсутні.

Отже, зміна вказаною додатковою угодою істотних умов договору в частині підвищення ціни за одиницю товару відбулася безпідставно (без документального підтвердження наявності коливання ціни такого товару на ринку природного газу або наявності інших підстав для збільшення ціни), чим порушено вимоги частини четвертої статті 36 закону України №922 та пункту 11.9 Договору №2352.

Додатковими угодами №2, №3, №4, укладеними 13.10.2020, ціна за 1 000,00 м. куб. природного газу станом на 01.10.2020 збільшена до 6 222,42 грн з ПДВ.

Загалом 13.10.2020 ціна за 1 000,00 м. куб. природного газу станом на 01.10.2020 збільшена на 33,1 % у порівнянні з ціною, визначеною Додатковою угодою №1 до Договору №352 (6 222,42/4 675,00), або з перевищенням гранично визначеної межі (10%).

У якості обґрунтування підвищення ціни надано інформаційну довідку Львівської торгово-промислової палати від 15.09.2020 №19-09/832 (оприлюднена в електронній системі «Ргоzorro»), згідно якої приведена вартість природного газу на європейському хабі до кордону України (ТТР) становила станом на 22.08.2020 - 4 079,94 грн з ПДВ, а станом на 15.09.2020 - 5 898,75 грн з ПДВ, величина зміни між датами + 44,60%.

Разом з цим, документи, підтверджуючі наявність у період з 03.12.2019 (дата підписання договору №352) до 13.10.2020 (дата укладання вказаних додаткових угод) коливання ціни такого товару на ринку, передбаченого статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі», або документи щодо наявності інших підстав для збільшення ціни - відсутні.

Отже, зміна додатковими угодами №2, №3, №4 істотних умов договору на 33,1% в частині підвищення ціни за одиницю товару відбулася безпідставно (з перевищенням гранично визначеної межі та без документального підтвердження наявності коливання ціни такого товару на ринку природного газу або наявності інших підстав для збільшення ціни), чим порушено вимоги частини четвертої статті 36 закону України №922 та пункту 11.9 Договору №352.

Додатковою угодою від 06.11.2020 №5, ціна за 1 000,00 м. куб. природного газу станом на 01.11.2020 збільшена до 6 844,66 грн з ПДВ або на (10%) у порівнянні з ціною, визначеною Додатковою угодою №4 до Договору №352 (6 844,66 / 6 222,42).

У якості обґрунтування підвищення ціни надана інформаційна довідка Львівської торгово-промислової палати від 30.10.2020 №19-09/1031, яка містить інформацію про біржові котирування на природний газ по середньо та довгостроковому ринку (середньозважені ціни на природний газ за результатами укладених угод на ТБ «УЕБ»): у жовтні 2020 - 5 983,81 грн з ПДВ, у листопаді 2020 - 6 618,83 грн з ПДВ, величина зміни між датами +10,98%.

Разом з цим, згідно пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону № 922 істотні умови договору можуть змінюватись при зміні біржових котирувань у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Проте, у договорі №352 порядок зміни ціни при зміні біржових котирувань відсутній.

Документи щодо наявності інших підстав для підвищення ціни, зокрема, підтверджуючі наявність у період з 13.10.2020 (дата підписання попередньої додаткової угоди) до 06.11.2020 (дата укладання вказаної додаткової угоди) коливання ціни такого товару на ринку, передбаченого статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі», тощо - відсутні.

Отже, зміна додатковою угодою №5 істотних умов договору в частині підвищення ціни за одиницю товару відбулася безпідставно (без наявних документально підтверджених підстав), чим порушено вимоги частини четвертої статті 36 закону України №922 та пункту 11.9 Договору.

Таким чином, в порушення вимог частини четвертої статті 36 Закону України №922 та пункту 11.9 Договору, внаслідок укладання протягом 2020 року Додаткових угод до Договору №352 без документального підтвердження наявності підстав для підвищення ціни за одиницю товару, безпідставно змінено істотні умови договору, а саме підвищено ціну за одиницю товару на 61 %.

Так, сторонами укладено договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Вищевказані додаткові угоди до Договору укладені в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі та є нікчемними з огляду на наступне.

Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно ст. 3 Закону (в редакції, яка діяла на час укладення договору та оспорюваних додаткових угод до договору) закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії та ефективності.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції, яка діяла на час укладення договору та оспорюваних додаткових угод до договору).

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У силу вимог ч. 4 ст. 36 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Згідно ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 цього Закону, зокрема за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить не прозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Положенням про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, визначено, що вказане Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.

Відповідно до роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (перейменовано в Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 29.08.2019) «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Відповідно до ст. 13 ЦК України кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду особам.

Згідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Таким чином зміна умов Договору відбувається за згодою обох сторін. У п.11.4 Договору передбачено, що усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору.

Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

В даному випадку установа, яка мала беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ "КАСТУМ" про збільшення ціни підписав додаткові угоди №1-5, внаслідок чого ціна 1000 куб. м газу збільшилася.

Вказаний факт привів до повного нівелювання результатів відкритих торгів, адже, держава втратила можливість скористатися пропозиціями інших учасників відкритих торгів, але газ по ціні, запропонованій переможцем тендеру, закупити так і не змогла; натомість була змушена оплачувати газ за ціною, вище аніж встановлена Договором, укладеним внаслідок відкритих торгів.

ТОВ «КАСТУМ», в обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару не надано належних підтверджуючих документів.

Вищевказане підтверджує відсутність коливання ціни на предмет закупівлі, а оспорюванні додаткові угоди до Договору, укладені без належного обґрунтування, достатнього документального підтвердження, а також за відсутності коливання ціни на товар, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону, що діяла на час укладення договору).

Отже, уклавши договір на постачання природного газу від 03.12.2019 із КУ «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області», ТОВ «Кастум» прийняло на себе зобов`язання постачати предмет поставки (природний газ) протягом усього періоду договору, тобто до 31.12.2020 та підприємство усвідомлювало всі фінансові ризики такої підприємницької діяльності.

При цьому, ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тож, рішення переможця про підписання договору є його добровільне волевиявлення, про те, що він згідний на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

Водночас, майже відразу після укладення договору від 03.12.2019, Відповідач почав ініціювати питання щодо збільшення закупівельної ціни з підстав коливання ціни на ринку товарів. Указане свідчить про наявність мети переможця закупівлі не виконувати умови договору про закупівлю товарів згідно наданої пропозиції. Такі дії Відповідача та КУ «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» порушують принципи закупівель, встановлені ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», такі як: принцип максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Так, в основі поняття «права на добросовісну конкуренцію» лежать такі фундаментальні ознаки, як добропорядність, розумність та справедливість.

Публічна закупівля передбачає вільну конкуренцію серед учасників. І замовник публічної закупівлі - КУ «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» повинен забезпечити її дотримання також і на стадії виконання укладеного договору, як із переможцем закупівель. Відповідно до Конституційних принципів захисту конкуренції, держава гарантує збереження та розвиток ринкової конкуренції, недопущення зловживань монопольним становищем, забезпечення регулювання сфер державних і природних монополій, а також прийняття та реалізацію такого законодавства, яке сприяло збільшенню кількості постачальників, покупців, продавців продукції та інших осіб, що господарюють на товарних ринках України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Таким чином, закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №9/219-09, від 20.02.2012 у справі №6-93цс11.

При цьому, за ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, ініціювання зміни умов договору в бік збільшення закупівельної ціни на предмети закупівлі відразу після підписання договору без належних обґрунтувань коливання ціни на ринку споживчих товарів свідчить про недобросовісну конкуренцію та неправомірну поведінку переможця процедури закупівель і суперечить меті закупівель щодо здійснення її за найнижчою ціною.

Таким чином, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Вищенаведені висновки повністю відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19», а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин, умови оспорюваних додаткових угод до Договору суперечать вимогам ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі».

У вказаній постанові від 18.06.2021 Верховний Суд виклав правову позицію про те, що договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі», є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

Так, згідно вказаної правової позиції, відповідно до ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК, визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК).

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс 18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14 - 90цс19) та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

У якості правової підстави позову у цій справі зазначено порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі».

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

З огляду на викладене, визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Крім того, у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 ЦК внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі»

У вказаній постанові від 18.06.2021 Верховний Суд виклав правову позицію про те, що, оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є ч. 1 ст. 670 ЦК, а ст. 1212 ЦК застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

Так, загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цсІ5, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3 -11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У даному випадку нікчемними є додаткові угоди № 1, № 2, №3, №4, №5 до Договору. Нікчемність цих додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані Договором, тобто зобов`язання є договірними.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч. 2 ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі - продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК «Купівля-продаж» і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 670 ЦК України, позовною вимогою є стягнення з ТОВ «Кастум» надміру сплачених бюджетних коштів, одержаних на виконання нікчемних додаткових угод до Договору.

Вказаний договір про закупівлю товарів не оскаржується та умови щодо поставки товару за указаним договором, постачальник, на даний час, фактично виконав. А тому фактична поставка товарів за вказаним договором є чинною.

За вказаними Додатковими угодами КУ «Братський центр фінансово - господарського та навчально - методичного забезпечення закладів освіти» Братської районної ради Миколаївської області сплатила ТОВ «КАСТУМ» вартість природного газу на загальну суму 575 874,97 грн з ПДВ, а саме:

- на підставі акту приймання-передачі №РН-0000089 від 14.02.2020 за січень 2020 року за поставку 27,06797 тис. куб. м. природного газу сплачено 126 542,65 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №356 від 14.02.2020;

- на підставі акту приймання-передачі №РН-0000275 від 24.03.2020 за лютий 2020 року за поставку 21,32286 тис. куб. м. природного газу сплачено 99 684,29 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №726 від 26.03.2020;

- на підставі акту приймання-передачі №РН-0000413 від 23.04.2021 за березень 2020 року за поставку 6,22398 тис. куб. м. природного газу сплачено 29 097,08 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №919 від 24.04.2020 на суму 29 097,08 грн;

- на підставі акту приймання-передачі №РН-0000568 від 14.05.2020 за квітень 2020 за поставку 1,3856 тис. куб. м. природного газу сплачено 6 477,67 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями №1042 від 20.05.2020 на суму 6 055,77 грн, № 1043 від 20.05.2020 на суму 421,90 грн;

- на підставі акту приймання-передачі №РН-0001247 від 07.12.2020 за листопад 2020 року за поставку 14,94598 тис. куб. м. природного газу сплачено 102 300,10 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №2816 від 08.12.2020 на суму 102 300,10 грн.;

- на підставі акту приймання-передачі №РН-0001428 від 21.12.2020 за грудень 2020 за поставку 30,93993 тис. куб. м. природного газу сплачено 211 773,18 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями №2953 від 22.12.2020 на суму 111 773,18 грн, № 2952 від 22.12.2020 на суму 100 000,00 грн.

Разом з тим, розрахунок за поставлений природний газ повинен був здійснюватися за встановленою основним Договором ціною, а саме 4 250,00 грн з ПДВ за 1 000 куб. м. природного газу.

Отже, сума надміру сплачених постачальнику грошових коштів, з урахуванням додаткових угод № 1-5 укладених до Договору № 352, складає 142 858,11 грн (575 874,97 грн - 433 016,86 грн = 142 858,11 грн).

Спеціалістами Держаудитслужби за результатами участі у кримінальному провадженні підтверджено, що протягом січня - квітня 2020 року та листопада - грудня 2020 року установою отримано від ТОВ «КАСТУМ» природний газ кількістю 101 886,32 м. куб., за який проведено оплату в загальній сумі 575 874,97 грн з ПДВ. Разом з цим, підвищення ціни 1 000,00 м. куб. природного газу Додатковими угодами від 17.01.2020 №1, від 13.10.2020 №2, №3, №4, від 06.11.2020 №5 до Договору №352 проведене з порушенням чинного законодавства (викладено в Розділі 1 Довідки). Тобто, у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 діяла ціна на природний газ, встановлена згідно договору № 352 (4 250,00 грн з ПДВ за 1 000,00 м. куб.). З урахуванням вищезазначеного, фактична вартість природного газу, отриманого установою згідно Договору №352 в кількості 101 886,32 м.куб., становить 433 016,86 грн з ПДВ, що на 142 858,11 грн з ПДВ менше суми коштів, перерахованих установою на рахунок ТОВ «КАСТУМ» за природний газ за договором №352 згідно платіжних доручень.

Отже, внаслідок безпідставного збільшення додатковими угодами до Договору №352 ціни природного газу установою зайво перераховано на рахунок ТОВ «КАСТУМ» кошти в сумі 142 858,11 грн з ПДВ.

Пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 БК України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Пунктом 24 ч. 1 ст. 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (ч. 3 ст. 19 БК України).

Розпорядники бюджетних коштів різних рівнів є учасниками бюджетного процесу, в силу ст. 22 БК України наділені контрольними повноваженнями стосовно одержувачів таких коштів.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Фінансування професійної підготовки, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників в межах державного та/або регіонального замовлення здійснюється відповідно до законодавства.

Як встановлено підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України,до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на професійну (професійно-технічну) освіту з бюджетів міських територіальних громад з адміністративним центром у місті обласного значення обласному центрі (на оплату послуг з підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти державної та/або комунальної власності, які розташовані на території зазначених територіальних громад).

З урахуванням матеріалів справи вбачається, що видатки на придбання газу комунальною установою проводилися за рахунок коштів місцевого бюджету по відповідній програмі, а тому кошти, які надійдуть будуть перераховані до доходів загального фонду місцевого бюджету.

Так, відповідно до ч.1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Відповідно до п.2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №372 від 02.04.2014 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 426/25203, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків ( крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

Водночас, згідно довідки Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 27.09.2022 встановлено, що внаслідок безпідставного збільшення додатковими угодами до Договору №352 ціни природного газу, установою зайво перераховано на рахунок ТОВ «КАСТУМ» кошти в сумі 142 858,11 грн з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене зайво сплачені кошті підлягають стягненню на користь Братської територіальної громади.

Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням комунальною установою оспорюваних Додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю газу і зменшення його обсягу поставки.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Комунальної установи «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області», Братської селищної ради та відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області щодо захисту порушених інтересів держави.

Так, про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель щодо необґрунтованого збільшення ціни на природний газ Комунальній установі «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області» стало достовірно відомо після отримання від Вознесенської окружної прокуратури листа від 19.10.2022 за №53/1-5707ВИХ-22 про виявлені порушення вимог законодавства та вжиття заходів до їх усунення.

У відповідь комунальна установа листом від 26.10.2022 № 205/01-18 повідомила, що станом на 25.10.2022 не було здійснено заходів щодо стягнення з ТОВ «Кастум» на користь комунальної установи коштів у сумі 142 858, 11 грн. Окрім того, у кошторисі комунальної установи не заплановано фінансування для сплати судового збору для подання відповідного позову до ТОВ «Кастум», в зв`язку з цим, просить прокуратуру пред`явити відповідний позов в їх інтересах.

Крім того, Вознесенською окружною прокуратурою до Братської селищної ради, як до засновника комунальної установи, скеровано лист від 19.10.2022 за №53/1-5716ВИХ-22 про виявлені порушення вимог законодавства та вжиття заходів для усунення викладених порушень вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та стягнення з ТОВ «КАСТУМ» надміру сплачених коштів, а у разі їх не вжиття, повідомити про причини такого невжиття.

У відповідь Братська селищна рада листом від 26.10.2022 №02-23/393/22 повідомила, що станом на 25.10.2022 року не було здійснено заходів щодо стягнення з ТОВ «Кастум» на користь комунальної установи коштів у сумі 142 858,11 грн. Окрім того, у кошторисі комунальної установи не заплановано фінансування для сплати судового збору для подання відповідного позову до ТОВ «Кастум», в зв`язку з цим, не заперечує проти подання відповідного позову прокуратурою.

Також, Вознесенською окружною прокуратурою до відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, як до органу який здійснює управління комунальною установою, скеровано лист від 19.10.2022 за №53/1-5715ВИХ-22 про виявлені порушення вимог законодавства та вжиття заходів для усунення викладених порушень вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та стягнення з ТОВ «КАСТУМ» надміру сплачених коштів, а у разі їх не вжиття, повідомити про причини такого невжиття.

У відповідь відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області листом від 26.10.2022 № 02-23/393/22 повідомив, що станом на 25.10.2022 не було здійснено заходів щодо стягнення з ТОВ «Кастум» на користь комунальної установи коштів в сумі 142 858,11 грн. Окрім того, у кошторисі комунальної установи не заплановано фінансування для сплати судового збору для подання відповідного позову до ТОВ «Кастум», в зв`язку з цим, не заперечує проти подання відповідного позову прокуратурою.

Вказані вище обставини свідчать про те, що ані Комунальна установа «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області», ані Братська селищна рада, ані відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області достовірно знаючи про порушення інтересів держави при укладенні додаткових угод про збільшення ціни газу, та маючи відповідні повноваження для їх захисту, жодних дієвих заходів до усунення порушень не вжили, з позовом про стягнення надмірно сплачених коштів до суду не звернулися.

Така пасивна позиція зазначених вище уповноважених органів не відповідає вимогам законодавства та свідчать про невиконання ними своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Комунальної установи «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області», Братської селищної ради та відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18 «проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора».

Враховуючи викладене, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави в особі, Комунальної установи «Братський центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області», Братської селищної ради та відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.

Повноваження прокуратури підтверджені належним чином.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (юридична адреса: 79019, м. Львів, просп. Чорновола, 63, фактична адреса: 79000, м. Львів, площа Міцкевича, 8, 5 поверх, код ЄДРПОУ 4108749) на користь бюджету Братської територіальної громади (р/р UA748201720344220021000087489 в ДКСУ м. Київ МФО 820172, код ЄДРПОУ 39039082) переплату бюджетних коштів за природний газ в сумі 142 858 (стосорокдві тисячі вісімсот п`ятдесят вісім гривень) 11 копійок.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ» (юридична адреса: проспект Чорновола, 63, м. Львів, Львівська область, 79019, код ЄДРПОУ: 41087491) на користь Миколаївської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.12.2024.

Суддя Горецька З.В.