Рішення

від 22.11.2024 по справі 915/1079/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Справа № 915/1079/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Ресурс,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп,

про: стягнення заборгованості у розмірі 669299,05 грн, -

в с т а н о в и в:

09.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Ресурс звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №09/08/24-1 від 09.08.2024 (вх.№10749/24), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп заборгованість за Договором поставки №081122/1 від 08.11.2022 у загальному розмірі 669299,05 грн, з якої: 646250,0 грн основний борг, 20658,81 грн пеня та 2390,24 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам Договору поставки №081122/1 від 08.11.2022 та приписам чинного законодавства не розрахувався за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення суми основного боргу та нарахованих сум пені та 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024, - справу №915/1079/24 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано позивачу надати суду в строк до 23.10.2024: докази, що станом на 01.01.2024 у відповідача перед позивачем була переплата в частині оплати за продукцію по спірному договору у сумі 3750,0 грн. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

22.10.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення документів б/н від 22.10.2024 (вх.№12800/24), в якому він просить приєднати до матеріалів справи №915/1079/24 на виконання вимог ухвали суду від 23.09.2024 докази, що станом на 26.01.2024 у відповідача перед позивачем була переплата в частині оплати за продукцію по спірному договору у сумі 3750,0 грн.

Згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвалу суду від 23.09.2024 було доставлено до електронного кабінету відповідача - 23.09.2024 20:10, про що свідчить Довідка про доставку документа в кабінет електронного суду б/н від 23.09.2024.

За таких обставин враховуючі приписи п.2) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Відповідач не скористалися наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також, відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд здійснив розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

08.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтер Ресурс (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп (покупець, відповідач у справі) було укладено Договір поставки №081122/1 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1, постачальник зобов`язується поставити покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором пісок природний (далі за текстом - продукція), а покупець зобов`язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах цього Договору.

Згідно п.2.1 Договору ціна Договору складається із суми вартості продукції, поставленої за всіма підписаними сторонами видатковими накладними або акцептованих (шляхом оплати, часткової оплати) рахунків постачальника виставлених покупцю.

Продукція постачається за узгодженими сторонами договірними цінами. Ціни на продукцію зазначаються у видаткових накладних або у специфікаціях (за домовленістю сторін), які є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.2 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору ціна продукції на момент підписання Договору становить 150 (сто п`ятдесят) гривень 00 копійок з ПДВ за одну тонну. Ціна продукції включає вартість її навантаження на автотранспорт покупця.

У відповідності до п.2.3 Договору ціна продукції може змінюватись постачальником протягом строку дії цього Договору.

Розрахунки між сторонами здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника 100% попередньої оплати вартості продукції (у тому числі її навантаження та доставки). Сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків, про що укладається і підписується сторонами додаткова угода до цього Договору (п.2.5 Договору).

Згідно п.2.6 Договору, у випадку поставки продукції на умовах п.3.4 цього Договору покупець повинен оплатити повну вартість поставленої продукції протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати поставки.

У відповідності до п.3.1 Договору поставка продукції здійснюється шляхом її самовивозу автомобільним транспортом зі складу постачальника (кар`єру) за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Уїздці, вул.Підберезина.

Відповідно до п.3.4 Договору постачальник має право, не очікувати надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої продукції, поставити її покупцю.

Обов`язок постачальника щодо поставки продукції покупцю вважається виконаним з моменту надання у розпорядження (передачі) продукції покупцю відповідно до п.3.1 та п.3.2 цього Договору. Приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін. Право власності на продукцію і ризик випадкової загибелі продукції переходить від постачальника до покупця з моменту передачі продукції покупцеві відповідно до умов поставки, зазначених в п.3.1 та п.3.2 цього Договору, що підтверджується видатковою накладною на поставлений товар (п.3.5 Договору).

Згідно п.6.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання сторонами.

На виконання умов Договору у період з січня по червень 2024 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 750000,0 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №14 від 26.01.2024 на суму 33750,0 грн; №17 від 29.01.2024 на суму 7500,0 грн; №46 від 30.01.2024 на суму 30000,0 грн; №57 від 31.01.2024 на суму 30000,0 грн; №66 від 01.02.2024 на суму 45000,0 грн; №68 від 02.02.2024 на суму 48750,0 грн; №70 від 05.02.2024 на суму 52500,0 грн; №114 від 06.02.2024 на суму 41250,0 грн; №127 від 07.02.2024 на суму 30000,0 грн; №136 від 08.02.2024 на суму 33750,0 грн; №146 від 09.02.2024 на суму 11250,0 грн; №150 від 12.02.2024 на суму 71250,0 грн; №170 від 13.02.2024 на суму 75000,0 грн; №192 від 14.02.2024 на суму 78750,0 грн; №216 від 15.02.2024 на суму 67500,0 грн; №236 від 16.02.2024 на суму 7500,0 грн; №349 від 29.04.2024 на суму 18750,0 грн; №371 від 16.05.2024 на суму 15000,0 грн; №395 від 22.05.2024 на суму 22500,0 грн; №421 від 06.06.2024 на суму 7500,0 грн; №443 від 19.06.2024 на суму 22500,0 грн.

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Претензій щодо якості поставленої продукції на адресу позивача від відповідача не надходило.

В свою чергу відповідач кошти за поставлений товар сплатив не в повному обсязі, у сумі 103750,0 грн, з якої:

- 3750,0 грн - передплата (аванс) станом на 26.01.2024, що підтверджується платіжними інструкціями про внесення передоплати (авансу) №4579 від 27.09.2023 та №4581 від 27.09.2023, а також картками рахунку (оборотно-сальдовими відомостями) по 361 рахунку бухгалтерського обліку за період з 27.09.2023 по 25.01.2024 та за період з 26.01.2024 по 21.10.2024;

- 100000,0 грн сплачено відповідачем 03.05.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №6112 від 03.05.2024 на вказану суму.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору поставки №081122/1 від 08.11.2022, відповідачем у встановлений строк не було здійснено оплату за поставлену продукцію у повному обсязі та станом на дату звернення до суду за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 646250,0 грн (750000,0 грн - 103750,0 грн), яка відповідачем не сплачена, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч.1 ст.251 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

Позивач стверджує, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства не розрахувався за поставлену продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, повинен був здійснити оплату поставленого товару у відповідності до п.2.6 Договору - протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати останньої поставки. Остання видаткова накладна №443 датована 19.06.2024. Відповідно останнім днем виконання відповідачем грошового зобов`язання на суму 646250,0 грн є 26.06.2024, а з 27.06.2024 починається прострочення виконання відповідачем такого грошового зобов`язання.

Відповідачем, всупереч умов Договору та приписів чинного законодавства, своєчасно та в повному обсязі не здійснив оплату поставленої за спірним Договором продукції (товару), у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 646250,0 грн.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення ним заборгованості за поставлену по спірному Договору продукцію (товар) у сумі 646250,0 грн.

За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума основного боргу у сумі 646250,0 грн.

Щодо стягнення з відповідача 20658,81 грн пені, суд зазначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки (п.3) ч.1 ст.611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 Договору, у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку.

Згідно наданого суду розрахунку, позивачем нараховано пеню за період з 26.06.2024 по 09.08.2024 у розмірі 20658,81 грн на суму боргу - 646250,0 грн.

У відповідності до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що при нарахуванні пені за порушення відповідачем зобов`язань, позивачем не взято до уваги, що початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Тобто останнім днем виконання грошового зобов`язання відповідача на суму 646250,0 грн є 26.06.2024 (19.06.2024 + 5 банківських днів ), а 27.06.2024 є першим днем прострочення виконання відповідачем такого грошового зобов`язання. Крім того, позивачем зазначено не вірно кількість днів у році, кількість у 2024 році є 366 днів.

Розмір нарахованої позивачем пені уточнено, виходячи з наступного розрахунку: за період з 27.06.2024 по 09.08.2024 (44дн.), виходячи із суми боргу - 646250,0 грн, ставка НБУ - 13%: 646250,0 грн х 26% х 44дн./366дн. = 20199,73 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягає пеня за період з 27.06.2024 по 09.08.2024 (44дн.) у загальній сумі 20199,73 грн.

В частині стягнення пені у сумі 459,08 грн слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 2390,24 грн - 3% річних, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 2390,24 грн - 3% річних за період з 26.06.2024 по 09.08.2024, які нараховані на суму основного боргу - 646250,0 грн.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних, встановлено, що він здійснений позивачем без врахування першого дня прострочки та кількості днів у році та має нараховуватись з 27.06.2024 по 09.08.2024 (44дн.), виходячи з наступного розрахунку: 646250,0 грн х 3%/366дн. х 44дн. = 2330,74 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягають 3% річних за період з 27.06.2024 по 09.08.2024 (44дн.) у загальній сумі 2330,74 грн.

В частині стягнення 3% річних у сумі 59,50 грн слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 10031,46 грн (10039,49 грн х 99,92%).

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будальянс Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Ресурс 646250,0 грн основного боргу, 20199,73 грн пені, 2330,74 грн - 3% річних та 10031,46 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 06.12.2024.

Суддя М.В.Мавродієва