Ухвала

від 11.12.2024 по справі 915/1501/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

11 грудня 2024 року Справа № 915/1501/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко О.В.,

представника позивача: Розніна В.А.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ТОВ Кривобалківські піски про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Кривобалківські піски,

до відповідача-1: Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛ Капітал,

про: визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди землі, припинення та визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кривобалківські піски звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛ Капітал з такими вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області №16 від 12.05.2023 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду;

- визнати недійсним договір оренди землі від 31.05.2024, укладений між Веснянською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛ Капітал щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4824280400:13:000:0114;

- припинити та визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛ Капітал право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 4824280400:13:000:0114 (номер запису про інше речове право: 57558468 від 12.11.2024 13:55:06).

Крім того, у позовній заяві позивач клопотав суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю ВЕЛ Капітал здійснювати на земельній ділянці за кадастровим номером 4824280400:13:000:0114 дії з розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

В обґрунтування свого клопотання позивач зазначає наступне:

- за оскаржуваним рішенням відповідача-1, спірна земельна ділянка надана відповідачу-2 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- розміщення таких будівель та споруд відповідачем-2 на спірній земельній ділянці де позивач проводить роботи з геологічної розробки та видобування надр створює небезпеку для працівників з обох сторін, оскільки, і будівельні, і видобувні роботи проводяться за допомогою тяжкої будівельної та спеціалізованої техніки;

- розміщення таких будівель та споруд відповідачем-2 на спірній земельній ділянці унеможливить подальше її отримання та використання для геологічної розвідки та видобувних робіт, адже місця залежу надр будуть забудовані.

Ухвалою суду від 04.12.2024 розгляд вказаного клопотання призначено у судовому засіданні 11.12.2024. Запропоновано позивачу надати суду докази проведення ним робіт з геологічної розробки та видобування надр на земельній ділянці за кадастровим номером 4824280400:13:000:0114 та вчинення відповідачем-2 підготовчих заходів для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на земельній ділянці за кадастровим номером 4824280400:13:000:0114, чи безпосереднє вчинення відповідачем-2 таких дій.

У судовому засіданні 11.12.2024 представник позивача підтримав вказане клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 11.12.2024 не забезпечив, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, вимоги та доводи позивача не спростував.

У судовому засіданні 11.12.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі:

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження вчинення відповідачем-2 підготовчих заходів для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на земельній ділянці за кадастровим номером 4824280400:13:000:0114, чи безпосереднє вчинення відповідачем-2 таких дій.

Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду ґрунтується виключно на припущеннях.

Заявником не доведено належними засобами доказування, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Заявником не надано жодних належних, допустимих та вірогідних доказів в розумінні статтей 76, 77, 79 ГПК України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову.

Подана позивачем заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення та не містить жодних належних, допустимих та вірогідних доказів в розумінні ст.ст.76, 77, 79 ГПК України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Кривобалківські піски про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 16.12.2024.

Суддя М.В.Мавродієва