Ухвала

від 27.11.2024 по справі 916/105/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі про неплатоспроможність

"27" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/105/22Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Васильєвої К.О.,

розглянувши матеріали справи,

за заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність,

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та учасників:

від кредитора: АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" - Семеняка В.В. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

боржник: не з`явилась;

від боржника: не з`явився;

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Коваленко І.А.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась із заявою (вх. №120/22 від 17.01.2022р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність посилаючись на заборгованість перед кредиторами у розмірі 14 269 428, 93 грн. та положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Рух справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 р. (суддя - Райчева С.І.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2023 р. з врахуванням ухвал від 31.05.2023р. (суддя - Райчева С.І.) визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП" та Акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" до фізичної особи ОСОБА_1 . Також, судом визначено розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів для внесення керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.11.2023 р. (суддя - Райчева С.І.) відсторонено арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича від виконання повноважень керуючою реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі №916/105/22; призначено арбітражну керуючу Аверіну Вікторію Валеріївну керуючою реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі №916/105/22;

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 07.11.2023р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2023 у частині визнання конкурсних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП" до ОСОБА_1 скасовано. У скасованій частині судом апеляційної інстанції постановлено нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП" з конкурсними грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 . Вказана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 07.11.2023р. залишена без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2023р. задоволено самовідвід судді Райчевої С.І. від розгляду справи №916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2023 р. справу №916/105/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 прийнято суддею Грабован Л.І. до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 р. арбітражного керуючого Аверіну В.В. відсторонено від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боржника ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Коваленко Ірину Анатоліївну.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 р. повністю відхилено грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" до ОСОБА_1 .

Постановою Південно Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/105/22 - залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/105/22 - залишено без змін.

У періоди з 20.06.2023 р. по 21.11.2023 р. та з 12.02.2024 р. по 13.03.2024 р., 28.08.2024 по 5.11.2024р. здійснювались апеляційні та касаційне провадження по розгляду скарг Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2023 р. про визнання кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР КОНСАЛТИНГ ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР КОНСАЛТИНГ ГРУП" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 р., Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" на ухвалу господарського суду Одеської області від 29.07.2024 р. про відмову у визнанні його вимог.

Отже, розглядались вимоги кредиторів та формувався пасив боржника, до завершення якого не можливо було вирішити питання щодо подальшого провадження у справі, переходу до наступної процедури або закриття провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 р. розгляд справи №916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкладено на "27" листопада 2024 р. о 16:00 год.

Копію вищезазначеної ухвали суду було доставлено представнику ОСОБА_1 адвокату Васильцю В.В.; арбітражному керуючому Коваленко І.А.; АТ "Райффайзен Банк Аваль" до їх електронних кабінетів користувачів підсистемою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - "Електронний суд", про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка секретаря судового засідання.

Положеннями ч.ч. 5-6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1416-IX від 27.04.2021; в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ч. 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Господарським судом за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвала Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 р. була оприлюднена у вказаному реєстрі, тобто текст ухвали був у вільному доступі через мережу Інтернет та з нею мали можливість ознайомитись усі заінтересовані особи, в тому числі сторони та учасники даної справи.

При цьому, суд вказує, що за змістом ст. 2 Закону України „Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Крім того, господарський суд зазначає, що ухвалою суду від 07.11.2024 р. боржника (представника), Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (представника/уповноважених осіб) та керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Коваленко І.А. викликано для участі в судовому засіданні, призначеному на 27.11.2024 р. о 16:00 год.

Таким чином, ухвала Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 р. була надіслана у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, а тому усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи.

П. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання (вх. №42782/24 від 27.11.2024 р.) представника боржника адвоката Васильця Віталія Вікторовича про відкладення розгляду справи №916/105/22, у зв`язку з його необґрунтованістю та відсутністю підстав для його задоволення.

Враховуючи те, що жодних доказів, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності боржника (представника боржника) або інших учасників справи, які не з`явилися, суду не надано, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутністю.

Заяви та клопотання учасників.

12.09.2024 р. до господарського суду надійшло клопотання (вх. № 33319/24) кредитора АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" про закриття провадження у справі (т. 9а, а.с. 1-38) на підставі п. 10, 13 ч. 1 ст. 90 та п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства , з посиланням на те, що:

- боржником зазначено у деклараціях не недостовірні/не повні відомості про майновий стан боржника та членів його сім`ї;

- боржник намагається винести на розгляд зборів кредиторів формальний та порожній план реструктуризації боргів без визначення розміру будь-яких погашень, який не відповідає вимогам статті 124 КУзПБ;

- боржник переслідував намір спонукати кредиторів відхилити запропонований план реструктуризації та створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів, де отримати можливість повного списання своєї заборгованості;

- боржник намагається імітувати виконання ним завдань і цілей процедури реструктуризації боргів, при цьому маючи єдину ціль списати борги;

- невнесення боржником у декларації про майновий стан за 2019-2021 р.р. повних даних про майнові активи членів сім`ї боржника з посиланням на інформацію із соціальних мереж;

- аналіз декларацій свідчить про неефективну та неупереджену перевірку, проведену керуючим реструктуризацією, в ході якої не було встановлено жодних вказаних банком недоліків, не було вжито заходів щодо отримання інформації про наявність майна у боржника та членів сім`ї а перевірки зазначених у деклараціях доходів;

- боржник, який ініціює провадження у справі про неплатоспроможність повинен мати достатньо майна для покриття витрат з провадження у справі (ч.5 ст. 34, ст. 113 КУзПБ), однак з плану реструктуризації вбачається не тільки бажання списати борг, а й уникнути тягаря по оплаті послуг арбітражних керуючих за два роки.

Арбітражний керуючий Коваленко І.А. у письмових поясненнях (вх. №34737/24 від 23.09.2024 р.; т. 9а, а.с. 105-110) на клопотання банку про закриття провадження у справі вказує, що підстави для закриття провадження у справі відсутні та посилається на те, що твердження кредитора не відповідають положенням чинного законодавства; проведення повторної перевірки декларацій законодавством не передбачено; за результатами перевірки та інвентаризації встановлено, що боржниця проживає разом з донькою в квартирі, в якій їй належить 1/6 та це є її єдиним житлом.

Боржником подано письмові заперечення на клопотання АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" про закриття провадження у справі (вх. №36168/24 від 04.10.2024 р.; т.10 а.с. 1-23), у яких вона заперечує щодо закриття провадження у справі та зазначає наступне:

- у зв`язку із пандемією, введенням та продовженням воєнного стану в Україні у боржника виникли непередбачені події, що призвело до значних негативних фінансових змін, тобто боржник ОСОБА_1 не за своїм неправомірним умислом потрапила у стан неплатоспроможності, а дохід на який вона на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розраховувала отримати в сумі 7 500 000 грн. є неможливим;

- надані банком світлини з соціальних мереж не є належними та достатніми доказами;

- щодо наявності у власності боржниці ювелірних виробів у вигляді - каблучок, сережок, ланцюжків - на фото-світлинах в соціальних мережах, на які посилається представник Банку , це біжутерія, тобто ювелірна прикраса, що зроблена з металів або каміння, які виготовляються із міді та олова, оцінка та ідентифікація ювелірних прикрас може бути проведена тільки при проведенні експертизи;

- боржниця проживає з донькою за адресою АДРЕСА_2 , це єдине її житло, тому звернення стягнення на нього є безпідставним.

07.10.2024 р. до господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №36297/24; т. 10 а.с. 28-33) АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК", у яких Банком додатково зазначено відомості щодо закриття провадження у справі через недостатність майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, в тому числі оплати послуг арбітражних керуючих, зокрема, сумнівності джерел доходів у сумі 7 500 000 грн., з огляду на те, що боржник припинила підприємницьку діяльність ще 29.09.2020 р., а довідка про працевлаштування боржниці у власної дочки, сприймається Банком критично, з огляду на вік ОСОБА_2 .

При цьому, Банком надано суду Витяги з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ з посиланням на те, що за членами сім`ї боржниці зареєстровано 15 (п`ятнадцять) транспортних засобів та земельну ділянку. (т. 10 а.с. 39-60).

АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" вказує, що всупереч нормам Кодексу України з процедур банкрутства, відомості про дані майнові активи членів сім`ї, боржником не зазначені у деклараціях про майновий стан боржника.

Боржником подано письмові заперечення (вх. №37151/24 від 11.10.2024 р.; т. 10 а.с. 94-110), у яких зазначено про непередбачувані події - форс-мажорні обставини, що призвело до значних негативних фінансових змін, тобто відсутність у боржника коштів, з огляду на що ОСОБА_1 скористалась своїм правом, та звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про неплатоспроможність; у плані реструктуризації не зазначено про покриття витрат арбітражного керуючого, оскільки його участь у справі не передбачена.

Щодо офіційного працевлаштування боржником зазначено, що відповідно до довідки про доходи, що була видана ФОП Пасхіною Поліною Геннадіївною від 31.05.2024р. ОСОБА_1 працює на посаді менеджера (управитель) з адміністративної діяльності ФОП Пасхіна П.Г., згідно розпорядження №01/01-24 від 26.01.2024р., неповний робочий день на 1 / 2 (одна друга) ставки. Місячна заробітна плата після оплати податків та зборів становить 3220,00 грн.

Виходячи з викладеного, боржник вважає, що вищенаведені документи свідчать про те, що вона являється добросовісною, порядною, чесною людиною, яка офіційно працевлаштована та дотримується вимог законодавства України.

Обставини справи, встановлені судом.

Керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Поярковим В.О. надано суду звіти (вх. №18984/23 від 08.06.2023 р.; вх. №15545/23 від 10.05.2023 р.; т. 5 а.с. 176-186) про хід процедури реструктуризації боргів боржника, у якому зазначено наступне:

Боржнику на праві власності належить 1/6 квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Майно яке перебуває у заставі - двокімнатна квартира АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1034719951101, Заставодержатель - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" Договір про зміни до Договору іпотеки №б/н від 25 травня 2005 року, посвідченого Гурською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 2357 реалізована 12 квітня 2021 року шляхом проведення торгів в рамках виконавчого провадження.

Згідно наявного в матеріалах справи звіту (вх. №15545/23 від 10.05.2023 р.; т. 5 а.с. 176-186) керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Пояркова В.О. за результатами перевірки декларацій боржника про майновий стан встановлено наступне:

- у боржника наявне майно, що належить йому на праві власності, а саме 1/6 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Квартирою боржник володіє спільно з членами своєї родини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім того по 1/6 в даній квартирі належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (померла).

В рамках виконавчого провадження 12.04.2021 р. було реалізовано іпотечну квартиру яка перебувала у власності ОСОБА_8 та знаходилася за адресою: АДРЕСА_5 . Грошові кошти від реалізації були направлені на погашення вимог АТ «Райфайзен Банк».

31.12.2022 р. з аукціону було продано майно, що належало ОСОБА_9 , а саме квартира за адресою: АДРЕСА_6 .

Як зазначено у звіті арбітражного керуючого Пояркова В.О. у боржника є батько, з яким вона багато років не спілкується, не проживає та не підтримує родинних зв`язків. Батьком боржника є ОСОБА_10 , у якого відповідно до інформаційної довідки наявне майно, що належить йому на праві власності, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 .

При цьому, арбітражним керуючим Поярковим В.О. було встановлено, що згідно з відповіді ГУ Держтеокадастру в Одеській області від 05.09.2022 р., станом на 31.12.2012р., за матір?ю боржника, ОСОБА_7 зареєстровано державний акт серії ЯА № 288125 від 04.04.2006 р. за №010653000126 на земельну ділянку площею 0,0056 та для ведення садівництва, що розташована на території Єгорівської сільської ради Розділянського району Одеської області, ОСМ «Надія», діл. № НОМЕР_2 , кадастровий номер S123981400:01:001:0423.

Арбітражним керуючим встановлено, що у боржника відсутнє рухоме майно, яке перебуває у неї на праві власності. Транспортний засіб Mini Cooper, колір червоний. 2007 року виготовлення державний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , який належав боржнику, був переданий в заставу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПТАЛ» за Договором застави транспортного засобу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. 19.11.2007 року. Наразі вищевказаний транспортний засіб не перебуває на праві власності у боржника однак відображений з декларації, що свідчить про необхідність внесення коригувань.

Також арбітражним керуючим встановлено, що на праві власності у члена сім?ї боржника, а саме у чоловіка боржника ОСОБА_11 , зареєстровані три торгівельні марки: свідоцтво на торгівельну марку №235076 від 11.12.2017 року, свідоцтво на торгівельну марку № НОМЕР_5 від 11.19 2017 року, свідоцтво на торгівельну марку № НОМЕР_6 від 11.12.2017 року.

Арбітражним керуючим були встановлені розбіжності у розмірі пенсії ОСОБА_7 , які були зазначені боржником у деклараціях і які буди вказані Пенсійним фондом України. Так, відповідно до довідки про розмір виплаченої пенсії, виданої ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_7 отримує пенсію за віком. за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 року виплачено пенсії на суму 102 774,94 грн.

З урахуванням викладеного, керуючий реструктуризації дійшов висновку, що боржником не подано інформацію стосовно батька та відомостей щодо наявності у матері боржника земельної ділянки, не внесення відомостей щодо коштів, направлених на погашення кредитів у сумі 206 372,42 грн. та відомостей щодо побутові витрати боржника, інших розбіжностей/недоліків керуючим реструктуризації арбітражним керуючим Поярковим В.О., у деклараціях про майновий стан боржника за 2019-2021 р. р. - не виявлено.

Арбітражним керуючим Поярковим В.О подано клопотання (вх. №15543/23 від 10.05.2023) з додатками: наказом від 22.08.2022 р. про проведення інвентаризації; звіряльної відомості від 16.09.2022 р.; актами та інвентаризаційними описами; протоколом інвентаризаційної комісії відповідно до яких у боржника відсутні активи, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів.

15.05.2023 р. боржником надано суду клопотання про долучення до матеріалів справи уточнених декларацій про майновий стан боржника за 2019-2021 р.р. (вх. №15936/23; т. 5 а.с. 86-117) з деклараціями.

Керуючим реструктуризацією, який здійснює повноваження з 24.01.2024 р., арбітражним керуючим Коваленко І.А. надано звіт (вх. №34542/24 від 23.09.2024р.; т. 9 а.с. 75-104) про проведену роботу в справі №916/105/22, в якому повідомлено про проведення огляду майна боржника, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , за результатами якого встановлено, що за даною адресою фактично проживає донька ОСОБА_1 - ОСОБА_12 , квартира потребує капітального ремонту.

У квартирі наявні предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб, а саме: посуд, постільна білизна, засоби гігієни, речі індивідуального користування (одяг, взуття). Лікарські засоби, необхідні боржникові за медичними показаннями. Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, що проживає за даною адресою, один стіл, одна шафа, один холодильник, один телевізор, один персональний комп?ютер. Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання.

Щодо транспортних засобів, зареєстрованих за боржником, арбітражна керуюча зазначила, що MINI COOPER, номерні знаки НОМЕР_7 , 2007р.в., VIN: НОМЕР_4 , червоного кольору та BMW 318, номерні знаки НОМЕР_8 , 2002р.в., VIN: НОМЕР_9 , чорного кольору (проданий у рамках примусового стягнення), у володінні боржника не перебувають, місцезнаходження їх не відоме, у зв?язку з чим оглянути їх не виявилось за можливе. У користуванні вказаних транспортних засобів ОСОБА_1 не має.

Щодо цінних речей та особистих предметів, арбітражний керуючий Коваленко І.А. зазначає, що ювелірні вироби, електронні вироби у власності ОСОБА_1 відсутні, наявний мобільний телефон один (моделі мобільного пристрою не зазначено). Інших цінностей арбітражним керуючим Коваленко І.А. не виявлено.

Щодо грошових коштів, керуючий реструктуризацією зазначила, що у боржника наявні грошові кошти, однак сума коштів, яка знаходиться у володінні боржника, мінімальна та не підлягає стягненню згідно із законодавством, оскільки наявні гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім`ї не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати (24 тис.грн.). Депозити та рахунки в банках: відсутні.

На підставі проведеного опису майна боржника встановлено, що матеріальні активи, на яких можливо звернути стягнення, відсутні. Виявлені предмети є такими, що не підлягають стягненню відповідно до вимог діючого законодавства. Активів, на які може бути звернуто стягнення, за результатами проведеної інвентаризації, які встановлені в ході реструктуризації боргів ОСОБА_1 - не виявлено (Акт опису майна боржника ОСОБА_1 в межах справи про неплатоспроможність №916/105/22 від 05.02.2024 року).

Щодо плану реструктуризації боргів боржника.

Боржником до заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність подано проект плану реструктуризації (т. 1 а.с. 132-139), з якого слідує: 5.1. Доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо): 7 500 000 грн. 5.2. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: 7 500 000 грн.

Вказаним проектом плану реструктуризації передбачено наступне:

- вимоги кредиторів, що підлягають реструктуризації відповідно до цього плану становлять 7 905 771,44 грн.; не забезпечені в сумі 1 422 627,40 грн., забезпечені 6 483 144,04 грн.;

- розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредиторів 27 000,00 грн. впродовж перших трьох років; 70 000,00 грн. впродовж наступних трьох років та 83 000,00 грн. в останні чотири роки;

- вимоги кредиторів, які будуть спрощені (списані) становлять 405 771,44 грн.;

- розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб становить 5 000,00 грн.

- строк виконання плану реструктуризації боргів визначено до 2032 року.

На розгляд та схвалення кредиторам, керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Поярковим В.О. було надано план реструктуризації боргів, погоджений боржником, який містив наступні відомості:

- сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до плану складає 18 421 238,67 грн.;

- розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів: в середньому приблизно по 10 000 грн. кожного місяця впродовж перших семи років та по 20 000 грн. впродовж наступних трьох років;

- доходи, які боржник отримує становить 1 500 00,00 грн.;

- доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів складають 1 500,00 грн.;

- розмір вимог кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації складає 16 921 238,67 грн.

- розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб складає 5 000,00 грн.;

- розмір суми, яка спрощується (списується), відповідно до заявлених вимог визначено: ТОВ «Лідер консалтінг груп» списання 1 997 784,61 грн.; АТ «Райффайзен Банк» списання 14 923 454,06 грн.

- строк виконання плану реструктуризації боргів боржника - 2033 р.

19.05.2023 р. від АТ «Райффайзен Банк» надійшла відповідь (вх. №16671/23; т. ) із прийнятими рішеннями питань порядку денного зборів кредиторів: у зв`язку з ненаданням боржником належної інформації про його майновий стан і членів його сім`ї, банком вирішено та проголосовано за звернення зборів кредиторів до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі за пунктом 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації кредитором не погоджено.

При цьому, у вказаній відповіді, банк зазначив, що надані на розгляд кредиторам план реструктуризації та звіт керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Пояркова В.О. про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника містять такі ознаки:

- приховування боржником доходів та майна за рахунок якого можливо погасити кредиторські вимоги у справі про неплатоспроможність та невідповідність у відомостях, зазначених у деклараціях про майновий стан з відомостями про майновий стан із соціальних мереж;

- нерозкриття боржником повної інформації у деклараціях про майновий стан боржника щодо доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, зокрема: сина, доньки та чоловіка, що здійснює підприємницьку діяльність та проживає в м. Львів;

- бездіяльності та небажання боржника та керуючого реструктуризацією виконувати належним чином свої обов`язки у процедурі реструктуризації;

- бажання боржника якнайшвидше перейти у процедуру погашення боргів задля їх списання.

Керуючим реструктуризації арбітражним керуючим Коваленко І.А. було подано суду клопотання про залучення до матеріалів справи доказів щодо організації та рішень зборів кредиторів ( т.9а, а.с.61-64), з яких вбачається що на розгляд та схвалення кредитору подано план реструктуризації від 03.09.2024 р. який містить наступні умови:

- сума визнаних вимог кредиторів 7 138 312,54 грн.;

- відомості щодо майна боржника;

- інформація про доходи боржника (3220 грн. за вирахуванням податків і зборів)

- щомісячні платежі в рахунок погашення боргів складатимуть 192,00 грн.;

- вимоги кредиторів, які будуть прощені 7 115 272,54 грн. ;

- розмір суми, що буде залишатись боржнику на задоволення побутових потреб 3028 грн.;

- загальна сума, що підлягатиме погашенню (оплаті) складає : 23040 (192*12*10) грн.;

- планований термін погашення: 10 років;

Суду не надано цей план реструктуризації , тому надати оцінку його умовам у повному обсязі не має можливості, суд оцінює ці умови виходячи з рішень кредиторів, у яких ці умови вказані.

Господарський суд зазначає, що в останньому варіанті плану реструктуризації від 03.09.2024р. вказуються зовсім інші відомості, які суттєво відрізняються від умов проекту плану реструктуризації, доданого до заяви про відкриття провадження та плану реструктуризації боргів та плану, поданого арбітражним керуючим Поярковим В.О.

Єдиний кредитор у справі, АТ «Райффайзен Банк», визнав роботу керуючого реструктуризацією незадовільною та відхилив пропозицію про схвалення плану реструктуризації боргів рішенням від 19.09.2024р. (т.9 а, а.с 45-59) від 03.09.2024 р. з огляду на наступні підстави:

- боржником у деклараціях зазначена недостовірна інформація про майновий стан;

- боржник намагається внести на розгляд кредиторів формальний та порожній план реструктуризації боргів без визначення розміру погашень, який не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ;

- наведена у плані реструктуризації боргів інформація є недостовірною та такою, що не відображає реальний майновий стан боржника;

- боржник переслідував намір спонукати кредиторів відхилити запропонований план реструктуризації та створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів, де отримати можливість повного списання свої заборгованості;

- намагається імітувати виконання ним завдань і цілей процедури реструктуризації боргів, при цьому маючи єдину ціль списати борги руками суду.

З огляду на викладені обставини, АТ «Райффайзен Банк» проголосувало за єдине з питань, винесених арбітражним керуючим Коваленко І.А. на порядок денний, а саме щодо прийняття рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

При цьому, АТ «Райффайзен Банк» зауважує, що у боржника відсутнє майно, достатнє для покриття судових витрат на винагороду арбітражного керуючого.

Норми права що підлягають застосуванню.

Відповідно до статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність з метою реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення власної платоспроможності.

У Книзі четвертій КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 із вказівкою на те, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких:

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина 11 статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника (висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 КУзПБ свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас, очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУЗПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб (аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).

Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларації;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

У постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 903/264/21 зазначено, що аналіз положень статті 116 КУзПБ дає підстави для висновку, що законодавцем не передбачено право суду щодо зобов`язання боржника подавати виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Також законом не встановлено можливість подання такої декларації необмежену кількість раз. Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений законом.

При цьому, нормами КУзПБ не передбачено здійснення перевірки керуючим реструктуризацією виправленої декларації, тому зазначена в ній інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Висновки суду.

Судом встановлено, що звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржниця до заяви додала декларації про її майновий стан. У звіті за результатами перевірки цих декларацій арбітражний керуючий зазначив про неповноту та не достовірність наявних у них даних Боржниця двічі уточнювала зазначену у деклараціях інформацію шляхом подання відповідних виправлених декларацій.

Кредитором надані докази наявності майна, яке знаходиться у власності членів сім`ї боржниці, яке не було зазначено у деклараціях, незважаючи на те, що відомості про нього наявні у Державних реєстрах. Боржницею не було надано пояснень з цього приводу, ані в частині факту наявності цього майна, ані строків його придбання та джерел, що є підставою вважати інформацію в деклараціях неповною.

Отже, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ.

Крім того, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано проект плану реструктуризації боргів боржниці, проте згодом на зборах кредиторів останньою було запропоновано такий план, що передбачав інші умови прощення боргів.

Останній план реструктуризації, який було подано кредитору на затвердження, суду надано не було ані арбітражним керуючим, ані боржником.

Особливістю судової процедури реструктуризації боргів боржника є план реструктуризації боргів боржника, метою розроблення якого є відновлення платоспроможності боржника. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина перша статті 124, пункти 2, 3 частини другої статті 123 КУзПБ).

Відтак, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.

Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник.

Відповідно до статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п`ять років.

Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником (частина 10 статті 126 КУзПБ).

Водночас, суд повинен проаналізувати зміст плану реструктуризації на відповідність положенням статті 124 КУзПБ через призму його обґрунтованості та узгодженості з самою природою реструктуризації, дослідити причини незгоди кредитора з таким планом та його умовами.

Судом встановлено, що план реструктуризації поданий боржницею кредитору на розгляд не був ним схвалений. Суду не надано цей план реструктуризації , суд оцінює ці умови виходячи з рішень кредиторів, у яких ці умови вказані.

Здійснивши аналіз змісту цього плану суд встановив, що його умови не відповідають положенням ст. 124 КУзПБ. Так у плані запроновано прощення 7 115 272,54 грн із 7 138 312,54 грн., тобто майже вся сума вимог; оплату кредитору на протязі 10 років 23040 грн. по 192 грн в місяць. У плані не вказані обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо). Отже, умови плану очевидно містять ознаки економічної необґрунтованості, яка може призвести до явного порушення прав кредитора щодо отримання боргу в розумні строки. А строк виконання плану 10 років, перевищує, строк, визначений Кодексом для такого виконання- 5 років.

Таким чином боржниця подала до заяви про відкриття провадження один проект плану реструктуризації боргів, а на зборах кредиторів запропонувала інший з пропозицією майже повного прощення її боргів, що може свідчити про відсутність намірів боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації та містить ознаки ухилення боржниці від виконання зобов`язань, а метою звернення до суду із заявою про неплатоспроможність, очевидно, було не реструктуризація боргів перед кредиторами, як передбачає закон (стаття 124 КУзПБ), а фактичне списання наявної заборгованості.

Отже, встановивши обставини ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо його майна, доходів та витрат, відсутність намірів боржниці досягнути компромісу з кредиторами і як наслідок відсутність погодженого і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.

Суд звертає увагу, що недоліки у роботі арбітражного керуючого в частині перевірки майнового стану та підготовки та подання до суду плану реструктуризації не скасовують обов`язку боржника надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів, а у разі необхідності і додаткові пояснення та документи на їх підтвердження та розробити реальний та такий, що відповідає очікуванням кредитора план реструктуризації. Скарг на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого боржниця до суду не подавала.

Матеріали справи не містять інформації та доказів вчинення зі сторони боржниці дій, спрямованих на покращення власного фінансового становища, зокрема пошуку іншої роботи з метою отримання доходу та досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника так і кредиторів та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредиторами, а не її фактично повне списання/прощення.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, судове рішення повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З`ясувавши всі обставини справи, оцінивши всі докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 90, ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили 27 листопада 2024 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 17 грудня 2024 року у зв`язку із відсутністю у Господарському суді Одеської області електроенергії, що підтверджується відповідними актами суду.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представника ОСОБА_1 адвокату Василець В.В.; арбітражного керуючого Коваленко І.А.; АТ "Райффайзен Банк Аваль"; ТОВ "ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП".

Копію ухвали в електронному вигляді надіслати: Відділу банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (info@od.minjust.gov.ua); Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (od@fssu.gov.ua); Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області (upr@od.pfu.gov.ua); Київському районному суду м. Одеси (inbox@ki.od.court.gov.ua); Київському відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (info_kv2@od.od.dvs.gov.ua); приватному виконавцю Парфьонову Г.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суддя Л.І. Грабован