Рішення

від 03.12.2024 по справі 927/632/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/632/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, в інтересах держави в особі

позивача-1: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, пр. Берестейський, 14, м. Київ, 01135, код 37472062

позивача-2: Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000, код 00022674

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2, м. Київ, 03150, код 35687180

про стягнення 199264,73 грн.

за участю представників сторін у справі:

від позивача-1: не прибув;

від позивача-2: Дрозд А.С., представник згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від відповідача: Дайненко А.І., адвокат, довіреність б/н від 15.07.2024;

за участю прокуратури: Абдужабарова І.П.;

ВСТАНОВИВ:

10.07.2024 заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг 146354,42 грн пені, 44129,04 грн інфляційних втрат та 8781,27 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем тристороннього договору на постачання будівельних матеріалів за бюджетною програмою 3101710 (КЕКВ 2620) - несвоєчасною поставкою будівельних матеріалів.

Ухвалою суду від 12.07.2024 відкрите провадження у справі № 927/632/24 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 13.08.2024; учасникам справи встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, пояснень.

Ухвала суду від 12.07.2024 учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

16.07.2024 від відповідача через систему Електронний суд надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження від 16.07.2024, у якій відповідач просить суд здійснювати розгляд справи № 927/632/24 за правилами загального позовного провадження (а.с. 82-84).

Ухвалою суду від 22.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг» про розгляд справи у порядку загального позовного провадження задоволено, ухвалено здійснювати розгляд справи №927/632/24 у порядку загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено підготовче засідання у справі № 927/632/24 на 13.08.2024.

30.07.2024 від відповідача через систему Електронний суд у встановлений судом строк надійшов відзив на позов від 29.07.2024, у якому відповідач просить відмовити у позові, посилаючись на те, що у позивача-2 не було можливості одразу прийняти товар, у зв`язку з чим було досягнуто домовленості щодо відтермінування строку поставки товару, що підтверджується листом Чернігівської обласної військової адміністрації від 24.06.2024 та відповіддю на адвокатський запит представника відповідача від 26.07.2024. Будівельні матеріали позивачем -2 отримані у повному обсязі. Враховуючи неможливість позивача-2 здійснити дії щодо вивезення товару зі складу замовника, товар не був відвантажений протягом 2-х днів від дати попередньої оплати та погоджений новий строк. Відповідач зазначив, що додатковим підтвердженням того, що товар за заявкою від 17.06.2022 не міг бути прийнятим, є те, що повноваження на отримання товару представнику позивача-2 Нуджевській Ю.В. надані лише 01.10.2022, що фактично унеможливило отримання товару до 01.08.2022. На думку відповідача ним не порушено зобов`язання за спірним договором.

Також відповідач заперечує щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, оскільки підставою для їх нарахування стало неналежне виконання негрошового зобов`язання. Зазначає, що за умовами п. 6.1 Договору пеня за затримку поставки товару сплачується на рахунок саме платника Акціонерного товариства «Українська залізниця», отже, платник Акціонерне товариство «Українська залізниця» не є третьою особою, на яку відповідно до ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України боржник поклав виконання свого обов`язку, а є однією із сторін договору, тобто є самостійною стороною у договірних зобов`язаннях сторін з правами та обов`язками. Сторони у договорі не передбачили стягнення штрафних санкцій з постачальника на користь Державного бюджету.

Відповідач зазначає, що прокурор фактично звернувся за захистом інтересів не позивачів (Чернігівської обласної військової адміністрації, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України), а Акціонерного товариства «Укрзалізниця». Абзацом 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачена заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (а.с. 95-107).

05.08.2024 від позивача-1 через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення від 02.08.2024, у яких позивач-1 повідомив про те, що відповідачем на заявку позивача-2 виставлено скановану копію рахунку на оплату на суму 7741938,00 грн. 22.08.2022 Акціонерне товариство Укрзалізниця як платник за спірним договором перерахувало попередню оплату у розмірі 2322581,40 грн, 10.10.2022 продукція відповідачем поставлена замовнику частково на суму 2322581,40 грн, отже фактичне виконання зобов`язання з поставки товару відбулось 10.10.2022. Позивач-1 зазначив, що відповідач у порушення умов договору несвоєчасно поставив будівельні матеріали, а також незаконно утримав протягом тривалого часу перераховані бюджетні кошти у вигляді попередньої оплати, отже, внаслідок невиконання зобов`язань відповідачем за спірним договором з останнього підлягає стягненню сума штрафних санкцій у розмірі 199264,73 грн (а.с. 123-127).

06.08.2024 від Чернігівської окружної прокуратури через систему Електронний суд у встановлений судом строк надійшла відповідь на відзив від 05.08.2024, у якій прокурор повідомив про те, що з урахуванням здійсненої повної оплати постачальник мав поставити товар згідно умов спірного договору до 24.08.2022 включно. За інформацією платника (Акціонерного товариства Укрзалізниця) (лист від 10.06.2024) зміни до договору не вносилися. Згідно інформації позивача-2 від 26.06.2024 встановлено, що додаткові умови отримання товару, враховуючи ситуацію, яка склалась на той час в області, були узгоджені додатково в оперативному порядку. Прокурором зазначено про те, що зміни до договору на постачання будівельних матеріалів, у тому числі щодо п.5.4. договору щодо поставки будівельних матеріалів упродовж 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, не вносилися. Прокурор вважає, що ним правильно обраний спосіб захисту. Прокурор зазначив про те, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Метою визначення договором стислих строків поставки товару була саме нагальність у забезпеченні потреб людей необхідними будівельними матеріалами, що в умовах збройної агресії російської федерації є надзвичайно важливим, отже невиконання постачальником своїх договірних зобов`язань беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах (а.с. 134-144).

12.08.2024 від позивача-2 через систему Електронний суд надійшла заява про відмову від позову у порядку ст. 191 Господарського процесуального кодексу України. У поданій заяві позивач-2 повідомив про те, що відповідач повністю виконав умови договору та поставив товар з урахуванням готовності замовника до прийняття товару та усно погоджених додаткових строків поставки. Крім того, Чернігівська обласна державна (військова) адміністрація ані відповідно до чинного законодавства, ані за умовами договору не наділена повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг до державного бюджету України внаслідок порушення умов договору на постачання будівельних матеріалів, укладеного з Чернігівською обласною державною (військовою) адміністрацією та Акціонерним товариством Українська залізниця, пені, 3% річних та інфляційних витрат. Позивач-2 відмовляється від позову та просить суд прийняти відмову Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації від позову у справі №927/632/24, поданого в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг та закрити провадження у справі в частині розгляду позовної заяви, поданої керівником Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (а.с. 149-153).

13.08.2024 від відповідача через систему Електронний суд у встановлений судом строк надійшли заперечення на відповідь на відзив від 12.08.2024, у яких відповідач зазначив, що відповідач та позивач-2 визнали обставину узгодження інших строків поставки, що також підтверджено матеріалами справи, отже відповідач не допустив порушення умов договору, вимога про стягнення пені є необґрунтованою. Вказав, що ст. 625 Цивільного кодексу України визначена відповідальність за порушення грошового зобов`язання, і норма цієї статті не може бути застосована у спірних правовідносинах (а.с. 164-168).

У підготовче засідання 13.08.2024 прибув прокурор, позивач-2, відповідач, позивач-1 не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце проведення підготовчого засідання.

13.08.2024 суд у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 01.10.2024, 12:30, про що позивач-1 повідомлений ухвалою суду від 13.08.2024. Вказана ухвала суду направлена позивачу-1 до його електронного кабінету.

Ухвалою суду від 16.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації про відмову від позову у справі №927/632/24, поданого в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг та закритті провадження у справі в частині розгляду позовної заяви, поданої керівником Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території України, у тому числі у м. Чернігові, підготовче засідання у справі № 927/632/24 не відбулось, про що складено Акт № 131-24 щодо оголошення повітряної тривоги від 01.10.2024.

Після закінчення повітряної тривоги у підготовче засідання 01.10.2024 учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи.

01.10.2024 суд у підготовчому засіданні закрив підготовче провадження у справі № 927/632/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.11.2024, 12:10, про що учасники справи повідомлені ухвалою суду від 01.10.2024. Вказана ухвала направлена учасникам справи до їх електронних кабінетів.

Листом № 927/632/24/1364/24 від 28.10.2024 учасників справи повідомлено про те, що у зв`язку перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці розгляд справи в призначений час не відбудеться.

Ухвалою суду від 18.11.2024 судове засідання з розгляду справи № 927/632/24 по суті призначено на 03.12.2024, 13:00. Вказана ухвала учасникам справи направлена до їх електронних кабінетів.

03.12.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява, у якій відповідач просить у разі відмови у задоволенні позовних вимог стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн.

У судове засідання 03.12.2024 прибув прокурор, позивач-2, відповідач, позивач-1 не прибув належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану (діючої на момент укладення спірного договору) (далі Постанова № 169) оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України Про публічні закупівлі та Про оборонні закупівлі, водночас переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників / державних замовників, що здійснюють такі закупівлі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 Про деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (далі Постанова № 185) уповноважено Акціонерне товариство Укрзалізниця в умовах воєнного стану виступати, зокрема, платником за тристоронніми договорами, замовником за якими є військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади, із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 193 Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі Постанова № 193) з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та/ або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528, головним розпорядником субвенції визначене Міністерство інфраструктури України.

Положеннями п. 3 - 5 Порядку № 528, у свою чергу, передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами Акціонерне товаристов Укрзалізниця. Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок Акціонерного товариства Укрзалізниця, відкритий в державному банку. Кошти, використані Акціонерним товариством Укрзалізниця для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

З метою задоволення нагальних потреб функціонування держави на період воєнного стану Чернігівською обласною військовою адміністрацією здійснена закупівля будівельних матеріалів.

На офіційному веб - сайті АТ Укрзалізниця опублікований проект договору на постачання будівельних матеріалів, форма та умови якого затверджені рішенням правління Акціонерного товариства Укрзалізниця.

У преамбулі Договору вказано, що сторонами, які уклали цей договір для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а саме для першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави, є: військова адміністрація (надалі замовник), Акціонерне товариство Українська залізниця (надалі платник), та юридична особа або фізична особа-підприємець, яка здійснила акцепт (прийняття) умов цього Договору шляхом приєднання до його умов (надалі - постачальник) (а.с. 25-29).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити замовнику будівельні матеріали (вироби, продукцію) для першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій (надалі товар (-и)), перелік, кількість, ціни та умови поставки яких зазначаються замовником у заявках (далі заявка), а замовник зобов`язується прийняти вказаний товар, а платник зобов`язується своєчасно забезпечити оплату за нього на умовах цього Договору. Укладанням Договору постачальник підтверджує, що товар належить постачальнику на праві власності, не переданий у заставу, не арештований, не має будь-якого іншого приватного або публічного обтяження і не є предметом позовних вимог третіх осіб, якщо інше додатково не узгоджено сторонами.

Згідно із п. 2.1 Договору загальна ціна (вартість) Договору визначається виходячи із загальної вартості поставленого товару, на підставі підписаних сторонами (постачальником та замовником) первинних бухгалтерських документів.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що оплата товару платником здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану (зі змінами), на таких умовах:

2.2.1. Попередня оплата у розмірі 30 (тридцять) % вартості товару проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від замовника сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до Договору, оформленого належним чином, за умови наявності письмового погодження переліків товару, постачальників, обсягів, цін на товар, що закуповується, з Міністерством розвитку громад та територій України та бюджетних коштів на поточних рахунках платника.

2.2.2. Остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться платником протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання платником від замовника сканованої копії рахунку за формою згідно з додатком 1 до Договору, оформленого належним чином, за умови наявності письмового погодження переліків товару, постачальників, обсягів, цін на товар, що закуповується, з Міністерством розвитку громад та територій України та бюджетних коштів на поточних рахунках Платника.

2.2.3. Усі підписання та погодження відповідних документів можуть здійснюватися засобами електронної пошти/у паперовому вигляді/повідомленням через месенджери (у вигляді фотокопії)/з використанням відповідних програмних комплексів (рішень), у тому числі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису.

Визначені пунктом 2.2 Договору документи (рахунок, акт прийому-передачі, накладна тощо) підлягають направленню на адреси платника за допомогою відповідних програмних комплексів (рішень) (п. 2.3 Договору).

За умовами п. 5.1-5.3 Договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії Договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 Договору, на підставі письмових заявок замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і вважаються дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Подання заявки за допомогою поштового відправлення (в тому числі електронного) здійснюється з обов`язковим зазначенням даних уповноваженого на надання таких заявок представника (представників) замовника та відповідного уповноваженого на прийняття таких заявок представника постачальника шляхом направлення сканованої копії підписаного уповноваженим представником документа будь-яким загальноприйнятим способом поштового або електронного зв`язку.

Постачальник зобов`язаний розглянути заявку замовника у строк не більше 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту її отримання та надати письмове повідомлення про прийняття заявки повністю або частково (в якій частині) шляхом направлення постачальником сканованої копії рахунку у порядку, визначеному п. 2.2 Договору, після чого заявка вважається узгодженою. Повідомлення постачальника про прийняття заявки замовника (сканована копія рахунку на попередню оплату) направляється на ту електронну адресу замовника, з якої надійшла заявка, визначена пунктом 1.1 Договору або за допомогою інших засобів передачі електронних повідомлень, що визначені заявкою. Якщо постачальник не має можливості виконати поставку на умовах, викладених у заявці, постачальник повинен письмово відмовити в заявці (із зазначенням причин такої відмови) та направити таку відмову замовнику за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення) та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень у строк, що не перевищує 24 (двадцять чотири) години з моменту отримання відповідної заявки. У разі, якщо постачальник протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту отримання відповідної заявки замовника не вчинив або вчинив із запізненням дії визначені у цьому пункті вище, то така заявка замовника вважається не прийнятою постачальником та не узгодженою сторонами.

Відповідно до п. 5.4 Договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару негайно передається замовником платнику у визначеному Договором порядку (п. 5.5 Договору).

Згідно із п. 5.7 Договору перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття представником замовника партії товару. Доказом прийняття партії товару є акт прийому-передачі та/або накладна (товарно-транспортна або залізнична), та/або інші документи первинної звітності, що оформлені належним чином (відповідно до вимог законодавства України та умов Договору) та підписані уповноваженими особами.

Відповідно до п. 6.1 Договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у цьому договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту здійснення постачальником його акцепту і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині взаєморозрахунків ? до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до умов статті 634 Цивільного кодексу України Договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника та постачальника до всіх умов Договору в цілому. Доказом повного та беззаперечного прийняття замовником усіх умов Договору (акцептом) є факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 Договору. Доказом повного та беззаперечного прийняття постачальником всіх умов Договору (акцептом) є факт направлення постачальником на адресу замовника письмового повідомлення про прийняття заявки замовника (рахунку на попередню оплату), визначеної пунктом 1.1 Договору (п. 12.2 Договору).

За умовами п. 12.3-12.4 Договору постачальник не має права змінювати умови Договору, а лише може до них приєднатися.

Замовник має право вносити зміни до Договору за погодженням з платником. Погодження платника не вимагається у випадках, коли такі зміни здійснюються у зв`язку із зміною законодавства України. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному веб-сайті: http://uz.gov.ua.

Платник має право вносити зміни до цього Договору за погодженням із замовником. Погодження замовника не вимагається у випадках, коли такі зміни здійснюються у зв`язку із зміною законодавства України. Зміни (доповнення, уточнення) набувають чинності для сторін з дня, наступного за днем їх оприлюднення (публікації) на вказаному веб-сайті: http://uz.gov.ua.

Зміни до Договору поширюються на всіх постачальників та замовників, які приєдналися до Договору після набрання чинності відповідними змінами (доповненнями, уточненнями) до Договору.

Факт направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 Договору, засвідчує повну та беззаперечну згоду замовника з усіма умовами Договору та змінами до нього.

Факт направлення постачальником повідомлення про прийняття заявки (рахунку на попередню оплату) та/або поставка товару постачальником за Договором засвідчують повну та беззаперечну згоду постачальника з усіма умовами Договору та змінами до нього.

У п. 13 Договору міститься інформація про платника Акціонерне товариство Українська залізниця, його банківські рахунки, які відкриті у Публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України, у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк Укргазбанк та в Акціонерному товаристві Державний експортно-імпортний банк України.

02.08.2022 Чернігівською обласною військовою адміністрацією складено заявку на отримання будівельних матеріалів, у якій визначено їх найменування та кількість; представник замовника відповідальний за отримання товару начальник відділу фінансового забезпечення головний бухгалтер Департаменту енергоефективності, транспорту, зв`язку та житлово-комунального господарства Чернігівської обласної державної адміністрації Нуджевська Ю.В., постачальник матеріалів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг», адреса доставки м. Чернігів, вул. Жабинського, 9А (а.с. 33).

За доводами відповідача у справі приміщення за вказаною адресою є складом відповідача, а тому сторонами у справі вказаною Заявкою було погоджено обов`язок відповідача у справі доставити товар саме на місце розташування складу відповідача, звідки цей товар мав забрати позивач 2.

Відповідачем виставлено Чернігівській обласній військовій адміністрації рахунок №08/22 від 02.08.2022 на оплату товару на загальну суму 7741938,00 грн, з яких аванс становить 30% - 2322581,40 грн (а.с. 35).

Факти направлення замовником на адресу постачальника заявки, визначеної пунктом 1.1 цього Договору, та направлення постачальником на адресу замовника рахунку на попередню оплату свідчать про прийняття замовником та постачальником умов Договору.

Отже, 02.08.2022 між Чернігівською обласною військовою адміністрацією як замовником, Акціонерним товариством «Укрзалізниця» як платником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг» як постачальником укладено тристоронній договір шляхом приєднання сторін до договору на постачання будівельних матеріалів, який оприлюднено на веб-сайті АТ «Укрзалізниця».

22.08.2022 Акціонерне товариство Укрзалізниця перерахувало відповідачу платіжним дорученням № 70160 від 22.08.2022 передоплату у розмірі 30 % від загальної вартості товару у сумі 2322581,40 грн з призначення платежу: передоплата по договору на постачання будівельних матеріалів згідно рахунку № 08/22 від 02.08.2022 за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620) (а.с. 34).

Відповідач поставив позивачу-2 будівельні матеріали на загальну суму 7741938,00 грн по видатковій накладній №40008575 від 10.10.2022, з якої також вбачається, що товар отримала ОСОБА_1 за довіреністю від 01.10.2022 (а.с. 36).

Листом № Ц-8-94/525-24 від 10.06.2024 Акціонерне товариство «Укрзалізниця» повідомило про відсутність інформації щодо підтвердження внесення змін до строків постачання товару відповідачем, також зазначило про відсутність звернень від Чернігівської обласної військової адміністрації стосовно надання згоди на внесення будь-яких змін до договорів на постачання товарів, укладених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 (а.с. 37).

Листом №01-01-32/9791-вих від 20.06.2024 позивач-2 повідомив, що, враховуючи ситуацію, яка склалася у Чернігівській області на той період, прийняти в такій кількості будівельні матеріали від постачальників не було можливості. Відповідно до п. 5.4 договору умови отримання товару були узгоджені додатково. Всі будівельні матеріали були отримані в повному обсязі, претензій до відповідача не мають.

Згідно листа №01-01-32/10089-вих від 26.06.2024, позивач-2 додатково повідомив, що відповідно до п. 5.4 договору умови отримання товару, враховуючи ситуацію, яка склалася в той час в області, додаткові умови погоджувалися в оперативному порядку через можливі та доступні на той час засоби зв`язку.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор посилався на те, що за умовами договору відповідач мав поставити позивачу-2 товар у термін до 24.08.2022, однак фактично здійснив поставку 10.10.2022, тобто з порушенням строку, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані за несвоєчасну поставку товару за період прострочення з 25.08.2022 по 09.10.2022.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у даній справі суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Частинами 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури' в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосудця, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Руд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обірунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Державний інтерес у спірних правовідносинах полягає насамперед у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договором, який укладався з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави у умовах воєнного стану та на фінансування яких державою виділялись бюджетні кошти у великому розмірі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 193 з метою задоволення нагальних потреб функціонування держави з резервного фонду Державного бюджету України виділено Міністерству інфраструктури України 6,6 млрд грн (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, а саме на придбання необхідних продовольчих, а також пакувальних товарів для їх фасування, пального, будівельних матеріалів для проведення першочергових аварійно-ремонтних робіт на об`єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання, оплату послуг із зберігання та / або переробки зерна.

Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженими постановою Уряду України від 03.05.2022 № 528, головним розпорядником субвенції визначене Міністерство інфраструктури України.

Пунктами 3 - 5 Порядку від 03.05.2022 № 528 передбачено, що використання субвенції здійснюється з дотриманням умов тристоронніх договорів, замовниками за якими є обласні, Київська міська військові адміністрації, а платником за грошовими зобов`язаннями замовників за договорами - AT «Укрзалізниця». Субвенція надається шляхом її перерахування Міністерством інфраструктури України на рахунок AT «Укрзалізниця», відкритий в державному банку. Кошти, використані AT «Укрзалізниця» для здійснення оплати за договорами, є субвенцією, що передана з державного бюджету до місцевих бюджетів у сумі такого платежу.

Відповідно до п. 9 Порядку від 03.05.2022 № 528 розпорядники субвенції за місцевими бюджетами подають щомісяця до 10 числа Міністерству інфраструктури України звіт про її використання. У свою чергу Міністерство інфраструктури України як головний розпорядник субвенції щомісяця до 25 числа подає Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції, здійснюючи контрольні повноваження щодо її використання, а отже, є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02.12.2022 № 1343 Міністерство інфраструктури України перейменовано на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Відповідно до вимог бюджетного законодавства Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України як головним розпорядником коштів державного бюджету забезпечене виконання функцій в частині встановлення Кабінетом Міністрів України порядку надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, перерахування коштів субвенції на рахунок АТ «Укрзалізниця», відкритий в державному банку, та здійснено заходи щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій в частині отриманих місцевими бюджетами доходів. Крім того, Міністерство, відповідно до вимог Порядку № 528, забезпечувало отримання звітів від розпорядників субвенції за місцевими бюджетами та подання щомісяця до 25 числа Міністерству фінансів України інформацію про використання субвенції.

Таким чином, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України є головним розпорядником субвенцій, які використовувались для оплати товару за тристоронніми договорами, а відтак є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Чернігівська окружна прокуратура листом від 03.06.2024 № 55-77-5135вих-24 повідомила Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України про порушення відповідачем строків поставки товару за Договором та наявність підстав для застосування до нього відповідальності у вигляді пені, інфляційних втрат та 3% річних, а також просила надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень інтересів держави (а.с. 39-45).

Тобто прокурором було повідомлено позивача-1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Листом від 06.06.2024 № 10239/34/10-24 Міністерство повідомило прокуратуру про те, що оскільки не є стороною за Договором, у нього відсутні правові підстави для вжиття заходів щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 46-47).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача-1 як органу, уповноваженого на здійснення контролю щодо використання субвенції, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації.

Відповідно до статті 4 Закону України Про правовий режим воєнного стану на територіях, на яких введений воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

В умовах воєнного стану на виконання статті 4 наведеного Закону, відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, № 68/2022 утворено Чернігівську обласну військову адміністрацію.

За п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 військові адміністрації є замовниками за тристоронніми договорами щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (на придбання необхідних будівельних матеріалів).

За умовами Договору на постачання будівельних матеріалів Чернігівська обласна державна (військова) адміністрація є його стороною (замовником), до прав та повноважень якої належить: прийняття товару, перевірка відповідності його асортименту, кількості, якості прийнятого товару, а також строків його прийняття, ініціювання вирішення спорів за договором у судовому порядку (п. 1.1, 6.5, 9.3 Договору).

Чернігівська обласна державна (військова) адміністрація здійснюючи закупівлі будівельних матеріалів фактично виконувала делеговані державою повноваження, які полягали у задоволенні нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

Таким чином, Чернігівська обласна державна (військова) адміністрація є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Чернігівська окружна прокуратура листом від 14.06.2024 № 55-77-5510вих-24 повідомила Чернігівську обласну державну (військову) адміністрацію про існування порушення інтересів держави у зв`язку з невиконанням відповідачем як постачальником договірних зобов`язань з постачання будівельних матеріалів у визначений договором строк, необхідних для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, і наявності підстав для стягнення в судовому порядку штрафних санкцій за порушення зобов`язань, а також просила надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення вказаних порушень інтересів держави (а.с. 48-50).

Тобто прокурором було повідомлено позивача-2 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Листом № 01-01/32/9791-вих від 20.06.2024 Чернігівська обласна військова адміністрація повідомила Чернігівську окружну прокуратуру про те, що враховуючи ситуацію, яка склалася у Чернігівській області на той період, прийняти в такій кількості будівельні матеріали від постачальників не було можливим, відповідно до п. 5.4 Договору умови отримання товару узгоджені додатково, будівельні матеріали отримані у повному обсязі. Також зазначено про те, що претензій до постачальників не має (а.с. 53).

Чернігівська окружна прокуратура звернулася з листом від 24.06.2024 № 55-77-5782вих-24 до Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації з проханням надати документи, які підтверджують погодження термінів отримання будівельних матеріалів з постачальником та платником та зазначити про зміну умов отримання будівельних матеріалів відповідно до п. 5.4 тристороннього договору (а.с. 51-52).

Листом № 01-01-32/10089 від 26.06.2024 Чернігівська обласна військова адміністрація повідомила Чернігівську окружну прокуратуру про те, що додаткові умови отримання товару відповідно до п. 5.4 Договору погоджувались в оперативному порядку через можливі та доступні на той час засоби зв`язку (а.с. 54).

12.08.2024 від позивача-2 через систему Електронний суд надійшла заява про відмову від позову у порядку ст. 191 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Отже, не підтримання компетентним органом позову, поданим в його особі, не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури направив позивачам Повідомлення про намір подати позов в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації про стягнення штрафних санкцій (а.с. 60, 61).

За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у позові з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Предметом спору у даній справи є стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов`язань з поставки товару в сумі 146354,42 грн до Державного бюджету України шляхом зарахування на рахунок Акціонерного товариства Укрзалізниця.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Прокурором на підставі п. 6.1 Договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення обов`язку з поставки товару у визначений строк за період прострочення з 25.08.2022 по 09.10.2022 у сумі 146354,42 грн.

Пунктом 6.1 Договору сторонами погоджено, що у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує на зазначений у Договорі рахунок платника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого товару за кожний день затримки.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2022 Чернігівською обласною військовою адміністрацією складено заявку на отримання будівельних матеріалів, у якій визначено їх найменування та кількість; представник замовника, відповідальний за отримання товару начальник відділу фінансового забезпечення головний бухгалтер Департаменту енергоефективності, транспорту, зв`язку та житлово-комунального господарства Чернігівської обласної державної адміністрації Нуджевська Ю.В., постачальник матеріалів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг», адреса доставки м. Чернігів, вул. Жабинського, 9А.

При цьому з наявного в матеріалах справи договору суборенди нежитлового приміщення №01/01-21.1ЧТ/ж від 01.01.2021 та акту приймання-передачі від 01.01.2021 вбачається, що нежитлові приміщення за адресою: м. Чернігів, вул. Жабинського, 9А, знаходяться в суборенді Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг».

За доводами відповідача у справі приміщення за вказаною адресою є складом відповідача, а тому сторонами у справі вказаною Заявкою було погоджено обов`язок відповідача у справі доставити товар саме на місце розташування складу відповідача, звідки цей товар мав забрати позивач 2.

Вказані доводи не суперечать ані умовам договору, ані умовам заявки та сторонами у справі не спростовуються.

Відповідачем виставлено Чернігівській обласній військовій адміністрації рахунок №08/22 від 02.08.2022 на оплату товару на загальну суму 7741938,00 грн, з яких аванс становить 30% - 2322581,40 грн.

22.08.2022 Акціонерне товариство Укрзалізниця перерахувало відповідачу платіжним дорученням № 70160 від 22.08.2022 передоплату у розмірі 30 % від загальної вартості товару у сумі 2322581,40 грн з призначення платежу: передоплата по договору на постачання будівельних матеріалів згідно рахунку № 08/22 від 02.08.2022 за бюджетною програмою 3121150 (КЕКВ 2620)).

10.10.2022 відповідач поставив позивачу-2 будівельні матеріали на загальну суму 7741938,00 грн за видатковою накладною №40008575 від 10.10.2022, з якої також вбачається, що товар отримала ОСОБА_1 за довіреністю від 01.10.2022.

Відповідно до п. 5.4 Договору товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Датою поставки товару є дата приймання замовником партії товару та підписання замовником відповідних документів. Один примірник документів, що підтверджує поставку товару, негайно передається замовником платнику у визначеному Договором порядку (п. 5.5 Договору).

За умовами п. 5.1 Договору поставка товару за цим Договором здійснюється постачальником партіями протягом строку дії договору на умовах, визначених у заявках відповідно до пункту 1.1 цього Договору, на підставі письмових заявок замовника. Заявки подаються за допомогою інтерактивного способу зв`язку (електронна пошта) та/або загальним поштовим зв`язком (поштове відправлення), та/або іншими засобами передачі електронних повідомлень, документів і вважаються дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Як зазначалося вище, п. 5.4 Договору передбачено, що товар повинен бути поставлений замовнику протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Отже, Договором не визначено конкретної форми для здійснення додаткового узгодження сторонами умов поставки товару.

В даному випадку замовник зазначав, що враховуючи ситуацію, що склалася у Чернігівській області на той період, прийняти у такій кількості будівельні матеріали від постачальника у нього не було можливості, про що було проінформовано прокуратуру листами Чернігівської обласної державної (військової адміністрації від 20.06.2024 №01-01-32/9791-вих та від 26.06.2024 №01-01-32/10089-вих.

Так, листом №01-01-32/9791-вих від 20.06.2024 позивач-2 повідомив, що, враховуючи ситуацію, яка склалася у Чернігівській області на той період, прийняти в такій кількості будівельні матеріали від постачальників не було можливості. Відповідно до п. 5.4 договору умови отримання товару були узгоджені додатково. Всі будівельні матеріали були отримані в повному обсязі, претензій до відповідача не мають.

Листом №01-01-32/10089-вих від 26.06.2024 позивач-2 додатково повідомив, що відповідно до п. 5.4 договору, враховуючи ситуацію, яка склалася в той час в області, додаткові умови погоджувалися в оперативному порядку через можливі та доступні на той час засоби зв`язку.

Вказані обставини також підтверджувалися позивачем-2 та відповідачем у судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку замовник та постачальник на виконання умов договору погодили додаткові умови поставки товару, які були виконані сторонами, і вони не мають претензій щодо виконання вказаних умов.

Крім того, із заявки на отримання будівельних матеріалів від 02.08.2022 вбачається, що адресою доставки зазначено: м. Чернігів, вул. Жабинського, 9А, що є складом, який фактично перебуває в суборенді відповідача.

Отже, фактично поставка товару мала здійснюватися на склад відповідача.

Доказів, що обумовлений сторонами товар був несвоєчасно доставлений за адресою доставки: м. Чернігів, вул. Жабинського, 9А, або не знаходився там до часу отримання його замовником, матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує, що з видаткової накладної №40008575 від 10.10.2022 також вбачається, що товар отримала ОСОБА_1 за довіреністю від 01.10.2022, що також свідчить про неможливість отримання замовником вказаного товару до 24.08.2022 не з вини відповідача.

Відповідно до частин першої-третьої статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Оскільки надання послуг має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов`язанні кожна із сторін одночасно є боржником, та кредитором. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку Договором. Якщо ж одна із сторін зобов`язання не виконує свого обов`язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов`язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Частиною другою статті 613 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином, виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором необхідних дій.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку що в даному випадку прострочення відповідача не настало, у зв`язку із чим відсутні підстави для стягнення з нього пені.

За наведених обставин суд доходить висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 146 354,42 грн до Державного бюджету України шляхом зарахування на рахунок Акціонерного товариства Укрзалізниця є безпідставною, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

При цьому суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах у справах за подібних правовідносин, а саме: від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23, від 09.09.2024 у справі № 902/1372/23, вказував на те, що положення договору не передбачають сплату постачальником пені за несвоєчасну поставку товару до Державного бюджету України, а тому неможливо змінити в односторонньому порядку визначений у договорі порядок стягнення пені у разі, якщо оплата за договором здійснювалась за рахунок коштів, виділених як субвенція, оскільки така зміна суперечить закріпленим у статтях 6, 204, 626-629 Цивільного кодексу України принципам свободи договору, обов`язковості договору та презумпції правомірності правочину.

З огляду на вказане вище у сукупності відсутні також підстави й для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 3% річних за прострочення обов`язку з поставки товару у визначений строк за період прострочення з 25.08.2022 по 09.10.2022 у сумі 8781,27 грн та інфляційних втрат за вересень 2022 року у сумі 44129,04 грн.

Водночас суд зазначає, що положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

У спірних правовідносинах судом не встановлено обставин виникнення у відповідача зазначеного обов`язку щодо повернення суми попередньої оплати внаслідок прийняття товару замовником, що підтверджено матеріалами справи.

За таких встановлених обставин нарахування та заявлення до стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних є безпідставним.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.08.2024 у справі № 917/1941/23, від 29.8.2024 № 917/1781/23.

Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.ст. 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини, наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівторг про стягнення 199264,73 грн відмовити повністю.

У судовому засіданні 03.12.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складений підписаний 13.12.2024.

СуддяМ.О. Демидова