Ухвала

від 16.12.2024 по справі 911/1195/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/1195/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024

та рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2023

у справі № 911/1195/23

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави

до 1) Козинської селищної ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Затишне"

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 25.11.2024 надійшла касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 (повний текст складено 06.11.2024) та рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/1195/23, подана до Суду 21.11.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

В касаційній скарзі заступника керівника Київської обласної прокуратури вказує на те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/1195/23 підлягають касаційному перегляду через наявність випадку, передбаченого п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на ст. 310 ГПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

При цьому п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник визначає з посиланням на п. п. 1, 3, 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України.

Водночас Суд звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник повинен чітко зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене ч. 3 ст. 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.

У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України), він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це вплинуло на оскаржуване судове рішення.

У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, беручи до уваги викладене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, з відповідним посиланням на пункт та частину ст. 310 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України з посиланням на відповідні положення ст. 310 ГПК України (що мають кореспондуватися з обставинами, на які посилається заявник касаційної скарги).

Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати касаційну скаргу в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України з визначенням підстав, передбачених ст. 310 ГПК України (що мають кореспондуватися з обставинами, на які посилається заявник касаційної скарги).

Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2023 у справі № 911/1195/23 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.