Ухвала

від 17.12.2024 по справі 523/1392/20

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.12.2024

Справа № 523/1392/20

1-в/696/61/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника органу пробації ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання (подання) провідного інспектора Черкаського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 про вирішення питання про приведення вироку у відповідність до Закону, -

в с т а н о в и в :

До Кам`янського районного суду Черкаської області надійшло клопотання (подання) провідного інспектора Черкаського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 про вирішення питання про приведення вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 12 червня 2024 року відносно ОСОБА_5 у відповідність до Закону.

Клопотання (подання) мотивовано тим, що на обліку Черкаського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області з 09 вересня 2024 року перебуває ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 12 червня 2024 року Суворівським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади із матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік, із встановленням на підставі ст. 75 КК України іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

09 серпня 2024 року набрав чинностіЗакон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з якимст. 51 КУпАПвикладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень встановлюється із суми неоподаткованого мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.

Так, засуджений ОСОБА_5 вчинив протиправні дії 16 серпня 2019 року та спричинив потерпілій стороні матеріальну шкоду на суму 1627,80 грн, а тому засуджений підпадає під дію Закону України № 3886-ІХ, яким фактично скасовано злочинність його діяння.

ПредставникЧеркаського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 у судовому засіданні просила задовольнити клопотання (подання) з підстав, викладених у ньому.

Прокурор в судовому засіданні підтримав звільнення від призначеного покарання ОСОБА_5 у зв`язку з усуненням караності вчиненого ним діяння.

Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання (подання) був повідомлений судом належним чином. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Метою кримінально-виконавчого законодавства України, визначеною в ст. 1 КВК України, є захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України, окрім іншого, є визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; участі громадськості в цьому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 12 червня 2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади із матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до вироку ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення 16 серпня 2019 року та загальна сума завданих матеріальних збитків складає 1627,80 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57 частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Застосування положень цієї норми ґрунтується на положенняхст. 58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК Українипро зворотну дію кримінального закону у часі.

Відповідно до ч. 1ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує протиправність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК України).

Відповідно до ст. 51 КУпАП в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 5 підрозділу 1розділу XX Податкового Кодексу Українипередбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IVцьогоКодексудля відповідногороку,- у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення 16 серпня 2019 року.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становив 1921,00 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розміру штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум складає 1921,00 грн х 50% = 960,50 грн. Відповідно, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 1921,00 грн.

ОСОБА_5 спричинив матеріальні збитки у розмірі 1627,80 грн, що менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2019 року.

З урахуванням встановлених судом обставин, оскільки на засудженого ОСОБА_5 розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, та враховуючи те, що його засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення клопотання (подання).

Викладене узгоджується з постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 у справі № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24.

Керуючись ст.ст. 372, 393, 537, 539 КПК України, ст. 74 КК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання (подання) провідного інспектора Черкаського РС № 3 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 про вирішення питання про приведення вироку у відповідність до Законузадовольнити.

Привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ вирок Суворівського районного суду м. Одеси від 12 червня 2024 року, ухвалений відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Суворівського районного суду м. Одеси від 12 червня 2024 року покарання за ч. 3 ст. 191 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області протягом семиднів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1