Ухвала

від 17.12.2024 по справі 640/8917/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 640/8917/19

провадження № 6/753/1003/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Сирбул О. Ф.

за участю секретаря Кушнір А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником, видачу виконавчого документу та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником, видачу виконавчого документу та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ-ГРУП" про стягнення заборгованості з орендної плати нерухомого майна.

Мотивуючи свої вимоги тим, що заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19.10.2021, позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ-ГРУП" про стягнення заборгованості з орендної плати нерухомого майна - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХ-ГРУП» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 419 202, 85 грн та судові витрати, які складаються з судового збору 4192, 03 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 стягувач ОСОБА_2 померла. У зв`язку зі смертю стягувача було відкрито спадкову справу. Спадкоємцями стягувача є її чоловік - ОСОБА_3 та її донька - ОСОБА_1 . З переходом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права спільної часткової власностіна об`єкт нерухомого майна групи нежитлових приміщень АДРЕСА_3 , до них перейшло право вимоги за Договором оренди від 12.02.2018 пропорційно до їх часток. 21.06.2023 ОСОБА_3 відчужив на користь ОСОБА_1 належні йому частки об`єкту нерухомого майна - групи нежитлових приміщень АДРЕСА_3 за Договором дарування № 1541. ОСОБА_1 стала одноосібним власником об`єкту нерухомого майна - групи нежитлових приміщень АДРЕСА_3 . 17.11.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_3 відспупив на корить ОСОБА_1 належні йому частини права вимоги до ТОВ "АРХ-ГРУП" за Договором оредни від 12.02.2018. Отже, ОСОБА_1 як новий кредитор набула права вимагати від ТОВ "АРХ-ГРУП" належного виконання грошових зобов`язань.

Таким чином, заявник просить замінити сторону у виконавчому листі - стягувача ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 . Разом з цим, представник заявника зазначив, що виконавчий лист по справі № 640/8917/19 ОСОБА_2 не видавався, а заявник про дане рішення дізналася лише напередодні подання заяви до суду. Таким чином, оскільки стягувач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а правонаступник (спадкоємець) дізналася про наявність даного рішення вже після смерті матері, отже строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання було пропущено не з вини заявника, рішення залишається не виконаним, строк для пред`явлення виконавчого до примусового виконання просить поновити та видати виконавчий лист по справі № 640/8917/19.

Сторони в судове засідання не з`явились.

17.12.2024 на адресу суду надійшла заява представника заявника про розгляд даної заяви за відсутності представника та заявника, просив заяву задовольнити.

Боржник представник ТОВ «АРХ-ГРУП» у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Письмових заяв про відкладення розгляду даної заяви до суду від нього не надходило.

У відповідності до ч. 3 ст. 442, ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та питання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч .2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд враховує рекомендації Верховного Суду щодо реалізації судами дії принципу процесуальної економії (пункти 71, 82 постанови ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц; п. 94 від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19). Під час війни він має бути задіяний у повному обсязі. Дія цього принципу в цивільному судочинстві дозволяє усунути все, що не є вкрай необхідним і що суттєво обтяжує процес та може бути замінене іншими, більш економними процесуальними засобами, які достатньо гарантують належне відправлення правосуддя. Принцип процесуальної економії реалізується в нормах про своєчасний, швидкий і правильний розгляд справи через раціональне використання учасниками процесу наданих законом процесуальних прав, без зловживання ними та за умови дотримання основних засад цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до наступного висновку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК).

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19.10.2021, позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ-ГРУП" про стягнення заборгованості з орендної плати нерухомого майна - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРХ-ГРУП» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 419 202, 85 грн та судові витрати, які складаються з судового збору 4192, 03 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 стягувач ОСОБА_2 померла, що підтверджуєть копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , зареєстровано Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.11.2021.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н. В. від 19.05.2023, спадкоємцями стягувача ОСОБА_2 є її чоловік - ОСОБА_3 та її донька - ОСОБА_1 .

З переходом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права спільної часткової власностіна об`єкт нерухомого майна групи нежитлових приміщень АДРЕСА_3 , до них перейшло право вимоги за Договором оренди від 12.02.2018 пропорційно до їх часток.

21.06.2023 ОСОБА_3 відчужив на користь ОСОБА_1 належні йому частки об`єкту нерухомого майна - групи нежитлових приміщень АДРЕСА_3 за Договором дарування № 1541. ОСОБА_1 стала одноосібним власником об`єкту нерухомого майна - групи нежитлових приміщень АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 336465215 від 21.06.2023.

17.11.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_3 відспупив на корить ОСОБА_1 належні йому частини права вимоги до ТОВ "АРХ-ГРУП" за Договором оредни від 12.02.2018. Отже, ОСОБА_1 як новий кредитор набула права вимагати від ТОВ "АРХ-ГРУП" належного виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 442 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін».

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Суд зазначає, у разі відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою, крім випадків заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (пункти 74 та 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20); здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливо лише, якщо строк пред`явлення наказу до виконання не сплив, крім випадків одночасного звернення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17;від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 24.05.2021 у справі № 911/4460/21; від 30.07.2019 у справі № 5/128).

Суд зауважує, що без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 9 жовтня 2019 року № 711/10368/2012 та від 20 листопада 2013 року № 6-І22цс13.

Зважаючи на викладене, є всі підстави для заміни стягувача ОСОБА_2 по цій справі її правонаступника ОСОБА_1 .

Щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, суд зазначає, що підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа документу є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Так, з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , зареєстровано Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.11.2021 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .

Отже, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 померла до набрання рішення законної сили, не отримала виконавчий лист та не пред`явила до виконання.

При цьому, як вказує представник заявника, про наявність рішення заявник не знала.

Відповідно до статті 124 Конституції України Суди ухвалюють свої рішення іменем України. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Цим визначено суверенні права України на здійснення правосуддя та захист державою прав і свобод людини та законних інтересів інших суб`єктів права, які звернулися в установленому порядку до судів України. Відповідний припис про ухвалення судових рішень іменем України заснований на положеннях Конституції України про те, що судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і відповідно вони мають бути гарантовані державою.

Конституцією України (ст. 129-1) закріплено те, що судове рішення, є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Розділ VIЦПК України закріплює процесуальний порядок вирішення судами питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що в інституті поновлення пропущених строків вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд має особливо важливе значення. Під час розгляду подібних вимог мають враховуватись конкретні обставини справи. Крім того, можна зробити висновок, що під час розгляду заяв про поновлення пропущених строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання мають враховуватись також інші принципи верховенства права, наприклад, принцип обов`язковості судових рішень. Трактуючи цей принцип ЄСПЛ зазначав, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.10.2021 не виконується, а пропущення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не дає можливості заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, що порушує норми чинного законодавства та рішення ЄСПЛ.

Таким чином, причини пропуску строків для подачі виконавчого листа по цивільній справі № 640/8917/19 до виконання є поважними та підставою для поновлення цього строку, оскільки, вищезазначені обставини унеможливлювали вчинення процесуальних дій у визначений законом та судом строк.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 260, 442, 433, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником, видачу виконавчого документу та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання - задовольнити.

Замінити сторону (Стягувача) ОСОБА_2 на її правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 року народження ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Визнати причини пропуску поважними, поновити строк для пред`явлення виконавчого листа у справі № 640/8917/19 та видати виконавчий лист.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: