Постанова

від 05.12.2024 по справі 534/1585/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/1585/23 Номер провадження 22-ц/814/2739/24Головуючий у 1-й інстанції Куц Т. О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Одринської Т.В., Пилипчук Л.І.

секретар: Сальна Н.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Полтава апеляційну скаргу представника виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області Бикова Дмитра Геннадійовича

на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 листопада 2023 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, міського голови Бикова Дмитра Геннадійовича, Комунального закладу культури «Міський палац Культури і творчості» про визнання незаконними та скасування розпоряджень про відсторонення від виконання посадових обов`язків, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати розпорядження міського голови Бикова Д.Г. № 95-р від 30.05.2023, № 121-р від 21.06.2023, № 129-р від 07.07.2023 в частині відсторонення директора комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» (далі КЗК «Міський Палац культури і творчості») ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків. Стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 49440,26 грн. за час незаконного відсторонення від роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він з 16.06.2010 року на підставі контракту № 49 обіймає посаду директора комунального закладу культури «Міський палац культури творчості» Горішьоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

26.05.2023 розпорядженням № 93 міського голови Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 було доручено фінансовому управлінню Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області протягом 10 робочих днів здійснити перевірку КЗК «Міський Палац культури і творчості» за листопад 2022 - травень 2023.

30.05.2023 міським головою Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 видане розпорядження № 95-р «Про продовження перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КЗК «Міський Палац культури і творчості», яким було вирішено тимчасово з 30.05.2023 по 23.06.2023 відсторонити директора закладу ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків у зв`язку з проведенням перевірки окремих напрямів діяльності директора закладу, з`ясування питання невиконання (належного виконання) його обов`язків.

21.06.2023 міським головою Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 було видане розпорядження № 121-р «Про продовження перевірки окремих питань фінансово - господарської діяльності комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» за період листопад 2022 травень 2023 року на 10 днів з 26.06.2023 по 07.07.2023 та тимчасово з 26.06.2023 року по 07.07.2023 відсторонено директора закладу ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків у зв`язку з проведенням перевірки окремих напрямів діяльності директора закладу для з`ясування питання невиконання його обов`язків.

07.07.2023 міським головою Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_2 було видане розпорядження № 129-р «Про продовження перевірки окремих питань фінансово господарської діяльності комунального закладу культури «Міський Палан культури і творчості», вказаним розпорядженням було продовжено відсторонення директора закладу ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків у зв`язку з проведенням перевірки з 10.07.2023 року по 04.08.2023 р.

Зазначає, що вказані розпорядження про його тимчасове відсторонення від виконання покладених на нього обов`язків директора комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» у зв`язку з проведенням перевірки не відповідають вимогам трудового законодавства у зв`язку із тим, що вони не містить визначеної законом підстави для такого відсторонення та не містять інформації в чому саме полягає невиконання (неналежного виконання) ОСОБА_1 обов`язків директора комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості», а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

Таким чином, починаючи з 30.05.2023 року по час звернення до суду з відповідним позовом, внаслідок відсторонення від виконання покладених на нього обов`язків директора комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості», він не отримував за вказаний період заробітної плати, чим порушено його конституційні права.

Рішенням Комсомольського міськогосуду Полтавськоїобласті від08листопада 2023року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано розпорядження міського голови Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області Бикова Дмитра Геннадійовича № 95-р від 30.05.2023, № 121-р від 21.06.2023, № 129-р від 07.07.2023 в частині відсторонення директора комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків.

Стягнуто з комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 49440,26 грн. за час незаконного відсторонення від роботи.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що у розпорядженнях про відсторонення позивача від виконання обов`язків не зазначено посилання на вичерпні законні підстави для відсторонення працівника, які наведені у ст. 46 КЗпП України, а їх обґрунтування перевіркою фінансово-господарської діяльності закладу, та посилання на п.п. 2.4.2, 2.4.4, 2.4.6 розділу 2 контракту № 49 від 16.10.2010 є неправомірним та незаконним, оскільки такої підстави як проведення перевірки закладу для відсторонення від посади працівника в законі не передбачено.

Частково задовольняючи позов, судом враховано, що позивач 31.07.2023 був звільнений з займаної посади, тому стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно здійснити за період з 30.05.2023 по 30.07.2023, а у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 31.07.2023 необхідно відмовити.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області Биков Д.Г., просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що можливість відсторонення позивача від виконання його обов`язків було врегульовано п.п. 2.4.6 укладеного між ними контракту, умови якого на момент відсторонення були чинними та ніким не оспорювались.

Зазначено, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доповідним запискам, в яких поінформовано міського голову про недоліки та порушення у діяльності КЗК «Міський Палац культури і творчості», а тому прийшов до помилкового висновку про безпідставність та невиправданість відсторонення позивача на час перевірки діяльності закладу, що є тотожним перевірки діяльності його керівника.

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченомуст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до положень ч. 3ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі контракту № 49 від 16.06.2010 працював на посаді директора комунального закладу культури «Міський палац культури творчості» Горішьоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Розпорядженням міського голови Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 93-р від 26.05.2023 було доручено фінансовому управлінню Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області протягом 10 робочих днів здійснити перевірку КЗК «Міський Палац культури і творчості» за листопад 2022 року - травень 2023 року (а.с. 7).

Відповідно до розпорядження міського голови Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 95-р від 30.05.2023 «Про продовження перевірки окремих питань фінансово - господарської діяльності КЗК «Міський Палац культури і творчості», пунктом другим було вирішено тимчасово з 30.05.2023 по 23.06.2023 відсторонити директора закладу ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків у зв`язку з проведенням перевірки окремих напрямів діяльності директора закладу з`ясування питання невиконання (належного виконання) його обов`язків (а.с. 8).

Розпорядженням міського голови Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 121-р від 21.06.2023 «Про продовження терміну проведення окремих питань фінансово - господарської діяльності комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» за період листопад 2022 року - травень 2023 року на 10 днів з 26.06.2023 по 07.07.2023, пунктом другим тимчасово з 26.06.2023 року по 07.07.2023 відсторонено директора закладу ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків у зв`язку з проведенням перевірки окремих напрямів діяльності директора закладу для з`ясування питання невиконання його обов`язків (а.с. 9).

Розпорядженням міського голови Горішньоплавнівської міської рада Кременчуцького району Полтавської області № 129-р «Про продовження перевірки окремих питань фінансово господарської діяльності комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» вказаним розпорядженням було продовжено відсторонення директора закладу ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов?язків у зв?язку з проведенням перевірки з 10.07.2023 року по 04.08.2023 (а.с. 10).

Відповідно до розпорядженням міського голови Горішньоплавнівської міської рада Кременчуцького району Полтавської області № 138-р було припинено контракт № 49 від 16.06.2010 з директоромкомунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» у зв`язку із закінченням терміну дії контракту та звільнено ОСОБА_1 з посади директора комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» (а.с. 51).

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані розпорядження міського голови Горішньоплавнівської міської рада Кременчуцького району Полтавської області Бикова Д.Г. № 95-р від 30.05.2023, № 121-р від 21.06.2023, № 129-р від 07.07.2023 в частині відсторонення директора комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» ОСОБА_1 від виконання покладених на нього обов`язків є незаконними та неправомірними, а тому підлягають скасуванню у відповідній частині. Окрім того, внаслідок незаконного відсторонення позивача від роботи, підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістомст. 15 ЦК Українипорушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 43Конституції Українипередбачено,що коженмає правона працю,що включаєможливість зароблятисобі нажиття працею,яку вінвільно обираєабо наяку вільнопогоджується.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством (стаття 3 КЗпП України).

Відповідно до статті 4 КЗпП Українизаконодавство про працю складається з цьогоКодексута інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначеністаттею 46 КЗпП України.

Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу іперевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тобто працівник не звільнений з роботи, а лише тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Відсторонення не має на меті покарання працівника, це особливий тимчасовий захід, що має попереджувальний характер. Воно триває або до встановлення юридичного факту, зазначеного в законі, або до припинення обставин, що призвели до відсторонення, або до вирішення питання про подальшу долю відстороненого працівника.

Отже, за суттю відсторонення від роботи є попереджувальним заходом, який застосовується роботодавцем для запобігання настанню негативних наслідків.

Відсторонення від роботи працівника здійснюється роботодавцем з підстав передбачених законодавством з власної ініціативи та/або на вимогу третіх сторін (суду, органів державного нагляду та контролю, та інших уповноважених органів) та оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з викладенням підстав та строків відсторонення, з яким працівник має ознайомитись негайно під розпис, адже таке рішення має істотне значення у реалізації права працівника на працю.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення ОСОБА_1 з оспорюваними розпорядженнями.

За змістомстатті 46 КЗпП Українидопускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативно-правовим актом.

З оспорюваних розпоряджень міського голови Горішньоплавнівської міської рада Кременчуцького району Полтавської області Бикова Д.Г. вбачається, що підставою для відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади слугувало проведення перевірки фінансово - господарської діяльності КЗК «Міський Палац культури і творчості».

В суді першої та апеляційної інстанції відповідач посилався на те, що право відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків передбачено п.п. 2.4.2, 2.4.4, 2.4.6 розділу 2 контракту № 49 від 16.10.2010, що на думку відповідача є тим нормативним документом, на підставі якого можливе відстронення працівника.

Проте, вказане твердження є помилковим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про нормативно-правові акти» нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий (виданий) уповноваженим на це суб`єктом у визначених законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Частиною 1 статті 6 вищевказаного закону передбачено, що видами нормативно-правових актів є закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Термін «законодавство» широко використовується в правовій системі, в основному в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин. Цей термін використовує і Конституція України(статті9, 19, 118, пункт 12 розділу XVПерехідних положень Конституції України). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших в обсяг поняття «законодавство» включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Конституційний Суд України в справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьоїстатті 21 КЗпП України(Рішення від 09 липня 1998 року № 12-рп/98) офіційно розтлумачив термін «законодавство». Конституційний Суд України вказав, що термін «законодавство», який вживається в частині третійстатті 21 КЗпП Українищодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а такожпостанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно доКонституціїі законів України.

У Рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 у справі № 1-14/2020(230/20) за конституційним поданням Верховного Суду Велика палата Конституційного Суду України зазначила, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом- актом, ухваленим Верховною Радою України, як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям1,3,6,8,19,64 Конституції України.

У свою чергу контракт відповідно до частини третьої статті 21КЗпП України є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Отже, трудовий контракт є різновидом трудового договору, а не нормативно - правовим актом у розумінні вимог закону.

Положеннями укладеного між позивачем та відповідачем контракту № 49 від 16.06.2010 визначено права наймача, серед яких зокрема: призначати перевірку діяльності закладу культури з питань, що відносяться до його компетенції, запитувати інформацію від Керівника щодо окремих напрямів діяльності закладу культури (п.п. 2.4.2); здійснювати фінансовий контроль за діяльностю закладу культури (п.п. 2.4.4); тимчасово відсторонити керівника від виконання, покладених на нього обов`язків у зв`язку з проведенням перевірки окремих напрямків діяльності керівника для з`ясування питання невиконання (неналежного виконання) його обов`язків та в інших випадках, передбачених чинним закондавством України (п.п. 2.4.6) (а.с. 15-18).

Разом з тим, з розпоряджень міського голови Горішньоплавнівської міської рада Кременчуцького району Полтавської області Бикова Д.Г. вбачається, що фінансовому управлінню Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області було доручено здійснити перевірку КЗК «Міський Палац культури і творчості», а не дільність його керівника, тому посилання апелянта на положення п.п. 2.4.6 контракту є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що перевірка діяльності закладу, що є тотожним перевірки діяльності його керівника є необгрунтованими та не пітвердженими належними доказами, оскільки оспорюваними розпорядженнями не призначалася перевірка діяльності директора закладу для з`ясування питання невиконання (неналежного виконання) його обов`язків.

Посилання апелянта на те, що наявні в матеріалах справи доповідні записки щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності КЗК «Міський Палац культтури і творчості» є прямим наслідком неналежного виконання саме позивачем, як директором закладу, своїх посадових обов`язків, внаслідок чого ОСОБА_1 було відсторонено від роботи, колегія суддів до уваги не приймає з наступних підстав.

Згідно статуту КЗК «Міський палац культури і творчості», організаційно-правова форма закладу культури комунальна організація (установа, заклад), засновником якого є Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області.

Згідно з частиною другою статті169 ЦК УкраїниТериторіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановленихКонституцією Українита законом.

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права потрібно розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств.

Оскільки ОСОБА_1 займаючи посаду директора комунального закладу, був посадовою особою юридичної особи публічного права, на яку поширюється діяЗакону України «Про запобігання корупції», тобто особою, яка для цілейЗакону України «Про запобігання корупції»прирівняна до осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування, тому у разіневиконання абоненалежного виконанняним службовихобов`язків,перевищення своїхповноважень малобути проведене службове розслідування,згідно Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілейЗакону України «Про запобігання корупції»прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженогоПостановою КабінетуМіністрів Українивід 13червня 2000року №950 (далі Порядок).

Пункт 1 Порядку передбачає можливість проведення службового розслідування, серед іншого, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян.

Відповідно до пункту 4 Порядку службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє рішення про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , щодо перевірки невиконання або неналежного виконання ним службових обов`язків, що слугувало б підставою для його відсторонення від посади.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та вимоги чинного законодавства, оскільки оспорюваними розпорядженняминеправомірно,без законноїмети,непропорційно обмеженотрудові правапозивача уформі відстороненнявід роботи,не зазначеноконкретну нормузакону,на підставіякої позивачавідсторонено, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що розпорядження міського голови Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області Бикова Дмитра Геннадійовича № 95-р від 30.05.2023, № 121-р від 21.06.2023, № 129-р від 07.07.2023 в частині відсторонення директора комунального закладу культури «Міський Палац культури і творчості» ОСОБА_1 від виконанняпокладених нанього обов`язків є такими, що прийняті з порушенням вимог трудового законодавства, зокремастатті 46 КЗпП України.

Згідно з пунктом 10постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46КЗпП Українироботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235КЗпП України).

Таким чином, у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19.)

Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100(Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

В силу пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

На підставі наданої довідки про середню заробітну плату (дохід), судом першої інстанції встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача, з врахуванням нарахованої заробітної плати за лютий 2023 року - 24075,80 грн. та за березень 2023 року - 24241,08 грн. з врахуванням 43 робочих днів, становить (24075,89 грн + 24241,08 грн)/ 43 = 1123,65 грн. в день.

Оскільки незаконні дії відповідача призвели до порушення конституційного права позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, суд обґрунтовано поклав на відповідача обов`язок відшкодувати працівнику середній заробіток, за час вимушеного прогулу за період з 30.05.2023 по 30.07.2023 у розмірі 49440,26 грн.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду апеляційна скарга не містить.

Відповідно п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст.367, ст.374 ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382, 383, 384 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника виконавчогокомітету Горішньоплавнівськоїміської радиКременчуцького районуПолтавської областіБикова ДмитраГеннадійовича залишити без задоволення.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 08 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Т. В. Одринська

Л. І. Пилипчук