Постанова

від 16.12.2024 по справі 477/532/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.12.24

22-ц/812/1840/24

Єдиний унікальний номер судової справи:477/532/24 Головуючий у першій інстанції Полішко В.В.

Провадження № 22-ц/812/1840/24 Суддя-доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Постанова

Іменем України

16 грудня 2024 року м. Миколаїв справа № 477/532/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участі: представника відповідача Ніколаєва О.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгротехніка» на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року, ухвалене у складі головуючого судді Полішко В.В., в залі судового засідання в м. Миколаєві, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгротехніка» про розірвання договорів оренди земельної ділянки,

встановив:

07 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгротехніка» (далі - ТОВ «Украгротехніка») про розірвання договорів оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати у розмірі 7757 грн 02 коп.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині стягнення орендної плати.

Доводи позову обґрунтовано тим, що 01 серпня 2012 року між нею та ТОВ «Украгротехніка» було укладено окремо два договори оренди землі №№70 та 71.

За умовами цих договорів вона передала в оренду окремо земельну ділянку площею 2,86 га та площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Первомайської селищної ради Миколаївського (Жовтневого) району Миколаївської області та належать їй на праві власності, строком на 14 років.

Відповідно до пунктів 2.2., 3.1 цих договорів встановлено обов`язок відповідача своєчасно до 30 грудня звітного року щорічно сплачувати орендну плату у розмірі 3% від вартості земельної ділянки або 1869, 69 грн та 2008, 82 грн.

Відповідач в порушення умов договорів за 2022 та 2023 роки нехтує виконанням обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати, який є істотною умовою, що є підставою для розірвання договору.

Оскільки відповідач систематично не виплачував їй орендну плату за користування її земельними ділянками, це є підставою для дострокового розірвання договорів оренди землі від 01 серпня 2012 року.

Крім цього, зазначила, що відповідач не дотримується правил агротехнології, що призводить до зниження якості земельних ділянок, які знаходяться у незадовільному та захаращеному стані, зарослі травою та бур`янами, не підготовлені до весняно-польових робіт.

В порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача була направлена пропозиція щодо розірвання договорів оренди за згодою сторін. Водночас, на сьогодні згоди не надано.

Посилаючись на викладене, позивач просила розірвати договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4823355700:11:000:0134 та кадастровий номер 4823355700:11:000:0133, площею відповідно 2,86 га та 3,14 га, що розташовані на території Первомайської селищної ради Миколаївського (Жовтневого) району Миколаївської області, укладені 01 серпня 2012 року між нею та ТОВ «Украгротехніка», державна реєстрація яких здійснена 02 вересня 2017 року Березнегуватською райдержадміністрацією Миколаївської області.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 2,86 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823355700:11:000:0134, яка розташована в межах території Первомайської селищної ради Миколаївського (раніше - Жовтневого, потім Вітовського) району Миколаївської області району Миколаївської області, укладений 01 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгротехніка».

Розірвано договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 3,14 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823355700:11:000:0133, яка розташована в межах території Первомайської селищної ради Миколаївського (раніше - Жовтневого, потім Вітовського) району Миколаївської області району Миколаївської області, укладений 01 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгротехніка».

Стягнуто з ТОВ «Украгротехніка» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Додатковим рішенням того ж суду від 04 листопада 2024 року стягнуто з ТОВ «Украгротехніка» на користь ОСОБА_1 доплачений судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4999 грн.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведене істотне порушення орендарем умов договору, а саме несплата орендної плати у строки встановлені їх умовами (стаття 651 ЦК України).

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що доказів використання земельних ділянок способами, які суперечать екологічним вимогам, позивачем під час розгляду справи не надано.

Не погодившись з судовим рішенням, ТОВ «Украгротехніка», оскаржило його в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач виконав свій обов`язок щодо сплати орендної плати за 2022 рік у 2021 році, а проведення оплати орендної плати у 2024 році за 2023 рік відбулося внаслідок непереборної сили, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та проходженням на території Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області протягом восьми місяців 2022 року бойових дій, в результаті чого 80 % сільськогосподарських угідь товариства стали потенційно забрудненими вибухонебезпечними речовинами, а обробіток їх став неможливим.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кірюхін О.М., посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, вказуючи на те, що воно є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 01 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгротехніка» був укладений договір оренди землі (далі Договір) (а.с. 8-11), за умовами якого позивач передав в оренду відповідачеві земельну ділянку площею 2,86 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823355700:11:000:0134. Орендна плата становить 3% від вартості земельної ділянки або 1829,69 грн щорічно до 30 грудня звітного періоду. Строк дії договору 14 років до 2027 року.

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 24 червня 2008 року, серії ЯЕ № 919787.

Передача орендарю вказаної земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 01 серпня 2012 року (а.с. 11).

Зазначене також підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 березня 2018 року № НВ-4804495312018 (а.с. 16-22).

Крім цього, 01 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Украгротехніка» був укладений договір оренди землі (далі Договір) (а.с. 12-15), за умовами якого позивач передав в оренду відповідачеві земельну ділянку площею 3,14 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823355700:11:000:0133. Орендна плата становить 3% від вартості земельної ділянки або 2008,82 грн. щорічно до 30 грудня звітного періоду. Строк дії договору 14 років до 2027 року.

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 24 червня 2008 року, серії ЯЕ № 919786.

Передача орендарю вказаної земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 01 серпня 2012 року (а.с. 15).

Зазначене також підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 березня 2018 року № НВ-4804495492018 (а.с. 23-29).

Начальником Первомайської селищної військової адміністрації Коровай М. позивачу надана відповідь від 22 лютого 2024 року за № 86/021-11 за змістом якої повідомлено, що не всі орендовані землі обробляються внаслідок проведення бойових дій на території Первомайської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними речовинами, а також відсутності у керівництва ТОВ «Украгротехника» необхідної кількості коштів для проведення сільськогосподарських робіт на всіх орендованих земельних ділянках (а.с. 30).

27 лютого 2024 року позивачем на адресу ТОВ «Украгротехніка» заказаним листом направлено пропозицію про розірвання договорів оренди за згодою сторін у позасудовому порядку (а.с. 31). Ця пропозиція не була вирішена сторонами в досудовому порядку.

Як на одну з підстав розірвання договорів оренди землі позивач посилається на систематичну не виплату орендної плати за 2022 та 2023 роки.

На підтвердження невиплати орендної плати за 2022 та 2023 роки ОСОБА_1 надано довідку Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07 травня 2024 року та від 24 травня 2024 року щодо розрахунків сум доходу, з яких вбачається нарахування позивачці ТОВ «Украгротехніка» у 2022 році сум 3723, 74 грн та 1 кварталі 2024 року 22362 грн доходу від надання земельної ділянки в оренду, а також виписку по картковому рахунку за період 01 березня 2024 року по 01 квітня 2024 року про перерахування 25 березня 2024 року 18001, 41 грн орендної плати за 2023 рік.

На підтвердження виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2022 та 2023 роки відповідачем апеляційному суду надані платіжна інструкція (безготівковий переказ в національній валюті) № 178 від 25 березня 2024 року про перерахування 18001 грн 41 коп. орендної плати за 2023 рік на її рахунок та платіжну інструкція (безготівковий переказ в національній валюті) № 137 від 29 жовтня 2021 року про перерахування 17987 грн 01 коп. орендної плати за 2022 рік на її рахунок.

Позивач належних та допустимих доказів, які б підтверджували отримання нею орендної плати за 2022 рік суду першої інстанції не надала, хоча це згідно приписів статей 12, 81 ЦПК України, є її обов`язком.

Колегія суддів вважає, що долучені до апеляційної скарги документи щодо сплати орендної плати не є новими обставинами, що були встановленні апеляційним судом.

Зазначені докази лише підтвердили обставини, на які посилався позивач та є такими, що надали можливість більш повно та всебічно встановити обставини справи та дати їм належну оцінку. Вказані докази колегія суддів вважає належними та допустимими, оскільки вони є бухгалтерськими документами, що підтверджують сплату коштів.

Отже, як встановлено позивач отримала орендну плату за 2022 рік у 2021 році.

З відомості Головного управління ДПС у Миколаївській області слідує, що ОСОБА_1 виплачена орендна плата ТОВ «Украгротехніка» за 2022, 2023 роки.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що цим вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Частиною 1статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі -ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

В пунктах 2.2. двох Договорів оренди земельної ділянки сторони передбачили, що орендар, за узгодженням з орендодавцем, може перенести термін виплати орендної плати.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з пунктом 5.5 Розділу «Припинення договору оренди» Договорів дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку істотного невиконання іншою стороною своїх обов`язків відповідно до договору, а також на підставах, визначених чинним законодавством України.

Тобто наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором. Положення пунктів 2.2. Розділу «Умови договору» Договорів були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі N2-383/2010 (провадженняN14-308цс18) вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати.

Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Вказаний правовий висновок викладено Об`єднаною платою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що унесення орендарем коштів за майбутні періоди буде обґрунтованим та вважатиметься орендною платою за користування земельною ділянкою за договором оренди землі, якщо в договорі або міститься положення про те, що орендар має право сплачувати орендну плату за майбутні періоди (достроково), або взагалі нічого не визначено про таку можливість. Проте, якщо договір оренди землі передбачає пряму заборону сплати орендної плати наперед, сплачені орендарем кошти не вважатимуться орендною платою за таким договором.

Такої ж позиції дотримував і Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 у справі № 704/236/17, де суд касаційної інстанції погодився з тим, що видатковий касовий ордер, підписаний орендодавцем, відповідно до якого останньому видано орендну плату за земельний пай за майбутні періоди в розмірі 25 000 грн, разом з діями орендаря свідчать про погодження сторонами порядку сплати орендної плати за майбутні періоди.

Як встановлено Договорами оренди ТОВ «Украгротехніка» зобов`язалося сплачувати орендодавцю ОСОБА_1 орендну плату у розмірі 3 % від грошової оцінки кожної земельної ділянки (1 869, 69 грн та 2 008, 82 грн), щороку до 30 грудня кожного року або в разі узгодження з орендодавцем може перенести термін виплати орендної плати.

Отже, Договори містять умови сплати орендної плати наперед.

В позовній заяві позивач стверджувала, що орендар за Договорами за 2022 та 2023 роки не сплачував орендну плату, отже не виконував умови Договорів щодо виплати орендної плати.

Відповідач, заперечуючи доводи позивача, стверджував, що орендна плата була сплачена позивачу за його заявою за 2022 рік у 2021 році наперед, що підтверджується наданою відповідачем платіжною інструкцією № 137 від 29 жовтня 2021 року.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

У частині 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевказані обставини у сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про доведеність систематичної несплати відповідачем орендної плати, адже наданий ТОВ «Украгротехніка» належний письмовий доказ - платіжна інструкція №137 від 29 жовтня 2021 року - підтверджує факт сплати позивачу орендної плати у 2021 році наперед за 2022 рік.

На переконання апеляційного суду під час розгляду справи відповідач довів належними і допустимими доказами належне виконання ним умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати у спосіб передбачений договором за 2022 рік.

Надана платіжна інструкція свідчить про виконання обов`язку орендаря по сплаті орендної плати за Договорами, оскільки така виплата орендної плати за цим документом відбулася після укладення договорів оренди землі від 01 серпня 2012 року, в документі міститься підстави виплати грошової суми, в документі зазначається кому перераховані кошти та рахунок отримувача, орендодавця, яка отримала ці кошти.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що перерахуванням відповідачем коштів на підставі вказаного бухгалтерського документу позивач фактично виразила волю на отримання орендної плати наперед, а орендар вчинив дії - сплатив на користь орендодавця орендну плату 29 жовтня 2021 року у розмірі 17987, 01 грн за 2022 рік.

Вказаний документ за обставин цієї справи свідчить про погодження сторонами порядку сплати орендної плати за майбутній період. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що вона не отримувала грошових коштів від орендаря на підставі вказаного документу.

Враховуючи положення статті 531 ЦК України, надані бухгалтерські документи, які свідчить про те, що позивач погодилася на отримання орендної плати за майбутній період згідно укладених договорів оренди від 01 серпня 2012 року у розмірі 17 987, 01 грн, а також дії орендаря, який сплатив вказану суму, слід дійти висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами, отже у орендаря станом на день пред`явлення позову була відсутня заборгованість перед орендодавцем по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками за 2022 рік, а отже і систематична несплата орендної плати.

Крім того, на підтвердження несвоєчасного виконання зобов`язань за Договорами за 2023 рік внаслідок військової агресії російської федерації проти України відповідач до апеляційної скарги додав витяги з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації за змістом яких встановлено наявність незначних пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій нежитлових будівель товариства; рішення Миколаївської обласної ради від 07 жовтня 2022 року №9 «Про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин», розпорядження Первомайської селищної ради від 14 серпня 2023 року №246-р «Про встановлення податкових пільг за сплати місцевих податків та зборів», розпорядження Первомайської селищної ради від 22 грудня 2023 року №810 - р «Про встановлення податкових пільг за сплати місцевих податків та зборів», за змістом яких були непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами 4823355700:11:000:0134, 4823355700:11:000:0133, що належать позивачу, а також акти виконаних робіт із знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів №478 від 19 квітня 2024 року №456 від 16 квітня 2024 року, №455 від 16 квітня 2024 року та №477 від 19 квітня 2024 року.

Як вище зазначено, звертаючись із позовом, ОСОБА_1 визначила підставами позову використання земельних ділянок відповідачем способами, що суперечать екологічним вимогам та несплату орендної плати за 2022 та 2023 роки, що на думку позивача, є істотними порушеннями договору.

Між тим, судом встановлено, що позивачем не доведено, що ТОВ «Украгротехніка» порушено екологічні вимоги, тобто вчинено дії, які б свідчили про використання земельної ділянки за іншим цільовим призначенням ніж ведення товарного сільськогосподарського виробництва та здійснено систематичну несплату орендної плати (два та більше випадки).

Невикористання земельних ділянок позивача відповідачем відбулося через перебування їх в зоні, які були непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

За такого, позивач у цій справі не довела істотного порушення орендарем умов договору, позбавлення її права на те, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди (стаття 651 ЦК України).

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави розірвання спірних договорів з підстав, вказаних позивачем.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та при оцінці доказів, наданих сторонами, порушив норми процесуального права, а тому безпідставно задовольнив позовні вимоги про розірвання Договорів.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови у позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1, 2 статті 141 ЦПК України).

За результатами перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу було задоволено та у задоволенні позову відмовлено. Отже, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції покладаються на позивача. За такого, додаткове рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 листопада 2024 року, яким було вирішено питання розподілу судових витрат також підлягає скасуванню.

Оскільки апеляційну скаргу було задоволено, то з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 грн 80 коп.

Керуючись статтями 375, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгротехніка» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2024 року та додаткове рішення цього ж суду від 04 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгротехніка» про розірвання договорів оренди земельної ділянки від 01 серпня 2012 року за №№70, 71.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгротехніка» (ЄДРПОУ 24794068) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: Н.В. Самчишина

Судді: В.В. Коломієць

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 17 грудня 2024 року.