Ухвала

від 17.12.2024 по справі 200/7707/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 грудня 2024 року Справа №200/7707/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костянтинівського міського центру зайнятості (85113, Донецька область, м.Костянтинівка, площа Перемоги 8, код ЄДРПОУ 23119554) про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського міського центру зайнятості, в якому просить суд:

- скасувати наказ Костянтинівського міського центру зайнятості від 05.01.2022 № НТ 220105, згідно якого, було відмовлено у наданні статусу безробітної особи згідно пп.6 п.23 Прядку від 19.09.2018 № 792 (неповернення коштів), як незаконний;

- зобов`язати Костянтинівський міський центр зайнятості повторно розглянути заяву від 05.01.2022 про надання статусу безробітної особи з урахуванням висновку суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 позов був залишений без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду:

- виправленої позовної заяви із зазначенням інформації про наявність або відсутність електронного кабінету стосовно відповідача; інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням причин поважності його пропуску та доказами на їх підтвердження;

- доказів в обґрунтування позову, а саме: заяви позивача від 05.01.2022 про надання статусу безробітної особи, яка була подана до Костянтинівського міського центру зайнятості.

25.11.2024 на електронну адресу суду надійшли пояснення позивача на виконання ухвали суду від 08.11.2024, в яких, також, викладені клопотання про поновлення строку звернення та витребування доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, зокрема, які підтверджують наявність/продовження позивачу інвалідності ІІ групи на час звернення до суду, тощо.

09.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання позивача, в якому останній зазначає, зокрема, наступне.

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину».

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено, що на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у випадку пропуску строку повторного огляду особою з інвалідністю, що отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначеного карантину.

Таким чином, умовою, за якою виплата пенсії не зупиняється, є пропуск строку повторного огляду особою з інвалідності під час дії карантину. Крім того, відповідно до постанови КМУ від 30 березня 2022 року №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317; дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року №917.

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

У разі коли в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю встановлений строк повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України, та в особи з інвалідністю відсутня можливість пройти медико-соціальну експертну комісію, а в дитини з інвалідністю - лікарсько- консультативну комісію закладу охорони здоров`я, їх індивідуальна програма реабілітації продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд і не отримано відповідну індивідуальну програму реабілітації.».

Позивач вказує, що обидва режими передбачають особливі умови проходження МСЕК та виплат пенсії по інвалідності. З огляду на вищевикладене, вважає, що строк дії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2 ) доданого до позовної заяви на момент звернення до суду з адміністративним позовом не сплив.

Вирішуючи питання про подальший рух позовної заяви, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частинами першою-другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ (далі Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно пункту 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ від сплати судового збору звільняються позивачі особи з інвалідністю I та II груп (…).

Як свідчать матеріали справи, позивач на підтвердження того, що він є особою з інвалідністю 2 групи надав копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2 ), термін дії якого закінчився 01.12.2020.

На виконання ухвали суду від 04.12.2024 позивач заявив клопотання, в якому вважає, що строк дії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2 ) доданого до позовної заяви на момент звернення до суду з адміністративним позовом не сплив. У зв`язку з чим просив звільнити його від сплати судового збору.

Судом встановлено, що до вказаного клопотання позивачем не долучено жодних додатків, зокрема, посвідчення, яке підтверджує, що він звільнений від сплати судового збору, та довідки медико-соціальної експертизи, яка підтверджує встановлення позивачу інвалідності.

Разом із цим, суд наголошує, що не є спірним те, що інвалідність продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану».

Водночас, слід зауважити, що позивачем не надано до суду довідку медико-соціальної експертизи, якою йому встановлено інвалідність ІІ групи, та яка може бути дійсною відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 №390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану».

Так, позивачем надано до суду лише копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , термін дії якого - до 01.12.2020, в той час, як воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що є загальновідомим фактом.

Таким чином, є безпідставними доводи позивача, що його посвідчення особи з інвалідністю 2-ї групи (01.12.2020) є дійсним на теперішній час, оскільки його дія закінчилася до 24.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні.

Щодо доводів позивача про продовження дії посвідчення в зв`язку з впровадженням карантину суд зазначає наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом 04.11.2024 через систему «Електронний суд».

Відповідно до абзацу першого пункту 14-6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час звернення позивача з цим позовом до суду) у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, на час звернення позивача з цим позовом до суду 04.11.2024 дія карантину скасована.

Проте позивачем не надано інших доказів, які підтверджують наявність/продовження інвалідності ІІ групи на час звернення до суду.

Крім того, позивачем не надано до суду довідку медико-соціальної експертизи, якою йому встановлено інвалідність ІІ групи, та яка може бути дійсною відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 № 390 Про внесення до деяких постанов Кабінету міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану.

Стосовно посилань позивача на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08.11.2023 по справі № 233/1215/23 то такі суд відхиляє, адже позивач ініціював звернення до суду в зазначеній справі до 30.06.2023, тобто до закінчення дії карантину. Тоді, як у розглядаємій справі позивач звернувся до суду 04.11.2024, більше ніж через рік після скасування дії карантину.

Разом з тим, суд звертає увагу, що маються правові висновки стосовно підтверджують наявність/продовження інвалідності ІІ групи на час звернення до суду, а також не надання позивачем до суду довідку медико-соціальної експертизи, якою йому встановлено інвалідність ІІ групи, які було викладено у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі №200/4845/23 та які є більш релевантними в розрізі розгляду питання у даному контексті.

Як вже встановлено судом, позивачем не додано до цієї позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Станом на 17.12.2024 позивачем не надано суду жодних доказів, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, зокрема, які підтверджують наявність/продовження позивачу інвалідності ІІ групи.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Суд враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява № 11681/85).

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 (набуло статусу остаточного 16.05.2017). Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 04.10.2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 01.04.2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).

Отже, позивач, звертаючись до суду, повинен усвідомлювати процесуальні права та обов`язки, покладені на нього процесуальним законодавством, та дотримуватись їх. При цьому, ініціюючи позовне провадження на позивача покладено обов`язок виявляти уважність та відповідальність до процесуальних обов`язків, не зловживати ними, що відповідає принципам адміністративного судочинства.

Водночас, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1992 у справі «Хаджіанастасіу проти Греції», пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" N 28249/95).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Таким чином, як вбачається з адміністративного позову та наданих позивачем заяв від 25.11.2024, 09.12.2024 позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або доказів, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, зокрема, які підтверджують наявність/продовження позивачу інвалідності ІІ групи на час звернення до суду.

Отже, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно з резолютивною частиною ухвали від 04.12.2024 позивач був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (частини п`ята-шоста статті 169 КАС України).

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуто, така позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Костянтинівського міського центру зайнятості (85113, Донецька область, м.Костянтинівка, площа Перемоги 8, код ЄДРПОУ 23119554) про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька