Рішення

від 17.12.2024 по справі 240/9014/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Житомир

справа № 240/9014/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 19.06.2024 за вх.№34984/24) просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Станишівської сільської ради №1456 від 19 квітня 2024 року Про затвердження Комплексної програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки;

- зобов`язати Станишівську сільську раду укласти договір про перевезення пасажирів пільгових категорій з перевізниками, які здійснюють перевезення на приміських маршрутах громадського транспорту на 2024 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є багатодітною матір`ю, старші діти якої навчаються в Житомирському медичному інституті та щодня користуються громадським транспортом приміського маршруту для проїду з місця проживання до місця навчання.

Вказує, що у жовтні 2023 року звернулася до відповідача із заявою про необхідність забезпечення її дітям безкоштовного проїзду у приміському транспорті. Проте в лютому 2024 року отримала відповідь відповідача про те, що відповідно до рішення Станишівської сільської ради №1263 від 15 грудня 2023 року Про затвердження Програми про надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах на 2024 рік компенсація за пільговий проїзд проводиться у готівковій формі, а розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд дітям віком від шести років з багатодітних сімей становить 240,00 грн в місяць на кожну дитину.

Зазначає, що рішення відповідача є протиправним оскільки встановлює додаткові умови особам, що мають право на пільговий проїзд автомобільним транспортом, та визначає відмінний від визначеного п.4 ч.6 ст.13 Закону України Про охорону дитинства механізм реалізації права на передбачені пільги щодо безплатного проїзду автомобільним транспортом відповідними особами, а тому таке рішення суперечить приписам п.4 ч.6 ст.13 Закону України Про охорону дитинства та порушує права позивача на безоплатний проїзд у громадському транспорті її дітей.

В подальшому, Станишівська сільська рада прийняла рішення №1456 від 19 квітня 2024 року Про затвердження Комплексної програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки.

Позивач, вважаючи рішення Станишівської сільської ради таким, що обмежує право на безкоштовний проїзд її дітей, як членів багатодітної сім`ї, звернулася до суду з даним позовом.

Згідно з ухвалою суду від 21.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

12.06.2024 Станишівська сільська рада надіслала до суду відзив на позовну заяву (за вх.№33402/23), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції вказує на те, що норми чинного законодавства не визначають виключні заходи забезпечення компенсації виплат за пільговий проїзд автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування, а тому відповідна територіальна громада вправі приймати самостійні рішення щодо можливого способу такої компенсації.

Враховуючи вимоги законодавства, Станишівська сільська рада не має повноважень на укладання договору про перевезення пасажирів пільгових категорій з перевізниками, які здійснюють перевезення на приміських маршрутах громадського транспорту.

19 червня 2024 року представник позивача через систему "Електронний суд" надіслала клопотання про зміну предмету позову (вх.№34984/24).

Відповідно до довідки від 20.06.2024 судове засідання відкладено на 18.07.2027 у зв"язку з надходженням до суду від представників сторін клопотання про відкладення.

11 липня 2024 року Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області надіслала до суду заперечення на клопотання про зміну предмету позову.

Оскаржуваним рішенням (на підставі змінених позовних вимог) відповідачем було затверджено Комплексну програму соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки, де окрім компенсації за пільгове перевезення пасажирів затверджуються та встановлюються норми надання матеріальної допомоги, компенсації та гарантії іншим пільговим категоріям жителів громади. З урахуванням вказаних обставин, оскаржуване рішення на пряму жодним чином не впливає на права та законні інтереси позивачки та охоплює права і законні інтереси більш ширшого та невизначеного кола осіб.

Також вказує, що з тексту оскаржуваного рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 19 квітня 2024 року №1456 слідує, що воно прийнято для врегулювання питань комплексного соціального забезпечення жителів територіальної громади на 2024-2025 рік та стосується невизначеного кола осіб, розраховане на довгострокове та неодноразове застосування. Отже вказане рішення органу місцевого самоврядування є нормативно-правовим актом. При цьому позивачка помилково вважає вказане рішення актом індивідуальної дії та просить суд визнати його протиправним та скасувати.

Ухвалою суду від 18.07.2024 прийнято до розгляду клопотання позивача про зміну предмета позову.

08 серпня 2024 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, з урахуванням зміни предмету позову (за вх.№44107/24), у якому додатково вказує, що позивач не врахувала, що при скасуванні вказаного рішення, попереднє рішення Станишівської сільської ради №1263 від 15.12.2023 Про затвердження Програми про надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських приміських та міжміських маршрутах на 2024 рік залишиться чинним, що ніяким чином не відновить нібито порушене право позивача.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 08.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог на 03.10.2024.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 03.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.10.2024.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні 09.10.2024 просили суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, вказаних у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2024 проти заявлених позовних вимог заперечувала в повному обсязі з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

У ході судового розгляду справи судом заслухано пояснення позивача та представників сторін, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи, та відповідно до протокольної ухвали суд на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.193 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є матір`ю трьох дітей та має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Згідно з рішенням тридцять другої сесії восьмого скликання Станишівської сільської ради №1269 від 15 грудня 2023 року Про затвердження Програми компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах на 2024 рік затверджено Програму компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах на 2024 рік та Порядок компенсації виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на території Станишівської сільської ради.

Крім того, затверджено Розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду на 2024 рік, згідно зі змістом якого розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд дітям віком від шести років з багатодітних сімей становить 240,00 грн у місяць на кожну дитину (а.с. 17, 18-19, 20, 21).

Відповідно до рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 "Про затвердження Комплексної Програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки" вирішено, зокрема:

- пунктом 1 затверджено Комплексну Програму соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки (далі - Програма);

- пунктом 2 затверджено розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду;

- пунктом 4 затверджено порядок виконання заходів Комплексної Програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки (а.с. 139-140)

- пунктом 5 вирішено вважати таким, що втратило чинність рішення сільської ради, зокрема, від 15.12.2023 №1269 Про затвердження Програми компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах на 2024 рік.

У п.2 розділу 4 Порядку виконання заходів Комплексної Програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки, затвердженого рішенням 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456, визначено порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах та передбачено, що цей Порядок визначає механізм здійснення видатків з сільського бюджету на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у готівковій формі.

Розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду, затверджений рішенням 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456, зокрема, дітям віком від шести років з багатодітних сімей становить 240,00 грн у місяць на кожну дитину (а.с. 138).

Позивач, вважаючи рішення Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 таким, що обмежує право на безкоштовний проїзд її дітей, як членів багатодітної сім`ї, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені статтею 264 КАС України.

Як передбачено пунктом 2 частини 1 статті 264 КАС України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 2, 3 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Приписами п. 4 ч. 6 ст. 13 Закону України Про охорону дитинства дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги: безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на позивача, яка є матір"ю трьох дітей, та має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , поширюється дія пункту 2 та 4 рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 "Про затвердження Комплексної Програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки" в частині, що стосується затвердження розміру щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду та розділ 4 "Порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах" Порядку виконання заходів Комплексної Програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024 -2025 роки.

Відтак, в силу приписів частини 2 статті 264 КАС України позивач має право оскаржити вказаний нормативно-правовий акт в зазначених частинах до суду.

Перевіряючи законність оскаржуваного нормативного-правового акту в частині, що стосується прав позивача, суд вказує на наступне.

Засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування врегульовані Законом України Про місцеве самоврядування в Україні.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти винятково на підставі, у межах повноважень та способами, передбаченими Конституцією й законами України.

Згідно з п. 22, 27 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Відповідно до рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 "Про затвердження Комплексної Програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки", яке розміщено на офіційному сайті громади, за посиланням https://rada.info/upload/users_files/04348444/1be7669462e070c50cb09369b9083048.pdf, пунктом 1 затверджено Комплексну Програму соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки (далі - Програма).

У Розділі 4 Програми визначено, що її метою є реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення на території Станишівської територіальної громади. Забезпечення додаткових до встановлених законодавством гарантій, щодо соціального захисту окремих категорій мешканців громади, забезпечення умов рівного доступу до соціальних послуг жінок і чоловіків, створення фінансових, організаційно-правових механізмів для досягнення позитивних зрушень щодо рівня та якості життя соціально незахищених мешканців громади за рахунок можливостей місцевого самоврядування та у співпраці з громадськістю.

На виконання Комплексної програми соціального захисту населення Станишівською сільською радою розроблений Порядок виконання заходів Комплексної Програми Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки, затверджений пунктом 4 рішенням 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 (далі - Порядок).

В свою чергу, розділ 4 Порядку має назву "Порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах".

Тобто пунктом 4.1 Порядку передбачено, що цей Порядок є нормативно-правовим актом, який регламентує компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту громадянам, які мають таке право відповідно до Законів України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Про охорону дитинства, Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні.

Пунктом 4.2 та 4.3 Порядку визначено, що Порядок визначає механізм здійснення видатків з сільського бюджету на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у готівковій формі.

Право на отримання компенсації за пільговий проїзд у готівковій формі мають право такі пільгові категорії громадян, зокрема, діти віком від шести років з багатодітних сімей.

Згідно з пунктом 4.4 Порядку готівкові виплати здійснюються шляхом перерахування коштів громадянам на поточні рахунки пільговиків, відкритих в банківських установах, на підставі поданої заяви на ім`я сільського голови, поданої до відділу соціального захисту населення Станишівської сільської ради, з наступним переліком документів.

Відповідно до пункту 4.7 та 4.8 Порядку призначення виплат або відмова у призначенні виплат (із зазначенням причин відмови), здійснюється на підставі протокольного рішення комісії, яке подається на затвердження сільському голові.

Виплата проводиться відповідно до розпорядження сільського голови, підготовленого відділом соціального захисту населення, з додаванням сформованої відомості на виплату компенсації за пільговий проїзд у готівковій формі пільгових категорій громадян на основі протокольного рішення.

Крім того пунктом 4.14 Порядку передбачено, що розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду затверджується на сесії сільської ради в межах кошторисних призначень.

В свою чергу, розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у готівковій формі з оплати проїзду, затверджений пунктом 2 рішенням 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456, зокрема, визначено, що дітям віком від шести років з багатодітних сімей така виплата становить 240,00 грн, в місяць на кожну дитину (а.с. 138).

Також пунктом 4.18 Порядку визначено, що без звернення громадян пільгової категорії та ненадання повного пакету документів визначених п. 4 даного Порядку до сільської ради, дана виплата не проводиться.

Отже, розділом 4 "Порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах" Порядку виконання заходів Комплексної Програми Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки та Розміром щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у готівковій формі з оплати проїзду, затвердженими рішенням 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456, встановлено, зокрема, для дітей віком від шести років з багатодітних сімей компенсацію виплати за пільговий проїзд у готівковій формі, а саме 240,00 грн в місяць на кожну дитину.

Так, згідно зі ст.37 Закону України Про автомобільний транспорт пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Відповідно до статей 39, 41, 42 Закону України Про автомобільний транспорт документами для регулярних пасажирських перевезень для пасажира є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка). Пасажир зобов`язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення. Договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Частиною 2 ст.29, ст.31 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати. Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника.

Аналогічні положення щодо компенсації вартості пільгових поїздок визначені приписами ч.2 ст.7 Закону України Про транспорт, згідно з якими відшкодування збитків від безплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, Законом України Про автомобільний транспорт встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред`явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

При цьому, питання відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, відносини між органами місцевого самоврядування, виконавчої влади та надавачами відповідних послуг визначаються відповідно до актів Кабінету Міністрів України на договірних засадах саме між замовником та перевізником.

Пунктом 8Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIIIвизначено, що пільги з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг, користування паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів; проїзду усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту; бензину (пального), ремонту, технічного обслуговування автомобілів та транспортного обслуговування; оплата пільгового одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення за рецептами лікарів, зубопротезування; пільгового забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (крім забезпечення санаторно-курортним лікуванням інвалідів із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку); пільгового капітального і поточного ремонту власних жилих будинків і квартир, що передбаченізаконами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту","Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист","Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", та виплати, компенсації і допомоги відповідно доЗакону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"можуть надаватися у готівковій формі у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що право громадян на пільговий проїзд громадським транспортом передбачено чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про охорону дитинства", а порядок реалізації такого права визначений постановами Кабінету Міністрів України.

Так, розділом 4 "Порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах" Порядку виконання заходів Комплексної Програми Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки, затвердженого рішенням 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 та додатком "Розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у готівковій формі з оплати проїзду", затвердженого рішенням 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456, встановлено обмеження прав дитини від шести років з багатодітних сімей на пільговий проїзд згідно з чинним законодавством, а саме шляхом виплати компенсації за такий проїзд у розмірі 240,00 грн в місяць на кожну дитину, тобто в обмеженому розмірі (можливості оплатити за лише певну кількість раз проїзду на транспорті), а також встановлено необхідність вчинення громадянами, що мають право на пільговий проїзд певних дій, спрямованих на отримання вказаних коштів.

Наведене дає підстави для висновку, що відповідач, встановивши систему компенсування (монетизації) за перевезення пільгових категорій громадян, у відповідності до затвердженого розміру, обмежив (звузив) права громадян, які мають право на такі пільги, у тому числі і позивача, у користуванні автомобільним транспортом загального користування на приміських маршрутах, оскільки зазначені особи мають право безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред`явивши водієві посвідчення встановленого зразка.

За таких обставин, оскаржуване рішення відповідача в частині розділу 4 "Порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах" Порядку виконання заходів Комплексної Програми Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки та додаток "Розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у готівковій формі з оплати проїзду", встановлює обмежені умови для реалізації права на передбачені пільги безплатного проїзду транспортом, що суперечить нормам чинного законодавства.

Також суд вважає за необхідне вказати, що механізм відшкодування збитків від безоплатних перевезень пільгових категорій громадян було врегульовано в постановах Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №197 та №196.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №197 затверджено Порядок надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах, яким визначено механізм надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських (крім залізничного та річкового транспорту) та міжміських маршрутах за рахунок відповідних місцевих бюджетів у разі прийняття такого рішення органами місцевого самоврядування (далі - Порядок №197).

Згідно з пунктом 4 Порядку №197 щомісячні готівкові виплати здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) у сумі, що не менша розміру, визначеного відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Постанову Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №196 «Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування» постановлено з метою забезпечення державних соціальних гарантій у сфері транспортного обслуговування, дотримання принципу соціальної справедливості під час надання пільг, відповідно до статей 5 і 10 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" Кабінет Міністрів України.

Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 у справі №826/6434/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №196 «Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування» та визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №197 «Деякі питання надання пільг у готівковій форм з оплати пільгового проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах».

Згідно із частиною 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи наведене суд констатує, що постанови Кабінету Міністрів України №196 та 197 від 14.03.2018 втратили свою чинність з 19.03.2019, з урахуванням набрання рішенням в адміністративній справі №826/6434/18 законної сили.

Водночас, як свідчить зміст оскаржуваного рішення у межах розгляду даної справи, а саме в частині встановлення порядку компенсації виплати за пільговий проїзд та розміру такої виплати, вказане рішення прийнято без прямого посилання на норми постанови Кабінету Міністрів України №196 та 197 від 14.03.2018, які втратили чинність, проте з повною відповідністю їх застосуванню. Вочевидь відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення застосовано положення нормативно-правового акту який втратив чинність.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що розділ 4 "Порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах" Порядку виконання заходів Комплексної Програми Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки, затвердженого відповідно до пункту 4 рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 та Розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду, затверджений відповідно до п.2 рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456, в частині визначення розміру компенсації для дітей віком від шести років з багатодітних сімей, є протиправними, оскільки суперечатьКонституції України, гарантіям, змісту і спрямованості діяльності держави, визначеним уКонституції Українита не узгоджуються із завданнями та повноваженнями, наданими органу місцевого самоврядування.

Доводи відповідача про те, що рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 у частині, що оскаржується не містить норм, які б могли звузити зміст або обсяг права безкоштовного проїзду для окремих категорій громадян, а навпаки, містить додаткові гарантії для їх соціального захисту, встановивши для певної категорії громадян (до якої також відноситься позивач) компенсаційні виплати за проїзд у міжміському транспорті, суд відхиляє за необґрунтованістю, з урахуванням вищезазначених висновків суду.

Посилання відповідача на відсутність причинно-наслідкового зв`язку у тому, як рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 «Про затвердження Комплексної Програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки» може повністю або частково позбавити позивача можливості здійснити, реалізувати своє право на безкоштовний проїзд, суд вважає безпідставними, оскільки зазначеним рішенням встановлено порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах та обмеживши певний розмір такої компенсації, тобто встановлено додаткові умови для реалізації права на передбачені пільги безплатного проїзду транспортом, що суперечить нормам чинного законодавства.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд наголошує, що правомірність прийнятого рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456 «Про затвердження Комплексної Програми соціального захисту населення Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки» розглянута судом та дана правова оцінка лише в частині спірних правовідносин, що заявлені позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Щодо частини позовних вимог про зобов"язання Станишівської сільської ради укласти договір про перевезення пасажирів пільгових категорій з перевізниками, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, що здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам збитків від цих перевезень на маршрутах загального користування відповідно до ст. 37 вказаного Закону.

Також, статтею 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються, зокрема: розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати (частина перша статті 31 Закону №2344-ІІІ).

Крім того статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що забезпечення організації пасажирських перевезень покладається:

на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, - на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади;

на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Враховуючи вказані вимоги законодавства, Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області не має повноважень на укладання договору про перевезення пасажирів пільгових категорій з перевізниками, які здійснюють перевезення на приміських маршрутах громадського транспорту, що проходять територією двох або більше територіальних громад

Суд враховує, що згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд наголошує, що у розмінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №910/7164/19.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

При цьому, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд наголошує, що позивач, заявляючи позовну вимогу про зобов"язання Станишівської сільської ради укласти договори про перевезення пасажирів пільгових категорій, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відповідача які формуються на договірних умовах, що у свою чергу відповідно до вимог чинного законодавства передбачає свободу волевиявлення сторін.

Таким чином, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципів верховенства права ефективності судового захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Частиною 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 264, 265, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ідн. номер НОМЕР_2 ) до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул.Кооперативна, 3, с.Станишівка, Житомирська обл., Житомирський р-н,12430, код ЄДРПОУ 04348444) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розділ 4 "Порядок компенсації виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах" Порядку виконання заходів Комплексної Програми Станишівської сільської ради на 2024-2025 роки, затвердженого відповідно до пункту 4 рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456, а також Розмір щомісячної компенсаційної виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у готівковій формі з оплати проїзду, затверджений відповідно до п.2 рішення 35 сесії 8 скликання Станишівської сільської ради від 19.04.2024 №1456, в частині визначення розміру компенсації для дітей віком від шести років з багатодітних сімей.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 17 грудня 2024 р.

17.12.24