Рішення

від 17.12.2024 по справі 280/279/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2024 року Справа № 280/279/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду поштою надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом, відповідно до якого просить суд:

стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 29 803,86 грн., р/р UА048999980314040617000008013, отримувач - Мелітопольське УК/Мелітополь/18010200, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37968956.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 29 803,86 грн. У зв`язку з не сплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду для його стягнення у судовому порядку.

Ухвалою суду від 24.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження, призначено до судового розгляду без виклику сторін.

26 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач не згоден із доводами позовної заяви та заперечує проти її задоволення. Так, податкові повідомлення-рішення на які посилається позивач відповідач не отримувала. Окрім того намір позивача стягнути податок у сумі 8595,20 грн. за 2017 рік є неправомірним, оскільки вказаний період знаходиться поза межами 1095 днів. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач 05.04.2021 надав до суду відповідь на відзив відповідача. Позивач наголошує на правомірності нарахування податкового боргу та просить задовольнити позов.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2021 провадження в адміністративній справі № 280/279/21 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/3308/21.

Ухвалою суду від 09.09.2024 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2024 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.10.2024 о/об 10:00 год.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2024 задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про процесуальне правонаступництво та заміну позивача в адміністративній справі, допущено заміну позивача у справі Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на Головне управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ ВП 44118663), продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі строком на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 03.12.2024 о/об 09:30 год.

Ухвалою суду від 03.12.2024 закінчено підготовче провадження у справі № 280/279/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2024 о 09:50 год.

В судове засідання, призначене на 17.12.2024, учасники справи не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду нате, щосторони у судове засідання не з`явилися, суд з урахуванням частини 9статті 205 Кодексу адміністративного судочинства Українидійшов висновку, що слід здійснитирозгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео - та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності ОСОБА_1 на дату виникнення спірних правовідносин перебував: житловий будинок загальною площею 388,6 м.кв., який розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі наведених даних та відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України ОСОБА_1 податковим органом було сформовано:

податкове повідомлення-рішення № 0024659-5602-0832 від 27.05.2018 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 8 595,20 грн. за податковий період 2017 рік. Податкове повідомлення - рішення було направлено 08.06.2018 боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт було повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання;

податкове повідомлення-рішення № 0011804-5607-0832 від 18.04.2019 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 9 999,98 грн. за податковий період 2018 рік. Податкове повідомлення - рішення було направлено 24.05.2019 боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт було повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання;

податкове повідомлення-рішення № 0009100-5605-0832 від 03.03.2020 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 11 208,68 грн. за податковий період 2019 рік. Податкове повідомлення - рішення було направлено 17.03.2020 боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштовий конверт було повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.

21 червня 2019 року податковим органом сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 21.06.2019 № 32888-56 на суму 21810,12 грн. Поштовий конверт було повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.

ОСОБА_1 оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення №138721-13 від 23.06.2016, №33644-13 від 19.06.2017, №0024659-5602-0832 від 27.05.2018, №0011804-5607-0832 від 18.04.2019 №0009100-5605-0832 від 03.03.2020 та податкову вимогу №32888-56 від 21.06.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі № 280/3308/21, яке набрало законної сили 21.04.2022, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 23.06.2016 № 138721-13; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У зв`язку із не сплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту38.1. статті 38 Податкового кодексу Українивиконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом38.2. статті 38 Податкового кодексу Українивизначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Згідно зі п. 56.1 ст. 56 ПК України вішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідач скористався своїм правом на судове оскарження податкових повідомлень-рішень №0024659-5602-0832 від 27.05.2018, №0011804-5607-0832 від 18.04.2019 №0009100-5605-0832 від 03.03.2020 та податкової вимоги №32888-56 від 21.06.2019, за результатами якого оскаржувані рішення залишено в силі.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно пункту 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Частиною 3 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що під час вирішення спору про стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 тієї ж статті встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В силу 42.5 статті 42 того ж кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що виникли на підставі прийнятих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкових повідомлень - рішень №0024659-5602-0832 від 27.05.2018, №0011804-5607-0832 від 18.04.2019 №0009100-5605-0832 від 03.03.2020.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №32888-56 від 21.06.2019.

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно дост.20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов`язання в загальному розмірі 29 803,86 грн, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи податковими повідомленнями-рішеннями №0024659-5602-0832 від 27.05.2018, №0011804-5607-0832 від 18.04.2019 №0009100-5605-0832 від 03.03.2020, податковою вимогою форми «Ф» №32888-56 від 21.06.2019, розрахунком суми податкового боргу, довідкою про податковий борг станом на 03.12.2024.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду за стягненням податкового боргу за 2017 рік суд зазначає таке.

Відповідно до пп.266.10.3 п.266 ст.266 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України).

Враховуючи наведені норми ст. 102 Податкового кодексу України, які були чинними на дату винесення податкового зобов`язання, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано податкові зобов`язання 2017 рік за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власникам об`єкту в межах 1095 днів.

Відповідно до частини 1статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву та доказів сплати, з огляду на наявність узгодженого податкового боргу, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач у даній справі не поніс.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями6,72-77,139,242-246,250,255,268-272,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 29 803,86 грн., р/р UА048999980314040617000008013, отримувач - Мелітопольське УК/Мелітополь/18010200, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37968956.

Розподіл судових витрат не проводиться.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 грудня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз