Рішення

від 17.12.2024 по справі 320/28272/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року м.Київ № 320/28272/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАНТЕРС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАНТЕРС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення від 06.02.2023 №0093480707 та від 21.04.2023 №0277750707.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом порушено порядок проведення перевірки, що нівелює її наслідки згідно з позицією, викладеною в постановах Верховного суду. Вказав, що відповідачем не зазначено підставу та обґрунтування для проведення перевірки, а відтак оспорюване рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Стверджує, що разом із Актом перевірки він отримав два додатки із назвою «відомість» із переліком товару, які, на думку перевіряючих, не містить документів щодо їх оприбуткування. Однак, відомості містять незаповнені графи, не зазначено до якого Акту вони складені та коли, розписка (як невід`ємна частина відомості) так і сама відомість до підпису не пропонувалася позивачу. Таким чином, вказаний документ не є належним письмовим доказом, оскільки складений із численними порушеннями Наказу ДПС України від 12 серпня 2008 року №534, не підписаний представниками позивача, а тому не може братися до уваги. Також, вказує, що відповідач під час перевірки дійшов помилкового висновку про ненадання товариством документів на запит податкового органу, та безпідставно нарахував штрафні санкції.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вказавши, що матеріали фактичної перевірки підтверджують встановлені порушення. Зазначає, що позивачем здійснено проведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму програмування, що унеможливлює однозначно ідентифікувати споживчі якості реалізованого товару. Також вказує, що під час перевірки товариством не надано в повному обсязі документів, які стосуються предмету перевірки, чим порушено п. 85.2 ст. 85 ПК України. Крім того, під час перевірки встановлено порушення порядку встановленого законодавством обліку товарних запасів, що є порушенням п. 12 ст. 3 Закону №265.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2024 витребувано належним чином завірені докази у справі.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), наказу від 16.12.2022 №5658-п та направлень № 11404, № 11405 та № 11403 від 20.12.2022 проведено фактичну перевірку магазину «Okwine», розташованого за адресою: вул. Жемчужна, буд. 1, приміщення 4, м. Одеса з 20.12.2022 тривалістю 10 діб.

Перевірку було здійснено у присутності представника господарської одиниці - Мазурець Карини Юріївни.

Перевіркою встановлено, що до перевірки товариством не надано в повному обсязі документів, які стосуються предмету перевірки, (керівнику ОСОБА_1., вручено письмовий запит), чим порушено п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Також, перевіркою встановлено проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів), цін товарів, та обліку їх кількості, фіскальний чек №3 від 23.11.2022, чим порушено вимоги п. 11 ст. З Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265).

В акті перевірки вчинено запис про порушення порядку встановленого законодавством обліку товарних запасів. Загальна сума не облікованого товару складає 46717 грн., чим порушено п. 12 ст. 3 Закону №265.

За результатами перевірки складено акт від 29 грудня 2022 року №15943/15/26/РРО/4280301, відповідно до висновків якого встановлено порушення:

- п. 85.2 ст. 85 ПК України, суб`єктом господарювання до перевірки не надано документа, які стосуються предмету перевірки у повному обсязі;

- п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб`єктом господарювання не забезпечено режиму програмування із зазначенням коду товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів для підакцизних товарів;

- п. 12 ст. З Закону №265/95-ВР, суб`єктом господарювання порушено порядок ведення обліку товарів за місцем продажу (зберігання) підакцизних товарів, та згідно з відомостей встановлено надлишки на загальну суму 46717,00 грн.

Посадовою особою контролюючого органу було ознайомлено та вручено акт фактичної перевірки представнику позивача, однак останній від підпису відмовився, про що було складено відповідний акт від 29.12.2022 № 2680/15-32-07-06.

На підставі зазначеного вище акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.02.2023 №0093480707, яким донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 51 817 грн. та №0093490707, яким донараховано суму штрафних санкцій у розмірі 2040 грн.

Позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України від 19 квітня 2023 року №9651/6/99-00-06-03-02-06 залишило без змін ППР від 06.02.2023 №0093480707, та скасувало в частині донарахування 1020 грн. згідно ППР від 06.02.2023 №0093490707.

ГУ ДПС у м. Києві було винесено нове податкове повідомлення- рішення від 21.04.2023 №0277750707.

Не погоджуючись із застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стосовно тверджень позивача про безпідставність наказу про проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПКУ контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення фактичних перевірок встановлений нормами ст.75 та 80 ПК. Відповідно до п.75.1 ст.75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ПКУ визначено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно з п.80.1 ст.80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як встановлено судом та вбачається з наказу від 16.12.2022 №5658-п підставою проведення перевірки є пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПКУ.

Суд зазначає, що згідно з положеннями пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Тобто, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

При цьому, підстава для проведення перевірки зазначена в наказі від 16.12.2022 №5658-п. Формулювання підстав перевірки в наказі дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій.

Формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов`язковим, однак, дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 22 травня 2018 року у справі № 810/1394/16, від 22 квітня 2021 року у справі № 805/3809/16-а, від 03 листопада 2022 року у справі №320/8042/21, постанові ВС від 25.04.2023 у справі № 520/3328/2020.

Таким чином, перевірка позивача була проведена контролюючим органом за передбачених п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав для її проведення, а відповідачем не було порушено вимог чинного податкового законодавства при проведенні такої перевірки та не допущено процедурних порушень її оформлення, що не спростовано позивачем жодними належними, допустимими та достатніми доказами.

Стосовно доводів позивача про незаконне нарахування штрафних санкцій у зв`язку з порушенням товариством п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, показаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.3. ст.44 Кодексу - платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

Суд зазначає, що пунктом 44.5 статті 44 Кодексу визначено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пункт 85.2 статті 85 Кодексу вказує, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі Документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 85.6 ст. 85 ПК України, визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.

У позовній заяві позивач не заперечує ненадання документів в повному обсязі відповідачу, зазначених в запиті.

Натомість, у матеріалах справи міститься відповідь на запит від 27.12.2022, в якій зазначається про неможливість подати повний пакет документів, які витребовувались податковим органом.

Наведене, на думку суду, свідчить про наявність порушення підприємством п. 44.1, п. 44.3, п.44.6, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Кодексу, п. 2 ст. 3, п. 1 п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) та правомірне застосування штрафної санкції у розмірі 1020,00 грн.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 06.02.2023 №0093470707, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення п. 11, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд зазначає наступне.

Відповідно п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За правилами п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, платник податку зобов`язаний під час проведення розрахункової операції щодо підакцизного товару використовувати відповідний реєстратор з вірним режимом програмування, що забезпечує відображення вказаних відомостей, у т.ч. код товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД.

Обов`язок зазначення коду УКТЗЕД у фіскальних чеках передбачений у п. 2 розд. II та додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями.

Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428. Зокрема, відповідно до пункту 2 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб- сайті Держмитслужби. Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном. На офіційному веб- сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз`яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД (пункти 14-16 вказаного вище Порядку).

Відповідно до абзаців третього-четвертого пункту 215.1 статті 215 розділу VI «Акцизний податок» ПК України тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах належать до підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 216.9 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Податок справляється з таких товарів та обчислюється за ставками, визначеними в підпункті 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 ПК України.

Тобто, обчислення акцизного податку відбувається відповідно до визначеного коду товарної підкатегорїї, виключний перелік у підпункті 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 ПК України.

Як слідує з матеріалів справи, фактичною перевіркою встановлено, що згідно фіскального чеку від 20.12.2022 №3 позивачем здійснено продаж тютюновмісного виробу для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням сигарет HEETS Purple Wave в кількості 5 шт. за ціною 78 грн, у фіскальному чеку зазначено код товарної підакцизної продукції згідно з УКТ ЗЕД, а саме, 7622100815594.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 7 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Таким чином, проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17 Закону №265/95-ВР.

З метою дослідження фіскального чеку №3 від 23.11.2022, який став підставою для накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 5 100 грн. за порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, судом витребувано у відповідача його копію, однак відповідач на вимогу суду копію чеку не надав.

Таким чином, суд вважає недоведеним факт порушення позивачем продажу підакцизного товару.

А том суд вважає, що нарахування штрафних санкцій у сумі 5100 грн. за порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме: суб`єктом господарювання порушено порядок ведення обліку товарів за місцем продажу (зберігання) підакцизних товарів, та згідно з відомостей встановлено надлишки на загальну суму 46717 грн., суд зазначає наступне.

Закон №265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За змістом пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Між тим, згідно положень п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Фактичною перевіркою позивача встановлено, зокрема, факт не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) на загальну суму 46717,00 грн. Так, в реалізації знаходилися алкогольні напої, на які відсутні накладні та/або інші документи, що підтверджують походження товару та облік. Перелік напоїв наведений у відомості ТМЦ від 21.12.2022.

Зазначена відомість підписана матеріально відповідальною особою товариства ОСОБА_1 без зауважень.

Статтею 20 Закону №265/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

При цьому, позивач до суду не надав жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності складу порушення, у тому числі, документів, які б підтвердили придбання алкогольних напоїв.

Натомість, реалізація товару в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку є обов`язком суб`єкта господарювання відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а стаття 20 Закону №265/95 передбачає санкцію, що може бути застосована до суб`єкта господарювання в тому випадку, коли ця особа реалізує товари, які не обліковані у встановленому порядку, тобто не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку.

Таким чином, в порушення положення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР позивач, реалізуючи алкогольні напої, не надав контролюючому органу накладні та/або інші документи, що підтверджують походження товару та обліку у встановленому порядку товарних запасів, у зв`язку з чим відповідач правомірно встановив факт здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на загальну суму 46717,00 грн., як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 06.02.2023 №0093480707 в частині нарахування штрафних санкцій 46717 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Суд звертає увагу, що позивач в позовній заяві жодним чином не спростовує наявності виявлених податковим органом порушень, а доводи позову зводяться до неможливості, на думку позивача проведення фактичної перевірки з вищевказаних питань, що спростовано судом вище та невідповідності відомості Методичним рекомендаціям №534 від 12.08.2008.

Суд зазначає, що наказом ДПА України від 12.08.2008 № 534 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Вказані методичні рекомендації розроблені з метою використання їх посадовими особами органів державної податкової служби при оформлені актів (довідок) перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Цими ж Методичними рекомендаціями затверджена форма акту.

Відповідно до Методичних рекомендацій, фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень суб`єкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) (далі - Відомість), форму якої наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

У Відомості зазначаються назва та код суб`єкта господарювання, адреса, назва й адреса господарського об`єкта, інформація про підставу проведення перевірки, дата та час початку і завершення перевірки, інформація про результати перевірки.

Проаналізувавши долучену до матеріалів справи відомість, суд зазначає, що остання містить всі реквізити та заповнення, які передбачені додатком 3 до Методичних рекомендацій.

Отже, враховуючи встановлення факту порушення позивачем порядку ведення обліку товарів, що знаходяться у місці продажу та відсутність документів, що підтверджують облік товарів, відповідач правомірно прийняв вищевказане податкове повідомлення-рішення, яким до скаржника згідно з ст. 20 Закону № 265 застосовано суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 46717 грн. за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265 та штрафну санкцію у розмірі 1020 грн. за порушення п. 121.1. ст. 121 ПКУ.

Щодо посилань позивача на те, що відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 21.12.2022, містять незаповнені графи, не зазначено до якого Акту вона складена та коли, розписка (як невід`ємна частина відомості) так і сама відомість до підпису не пропонувалася позивачу, а відтак вказаний документ не є належним письмовим доказом, оскільки складений із численними порушеннями Наказу ДПС України від 12 серпня 2008 року №534, не підписаний представниками позивача, а тому не може братися до уваги, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки долучена до матеріалів справи відповідачем відомість містить дату, перелік товару, його ціну та підпис керівника магазину ОСОБА_1 .

Таким чином, вказані доводи є надуманими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

На підставі частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.02.2023 №0093480707 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 5100 ( п`ять тисяч сто) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙН ХАНТЕРС" (03189, м. Київ, вул. Здановської Юлії, буд. 73Д, офіс №1 №2, ЄДРПОУ 42820301) сплачений судовий збір у розмірі 259 грн. (двісті п`ятдесят дев`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.