Рішення

від 16.12.2024 по справі 340/6449/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6449/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ависагро" до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації від 19 червня 2024 року №94 Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ТОВ "Ависагро" являється власником об`єкту нерухомого майн по вул.Дворцовій 8а в місті Кропивницькому. Цей об`єкт нерухомого майна також є об`єктом культурної спадщини та 25.12.2023 між позивачем та відповідачем укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №22. Вказує, що товариство належним чином виконувало умови охоронного договору. Разом з тим, як стало відомо товариству директором Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації прийнято наказ від 19 червня 2024 року №94 Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок. Вказує, що оскаржуваний наказ на адресу позивача не направлявся та позивач дізнався про нього з матеріалів справи №340/3694/24. Вважає, що спірний наказ винесено з порушенням законодавства про охорону культурної спадщини, виходить за межі повноважень відповідача, під час видачі даного наказу відповідач порушив принцип Venire contra factum proprium - заборони суперечливої поведінки, порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ Ависагро щодо володіння та користування об`єктом нерухомого майна, а також неможливості зобов`язанні вчинення дій, які не передбачені законодавством України. Крім того, вказує, що оскаржуваний наказ суперечить охоронним заходам, визначеним в охоронному договорі від 25 грудня 2023 року №22, суперечить погодженим Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації концептуальним рішенням для подальшої розробки науково-проектної документації Реставрація з пристосуванням під сучасні потреби нежитлової будівлі за адресою: вул. Дворцова, 8 (8 а) у м. Кропивницькому та Реставрація з пристосуванням під сучасні потреби нежитлової будівлі за адресою: вул. Дворцова, 10 у м. Кропивницькому, протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при обласній військовій адміністрації від 30 травня 2024 року № 3 про збереження та відновлення об`єктів культурної спадщини за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) та вул. Театральна (Дворцова), 10. Крім того, вказує, що товариством вживались заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: вул. Театральна, 8а. Проте договір оренди земельної ділянки наразі не укладено. Всі зазначені обставини, на переконання позивача, свідчать про протиправність оскаржуваного наказу та наявності підстав для його скасування.

Ухвалою судді від 08.10.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (т.1 а.с.246).

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити (т.2 а.с.2-7), та зазначає, що відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року №261-р Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення в Кіровоградській області зокрема, згідно з додатком 3 до розпорядження (в редакції розпорядження голови облдержадміністрації від 29 січня 2020 року №102-р) будівля по вулиці Дворцовій, 8 (тепер вул. Театральна, 8-А) в м. Кропивницькому, власником якої є позивач, значиться в Переліку виявлених об`єктів містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва місцевого значення як об`єкт архітектури 1959 року. 25 грудня 2023 року відповідачем з позивачем - власником виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок (м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8 (на тепер вул. Театральна, 8-А)) укладено охоронний договір №22, відповідно до умов якого власник об`єкта культурної спадщини (ТОВ Ависагро - КОРИСТУВАЧ (власник)) взяв зобов`язання щодо охорони зазначеного об`єкта культурної спадщини та зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкоджень, руйнування або знищення, а орган охорони об`єкта культурної спадщини (Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації) ОРГАН ОХОРОНИ) - здійснювати контроль за виконанням цього договору. Згідно з пунктом 4 охоронного договору розпорядження ОРГАНУ ОХОРОНИ в межах його повноважень є обов`язковими для КОРИСТУВАЧА (власника). Відповідно до Звіту від 11 травня 2021 року №2 про проведення конструкторського обстеження будівлі об`єкту культурної спадщини Громадський будинок, зазначений об`єкт перебуває в аварійному стані. Для безпечної експлуатації пам`ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт рекомендовано виконати комплекс невідкладних заходів (протиаварійні роботи) наведених у п.7 даного Звіту. Враховуючи те, що у листопаді 2018 року в будівлі пам`ятки Громадський будинок сталася пожежа, внаслідок чого без приведення її в належний стан існує загроза її руйнування, пунктом 13 Охоронного договору КОРИСТУВАЧУ (власнику) призначено охоронні заходи: своєчасно проводити реставрацію, ремонт (реставраційний) пам`ятки за погодженням науково-проектної документації з органом охорони культурної спадщини (термін виконання за необхідності); своєчасно проводити роботи з упорядкування території пам`ятки (в межах використання). Але, зважаючи на те, що з вересня 2020 року, коли будівля пам`ятки Громадський будинок за договором купівлі-продажу перейшла у власність ТОВ Ависагро жодних дієвих заходів щодо її збереження та/або відновлення її належного стану позивачем не вживалось. У зв`язку з чим, 01 лютого 2024 року відповідачем направлено лист №29-01-18/169/0.291 до ТОВ Ависагро з вимогою щодо приведення об`єкта культурної спадщини в належний стан та термінового вжиття необхідних заходів. Відповідач неодноразово намагався зв`язатись із позивачем. Зазначає, що з моменту підписання Охоронного договору зв`язок з позивачем за реквізитами вказаними в договорі є неможливим, оскільки адреса позивача це фактична адреса будівлі, яка наразі в аварійному стані і там ніхто не перебуває, будівля не використовується. 30.05.2024 року на засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації ані директор ТОВ Ависагро Мощинська О.В., ані головний інженер ТОВ Тридцять три бай Юнаков Абальмаз О.А., який брав участь у засіданні зазначеної Консультативної ради 15 листопада 2022 року презентуючи проект концептуальних архітектурних рішень для подальшої розробки науково-проєктної документації щодо пам`ятки культурної спадщини за адресою: вул. Дворцова, 8 (8а) у м. Кропивницькому, не з`явилися. Пунктом 2 протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній адміністрації рекомендовано Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації прийняти рішення про затвердження охоронних заходів відносно пам`ятки культурної спадщини Громадський будинок, з термінами виконання. Як наслідок, 19 червня 2024 року відповідачем видано наказ №94, відповідно до якого призначені охоронні заходи зі збереження та відновлення об`єкта культурної спадщини Громадський будинок зі встановленими термінами їх виконання. Зазначає, що з оспорюваним наказом позивач ознайомлений з моменту отримання в Електронному кабінеті відзиву по справі №340/3694/24. Таким чином, вважає що оскаржуваний наказ є законним, обґрунтованим та виданим з метою забезпечення на усунення загрози руйнування пам`ятки культурної спадщини та приведення її до належного стану.

06.11.2024 року представником ТОВ "Ависагро" подано до суду відповідь на відзив у якому заперечувала проти доводів відповідача, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити (т.2 а.с.144-153).

12.11.2024 року представником Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації подано до суду заперечення на відповідь на відзив у якому просив не приймати до розгляду відповідь на відзив та відмовити у задоволенні позову повністю (т.2 а.с.182-184).

03.12.2024 року від заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури надійшла заяву про вступ прокурора у справу №340/6449/24 в інтересах держави Україна в особі Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (т.3 а.с.1-4).

Ухвалою суду від 10.12.2024 року заяву заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури про вступ прокурора у справу №340/6449/24 в інтересах держави Україна в особі Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації залишено без задоволення. (т.3 а.с.22-23)

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року №261-р Про перелік пам`яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення в Кіровоградській області зокрема, згідно з додатком 3 до розпорядження (в редакції розпорядження голови облдержадміністрації від 29 січня 2020 року №102-р) будівля по вулиці Дворцовій, 8 (тепер вул. Театральна, 8-А) в м. Кропивницькому значиться в Переліку виявлених об`єктів містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва місцевого значення як об`єкт архітектури 1959 року (т.2 а.с.23-65).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником нерухомого майна за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8 (вул. Театральна, 8-А) є ТОВ Ависагро (код 43540784) (т.1 а.с.204).

29.04.2021 року між ТОВ Ависагро "Замовник" та ПП Археолог "Виконавець" укладено договір №2/21 на виготовлення документації на будівлю пам`ятку культурної спадщини на території м. Кропивницький (т.1 а.с.11).

01.10.2021 року між ТОВ Ависагро "Замовник" та ТОВ Виробнича лабораторія Будстандарт "Виконавець" укладено договір №048 з проведення конструкторського обстеження будівель, розташованих за адресою м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8, 8а (т.1, а.с.12).

20.10.2021 року між ТОВ Ависагро "Замовник" та ФОП ОСОБА_1 "Виконавець" укладено договір на виконання робіт №А/118/2021 щодо виконання інженерногеологічних вишукувань для реставрації будівлі за адресою м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8а (т.1 а.с.14).

01.11.2021 року між ТОВ Тридцять три бай Юнаков та ТОВ Ависагро укладено договір підряду №02/10-21, згідно яким передбачалося виконати науково-дослідні роботи попередні роботи, комплексні наукові дослідження) та роботи з проектування концептуальних архітектурних рішень для подальшої розробки науково-проектної документації з реставрації з пристосуванням під сучасні потреби нежитлової будівлі за адресою м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8а, яка є об`єктом культурної спадщини місцевого значення «Громадський будинок» (1959 року, виявлена). (т.1 а.с.16-21).

На підставі зазначених правочинів розроблені наступні документи:

- Паспорт об`єкта культурної спадщини Громадський будинок по вул. Дворцовій 8(8а) в місті Кропивницькому (т.1 а.с.28-33);

- Облікова картка об`єкта культурної спадщини Громадський будинок по вул. Дворцовій 8(8а) в місті Кропивницькому (т.1 а.с.34-42);

- Акт стану збереження №2 від 11.05.2021 року (т.1 а.с.43-54);

- Звіт про проведення конструкторського обстеження будівлі (літ. А, А1), що розташована по вул. Дворцова, 8 (8а) в м. Кропивницькому (т.1 а.с.55-83);

- Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції будівлі за адресою: м. Кропивницький, вул. Дворцова, будинок 8-а.Технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування. (т.1 а.с.84-92);

- Попередні роботи (реставрації з пристосуванням під сучасні потреби нежитлової будівлі за адресою м.Кропивницький, вул. Дворцова, будинок 8 (8-а)) (т.1 а.с.93-114);

- Комплексні наукові дослідження, науково-технологічні дослідження (реставрації з пристосуванням під сучасні потреби нежитлової будівлі за адресою м.Кропивницький, вул. Дворцова, будинок 8 (8-а)) (т.1 а.с.115-131);

- Обмірні креслення реставрації з пристосуванням під сучасні потреби нежитлової будівлі за адресою м.Кропивницький, вул. Дворцова, будинок 8 (8-а)) (т.1 а.с.132-171)

25 грудня 2023 року між відповідачем та Позивачем - власником виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок (м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8 (на тепер вул. Театральна, 8-А)) укладено охоронний договір №22 (далі Охоронний договір) (т.1, а.с.26-27), відповідно до умов якого власник об`єкта культурної спадщини (ТОВ Ависагро - КОРИСТУВАЧ (власник)) взяв зобов`язання щодо охорони зазначеного об`єкта культурної спадщини та зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкоджень, руйнування або знищення, а орган охорони об`єкта культурної спадщини (Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації) ОРГАН ОХОРОНИ) - здійснювати контроль за виконанням цього договору.

01 лютого 2024 року відповідачем направлено до ТОВ Ависагро лист №29-01-18/169/0.291 з вимогою щодо приведення об`єкта культурної спадщини в належний стан та термінового вжиття необхідних заходів (т.2 а.с.124), а саме:

- скласти акт стану збереження пам`ятки на теперішній час;

- надати інформацію щодо заходів, які будуть вживатись власником для приведення пам`ятки для належного технічного стану із зазначенням термінів;

- надати інформацію щодо розробки науково-прєктної документації, концептуальні рішення якої були схвалені на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній адміністрації від 15 листопада 2022 року.

ТОВ Ависагро надало відповідь від 14.03.2024 року (т.2 а.с.126-130), у якій зазначило, що акт стану збереження пам`ятки надавався та наразі не змінився, потреби в укладенні нового акту немає. Щодо заходів, які будуть вживатись власником та інформації щодо розробки науково-проектної документації зазначено, що Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації були надані, на розгляд Науково-дослідні роботи (попередні роботи та комплексні наукові дослідження) для надання рекомендацій щодо наповнення вихідних даних, (вхідний від 18.10.2022 р.) разом з концептуальними архітектурними рішеннями, але вони не були прийняті до уваги при розгляді на Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній адміністрації 15 листопада 2022 року. Згідно схеми генерального плану концептуальних рішень, які були схвалені на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній адміністрації 15 листопада 2022 року, передбачається благоустрій території та внутрішнього двору пам`ятки. На момент схвалення концептуальних рішень на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній державній, адміністрації від 15 листопада 2022 року, земельні ділянки для благоустрою не перебували в оренді ТОВ Ависагро. З 15.11.2022 р., виконані роботи з розробки проекту землеустрою та отримано рішення Кропивницької міськім ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, необхідного для реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення. Підписано договір оренди земельної ділянки №20 від 08.08.2023 р., кадастровий №3510100000:29:187:0019. Згідно схвалених концептуальних архітектурних рішень передбачається спільний внутрішній двір для благоустрою території з будівлею по вул. Театральна 10 ТОВ Брендагро; також будівля №8а(8) примикає до сусіднього будинку №10 ТОВ Брендагро, з яким має спільну стіну, як з головного фасаду, так і внутрішнього двору. Схвалено відтворити історичну достовірність планувальним рішенням та об`єднати два будинки в такий спосіб, щоб він відповідав необхідному композиційному задуму та сприймався як єдиний комплекс. Оскільки вулиця Театральна має пішохідний режим та перекрита, а заїзд з вул. Шульгіних не має парадності, згідно схвалених концептуальних архітектурних рішень необхідно організувати заїзд з вул. Нейгауза через територію міжрегіонального управління юстиції. Про взяття в оренду даної земельної ділянки для улаштування заїзду наразі йдуть перемовини. Підставами для проведення робіт на внутрішньому дворі для благоустрою території є документи на право землекористування. Наразі проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Ависагро по вул. Театральна 8а (8) переданий на затвердження через Центр надання адміністративних послуг (вх. № 127520011-30 від 25.09.2023 р.). Згідно ДБН А.2.2-14:2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування підставою для розробки науково-проектної документації є вихідні дані, які надає замовник, Наразі йде збір вихідних даних, оформлення земельних ділянок в строки, встановлені чинним законодавством, з огляду па що точні строки впровадження відповідних заходів встановити важко, проте товариство зі своєї сторони усе можливе для реалізації відповідних заходів в найкоротші строки. ТОВ Тридцять три бай Юнаков були розроблені Науково-дослідні роботи та концептуальні архітектурні рішення щодо Об`єкта культурної спадщини за Договором №02/10-21 від 01.11.2021 р. Розроблені документи були надіслані Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації на погоджений. Жодних зауважень чи рекомендацій щодо них товариству не надходило. Наразі товариство займається підготовкою вихідних даних, які є підставою для розробки науково-проектної документації.

Згідно листа від 28.05.2024 року позивач запрошувався на засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній військовій адміністрації щодо збереження та відновлення будівельних пам`яток архітектури за адресою: вул. Дворцова, 8 (8а) та вул. Дворцова, 10 у м. Кропивницькому (т.2 а.с.132-135).

Пунктом 2 протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній військовій адміністрації №3 від 30.05.2024 року рекомендовано Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації прийняти рішення про затвердження охоронних заходів відносно пам`ятки культурної спадщини Громадський будинок, розташованої по вул. Дворцова, 8 (8а) в м. Кропивницький, з термінами виконання (т.2 а.с.139-142).

19 червня 2024 року відповідачем видано наказ №94, відповідно до якого призначені охоронні заходи зі збереження та відновлення об`єкта культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому зі встановленими термінами їх виконання (Додаток до наказу) (т.1 а.с.236-237).

Позивач не погоджується із винесеним наказом, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі Закон №1805-III) цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відтак, під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме - Закону України Про охорону культурної спадщини, зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.

Статтею1 Закону №1805-ІІІ визначено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; охорона культурної спадщини - це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1805-ІІІ до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, обласна державна адміністрація.

Частиною першою статті 6 Закону №1805-ІІІ визначено, що до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології); укладення охоронних договорів на пам`ятку; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Отже, у відповідача наявні повноваження передбачені Законом №1805-ІІІ, зокрема, на призначення відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та видання наказів щодо охорони таких пам`яток.

Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 вказаного Закону).

Згідно зі ст.9 Закону №1805-ІІІ право безумовного доступу до об`єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов`язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов`язків до об`єктів культурної спадщини та на їхню територію.

Статтею 23 Закону №1805-ІІІ передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до ч.1-5 ст. 24 Закону № 1805-ІІІ власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки має здійснюватися відповідно до визначених або встановлених режимів використання, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Режими використання пам`ятки визначаються науково-проектною (науково-дослідною) документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Рішення про затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам`ятки приймається:

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо пам`яток національного значення;

органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам`яток місцевого значення.

Порядок визначення режимів використання пам`яток та затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До визначення у встановленому порядку режиму використання пам`ятки відповідно до частини другої цієї статті режим використання пам`ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації або в охоронному договорі.

У разі невизначення режиму використання пам`ятки в обліковій документації, охоронному договорі на пам`ятці допускаються лише консервація, реставрація, музеєфікація, ремонт, пристосування.

Відомості про режими використання пам`ятки (у тому числі режими, встановлені відповідно до абзаців першого і другого цієї частини) вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.

Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

У разі виникнення загрози для збереженості пам`ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка.

З огляду на положення ст.6 Закону № 1805-ІІІ, рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Положеннями статей 25-26 Закону № 1805-ІІІ передбачено, що надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини. Юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Головний архітектор проекту, керівники та виконавці робіт повинні мати освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні для проведення відповідних робіт.

Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

Статтею 27 Закону №1805-ІІІ передбачено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Також, статтею 29 Закон №1805-ІІІ визначено, що на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.

На підставі системного аналізу вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку, що порушення зобов`язання щодо утримання пам`ятки архітектури у належному стані є підставою для застосування до порушника відповідальності у порядку, визначеному законом, а також зобов`язання виконати дії щодо усунення відповідних порушень на підставі відповідного рішення, розпорядження, припису, постанови.

Отже, органи охорони культурної спадщини відповідальні за моніторинг збереження об`єктів культурної спадщини та мають право вимагати відповідну інформацію для прийняття рішень щодо їх збереження або реставрації, щоб уникнути можливих пошкоджень або руйнування пам`яток.

Також, відповідно до Положення про Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 21 жовтня 2020 року № 691- р, основними завданнями Департаменту є реалізація державної політики у сферах, зокрема охорони культурної спадщини.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями сфери культури та охорони культурної спадщини правил, норм, стандартів у межах визначених законодавством; видає розпорядження і приписи щодо охорони пам`яток місцевого значення; визначає необхідність проведення охоронних заходів щодо збереження пам`яток місцевого значення та їх території у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або виконання будь-яких робіт.

Департамент для здійснення повноважень та виконання завдань, має право: одержувати в установленому законодавством порядку від інших структурних підрозділів обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Так, судом встановлено, що позивач є власником виявленого об`єкту культурної спадщини «Громадський будинок» (вул.Театральна (Дворцова), 8а, м.Кропивницький).

Департаментом з позивачем укладено охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №22 від 25.12.2023, згідно умов якого власник об`єкта культурної спадщини (ТОВ Ависагро користувач (власник)) взяв на себе зобов`язання щодо охорони зазначеного об`єкта культурної спадщини та зобов`язаний, зокрема утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити реставрацію та ремонт, захищати від пошкоджень, руйнування або знищення, а орган охорони об`єкта культурної спадщини (Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації) орган охорони) - здійснювати контроль за виконанням цього договору. (т.1 а.с.26-27).

Згідно з пунктом 4 Охоронного договору розпорядження органу охорони в межах його повноважень є обов`язковими для користувача(власника)

Пунктом 13 Охоронного договору користувач (власник) зобов`язаний виконувати такі роботи: своєчасно проводити реставрацію, ремонт (реставраційний) пам`ятки за погодженням науково-проектної документації з органом охорони культурної спадщини (термін виконання за необхідності); своєчасно проводити роботи з упорядкування території пам`ятки (термін виконання за потребою).

У разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування). Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження

Так, відповідно до Звіту від 11 травня 2021 року №2 про проведення конструкторського обстеження будівлі об`єкту культурної спадщини Громадський будинок (м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8 (наразі вул. Театральна, 8-А)) зазначений об`єкт перебуває в аварійному стані. Для безпечної експлуатації пам`ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт рекомендовано виконати комплекс невідкладних заходів (протиаварійні роботи) наведених у п.7 даного Звіту (т.2 а.с.66-118).

При цьому у самому звіті зазначено, що його термін один рік з дати реєстрації (т.2 а.с.с.68)

Представник відповідача вказував, що з вересня 2020 року, з моменту переходу будівлі об`єкту культурної спадщини Громадський будинок у власність товариства, останній жодних дієвих заходів щодо її збереження та/або відновлення її належного стану не вживав.

У зв`язку з необхідністю приведення пам`ятки архітектури до належного стану та запобігання її подальшої руйнації було призначено та проведено засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній військовій адміністрації, одним з питань якої було збереження та відновлення будівельних пам`яток архітектури за адресою: вул. Дворцова, 8 (8а) та вул. Дворцова, 10 у м. Кропивницькому.

Пунктом 2 протоколу засідання консультативної ради №3 від 30.05.2024 року рекомендовано Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації прийняти рішення про затвердження охоронних заходів відносно пам`ятки культурної спадщини Громадський будинок, розташованої по вул. Дворцова, 8 (8а) в м. Кропивницький, з термінами виконання (т.2 а.с.139-142).

19 червня 2024 року відповідачем видано наказ №94, відповідно до якого призначені охоронні заходи зі збереження та відновлення об`єкта культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому зі встановленими термінами їх виконання (Додаток до наказу) (т.1 а.с.236-237), а саме:

- замовити та виготовити звіт про технічний стан щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницький та надати департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації - до 01 липня 2024 року;

- вжити заходи з консервації щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому до моменту її реставрації - до 01 вересня 2024 року;

- виготовити науково-проектну документацію на реставрацію щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому - до 01 грудня 2024 року;

- надати через центр надання адміністративних послуг науково-проектну документацію на реставрацію щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому до департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації на погодження - до 20 грудня 2024 року;

- отримати дозвіл проведення робіт по реставрації щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому від департаменту культури та туризму Кіровоградської' обласної військової адміністрації через центр надання адміністративних послуг - до 15 лютого 2025 року;

- відповідно до погодженої науково-проектної документації виконати роботи по реставрації щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому - до 01 січня 2026 року;

- надати науково-реставраційний звіт згідно проведеними ремонтно-реставраційними роботами щойно виявленого об`єкту культурної Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому - до 01 лютого 2026 року.

Щодо такого заходу як замовлення та виготовлення звіту про технічний стан щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок, суд зазначає.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 затверджено Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва (далі Порядок №257).

Пунктом 1 Порядку №257 передбачено, що цей Порядок визначає механізм проведення обстеження прийнятих в експлуатацію в установленому законодавством порядку об`єктів будівництва (далі - об`єкти) з метою оцінки їх відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним Законом України Про будівельні норми, та вжиття обґрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації об`єктів протягом усього періоду їх існування.

Цей Порядок застосовується під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об`єктів (далі - пошкоджені об`єкти) з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення.

Дія цього Порядку не поширюється на об`єкти, що обстежуються з іншою метою, у тому числі для судової будівельно-технічної експертизи, здійснення заходів державного нагляду (контролю), проведення науково-дослідними організаціями дослідницьких обстежень для отримання наукових даних, а також на обстеження об`єктів оборонного і спеціального призначення та об`єктів, на які поширюється дія Закону України Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

Обмеження щодо застосування вказаного Порядку не поширюються на дані правовідносини. Тим більше, що виготовлення звіту про технічний стан об`єкту культурної спадщини здійснюється не з метою виконання функцій іншого органу, наділеного повноваженнями перевірки дотримання норм у сфері містобудівної діяльності, а з метою збереження об`єкту культурної спадщини та запобігання щодо його подальшого руйнування.

Відповідно до пункту 2 Порядку №257 обстеження об`єктів проводиться за рішенням власника або управителя об`єкта, а обстеження пошкоджених об`єктів може проводитися за рішенням уповноважених органів - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями.

Обстеження об`єктів та пошкоджених об`єктів проводиться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, якою визначаються особливості виконання зазначених робіт.

У разі проведення обстеження за рішенням уповноваженого органу - виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган) він письмово повідомляє про таке рішення власника або управителя об`єкта протягом трьох календарних днів.

Проведення обстеження об`єкта або пошкодженого об`єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, а саме: відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з обстеження у будівництві об`єктів класу наслідків (відповідальності), що визначені кваліфікаційними вимогами (далі - виконавці), або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

Інформація про виконавців, що можуть залучатися до проведення обстеження об`єктів із відповідним класом наслідків (відповідальності), міститься в Реєстрі будівельної діяльності, що є компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).

Пунктом 8-1 Порядку №257 передбачено, що обстеження об`єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об`єкта або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у тому числі відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації) або демонтаж (ліквідацію) у зв`язку з пошкодженням об`єкта внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), проводиться за такими етапами:

підготовка до проведення обстеження;

попереднє та/або основне (детальне) обстеження;

складення звіту про результати обстеження із рекомендаціями щодо подальшої експлуатації.

Роботи з обстеження пошкоджених об`єктів проводяться відповідно до цього Порядку та методики, затвердженої Мінрегіоном, після проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а також робіт із розмінування відповідно до Закону України Про протимінну діяльність в Україні.

За результатами обстеження пошкоджених об`єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об`єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

При цьому складення паспорта об`єкта або внесення змін до нього за результатами обстеження пошкодженого об`єкта не вимагається.

Так, як слушно зауважував відповідач, товариством вже замовлявся вказаний звіт у ТОВ «Виробнича лабораторія «Будстандарт» ще у 2021 році, та який подавався позивачем до Департаменту (т.1 а.с.55, т.2 а.с.66). При цьому у самому звіті зазначено, що його термін один рік з дати реєстрації (т.1 а.с.56, т.2 а.с.с.68).

Крім того, обстеження технічного стану об`єкту є підставою для подальшої розробки інших заходів щодо консервації та реставрації об`єкту культурної спадщини. Тому, призначення такого охоронного заходу щодо замовлення та виготовлення звіту про технічний стан щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок є доцільним для формування відповідної документації та без якої неможливо буде виконувати інші охоронні заходи.

Також, з огляду на норми Закону №1805-ІІІ власники об`єктів культурної спадщини мають виконувати зобов`язання, покладені на них як Законом, так і охоронним договором. Законом передбачена можливість визначення охоронних заходів у самому охоронному договорі, а також і призначення таких охоронних заходів органом охорони культурної спадщини окремим рішенням. До того ж, не проведення заходів щодо підтримання у належному стані пам`ятки призводить до її подальшої руйнації, пам`ятка зазнає непоправних втрат внаслідок замокання стін, фундаменту (відсутня покрівля), пошкодження її зовнішнього вигляду, автентичності, тощо.

Щодо вжиття такого заходу як консервація щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8 (8а) у м. Кропивницькому до моменту її реставрації.

Статтею 6 Закону №1805-ІІІ визначено, що орган охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації призначає відповідні охоронні заходи щодо пам`яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт.

Статтею 24 Закону №1805-ІІІ визначений імперативний обов`язок власників пам`яток утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Частиною 1 статті 26 Закону №1805-ІІІ консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

При цьому частиною 3 статті 26 Закону №1805-ІІІ передбачено, що роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

Відповідно до статті 27 Закону № 1805-ІІІ Закону у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Схожі положення визначені і в Порядку укладання охоронних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768.

Пунктом 10 зазначеного порядку передбачено, що у разі коли власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) вважає за необхідне провести будь-які роботи, пов`язані з консервацією, реабілітацією, реставрацією, музеєфікацією, пристосуванням, ремонтом пам`ятки, проведенням інших пам`яткоохоронних заходів, він повинен подати відповідному органу охорони культурної спадщини науково-проектну документацію на розгляд. Роботи можуть проводитися лише за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Відповідно до ст.1 Закону №1805-ІІІ консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.

Вимоги до складу та змісту науково-проектної документації на вид будівництва реставрація, що складається з таких видів робіт і заходів: консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт (реставраційний), пристосування пам`яток, а також на невідкладні консерваційні та протиаварійні роботи встановлені ДБН А.2.2-14:2016 Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування (далі - ДБН А.2.2-14:2016).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5 ДБН А.2.2-14:2016, ці норми застосовуються при виконанні науково-дослідних та науково-проектних робіт та розробленні науково-проектної документації на збереження пам`яток.

Вимоги до розроблення науково-проектної документації за цими Нормами є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання в сфері збереження пам`яток.

Пунктами 3.8, 3.11, 3.14 ДБН А.2.2-14:2016 передбачено:

Консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.

Науково-проектна документація - сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Невідкладні консерваційні роботи - комплекс науково обґрунтованих заходів, спрямованих на захист пам`ятки, її частин або окремих елементів від руйнувань до початку проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Згідно п.п.3.25-3.26 ремонт (реставраційний) - сукупність науково-обґрунтованих заходів, які передбачають систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей частин пам`ятки між періодами її реставрації, з метою попередження передчасного зносу архітектурно-декоративного оздоблення чи конструкцій або інженерного обладнання.

Реставрація - сукупність науково-обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об`єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

У відповідності до пункту 4.1 ДБН А.2.2-14:2016, процес дослідження пам`ятки та розроблення науково-проектної документації поширюється на весь період виконання робіт, спрямованих на збереження пам`ятки.

Науково-проектна документація може коригуватись в процесі виконання робіт, спрямова- них на збереження пам`ятки, у разі отримання нових даних, які впливають на результати раніше прийнятих проектних рішень. (п.4.2 ДБН А.2.2-14:2016)

Згідно із пунктами 4.5, 4.6 ДБН А.2.2-14:2016, до науково-дослідних робіт належать: а) попередні роботи; б) роботи з обстежень (для розроблення науково-проектної документації на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи); в) комплексні наукові дослідження. (Пункт 4.5 змінено, Зміна № 1) 4.6 До науково-проектної документації належать: а) документація на протиаварійні роботи; б) документація на невідкладні консерваційні роботи; в) ескізний проект (ЕП); г) проект (П); д) робочий проект (РП); е) робоча документація (Р).

До науково-проектної документації належать: а) документація на протиаварійні роботи; б) документація на невідкладні консерваційні роботи; в) ескізний проект (ЕП); г) проект (П); д) робочий проект (РП); е) робоча документація (Р).

Пункт 4.13 ДБН А.2.2-14:2016 передбачає, що склад та зміст науково-проектної документації встановлюється в залежності від поставлених завдань, спрямованих на збереження пам`ятки.

Відповідно до пункту 7 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено склад та зміст науково- проєктної документації на протиаварійні або невідкладні консерваційні роботи:

7.1 Протиаварійні роботи та/або невідкладні консерваційні роботи на пам`ятці повинні забезпечувати безпечну експлуатацію пам`ятки на період, необхідний для виконання науководослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтнореставраційних робіт.

7.2 Науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам`ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту.

Отже, протиаварійні роботи та/або невідкладні консерваційні роботи на пам`ятці повинні забезпечувати безпечну експлуатацію пам`ятки на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання ремонтно-реставраційних робіт. Науково-проектна документація на протиаварійні та/або невідкладні консерваційні роботи розробляється за потреби та складається з матеріалів попередніх робіт, рекомендацій щодо виконання протиаварійних робіт на пам`ятці, робочих креслень та кошторисної документації в обсязі стадії робочого проекту. Обстеження виконуються в обсязі, достатньому для розроблення науково-проектної документації на виконання протиаварійних та/або невідкладних консерваційних робіт.

Відповідно до пункту 4.17 ДБН А.2.2-14:2016, науково-проектна документація розробляється, зокрема, на реставрацію, консервацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт (реставраційний), пристосування пам`яток в різних поєднаннях цих видів робіт і заходів або окремо.

У відповідності до пунктів 8.2 та 9.1. ДБН А.2.2-14:2016 Склад та зміст науково- проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, ескізний проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та результатів комплексних наукових досліджень.

Проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та на основі матеріалів комплексних наукових досліджень. Проект складається з текстових та графічних матеріалів, якими визначаються принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Щодо посилання представника позивача щодо неможливості вчинення заходів щодо збереження об`єкту культурної спадщини, оскільки вживались заходи щодо отримання права користування земельною ділянкою для отримання містобудівних умов, суд зазначає.

Закон України "Про охорону культурної спадщини" визначає, що роботи з консервації пам`яток мають бути погоджені з органами охорони культурної спадщини, але при цьому не вимагається проект землеустрою, якщо земля не зачіпається.

Також, відповідно до ДБН А.2.2-14:2016 "Склад і зміст науково-проєктної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування", консервація передбачає захист архітектурних елементів та стабілізацію стану пам`ятки без втручання в землю, що не потребує проекту землеустрою. Консервація об`єкту дозволить захистити пам`ятку від подальших руйнувань і забезпечить збереження її автентичності з мінімальним втручанням у існуючий вигляд, без зміни зовнішніх геометричних розмірів, що відповідно до ч.4 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» такий вид будівництва може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Тобто, якщо консервація пам`ятки архітектури здійснюється без втручання у землю, тобто без змін у земельній ділянці, на якій розташована пам`ятка, або без порушення охоронних зон, проект землеустрою не є обов`язковим. У такому випадку консерваційні роботи зосереджуються на захисті і збереженні самої будівлі або споруди, без змін у землекористуванні чи змін у фізичних характеристиках земельної ділянки. Основна увага приділяється стабілізації стану об`єкта, зупиненню процесів руйнування, але при цьому не зачіпаються роботи, що вимагали б затвердження проектів землеустрою.

Отже, наведені доводи позивача не свідчать про безпідставність винесення оспорюваного наказу.

Крім того, охоронні заходи, визначені в охоронному договорі, такі як проводити реставрацію та ремонт пам`ятки, не суперечать охоронним заходам, які визначені Департаментом у спірному наказі, як то вжити заходи щодо консервації та реставрації пам`ятки. Не є взаємовиключними, а такі заходи уточнюють, доповнюють та конкретизують ті, що визначені в охоронному договорі. При цьому, суд зазначає, що конкретні строки вжиття охоронних заходів, законодавством не визначено, проте зазначено про їх своєчасність. Тому, враховуючи термінову необхідність вжиття відповідних заходів щодо об`єкту культурної спадщини - пам`ятки Громадський будинок, Департамент визначив такі терміни самостійно, а товариство в свою чергу необхідно вжити такі заходи, а в разі неможливості виконання призначених заходів у строки встановлені рішенням, має можливість звернутися з відповідним клопотанням про перенесення таких строків з належним обґрунтуванням причин щодо такого.

Таким чином, враховуючи наведене, з урахуванням висновку, викладеному у звіті №53/041121 від 04 листопада 2021 року та відсутність зі сторони позивача активних дій по збереженню та/або відновлення належної йому будівлі - пам`ятки Громадський будинок, розташованої у місті Кропивницький по вул. Дворцова, 8 (на тепер вул. Театральна, 8-А)), суд доходить висновку про правомірність винесення наказу від 19 червня 2024 року №94 Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок.

Щодо невручення оспорюваного наказу, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, юридичною адресою позивача є будівля за адресою: вул. Театральна (Дворцова), 8а у м. Кропивницькому (т.1 а.с.183), яка не використовується та як свідчать матеріали справи, знаходиться в аварійному стані, непридатному для використання. До того ж, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься номер телефону в розділі Інформація для здійснення зв`язку. (т.1 а.с.183зв.)

Отже, направлення наказу від 19 червня 2024 року №94 Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення щойно виявленого об`єкту культурної спадщини Громадський будинок за юридичною адресою позивача, як зазначав відповідач, є недоцільним.

Проте, суд погоджується з доводами представника позивача щодо неналежного повідомлення товариства про те, що 30.05.2024 буде проводитися засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Кіровоградській обласній військовій адміністрації (т.2 а.с.132-136), зокрема щодо збереження та відновлення будівель пам`яток архітектури за адресою: вул.Театральна (Дворцова), 8 (8а).

Неналежне повідомлення позивача про засідання свідчить про порушення його прав щодо прийняття участі у процесі прийнятті рішення (на вказаному засіданні).

Разом з тим, судом встановлено, що достеменно про існування наказу від 19 червня 2024 року №94 позивач дізнався 24.06.2024 року, отримавши уповноваженою особою позивача відзиву по справі №340/3694/24 та доданих до нього документів. При цьому, судом враховано, норми чинного законодавства щодо обов`язковості наявності електронного кабінету в юридичних осіб.

Отже, позивач дізнався про існування наказу від 19 червня 2024 року №94 через 5 днів після його винесення, а не надіслання наказу від 19 червня 2024 року №94 за юридичною адресою позивача не є підставою для визнання такого наказу протиправним.

Так, суд враховує, що формальне порушення є, оскільки позивача не повідомили належним чином про засідання Консультативної ради, проте, відповідачем дотримано процедуру, передбачену законодавством щодо прийняття спірного рішення.

До того ж, суд, застосовуючи практику Верховного Суду, зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1 та 2 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, виконано процесуальний обов`язок щодо доведення правомірності прийняття оскаржуваного наказу та відповідності його критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відтак, оскаржуваний наказ є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на положення ст.139 КАС України , у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, та відсутністю витрат відповідача, які належить стягнути, судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ависагро" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 8-а, ЄДРПОУ 43540784) до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1 ЄДРПОУ 02228747) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА