Постанова

від 15.11.2010 по справі 27/43-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 р. № 27/43-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого Кота О.В.

суддів Шевчук С.Р. (доповідач)

Демидової А.М.

розглянувши касаційну ск аргу Приватного підприємця О СОБА_4

на постанову Дніпропетровського апеля ційного господарського суду від 05.08.2010р.

у справі № 27/43-10

за позовом Приватного підприємця О СОБА_4

до 1.Дочірнього підприємства "Прогрес Трейдінг"

2.Відкритого акціонерного т овариства "Прогрес"

про стягнення 58 785,80 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивача ОСОБА_4

- відповідача-1 не з'явились

- відповідача-2 не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року Приватний підприємець ОСОБА_4 зверн улася до господарського суду з позовом до Дочірнього підп риємства "Прогрес Трейдінг" п ро стягнення 58 785,80 грн. заборгов аності за договором оператив ного лізингу, укладеного між ними.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 20.05.2010 р. (суддя Татарчук В.О .) позов задоволено частково, с тягнуто з відповідача на кор исть позивача 17000 грн. основног о боргу, 170 грн. витрат по сплаті державного мита 71,70 грн. витрат на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу ; в іншій частині позову відмо влено.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 05.08.2010 р. (судді: Гол яшкін О.В. (доповідач), Гераси менко І.М., Ясир Л.О.) рішен ня господарського суду Дніпр опетровської області від 20.05.201 0р. скасовано; позовні вимоги з адоволено частково: стягнуто з Дочірнього підприємства н а користь Приватного підприє мця ОСОБА_4 18645,16 грн. основно го боргу, 1 193,80 грн. пені, 699,46 грн. ін фляційних втрат, 174,70 грн. відсо тків річних, 207,13 грн. витрат по с платі державного мита, 83,15грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу, 109,86грн. витрат понесених при поданні апеляційної скар ги; в решті позовних вимог від мовлено.

Не погоджуючись з прийняти ми судовими актами позивач з вернувся до Вищого господарс ького суду України з касацій ною скаргою, в якій, посилаючи сь на неправильне застосуван ня норм процесуального права , просить їх скасувати та пере дати справу на розгляд до суд у першої інстанції.

Відповідач скористався пр авом, наданим ст. 1112 ГПК України , надіслав відзив на касаційн у скаргу, в якому просить суд в ідмовити позивачу у задоволе нні касаційної скарги в повн ому обсязі.

Відповідачі не реалізувал и процесуальне право на учас ть у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча п ро час та місце його проведен ня були повідомлені належним чином.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарськог о суду України від 11.11.2010р. зміне но склад колегії суддів та пр изначено колегію суддів у ск ладі: головуючого Кота О.В., су ддів Шевчук С.Р., Демидової А.М . для розгляду касаційної ска рги у справі № 27/43-10 господарськ ого суду Дніпропетровської о бласті.

Перевіривши доводи касаці йної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обст авин, проаналізувавши правил ьність застосування господа рським судом норм матеріальн ого та процесуального права, колегія суддів Вищого госпо дарського суду України вважа є, що касаційна скарга не підл ягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и, 01.02.2009р. між Приватним підприє мцем ОСОБА_4 (позивачем) та Дочірнім підприємством "Про грес Трейдінг" (відповідачем -1) укладено Договір оперативн ого лізингу (надалі - Догові р), відповідно до умов якого лі зингодавець має у власності об'єкт лізингу - нерухоме ма йно, а саме нежиле приміщення , площею 226,7 кв. м, розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 75 і передає його в оперативний лізинг лізингоо держувачу.

Розділом 2 Договору передба чено, що протягом дії договор у лізингоодержувач сплачує н а користь лізингодавця лізин гові платежі, розмір і графік виплати яких представлений у додатку № 2 даного договору. Сплата платежів здійснюєтьс я шляхом виплати готівкових грошових коштів лізингодавц я або за його згодою шляхом пе рерахування коштів на рахуно к лізингодавця у банківській установі.

Відповідно до п. 3.1. Договору об'єкт лізингу передається л ізингоодержувачу на строк до 31.01.2010 р.

За договором лізингу одна с торона (лізингодавець) перед ає або зобов'язується переда ти другій стороні (лізингоод ержувачеві) у користування м айно, що належить лізингодав цю на праві власності і було н абуте ним без попередньої до мовленості із лізингоодержу вачем (прямий лізинг), або майн о, спеціально придбане лізин годавцем у продавця (постача льника) відповідно до встано влених лізингоодержувачем с пецифікацій та умов (непрями й лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингов і платежі). До договору лізинг у застосовуються загальні п оложення про найм (оренду) з ур ахуванням особливостей, вста новлених цим параграфом та з аконом (ст. 806 ЦК України).

Отже, в силу ст. ст. 11, 202, 509, 806 ЦК Ук раїни між сторонами на підст аві договору від 21.08.2007 №335/0807 виник ли зобов' язальні відносини .

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов'язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зо бов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до вико нання господарських договор ів застосовуються відповідн і положення ЦК України з урах уванням особливостей, передб ачених ГК України.

Як вбачається із матеріалі в справи, листом від 01.07.2009 р. вих. № 235 Дочірнє підприємство "Про грес-Тредінг" направило на ад ресу позивача повідомлення п ро відмову від використання об'єкту лізингу та достроков е розірвання (припинення) Дог овору.

Судами встановлено, що пошт ове відправлення було поверн уте підприємством кур'єрсько ї доставки через відсутність вказаної в Договорі адреси П риватного підприємця ОСОБ А_4, що підтверджується квит анцією підприємства експрес -доставки від 03.07.2009 р. Крім цього , позивачем не спростований ф акт того, що нею у Договорі вка зано невірну адресу, якої вза галі не існує.

Суди дійшли обґрунтованих висновків, що відповідач, ско риставшись правом на дострок ову відмову від використання об' єкту лізингу (п. 8.2 Договор у), належним чином повідомив л ізингодавця у письмовій форм і.

За вказаними обставинами, з урахуванням того, що фактичн о лист був відправлений відп овідачем 03.07.2009 р., останній зобо в'язаний був сплачувати лізи нгові платежі по 03 серпня 2009 ро ку включно.

Судами встановлено, що нежи тлові приміщення, які були пр едметом Договору, з серпня 2009 р оку відповідачем не використ овувалися та були звільнені останнім, що підтверджується актами від 07.08.2009 р.

Відповідачем лізингові пл атежі за липень 2009 року в сумі 1 7 000 грн. та за 01 - 03 серпня 2009 року в сумі 1 645,16 грн. не сплачені, у зв'я зку з чим існує заборгованіс ть в сумі 18 645,16 грн., доказів пога шення якої відповідачем не н адано.

Враховуючи викладене, госп одарський суд апеляційної ін станції правомірно задоволь нив позовні вимоги в частині стягнення 18 645,16 грн. основного б оргу. В решті вимоги про стяг нення основного боргу є необ ґрунтованими і задоволені бу ти не можуть, оскільки лізинг ові платежі за серпень, верес ень та жовтень 2009 року нарахов ані позивачем безпідставно.

Твердження позивача в про т е, що Договір є розірваним з 24.08 .2009 р. з посиланням на направлен ня нею 23.07.2009 р. листа про розірва ння договору, апеляційною су довою колегією підставно від хилені з урахуванням того, що відповідач раніше за часом н адіслав повідомлення про роз ірвання (припинення) договор у і з серпня 2009 року вже приміще нням не користувався.

Також апеляційний господа рський суд дійшов правильних висновків щодо задоволення вимог в частині стягнення ін фляційних, річних та пені, з ог ляду на наступне.

Відповідно до ст. 530 ЦК Укр аїни, якщо у зобов' язанні встановлений строк (термін) й ого виконання, то воно підляг ає виконанню у цей строк (терм ін). Якщо строк (термін) викона ння боржником обов' язку не встановлений або визначений моментом пред' явлення вимо ги, кредитор має право вимага ти його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконат и такий обов' язок у семиден ний строк від дня пред' явле ння вимоги, якщо обов' язок н егайного виконання не виплив ає із договору або актів циві льного законодавства.

Як вбачається із матеріалі в справи, листом від 22.08.2009 р. № 8 по зивач направив відповідачу в имогу про перерахування лізи нгових платежів за липень та серпень 2009 року на її розрахун ковий рахунок.

Вказаний лист з банківськи ми реквізитами був надіслани й позивачем 31.08.2009 р. та отримани й відповідачем, з урахування м терміну поштового пробігу, 07.09.2009 р.

Враховуючи, що на момент отр имання вказаного листа позив ача строк сплати орендних пл атежів за липень та серпень 200 9 року вже настав, відповідач м ав виконати обов' язок із пе рерахування належних сум на вказаний лізингодавцем раху нок негайно.

Оскільки відповідачем зоб ов' язання з перерахування о рендних платежів виконані не були, останній з 08.09.2009 р. вважаєт ься таким, що прострочив.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов' язання є й ого невиконання або виконанн я з порушенням умов, визначен их змістом зобов' язання (не належне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК Укр аїни у разі порушення зобо в' язання настають правові н аслідки, встановлені договор ом або законом, зокрема, сплат а неустойки.

В п.9.1 Договору сторонами пер едбачено відповідальність л ізингоодержувача у випадку п рострочення терміну сплати п латежів у вигляді сплати пен і за кожен день прострочки в р озмірі подвійної облікової с тавки НБУ, яка діяла на момент несплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК У країни боржник вважаєтьс я таким, що прострочив, якщо ві н не приступив до виконання з обов' язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Враховуючи, що відповідач п рострочив оплату лізингових платежів з 08 вересня 2009 року, ві н зобов' язаний сплатити неу стойку.

З урахуванням розміру заяв лених позовних вимог пеня пі длягає стягненню за період з 08 вересня 2009 року по 30 грудня 2009 р оку від простроченої суми 18645,16 грн., в розмірі 1193,80 грн..

Також, з урахуванням простр очення відповідачем виконан ня грошового зобов' язання з і сплати орендної плати оста нній зобов' язаний сплатити на користь позивача інфляці йні втрати та відсотки річни х.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК У країни, боржник, який прос трочив виконання грошового з обов' язання, на вимогу кред итора зобов' язаний сплатит и суму боргу з урахуванням вс тановленого індексу інфляці ї за весь час прострочення, а т акож три проценти річних з пр остроченої суми, якщо законо м або договором не встановле ний інший розмір процентів.

Господарський суд апеляці йної інстанції дійшов обґрун тованих висновків, що з ураху ванням розміру заявлених поз овних вимог за період з 08 вере сня 2009 року по 30 грудня 2009 року пі длягають стягненню 699,46 грн. інф ляційних та 174,70 грн. відсотків річних.

Вимоги позивача щодо обрах ування пені, інфляційних та р ічних станом на 01 березня 2010 ро ку, правомірно визнані апеля ційним судом необґрунтовани ми з урахуванням встановлени х ст. 101 ГПК України меж пе регляду справи в апеляційній інстанції та недопустимості розгляду в апеляційній інст анції вимог, що не були предме том розгляду в суді першої ін станції.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України вваж ає, що вищезазначені висновк и апеляційного господарсько го суду зроблені з дотриманн ям вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК Украї ни щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застос ування законодавства під час розгляду справи.

З огляду на викладене та вра ховуючи, що в силу вимог ст. 1117 Г ПК України касаційна інстан ція не має права встановлюва ти або вважати доведеними об ставини, що не були встановле ні у рішенні або постанові го сподарського суду чи відхиле ні ним, вирішувати питання пр о достовірність того чи іншо го доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати н ові докази або додатково пер евіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволе ння касаційної скарги та ска сування оскаржуваних судови х рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Прива тного підприємця ОСОБА_4 з алишити без задоволення, а по станову Дніпропетровського апеляційного господарськог о суду від 05.08.2010р. у справі № 27/43-10 за лишити без змін.

Головуючий Кот О.В.

С у д д я Шевчук С.Р.

С у д д я Демидова А.М.