Рішення

від 17.12.2024 по справі 460/11653/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2024 року м. Рівне№460/11653/24Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРГЕТ ВЕСТ»доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРГЕТ ВЕСТ» (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №13489/17000705-22 від 12.09.2024, №013475090116 від 12.09.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, якими підприємству збільшено розмір грошових зобов`язань та застосовано штрафні санкції. Зокрема, представник позивача наголошує, що прийняті рішення базуються на підставі юридично неспроможних висновків акту перевірки, що здійсненні без урахування фактичних обставин.

Зокрема, щодо резервуарів зауважує, що на виконання вимог Порядку №891 та Наказу №944 ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» належним чином склало та зареєструвало у Реєстрі акцизний склад, зокрема на акцизному складі 1021326 було встановлено три резервуари із уніфікованими номерами 1/1021326, 2/1021326, 3/1021326, и також встановлення рівнемірів Veeder Root із серійними (ідентифікаційними) номерами №281451, 319666; SYW-А із серійним (ідентифікаційним) номером 1912087.

Крім того, 06.05.2024 товариством було зареєстровано резервуар 4/1021326 на якому було встановлено рівнемір Fafnir із серійним (ідентифікаційним) номером 140135. Вказаний рівнемір було належним чином повірений, про що під час перевірки було надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П11/0362.1/24 зав №140135 від 30.04.2024р. На думку представника позивача ці дії підтверджують виконання ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» вимог пп.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України та свідчать про протиправність ППР № 013475090116 від 12.09.2024.

Щодо порушення п.1, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зауважує, що відповідно до п.233.3 ст.233 ПК України допускається розбіжність у залишках палива до 5% обсягів обігу чи не більше 2% об`єму резервуару. Вказує, що під час зняття залишків нафтопродуктів від перевіряючих не надходило жодних зауважень. У разі наявності розбіжностей, які є суттєвими, учасники проведення інвентаризації повинні були одразу скласти відповідну відомість або інший документ. Але, під час перевірки 25.07.2024р. не складався будь який документ, за участі уповноважених осіб позивача.

Тому просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення

Ухвалою від 03.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, відповідно до якого щодо задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначає, що актом перевірки встановлено чіткі порушення позивачем вимог податкового законодавства України.

Зауважує, що від час проведення перевірки ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» не надано документів які свідчать, що рівнемір моделі Veeder Root з зав. №281451 та №319666 рівнемір моделі SYW-A з зав. №1912087 відповідають вимогам законодавства та/або мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, у період з 14.02.2024 по 19.05.2024, до перевірки не надано. Крім того, ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» до перевірки не надано жодного документу, який свідчить, що рівнемір моделі FAFNIR з зав. №140135 відповідає вимогам законодавства та/або має позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, у період з 14.02.2024 по 02.08.2024. Враховуючи викладене вище, представник відповідача наголошує, що два резервуари, які знаходяться на акцизному складі (уніфікований №1021326) не обладнані рівнемірами-лічильниками та витратомірами лічильниками, чим порушено вимоги пп. 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.

Щодо інших виявлених порушень зазначає, що перевіркою встановлено надлишок товарних запасів вартістю 11 348,24 грн., та нестачу пального (з урахуванням відносної похибки) вартістю 3 828,85 грн., а саме: Дизельне пальне (код за УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) у кількості 73 л. вартістю 3 828,85 гривен. Вказане свідчить про не ведення (ведення з порушенням) обліку товарних запасів, а також не проведення розрахункових операцій щодо реалізації пального через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, у наслідок чого виникла нестача пального вартістю 3 828 грн.

Від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшло клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, а саме: Головне управління ДПС в Миколаївській області.

Ухвалою суду від 04.11.2024 заяву ГУ ДПС у Рівненській області про залучення третьої особи до участі у справі - залишено без задоволення.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі направлень від 25.07.2024 №1764/14-29-09-02-06 та №1465/14-29-09-02-06 виданих Головним управління ДПС у Миколаївській області головними інспекторами відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 з урахуванням підпунктів 69.2, 69.9, 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ"Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, на підставі Наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 25.07.2024 №997-П проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРГЕТ ВЕСТ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, пального за період з 01.10.2023 по 02.08.2024.

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2024 №13127/14-29-09-02-07/44701095 відповідно до якого встановлено, зокрема такі порушення: п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України та п.1, 2, 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Так, на підставі висновків, відображених у акті перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 12.09.2024:

- №13489/17000705-22, яким застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 15177,09 грн;

- № 013475090116, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 20000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з п. п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до норм п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст. 80 ПК України.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України);

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Судом встановлено, що наказом від 24.07.2024 № 997-П ГУ ДПС в Миколаївській області вирішено провести, тривалістю 10 діб, фактичну перевірку позивача, зокрема, з посиланням на приписи підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 з урахуванням підпунктів 69.2, 69.9, 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а також у зв`язку з отриманням інформації від ДПС України (від 15.07.2024 №20452//7/99-00-09-03-01-07), яка свідчить про можливі втрати бюджету по сплаті податків.

Судом встановлено, що правовою підставою для проведення перевірки є пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, тобто наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

На переконання суду, у даному випадку, наказ від 24.07.2024 №997-П містить належну інформації щодо підстав проведення перевірки.

Крім того, дотримання процедури призначення перевірки в даному випадку не є спірним.

Щодо суті виявлених порушень, суд зауважує наступне.

Акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до п. 230.1.3. ПКУ розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Також, суд звертає увагу на те, що пунктом 230.1.4. ПКУ визначено, що Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Дані про фактичні залишки пального на початок та кінець доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Постановою Кабінету Міністрів України №891 від 22.11.2017 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів (далі-Порядок №891).

Згідно з пп.1 п.2 Порядку №891, витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку №891 визначено, що електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі.

Відповідно до п.15 Порядку №891 реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 1-4 і 6 пункту 5 цього Порядку.

Наказом Міністерства фінансів України №944 від 27.11.2018 затверджено формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі Наказ №944).

Відповідно до п.1 розділу І «Формат даних реєстру» Наказу №944, Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів.

Підпунктом 7 пункту 2 розділу ІІ «Структура Реєстру» Наказу №944, визначено, що Реєстр містить інформацію щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, зокрема:

- уніфікованого номера резервуара, який під`єднаний до витратоміра, цифрове значення якого має відповідати вимогам частини другої пункту 15 Порядку;

- назви (моделі) витратомірів у вигляді текстових символів;

- серійних (ідентифікаційних) номерів витратомірів (зазначається під час подання інформації, опис якої встановлено підпунктом 14 цього пункту);

- дати події;

- типу події: введення в експлуатацію витратоміра / виведення з експлуатації витратоміра/ опломбування витратоміра / технічне обслуговування витратоміра / ремонт витратоміра / повірка витратоміра;

- похибки вимірювання згідно з технічною документацією на витратомір відповідно до його метрологічної характеристики

Згідно з підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Згідно пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Тобто складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

В Акті перевірки Головним управлінням ДПС в Миколаївській області встановлено, що на АЗС ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» за адресою: вул. Шляхова, 13А, с. Благодатне, Первомайський район, Миколаївська область (акцизний склад з уніфікованим номером 1021326) розташовано:

чотири підземних резервуари, ємністю 60 м куб, кожний, які згідно інформації Реєстру обладнано рівнемірами моделі Veeder Root з зав. №281451 та №319666, рівнеміром моделі SYW-A з зав. №1912087 та рівнеміром моделі FAFNIR з зав. №140135;

колонка паливороздавальна моделі «Sheidt Bachmann» з зав. №138582;

колонка паливороздавальна моделі «Шельф 100-90-1-1-1» з зав. №13400.

Також в акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» не надано документів які свідчать, що рівнемір моделі Veeder Root з зав. №281451 та №319666 рівнемір моделі SYW-A з зав. №1912087 відповідають вимогам законодавства та/або мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, у період з 14.02.2024 по 19.05.2024, до перевірки не надано.

Крім того, ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» до перевірки не надано жодного документу, який свідчить, що рівнемір моделі FAFNIR з зав. №140135 відповідає вимогам законодавства та/або має позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, у період з 14.02.2024 по 02.08.2024.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог Порядку №891 та Наказу №944 ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» належним чином склало та зареєструвало у Реєстрі відповідний акцизний склад, про що до Державної податкової служби України було направлено Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.

Вказана довідка містила усю необхідну інформацію, передбачену Наказом №944, щодо акцизного складу, у тому числі щодо встановлених на акцизному складі 1021326 трьох резервуарів із уніфікованими номерами:

1/1021326, серійний номер 62/3, введення в експлуатацію 14.02.2024, з встановлення рівнеміра моделі Veeder Root із серійним (ідентифікаційним) номером №281451, дата встановлення рівнеміра на резервуар 14.02.2024

2/1021326, серійний номер 61/2, введення в експлуатацію 14.02.2024, з встановлення рівнеміра моделі SYW-А із серійним (ідентифікаційним) номером №1912087, дата встановлення рівнеміра на резервуар 14.02.2024

3/1021326, серійний номер 60/1, введення в експлуатацію 14.02.2024, з встановлення рівнеміра моделі Veeder Root із серійним (ідентифікаційним) номером №319666, дата встановлення рівнеміра на резервуар 14.02.2024

Відтак, проаналізувавши зміст Довідки та формуляру на паливороздавальну колонку, суд дійшов висновку, що позивачем витратомір-лічильник зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі по моделі та серійному (ідентифікаційному номеру), що відповідає вимогам п.5 Порядку №891 та пп.7 п.2 Розділу ІІ Наказу №944.

Крім того, повірка вищезазначених рівнемірів підтверджена Свідоцтвом:

- №П11/00202.1/24 рівнемір із зав. №281451 від 02.02.2024, термін дії до 02.02.2026

- №П11/00201.1/24 рівнемір із зав. №1912087 від 02.02.2024, термін дії до 02.02.2026

- №П11/00203.1/24 рівнемір із зав. №319666 від 02.02.2024, термін дії до 02.02.2026

Крім того, в акті перевірки зазначено, що вищезазначені свідоцтва були надані перевіряючий особам для перевірки, а тому суд відхиляє доводи контролюючого органу, висловлені у відзиві, що такі свідоцтва були надані лише суду, тому не спростовують факт порушення як безпідставні та необґрунтовані.

Крім того, щодо четвертого резервуару сталевий РГС-60, з уніфікованим номером 4/1021326. Суд зауважує наступне.

Як вказує позивач за змістом позовної заяви, після визначення необхідності у експлуатації резервуара сталевого РГС-60, проведення усіх підготовчих дій щодо його можливого запуску та експлуатації у порядку встановленому податковим законодавством вказаний резервуар був введений у експлуатацію відповідно до наказу №12-ОЗ від 06.05.2024 та почав використовуватися у господарській діяльності саме після цієї дати.

Так, матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог Порядку №891 та Наказу №944 ТОВ «ТАРГЕТ ВЕСТ» 06.05.2024 було направлено коригуючу довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.

Вказана довідка містила усю необхідну інформацію, передбачену Наказом №944, щодо нового об?єкту акцизного складу, зокрема четвертого резервуару із уніфікованим номерам:

4/1021326, серійний номер 6384, введення в експлуатацію 06.05.2024, з встановлення рівнеміра моделі FAFNIR із серійним (ідентифікаційним) номером №140135, дата встановлення рівнеміра на резервуар 06.05.2024

Крім того, повірка вищезазначеного рівнеміра підтверджена Свідоцтвом: №П11/0362.1/24 рівнемір із зав. №140135 від 30.04.2024, термін дії до 30.04.2026

Щодо висновків контролюючого органу, що до перевірки не надано жодного документу, який свідчить, що рівнемір моделі FAFNIR з зав. №140135 відповідає вимогам законодавства та/або має позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, у період з 14.02.2024, суд зауважує наступне.

З системного аналізу норм Податкового кодексу слідує, що обов`язковою умовою за для визначення об`єкту акцизним складом, та здійснення усіх подальших дій щодо нього є наявність на ньому, у тому числі на його складових, пального.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою мінімізації можливих збитків під час дії воєнного стану, відповідно до наказу товариства №8-ОЗ від 13.02.2024р. частину технологічного обладнання, а саме Резервуар сталевий горизонтальний РГС-60 було виведено з експлуатації.

Зберігання або реалізація палива за допомогою цього резервуару не здійснювалася, протилежного контролюючим органом не підтверджено.

Тому, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати цей резервуар акцизним складом з період з 13.02.2024 по 06.05.2024.

Вказане спростовує висновки контролюючого органу про допущення позивачем порушення вимог п.п.230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, та наявності підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до ст.128-1 ПК України у розмірі 20000,00 грн шляхом прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №013475090116.

Щодо порушень п. 1, 12 ст. 3 Закону № 265/95, суд зауважує наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом № 265/95. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 12 ст. 3 Закону № 265/95 встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідальність за невиконання зазначеного вище обов`язку передбачена ст. 20 Закону № 265/95, згідно з якою, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Слід зазначити, що зміни до ст. 3 Закону № 265/95 (щодо встановлення обов`язку надати на початок перевірки відповідних документів), а також до ст. 20 Закону № 265/95, які розширили дію цієї ст. і на порушення, пов`язане з ненаданням до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), внесені Законом України від 20.09.2019 № 128-IX Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг і набрали чинності 01.08.2020.

Стаття 20 Закону № 265/95, у редакції до 01.08.2020, передбачала відповідальність суб`єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином. Водночас за змістом ст. 20 Закону № 265/95 у редакції, чинній з 01.08.2020, суб`єкт господарювання несе відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за не надання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Отже, не надання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі ст. 20 Закону №265/95.

Ключовим елементом норми п. 12 ст. 3 Закону № 265/95 (щодо обов`язку суб`єкта господарювання надати облікові документи) та ст. 20 цього Закону (щодо відповідальності за ненадання таких документів) є словосполучення товарні запаси, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу, яке міститься у кожній з цих норм. Отже, згідно з нормами п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, платник податків зобов`язаний надати облікові документи лише щодо товарів, які безпосередньо на момент перевірки знаходились у місці продажу, а не за весь період, що охоплений перевіркою.

У постанові від 11.01.2024 у справі №420/12275/22, Верховний Суд зазначав, що не надання під час фактичної перевірки документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), не є підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, встановленої статтею 20 Закону № 265/95-ВР в редакції, чинній з 01.08.2020.

Суд звертає увагу на те, що у акті перевірки встановлено факт не ведення (ведення з порушенням) обліку товарних запасів в порядку, встановленому законодавством України, за місцем їх реалазації, а саме: надлишок товарних запасів вартістю 11348,24 грн., чим позивачем порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону № 265.

Водночас, встановлено факт проведення розрахункових операцій щодо реалізації пального з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості прода них товарів (наданих послуг) та/або непроведення розрахункових операцій щодо реалізації пального через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, у наслідок чого виникла нестача пального вартістю 3828,85грн., чим позивачем порушено вимоги п.1 ст.3 Закону № 265.

Таким чином, підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення надлишку та нестачі пального.

Фактично податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 1 та 12 ст. 3 Закону № 265/95 не у зв`язку із проведенням розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості або отримання інших документів, які б підтверджували факт продажу товарів.

Суд вважає, що єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів, є саме співставлення даних обліку звітів АЗС за відповідними формами та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які необліковані у встановленому порядку. Для визначення факту реалізації необлікованого товару, за умови встановлення якого до суб`єкта господарювання можливе застосування зазначеної вище фінансової санкції, контролюючий орган має встановити розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС.

За даними додатку №2 до акту перевірки, податковим органом зафіксовано наступні залишки

Резервуар №1 фактичний залишок 0 л

Резервуар №2 фактичний залишок 7735 л

Резервуар №3 фактичний залишок 50216 л

Резервуар №4 фактичний залишок 0 л

При цьому, згідно додатку №1 до акту перевірки, податковим органом зафіксовано :

Резервуар №2 - надлишок 276,2 л.

Резервуар №4 - нестачу 73 л.

В акті перевірки зазначено, що зняття залишків проведено за допомогою метроштока.

Порядок здійснення вимірювань об`єму та маси нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 (надалі також - Інструкція №281/171/578/155), пунктом 3 якої передбачено, що облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об`єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

Система вимірювання кількості і визначення показників якості нафти - сукупність засобів вимірювальної техніки, технологічного та допоміжного обладнання, що призначена для обліку нафти з визначенням її кількісних показників та формування актів приймання-здавання нафти і паспортів якості шляхом як автоматичного виконання функцій, так і одним із методів, передбачених ГОСТ 26976-86 «Нефть и нефтепродукты. Методы измерения массы» (надалі - ГОСТ 26976) та цією Інструкцією.

Засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики.

Пунктом 4.2.Інструкції №281/171/578/155 визначено методи та засоби визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів.

Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму.

Для визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об`ємно - масовий статичний, об`ємно - масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об`ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Відповідно до підпункту 4.2.2.1 підпункту 4.2.2 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155об`ємно - масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об`ємом, густиною та температурою. Об`єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Згідно з підпунктом 4.2.5.1 підпункту 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155об`ємним методом вимірюється лише об`єм нафтопродукту. Для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози.

Об`єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК (підпункт 4.2.5.3 підпункту 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155). Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів (4.2.5.4 підпункту 4.2.5 пункту 4.2Інструкції №281/171/578/155). Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО (4.2.5.5 підпункту 4.2.5 пункту 4.2Інструкції №281/171/578/155).

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об`єму відпущених пального або олив (4.2.5.6 підпункту 4.2.5 пункту 4.2Інструкції №281/171/578/155). Сумарний об`єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів (4.2.5.7 підпункту 4.2.5 пункту 4.2Інструкції №281/171/578/155).

Порядок здійснення вимірювань об`єму та маси нафти і нафтопродуктів визначено у пункті 4.3 Інструкції №281/171/578/155.

Підпунктом 4.3.2.7 підпункту 4.3.2 пункту 4.3Інструкції №281/171/578/155передбачено, що рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метро штоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм.

Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієїІнструкції.

Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах.

У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара.

Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.

Згідно з підпунктом 4.3.2.8 підпункту 4.3.2 пункту 4.3Інструкції №281/171/578/155одночасно з перевіркою базової висоти резервуара визначається рівень підтоварної води за допомогою водочутливої пасти, яка наноситься на поверхню вантажу рулетки або нижній кінець метроштока з двох протилежних боків тонким шаром.

Визначивши рівень підтоварної води та/або льоду, за градуювальною таблицею резервуара визначають їх об`єм.

Відповідно до підпункту 4.3.2.9 підпункту 4.3.2 пункту 4.3Інструкції №281/171/578/155об`єм нафти або нафтопродукту в резервуарі визначають за різницею загального об`єму та об`єму підтоварної води та/або льоду.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою, ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Тобто, після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.

Таким чином, вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

З огляду на те, що в акті перевірки та додатку не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів, як того вимагає Інструкція №281/171/578/155, інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів, яка зазначена в додатку до акту перевірки (результати проведення зняття залишків пального) не може вважатись достовірною, а, відповідно, і твердження відповідача про те, що позивач реалізовував паливно-мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, не є доведеним.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 12 червня 2018 року у справі №826/18483/13-а та 12 грудня 2018 року у справі №819/1026/13-a.

Отже, виходячи із встановлених обставин у цій справі, суд вважає, що застосування до позивача штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання безвідносно до встановлення факту реалізації є неправомірним.

Відтак, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що висновок про порушення позивачем п. 1, 12 ст. 3Закону № 265/95, на підставі якого до позивача застосовано фінансову санкцію, не підтверджений документально за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій та прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Рівненській області №13489/17000705-22 від 12.09.2024 та №013475090116 від 12.09.2024.

Стягнути на користь Товариста з обмеженою відповідальністю «ТАРГЕТ ВЕСТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 грудня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРГЕТ ВЕСТ» (вул. 16-го Липня, 61,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, код ЄДРПОУ 44701095)

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Суддя В.В. Щербаков