РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2024 року справа № 580/4674/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Руденко А.В.,
за участю: секретаря судового засідання Могили І.В.,
представника позивача адвоката Федини О.В. (за ордером про надання правничої допомоги);
представника відповідача Плахтій О.С. (самопредставництво),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду адміністративну справу №580/4674/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
12.06.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (далі позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.09.2021 №0003120403, №0003130403, №0003140403.
Обгрунтовуючи позовну заяву у позові, ураховуючи надані до суду додаткові пояснення від 23.10.2024, позивач зазначив, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акту камеральної перевірки від 29.07.2021 №611/32-00-04-03-03-31082518 позивачу були визначені штрафні санкції у вигляді штрафу, а саме:
- згідно податкового повідомлення-рішення від 23.09.2021 №0003120403 накладений штраф за умисну затримку більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 6 363 287,00 грн;
- згідно податкового повідомлення-рішення від 23.09.2021 №0003130403, накладений штраф за умисну затримку більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств в сумі 15 271,39 грн;
- згідно податкового повідомлення-рішення від 23.09.2021 №0003140403 накладений штраф за умисну затримку більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств в сумі 61 135,57 грн.
Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту камеральної перевірки від 29.07.2021 №611/32-00-04-03-03-31082518, яким встановлено умисне порушення більш ніж на 30 та понад 90 календарних днів граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість за квітень, серпень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-листопад 2020 року, та узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток, за три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року, три квартали 2019 року, 2019 рік, 1 квартал 2020 року, півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, 2020 рік.
Не погоджуючись із нарахованими штрафами, позивач зазначає, що порушення строку сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-листопад 2020 року, то сплата здійснена у повному обсязі та своєчасно, що підтверджується платіжними інструкціями.
Також своєчасно були сплачені самостійно узгоджені податкові зобов`язання з податку на прибуток, що підтверджується платіжними інструкціями.
Самостійно узгоджена сума податкових зобов`язань по податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року (реєстраційний №9097004749 від 18.05.2018) в розмірі 359 058,00 гривень сплачена у повному обсязі в межах граничного строку їх сплати, який припадав на 30.05.2018 року, згідно платіжної інструкції від 30.05.2018 року №2898. Водночас, у подальшому у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем поданий до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за квітень 2018 року (реєстраційний №9238593042 від 31.10.2018 року), згідно якого позивач збільшив податкове зобов`язання звітного періоду на 157 368,00 гривень та нарахував штраф в сумі 4 721,00 гривень, граничний термін сплати яких припадав на 31.10.2018 року, та одночасно подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за вересень 2018 року (реєстраційний №9238593042 від 31.10.2018 року), яким зменшив податкове зобов`язання звітного періоду на 165 051,00 гривень, що призвело до повного погашення самостійно визначених сум податкових зобов`язань згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за квітень 2018 року (реєстраційний №9238593042 від 31.10.2018 року) та відсутності необхідності їх сплати грошовими коштами у вищезазначеному розмірі. Проте, відповідачем вищезазначені фактичні обставини не враховані та в акті перевірки не відображені, що призвело до помилкового нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 78 684,00 гривень, включених до загальної суми штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 23.09.2021 року №0003120403, за несвоєчасне погашення податкового зобов`язання в сумі 157 368,00 гривень, за фактичної відсутності такого податкового зобов`язання у вищевказаному розмірі.
Зазначає, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, подання платником податків у встановленому порядку уточнюючих розрахунків до податкової декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є формою сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу, а тому у контролюючого орану відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, розмір яких залежить від суми погашеного податкового боргу та від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.
Також вказує, що обставини декларування Позивачем податкових зобов`язань по податку на додану вартість з урахуванням вищезазначених уточнюючих розрахунків та обставини їх сплати вже були предметом дослідження камеральної перевірки, висновки якої оформлені Актом від 17.04.2019 року №344/28-10-47-08/31082518, на підставі якого Офісом великих платників податків ДФС були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.05.2019 року №0001554708 та №0001564708 про нарахування Позивачу штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 42 879,80,00 гривень та в сумі 278 956,07 гривень, відповідно. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року у справі №580/2404/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 року, вказані податкові повідомлення-рішення визнані протиправними і скасовані, що в силу приписів ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовним доказом протиправності повторного нарахування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань за наслідками подання вищезазначених уточнюючих розрахунків у відповідних сумах, включених до загальної суми штрафних санкцій згідно з оскаржуваним у справі №580/4674/23 податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2021 року №0003120403.
Також судами першої та апеляційної інстанцій (до направлення на навий розгляд справи) встановлено, що самостійно узгоджені позивачем в поданих до контролюючого органу деклараціях по податку на прибуток підприємств перевірених періодів до настання визначених податковим законодавством граничних строків їх сплати за кожною з цих декларацій були в повному обсязі сплачені Позивачем.
Натомість, відповідачем в акті перевірки взагалі не відображена сплата позивачем самостійно узгоджених в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік (реєстраційний №9372933672 від 01.03.2021) податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств згідно платіжних інструкцій від 25.02.2021 року №999 та від 10.03.2021 року №1154 на загальну суму 280 761,00 гривень, що свідчить про безпідставність висновку відповідача про затримку їх сплати на 67 календарних днів.
Окремо зазначає, що фактичною підставою визначення позивачу штрафів згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями стало начебто порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 03.09.2018 №0004062200, та з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2018 №0004082200, які були прийняті Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС у зв`язку набуттям законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №823/957/17, а нарахування визначених згідно з ними грошових зобов`язань були відображені відповідачем 17.09.2018 відповідними обліковими записами в інтегрованій картці платника податків. Проте вказані податкові повідомлення-рішення на адресу позивача у встановленому ст. 42 Податкового кодексу України порядку не надсилалися (не вручалися) та останнім не отримувалися.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №823/957/17 було зменшено суми грошових зобов`язань, нарахованих згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.12.2016 №0000421400 та ід 03.07.2017 №0000012200, тому з врахуванням у сукупності приписів п. 57.3 ст. 57 та ст. 60 ПК України вони втратили чинність з прийняттям Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 №0004082200 та №0004062200. Відповідно, припинилися нараховані згідно з ними грошові зобов`язання та одночасно виникли нові грошові зобов`язання в розмірах, які були нараховані згідно з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 03.09.2018 року, проте вони не були у встановленому порядку направлені на адресу платника податків з метою повідомлення його, зокрема, про нараховані за наслідками судового оскарження суми грошових зобов`язань, що повинен сплатити платник податку, та граничні строки їх сплати, як того вимагають приписи п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України.
Отже десятиденний строк для сплати визначених такими рішеннями грошових зобов`язань не розпочав свій перебіг та, відповідно, не сплинув, тому визначені в них суми грошових зобов`язань по податку на прибуток і податку на додану вартість не набули статусу податкового боргу в розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України і не можуть брати участі при проведенні розрахункових операцій згідно з обліковими операціями в хронологічному порядку в інтегрованій картці платника податків.
Вказує, що такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, зазначеній у постановах від 30.07.2021 у справі №819/315/18, від 03.06.2021 у справі №1.380.2019.005571.
Вказані фактичні обставини підтверджені рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 року у справі №2340/5002/18, згідно з якими була визнана протиправною та скасована податкова вимога від 05.11.2018 року №602-47 з підстав її невідповідності вимогам п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, оскільки до складу визначеного нею податкового боргу були включені грошові зобов`язання, нараховані згідно з податковими повідомлення-рішення від 03.09.2018 року №0004082200 та №0004062200, які не набули статусу податкового боргу.
До аналогічних висновків прийшов також Черкаський окружний адміністративний суд у рішенні від 14.06.2021 року у справі №580/2404/19 та Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.02.2022 року, згідно з якими визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 11.05.2019 року №0001554708 та №0001564708 про нарахування Позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС від 03.09.2018 року №0004082200, прийнятого за наслідками судового оскарження у справі №823/957/17.
Вищезазначені судові рішення у справі №2340/5002/18 та у справі №580/2404/19 в силу приписів ст.ст.14, 370 КАС України є обов`язковими для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, а відтак, контролюючий орган добре обізнаний із вказаними в них фактичними обставинами.
Позивач також послався на те, що притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафу згідно диспозиції та санкції п.п. 124.2, п.п. 124.3 ст.124 Податкового кодексу України в редакції змін, внесених Законом України від 16.01.2021 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набув чинності лише з 01.01.2021, за дії, вчинені позивачем до вказаної дати, з урахуванням конституційного принципу незворотної дії в часі закону або іншого нормативно-правового акту, є незаконним.
Стверджує, що фактичні обставини правомірності декларування ним самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, визначених в податковій звітності перевірених періодів, та наступної їх сплати протягом граничних строків для їх сплати, обставини щодо чого підтверджені судовими рішеннями у справі №2340/5002/18 та у справі №580/2404/19, свідчать про виконання ним визначеного приписами п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податкового обов`язку щодо обчислення, декларування та сплати сум податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, а відтак, повністю спростовують наявність в його діях інкримінованих йому порушень вимог п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України та виключають наявність вини у формі умислу, як необхідної умови притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, регламентованих пунктами 124.2, 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.
Водночас, сам лише факт обізнаності позивача із граничними строками сплати узгоджених грошових зобов`язань по податку на додану вартість та податку на прибуток з огляду на їх закріплення в Податковому кодексі України та знаходження у вільному доступі, факт його обізнаності з інформацією щодо бюджетного рахунку, який розміщено на сайті ДПС та в електронному кабінеті платника податків, та неотримання відповідачем від платника податків будь-яких пояснень, листів з інформацією щодо неможливості виконання обов`язку зі своєчасної сплати податків (і це враховуючи обізнаність відповідача про наявність судових рішень у справах №2340/5002/18 та №580/2404/19 та їх зміст), про що в якості обґрунтування доказів вини та вчинення умисного діяння зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях та Акті перевірки, не свідчать, що позивач удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, інших доказів вини та жодних інших обґрунтувань умисного вчинення Позивачем порушення норм п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України акт камеральної перевірки не містить. При цьому вважає, що у даних правовідносинах не вбачається можливим встановлення в межах камеральної перевірки обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.
За вказаних обставин позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 28.08.2024, вказав, що згідно проведеного аналізу інтегрованої картки платника по платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» (код бюджетної класифікації 11021000) та «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (код бюджетної класифікації 14010100) встановлено, що по підприємству виник податковий борг у вересні 2018 року внаслідок нарахування по особовому рахунку сум згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду 03 вересня 2018 року у справі №823/957/17, яким підтримано позицію контролюючого органу щодо визначення грошових зобов`язань по ППР від 22.12.2016 року № 0000421400 та від 03 липня 2017 року №0000012200.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/ або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18. ст. 56 Кодексу), тому днем узгодження суми грошового зобов`язання по податкових повідомленнях-рішеннях є день набрання законної сили судового рішення, тобто 03.09.2018.
Відповідно до абз.2 п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент набрання законної сили постанови від 03.09.2018 у справі №823/957/17), у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. Таким чином, граничним днем сплати узгодженого грошового зобов`язання є 13.09.2018.
У вересні 2018 року позивачу по ІКП з податку на додану вартість проведено нарахування по податковому повідомленню- рішенню № 0004082200 від 03.09.2018 року на суму основного платежу з ПДВ 1 245 982 грн та штрафних санкцій у сумі 662 991 грн, та з податку на прибуток № 0004062200 від 03.09.2018 року на суму основного платежу 40 384 грн. Вказані суми є податковим боргом.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
На підставі наведеного сплата податкових зобов`язань по деклараціях з ПДВ за квітень, серпень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-листопад 2020 року, та узгодженого грошового зобов`язання по податковому повідомленню -рішенню (форма 'Р') №0005204708 від 20.12.2018 року, узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток за три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року, три квартали 2019 року, рік 2019, 1 квартал 2020 року, півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, рік 2020 та узгодженого грошового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню (форма 'Р') № 0004062200 від 03.09.2018 року в порядку черговості була зарахована в погашення боргу по вищевказаним податковим повідомленням-рішенням.
Актом перевірки від 29.07.2021 № 611/32-00-04-03-03-31082510 встановлено несвоєчасну сплату ПДВ починаючи з декларації за серпень 2018 року (термін сплати 30.09.2018 року) та з податку на прибуток по узгодженому грошовому зобов`язанню по податковому повiдомленню-рiшенню (форма 'Р') N 0004062200 вiд 03.09.2018 року та починаючи з декларації за три квартали 2018 року, які погашено з порушенням терміну сплати. Відповідно застосовано штрафні санкції згідно п. 124.2, 124.3 ст.124 Кодексу.
Враховуючи неоднократні факти порушень термінів сплати на комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень 21.09.2021 були прийняті рішення: № 00031204003, № 00031304003, № 00031404003, згідно яких діяння несвоєчасної сплати податку на додану вартість вчинені умисно та застосовано штрафні санкції:
- при затримці до 90 календарних днів згідно п. 124.2 ст.124 ПКУ;
- при затримці більше 90 календарних днів згідно п. 124.3 ст.124 ПКУ.
Від ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не подавалися.
Також платник податку обізнаний із граничним терміном сплати податку на додану вартість, адже вони закріплені в Податковому кодексі та знаходяться у вільному доступі. Для забезпечення виконання обов`язку зі сплати податкового зобов`язання платник податків був обізнаний з інформацією щодо бюджетного рахунку, який розміщено на сайті ДПС та в електронному кабінеті платника податку. Контролюючий орган не отримував від платника податку будь-яких пояснень, листів з інформацією щодо неможливості виконання ним обов`язку зі своєчасної сплати податку.
Стосовно подання Уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2018 року від 31.10.2018 № 9238593042 та за вересень 2018 року від 31.10.2018 № 9238454233, то:
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок згідно квитанції № 2 за квітень 2018 року № 9238593042 вiд 31.10.2018 сума узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість склала 157 368 грн, час реєстрації квитанції №2 - 31.10.2018 15:45:36;
- згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок за вересень 2018 року № 9238454233 вiд 31.10.2018 сума узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на зменшення склала 165 051 грн, час реєстрації квитанції №2 - 31.10.2018 14:31:50.
Тобто уточнюючий розрахунок за вересень 2018 року, яким зменшено податкові зобов`язання з ПДВ, зареєстровано раніше ніж уточнюючий розрахунок за квітень 2018 року на збільшення податкових зобов`язань.
Відповідно, на суму зменшення податкового зобов`язанння з ПДВ по уточнюючому розрахунку за вересень 2018 року у зв`язку з наявністю податкового боргу, який обліковувся по ІКП відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, в порядку черговості зменшено суму боргу по основному платежу згідно податкового повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 0004082200.
Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено перевірку несвоєчасної сплати ПДВ по податковому повiдомленню-рiшенню (форма 'Р') N 0004082200. (акт від 17.04.2019 №344/28-10-47-08/31082518), погашення якого відбувалось з 14.09.2018 року по 27.12.2018 року. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.05.2019 №0001564708. Тобто уточнюючий розрахунок з ПДВ за вересень 2018 року по періодам нарахування та погашення боргу був предметом дослідження попередньої перевірки. Відповідно по збільшеній сумі податкових зобов`язань з ПДВ по уточнюючому розрахунку за квітень 2018 року виникла недоплата з податку на додану вартість в розмірі 157 368 грн. Погашення даної суми недоплати в порядку черговості відбулось 28.03.2019 та 02.04.2021 року.
З огляду на зазначене вважає, що дії щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень є правомірними та відповідають вимогам діючого законодавства.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенка В.В. від 19.06.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі №580/4674/23.
Рішенням від 09.08.2023 Черкаського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023, адміністративний позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.09.2021 № 0003120403, № 0003130403, № 0003140403.
Постановою від 08.08.2024 Верховний Суд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неузгодженість грошових зобов`язань по податку на додану вартість і штрафних санкцій по податкових повідомленнях-рішеннях від 03.09.2018 року №0004082200 та №0004062200, прийнятих на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 року у справі №823/957/17.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, без належного встановлення всіх обставин справи щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2021 року №0003120403, №0003130403 та №0003140403 з посиланням на неузгодженість грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 03.09.2018 року №0004082200 та №0004062200.
14.08.2024 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Руденко А. В.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 справа прийнята до розгляду суддею Руденко А.В. у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 02.10.2024 продовжено підготовче засідання на 30 календарних днів.
Протокольною ухвалою від 31.10.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 в адміністративній справі № 823/957/17 заяву товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року № 0000421400 щодо донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1245982, 00 грн. (один мільйон двісті сорок п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 00 копійок) та штрафних (фінансових) санкцій на суму 662991, 00 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одна гривня 00 копійок) та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 липня 2017 року № 0000012200 щодо донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 40384, 00 грн. (сорок тисяч триста вісімдесят чотири гривні 00 копійок) скасовано.
В цій частині у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор відмовлено.
В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року залишено без змін.
На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі № 823/957/17 контролюючим органом були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 03.09.2018 №0004082200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 868 973,00 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням 1 245 982,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 662991,00 грн;
податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0004062200 13.09.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 40 384,00 грн.
13.09.2018 суми податкових зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відображені у інтегрованих картках позивача як податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток.
Також відповідач направив позивачу податкову вимогу від 05.11.2018 №602-47 про сплату податкового боргу з податку на прибуток та з податку на додану вартість на загальну суму 3 057 234,85 грн, з яких:
- податок на прибуток - 184 743,22 грн (39 849,53 грн основний платіж та 144 884,69 грн пеня);
- податок на додану вартість - 2 872 500,63 грн (1 820 616,36 грн основний платіж та 1 051 884,27 грн пеня).
Посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» на підставі п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, предметом якої було дотримання термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток встановлено
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 29.07.2021 року № 611/32-00-04-03-03-31082518, яким встановлені порушення позивачем вимог п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, які виразилися в умисному порушенні останнім більш ніж на 30 та понад 90 календарних днів граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість за квітень, серпень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-листопад 2020 року, узгодженого грошового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню №0005204708 від 20.12.2018 року, узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток за три квартали 2018 року, 2018 рік, І квартал 2019 року, півріччя 2019 року, три квартали 2019 року 2019 рік, І квартал 2020 року, півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, 2020 рік та узгодженого грошового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню №0004062200 від 03.09.2018 року.
Актом перевірки встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачені податкові зобов`язання, самостійно визначені в поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на додану вартість за наступні податкові періоди та в наступних сумах:
- податкова декларація з ПДВ за серпень 2018 року (реєстраційний №9202846303 від 20.09.2018 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 428 798,00 гривень згідно якої припадав на 30.09.2018 року;
- податкова декларація з ПДВ за вересень 2018 року (реєстраційний №9228346436 від 19.10.2018 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 507 574,00 гривень згідно якої припадав на 30.10.2018 року;
- уточнюючий розрахунок у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до Декларації з ПДВ за квітень 2018 року (реєстраційний №9238593042 від 31.10.2018 року), згідно якого збільшено податкове зобов`язання на 157 368,00 гривень та нарахований штраф в сумі 4721,00 гривень, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 157 368,00 гривень згідно якої припадав на 31.10.2018 року;
- податкова декларація з ПДВ за жовтень 2018 року (реєстраційний №9256084331 від 19.11.2018 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 620 991,00 гривень згідно якої припадав на 30.1 1.2018 року;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2018 року (реєстраційний №9283798630 від 19.12.2018 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 620 991,00 гривень згідно якої припадав на 30.11.2018 року;
- податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС (форма «Р») №5204708 від 20.12.2018 року про нарахування грошового зобов`язання в сумі 6 294,00 гривень, граничний термін сплати якого припадав на 06.01.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за грудень 2018 року (реєстраційний №9307469937 від 18.01.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 507 413,00 гривень згідно якої припадав на 30.01.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за січень 2019 року (реєстраційний №9026230195 від 19.02.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 585 240,00 гривень згідно якої припадав на 01.03.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за лютий 2019 року (реєстраційний №9050945818 від 20.03.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 529 668,00 гривень згідно якої припадав на 30.03.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за березень 2019 року (реєстраційний №9076088939 від 17.04.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 503 987,00 гривень згідно якої припадав на 30.04.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за квітень 2019 року (реєстраційний №9102604225 від 17.05.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 397 750,00 гривень згідно якої припадав на 30.05.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за травень 2019 року (реєстраційний №913021 7808 від 19.06.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 449 995,00 гривень згідно якої припадав на 30.06.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за червень 2019 року (реєстраційний №9156581439 від 18.07.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 408 578,00 гривень згідно якої припадав на 30.07.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за липень 2019 року (реєстраційний №9185702432 від 19.08.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 423 047,00 гривень згідно якої припадав на 30.08.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за серпень 2019 року (реєстраційний №9214281156 від 19.09.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 400 752,00 гривень згідно якої припадав на 30.09.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за вересень 2019 року (реєстраційний №9242652237 від 17.10.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 399 416,00 гривень згідно якої припадав на 30.10.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за жовтень 2019 року (реєстраційний №9274155095 від 18.11.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 419 433,00 гривень згідно якої припадав на 30.1 1.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2019 року (реєстраційний №9304739084 від 18.12.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 437 965,00 гривень згідно якої припадав на 30.12.2019 року;
- податкова декларація з ПДВ за грудень 2019 року (реєстраційний №9331276228 від 17.01.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 323 071,00 гривень згідно якої припадав на 30.01.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за січень 2020 року (реєстраційний №9028479097 від 18.02.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 399 172,00 гривень згідно якої припадав на 01.03.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за лютий 2020 року (реєстраційний №9056135733 від 18.03.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 382 118,00 гривень згідно якої припадав на 30.03.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за березень 2020 року (реєстраційний №9083171655 від 16.04.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 394 576,00 гривень згідно якої припадав на 30.04.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за квітень 2020 року (реєстраційний №9110357261 від 19.05.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 371 595,00 гривень згідно якої припадав на 30.05.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за травень 2020 року (реєстраційний №9137257275 від 16.06.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 300 261,00 гривень згідно якої припадав на 30.06.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за червень 2020 року (реєстраційний №9170346820 від 17.07.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 418 964,00 гривень згідно якої припадав на 30.07.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за липень 2020 року (реєстраційний №9205031015 від 19.08.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 439 867,00 гривень згідно якої припадав на 30.08.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за серпень 2020 року (реєстраційний №9236276919 від 17.09.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 439 867,00 гривень згідно якої припадав на 30.09.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за вересень 2020 року (реєстраційний №9269248398 від 17.10.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 530 000,00 гривень згідно якої припадав на 30.10.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за жовтень 2020 року (реєстраційний №9305304630 від 19.11.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 549 000,00 гривень згідно якої припадав на 30. 11.2020 року;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2020 року (реєстраційний №9338153326 від 18.12.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 536 000,00 гривень згідно якої припадав на 30.12.2020 року,
а також несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за наступні податкові періоди та в наступних сумах:
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2018 року (реєстраційний №9245163326 від 08.11.2018 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 625 998,00 гривень згідно якої припадав на 19.11.2018 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2018 рік (реєстраційний №9310944417 від 27.02.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 629 974,00 гривень згідно якої припадав на 11.03.2019 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2019 року (реєстраційний №9084458405 від 25.04.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 628 120,00 гривень згідно якої припадав на 20.05.2019 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року (реєстраційний №9175677469 від 09.08.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 525 602,00 гривень згідно якої припадав на 19.08.2019 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2019 року (реєстраційний №9249558349 від 25.10.2019 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 522 935,00 гривень згідно якої припадав на 19.11.2019 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2019 рік (реєстраційний №9335119707 від 28.02.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 495 000,00 гривень згідно якої припадав на 10.03.2020 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2020 року (реєстраційний №9095074447 від 04.05.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання Із вказаного податку в сумі 270 439,00 гривень згідно якої припадав на20.05.2020 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2020 року (реєстраційний №9187835014 від 05.08.2020 р.), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 287 311,00 гривень згідно якої припадав на 19.08.2020 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2020 року (реєстраційний №9281148490 від 29.10.2020 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 283 933,00 гривень згідно якої припадав на 19.11.2020 року;
- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2020 рік (реєстраційний №9372933672 від 01.03.2021 року), граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання із вказаного податку в сумі 280 761,00 гривень згідно якої припадав на 11.03.2021 року.
На підставі акту перевірки Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 23.09.2021 №0003120403 про застосування до позивача штрафу в сумі 6363287,00 грн. за умисну затримку більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання 12726574,00 грн. з податку на додану вартість (12726574,00 грн. х 50%);
- від 23.09.2021 №0003130403 про застосування до позивача штрафу в сумі 15271,39 грн. за умисну затримку більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання 61085,57 грн. з податку на прибуток (61085,57 грн. х 25%);
- від 23.09.2021 №0003140403 про застосування до позивача штрафу в сумі 61135,57 грн. за умисну затримку більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання 122271,14 грн. з податку на прибуток (122271,14 грн. х 50%).
Не погоджуючись із наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам у справі суд зазначає наступне.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі ПК України у редакції чинній на момент винесення оскаржуваних ППР) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
В силу положень пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Аналогічне положення міститься у підпункті 4 пункту 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року.
Згідно із пунктом 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.
Відповідно до приписів Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі Порядок у редакції на момент прийняття оскаржуваних ППР) якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
Пунктами 1, 2 Розділу ІІІ Порядку визначено, що після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою Ф надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.
Враховуючи, що пунктом 57.3 статті 57 ПК України чітко визначено термін самостійної сплати узгоджених грошових зобов`язань суд дійшов висновку, що грошові зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом. Норми ПК України хоча і передбачають направлення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення в судовому порядку суми грошового зобов`язання, однак, воно має інше юридичне значення та наслідки. Зокрема, на таке рішення не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (справа №380/7694/20).
Також вказана правова позиція була підставою прийняття постанови Верховного Суду від 08.08.2024 у справі, що розглядається, про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
Судом встановлено, що згідно податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 22.12.2016 № 0000421400 позивачу донараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 179 681,00 грн., в т.ч. за податковим зобов`язанням 2 786 454,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 1 393 229, 00 грн.
Також згідно податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 03 липня 2017 року № 0000012200 позивачу нараховано грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств 111 900,00 грн.
Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 в адміністративній справі № 823/957/17 заяву товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року № 0000421400 щодо донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1245982, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 662991, 00 грн. та в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 липня 2017 року № 0000012200 щодо донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 40384, 00 грн. скасовано.
В цій частині у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський лікеро-горілчаний завод Златогор відмовлено.
В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року залишено без змін.
На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі № 823/957/17 контролюючим органом були прийняті:
- податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 03.09.2018 №0004082200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 868 973,00 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням 1 245 982,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 662991,00 грн;
податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0004062200 13.09.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 40 384,00 грн.
Отже у зв`язку з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі № 823/957/17 є узгодженими податкові зобов`язання, визначені:
податковим повідомленням-рішенням від 22 грудня 2016 року № 0000421400 щодо донарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1245982, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 662991, 00 грн.
податковим повідомленням-рішенням від 03 липня 2017 року № 0000012200 щодо донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 40384, 00 грн,
та в силу приписів пункту 57.3 статті 57 ПК України позивач зобов`язаний був самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Щодо посилання позивача на неотримання податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 №№0004082200, №0004062200, та правові позиції Верховного Суду, викладені у справі №819/315/18 від 30.07.2021 та у справі №1.380.2019.005571 від 03.06.2021, згідно з якими прийняття податковим органом похідних податкових повідомлень-рішень у зв`язку зі зміною/скасуванням за наслідками оскарження основного податкового повідомлення-рішення, має формальний характер та здійснюється з метою доведення до відома платника податків нових термінів сплати первинно визначеного податкового зобов`язання, то суд в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України застосовує вищезазначені правові позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 27.09.2022 у справі №380/7694/20, та у постанові Верховного Суду від 08.08.2024 у справі, що розглядається.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Позивач у 10-денний строк, тобто до 13.09.2018, узгоджені податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1245982, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 662991, 00 грн. та узгоджені податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 40384, 00 грн не сплатив, отже вони набули статус податкового боргу.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Згідно пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Судом встановлено, що позивач самостійно сплачував узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-листопад 2020 року, та податкових декларації з податку на прибуток за три квартали 2018 року, 2018 рік, 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року, три квартали 2019 року, 2019 рік, 1 квартал 2020 року, півріччя 2020 року, три квартали 2020 року, 2020 рік, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими інструкціями та не заперечується відповідачем.
Проте перераховані позивачем грошових коштів відповідач спрямовував на погашення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати узгодженого за судовим рішенням податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1245982, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 662991, 00 грн., та несплати узгодженого за судовим рішенням податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 40384, 00 грн згідно податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 №№0004082200, №0004062200, у зв`язку з чим і виникло прострочення сплати узгоджених податкових зобов`язань, встановлене актом перевірки.
Враховуючи приписи пункту 87.9 статті 87 ПК України суд дійшов висновку, що відповідач на законних підставах спрямовував грошові кошти, сплачені позивачем на погашення узгоджених податкових зобов`язань згідно з деклараціями з податку на додану вартість та з податку на прибуток, на погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення, а тому відповідачем доведено порушення строків сплати податкових зобов`язань, зазначених у акті перевірки.
Вказана позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду у справі №820/1824/17 від 02.10.2018 та у справі №813/3019/17 від 24.12.2020.
Щодо доводів позивача про відсутність прострочення сплати грошових зобов`язань по уточнюючому розрахунку за квітень 2018 року суд зазначає наступне.
Самостійно узгоджена сума податкових зобов`язань по податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за квітень 2018 року (реєстраційний №9097004749 від 18.05.2018) в розмірі 359 058,00 гривень позивачем сплачена у повному обсязі в межах граничного строку їх сплати, який припадав на 30.05.2018 року, згідно платіжної інструкції від 30.05.2018 року №2898.
19.10.2018 позивач подав декларацію з ПДВ за вересень 2018 №9228346436 на загальну суму узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 507 574 грн.
У подальшому у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивач подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за квітень 2018 року (реєстраційний №9238593042 від 31.10.2018 року), згідно якого збільшив податкове зобов`язання звітного періоду на 157 368,00 гривень та нарахував штраф в сумі 4 721,00 гривень, граничний термін сплати яких припадав на 31.10.2018 року.
В цей же день позивач подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за вересень 2018 року (реєстраційний №9238593042 від 31.10.2018 року), яким зменшив податкове зобов`язання звітного періоду на 165 051,00 гривень.
Судом встановлено, що:
- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених за квітень 2018 року № 9238593042 вiд 31.10.2018 сума узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість склала 157 368 грн, подано 31.10.2018, час реєстрації квитанції №2 - 15:45:36;
- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартiсть у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок за вересень 2018 року № 9238454233 вiд 31.10.2018, сума узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на зменшення склала 165 051 грн, подано 31.10.2018, час реєстрації квитанції №2 - 14:31:50.
Тобто уточнюючий розрахунок за вересень 2018 року, яким зменшено податкові зобов`язання з ПДВ, зареєстровано раніше ніж уточнюючий розрахунок за квітень 2018 року на збільшення податкових зобов`язань.
Зменшення податкового зобов`язання за вересень 2018 року на суму 165 051 грн мало наслідком зменшення суми податкового боргу, який обліковувався станом 14:31:50 год. 31.10.2018, у порядку черговості з дати його виникнення, та, відповідно, зменшення податкового боргу по основному платежу згідно податкового повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 0004082200.
Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 810/2108/16, від 13 лютого 2018 року у справі № 803/1156/17 від 12 червня 2018 року у справі №822/2198/17, від 23 червня 2018 року у справі № 820/2508/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 824/95/18-а, від 25 квітня 2019 року у справі №826/19068/16 та від 07.04.2020 у справі №826/6802/17, згідно з якими при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт застосування штрафної санкції, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як нарахування (застосування) штрафної санкції залежить від суми погашеного податкового боргу та від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, суд зазначає наступне.
Стаття 87 Податкового кодексу України регулює порядок погашення податкового боргу платників податків.
Згідно пункту 87.1 вказаної статті сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена шляхом сплати платником податків грошових коштів. а також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно пункту 87.2 вказаної статті джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно пункту 87.5 вказаної статті у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Згідно пункту 87.11 вказаної статті орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Водночас Податковим кодексом України не врегульовані питання обліку та погашення податкового боргу у разі подання декларацій з від`ємним значенням об`єкта оподаткування та уточнюючих розрахунків, яким зменшується сума узгодженого податкового зобов`язання.
Такі питання врегульовані Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 №751/28881 (далі Порядок №422), та Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 № 321/35943 (далі Порядок №5)
Згідно пункту 2 розділу 1 Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;
3. Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Пунктом 1 розділу 11 Порядку передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Згідно пункту 2 підрозділу 7 розділу 111 Порядку №422 у разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від`ємним значенням суми податкових зобов`язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Згідно пунктів 1, 2 підрозділу 4 розділу 1V Порядку №422 для відображення в ІКП даних Звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування/ зменшення/ збільшення/ виключення з обліку.
Звітні документи зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки «Вважається неподаним» або «Історія подання») автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП.
Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов`язання за такими Звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов`язань за такими Звітними документами.
Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов`язання, а також дані уточнюючих Звітних документів та дані Звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Звітних документів до органу ДФС. При цьому за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов`язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов`язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов`язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.
Згідно пункту 5 підрозділу 2 розділу 111 Порядку №5 під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Згідно пункту 6 підрозділу 2 розділу 111 Порядку №5 у разі погашення податкового боргу засобами ІКС ДПС автоматично проводиться нарахування пені у порядку, визначеному статтею 129 глави 12 розділу II Кодексу. Сума пені та сума погашеної пені відображаються в ІКП відповідними первинними показниками оперативного обліку та обліковими операціями. При нарахуванні пені в ІКП додатково відображається період, за який її розраховано.
У разі погашення суми податкового боргу (його частини) шляхом подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від`ємним значенням суми податкових зобов`язань нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
За змістом вказаних приписів від`ємне значення узгоджених податкових зобов`язань, зазначених у деклараціях та уточнюючих розрахунках зараховується в погашення податкового боргу.
Враховуючи зазначені приписи та обставини справи суд дійшов до висновку, що у даній справі стаття 87 ПК України застосуванню не підлягає як така, що не регулює спірні відносини, та відповідно, не підлягають застосуванню висновки Верховного Суду у вищезазначених постановах.
Щодо доводів позивача про те, що він не отримав податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 №0004062200 та від 03.09.2018 №0004082200, які були прийняті Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС у зв`язку набуттям законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №823/957/17, а тому відповідач не повідомив його, зокрема, про нараховані за наслідками судового оскарження суми грошових зобов`язань, що повинен сплатити платник податку, та граничні строки їх сплати, як того вимагають приписи п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим десятиденний строк для сплати визначених такими рішеннями грошових зобов`язань не розпочав свій перебіг та, відповідно, не сплинув, суд зазначає наступне.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі №823/957/17 було зменшено суми грошових зобов`язань, нарахованих згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.12.2016 №0000421400 та ід 03.07.2017 №0000012200.
На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі № 823/957/17 контролюючим органом прийняте нове податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 03.09.2018 №0004082200 із зменшеною згідно з вищезазначеним судовим рішенням сумою грошових зобов`язань по податку на додану вартість і штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0004062200 із зменшеною сумою податкових зобов`язань з податку на прибуток.
Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що податкові повідомлення-рішення (форма Р) від 03.09.2018 №0004082200 та від 03.09.2018 №0004062200 були направлені на адресу позивача у встановленому статтею 42 Податкового кодексу України порядку, зазначивши, що вказані податкові повідомлення-рішення направлялись позивачу, проте надати докази їх направлення не вбачається можливим у зв`язку з реорганізацією контролюючих органів.
Проте, як зазначено вище, пунктом 57.3 статті 57 ПК України чітко визначено термін самостійної сплати узгоджених грошових зобов`язань, а саме: протягом десяти днів саме з дня узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 вересня 2022 року у справі №380/7694/20 вказав, що норми ПК України хоча і передбачають направлення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення в судовому порядку суми грошового зобов`язання, однак, воно має інше юридичне значення та наслідки. Зокрема, на таке рішення не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження. До прикладу, останній з наведених випадків був предметом розгляду Верховним Судом у справах № 826/15527/17 (постанова від 07 грудня 2020 року), № 804/3114/16 (постанова від 12 серпня 2021 року). Таким чином, судова палата констатувала, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про своєчасність сплати позивачем узгоджених грошових зобов`язань, адже днем їх узгодження було 28 квітня 2020 року (день набрання законної сили судовим рішенням у справі № 1.380.2019.004279), а днем сплати - 29 травня 2020 року. Тобто сплата відбулася поза межами десяти днів з дня узгодження грошових зобов`язань.
Отже в такому випадку підставою для сплати узгоджених податкових зобов`язань за судовим рішенням є дата набрання судовим рішенням законної сили, а не строк сплати, зазначений у податковому повідомленні-рішенні.
З огляду на зазначене той факт, що позивач не отримав податкові повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0004082200 та від 03.09.2018 №0004062200, не має значення для визначення дати, з якої починає обліковуватися десятиденний строк для сплати узгоджених податкових зобов`язань, позаяк такою датою є дата прийняття постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2018 у справі № 823/957/17.
Обгрунтовуючи позов позивач також посилається на ті обставини, що узгодженість податкових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення № 0004082200 від 03.09.2018 була предметом перевірки в суді і рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №580/2404/19 за позовом ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 11.05.2019 №0001554708 та № 0001564708.
Також рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року у справі №580/2404/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 року, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 11.05.2019 року №0001554708 та №0001564708 про нарахування позивачу штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС від 03.09.2018 року №0004082200, прийнятого за наслідками судового оскарження у справі №823/957/17. Підставою для задоволення позовних вимог слугувало те, що податкове повідомлення-рішення № 0004082200 від 03.09.2018 не надіслано позивачу, тому визначені ним грошові зобов`язання вважаються неузгодженими.
Позивач зазначає, що вищезазначені судові рішення у справі №2340/5002/18 та у справі №580/2404/19 в силу приписів ст.ст.14, 370 КАС України є обов`язковими для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, а відтак, контролюючий орган добре обізнаний із вказаними в них фактичними обставинами.
Проте вказані судові рішення є обов`язковими для сторін лише щодо тих фактичних обставин, які стали підставою для їх прийняття, а правові висновки, зроблені судом у вказаних рішеннях, не є обов`язковими при розгляді даної справи.
Щодо розміру штрафу, застосованого до позивача за затримку більше 50 та більше 90 днів сплати грошового зобов`язання суд зазначає наступне.
Згідно пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно пункту 124.1-1 вказаної статті у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від суми такого акцизного податку.
Згідно пункту 124.2 вказаної статті діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Згідно пункту 124.3 вказаної статті діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
Судом встановлено, що:
- податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2021 №0003120403 до позивача за умисну затримку більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 12726574,00 грн, застосовано штраф на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України у розмірі 50% у сумі 6363287,00 грн (12726574,00 грн. х 50%);
- податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2021 №0003130403 до позивача за умисну затримку більше 30 календарних днів (67 днів), наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання 61085,57 грн. з податку на прибуток, застосовано штраф на підставі пункту 124.2 статті 124 ПК України у розмірі 25% у сумі 15271,39 грн. (61085,57 грн. х 25%);
- податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2021 №0003140403 до позивача за умисну затримку більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання 122271,14 грн. з податку на прибуток, застосовано штраф на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України у розмірі 50%про в сумі 61135,57 грн. (122271,14 грн. х 50%).
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу, платник податків зобов`язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно зі статтею 36 Податкового кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Статтею 38 Податкового кодексу передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З урахуванням викладеного, ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, обчислення податків та зборів, складання відповідної звітності та її подання до контролюючих органів, сплата у відповідних розмірах податків та зборів, є податковим обов`язком платника податків, який є безумовним та повинен бути виконаний.
При цьому, платник податків несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку.
За умовою абзацу 1 пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього).
Відповідно до абзацу 2 пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу, діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В свою чергу, статтею 112 Податкового кодексу визначені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Водночас, пунктом 112.8 статті 112 Податкового кодексу визначені обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема:
112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;
112.8.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;
Також статтею 1121 Податкового кодексу передбачені обставини, що пом`якшують відповідальність особи.
Разом з цим, не встановлення контролюючим органом та не надання платником доказів наявності обставин, які пом`якшують відповідальність за вчинення податкового правопорушення, свідчить про те що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Як наслідок недотримання вимог щодо виконання обов`язку, а також відсутність обставин, за яких ПК України встановлює можливість пом`якшення відповідальності, та відповідно наявність обставин, з якими пов`язується наявність вини (умислу), дає підстави для висновків про те, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.
Таким чином, вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення.
Відповідно до пункту 109.2 статті 109 Податкового кодексу, порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Судом встановлено, що позивач притягнутий до відповідальності і вигляді штрафу за діяння, вчинені умисно.
Як вбачається з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач був обізнаний із граничним терміном сплати податків. адже вони закріплені у Податковому кодексу України та знаходяться у вільному доступі; для забезпечення виконання обов`язку зі сплати податкового зобов`язання платник податків був обізнаний з інформацією щодо бюджетного рахунку. Який був розміщений на сайті ДПС та в електронному кабінеті платника податку; контролюючий орган не отримував від платника податку будь-яких пояснень, листів з інформацією щодо неможливості виконання ним обов`язку зі своєчасної сплати податків; отже діяння ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», що призвели до несвоєчасної сплати податків, вчинені умисно.
Суд погоджується з вказаними доводами відповідача та зазначає, що єдиною підставою, на яку посилається позивач, є не отримання податкових повідомлень-рішень від 03.09.2018 №0004082200, № 0004082200.
Проте з рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 вбачається, що про їх існування позивач був обізнаний, а отже мав можливість для дотримання обов`язку щодо сплати узгоджених податкових зобов`язань як отримати у податкового органу копії вказаних податкових рішень, так і сплатити суму узгоджених за судовим рішенням податкових зобов`язань незалежно від їх отримання, проте жодних заходів не вжив. Отже позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, тому суд дійшов висновку про умисне невиконання позивачем свого податкового обов`язку та наявність підстав для застосуванн штрафу відповідно до п. 124.3 ст. 124 ПК України.
Щодо доводів позивача про відсутність підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за умисну несплату узгоджених податкових зобов`язань, оскільки зміни до ст. 124 ПК України внесені Законом України від 16.01.2021 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набув чинності лише з 01.01.2021, тому не підлягають застосуванню з урахуванням конституційного принципу незворотної дії в часі закону або іншого нормативно-правового акту, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з яким штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень про застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Вказана норма є чинною, тому підлягає обов`язковому застосуванню.
Обгрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №520/22505/21. Проте у вказаній справі Верховний Суд виходив з того, що контролюючий орган не довів наявність вини в діях платника податків, тому штрафні санкції повинні бути застосовані у розмірі, передбаченому пунктом 124.1 статті 124 ПК.
Отже посилання позивача на постанову Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №520/22505/21 є безпідставним.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 16 грудня 2024 року.
Суддя Алла РУДЕНКО
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123830657 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Алла РУДЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні