Ухвала

від 25.11.2024 по справі 760/12530/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/7121/2024 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Унікальний № 760/12530/24 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 303 КПК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді- ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

підозрюваного - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги (з доповненнями) захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на Повідомлення про підозру від 12.03.2024 року, Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 12.06.2024 року, Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 24.06.2024 року, у кримінальному провадженні №22023101110000608, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2. ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436 - 2, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436 - 2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 111 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу адвоката.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає про те, що скарга захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , з доповненнями інших захисників, на повідомлення про підозру від 12.03.2024 року, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 12.06.2024 року, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 24.06.2024 року, у кримінальному провадженні №22023101110000608, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2023 року обґрунтована тим, що підозра ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 28 ст. 255 КК України є безпідставною, оскільки твердження щодо того, що ОСОБА_8 є керівником ГС Миряни нічим не підтверджено, згідно отриманого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником ГС Миряни є ОСОБА_13 , ОСОБА_8 жодного відношення до ГС Миряни не має, те що ОСОБА_8 має вплив на цю організацію нічим не підтверджено. ОСОБА_8 знайомий з ОСОБА_14 , з іншими особами, які зазначені у підозрі знайомий не був. Сам факт знайомства з певними особами не вказує на причетність до вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, при відповідно до ст. 255 КК України участь у злочинній організації передбачає участь в організації, яка створена з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, тобто учасник злочинної організації має усвідомлювати злочинність створення такої організації та приймати участь у вчинені такою організацією злочинів, учасники мають спільну мету, учасник має бути обізнаним у злочинності намірів організації, однак, ОСОБА_8 не був обізнаним у вчинених злочинах осіб, які визначені підозрою ОСОБА_8 , участі в їх діях не приймав, сам факт знайомства, чи спілкування з тим, чи іншим учасником злочинної організації, не пов`язаний спільним умислом на вчинення злочину не може свідчити про участь ОСОБА_8 в злочинній організації.

Вказує захисник і на те, що ОСОБА_8 не приймав участі у вчиненні жодного інкримінованого йому злочину, про що свідчить саме повідомлення про підозру, у якій зазначені зовсім інші особи, які причетні до даних злочинів.

В свою чергу, підозра не містить в собі відомості про права підозрюваного, про місце вчинення кримінальних правопорушень, з врахуванням чого, підозра є незаконною та необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню непідлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до повідомлення про підозру від 12 березня 2024 року, ОСОБА_8 було повідомлено про те, що він підозрюється у розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті вчиненому організованою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 161 КК України; участь в злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті вчиненому злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України; запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2 КК України; виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2 КК України; державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, інформаційній безпеці України, а саме: наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (т. 1 а.с. 93 - 144).

12 червня 2024 року ОСОБА_8 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, що підтверджується п овідомленням про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 12 червня 2024 року (т.4 а.с. 81 - 149).

Як вбачається з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 24.06.2024 року, ОСОБА_8 було повідомлено про те, що він підозрюється участі в злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; розпалюванні релігійної ворожнечі та ненависті вчиненому злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161 КК України; запереченні збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436-2 КК України; виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування та заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у складі злочинної організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436-2 КК України; виготовленні та поширенні матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату в 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, у складі злочинної організації, з використанням засобів масової інформації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2 КК України; державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, інформаційній безпеці України, а саме: наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України (т. 3 а.с. 197 - т. 4 а.с. 19).

29.05.2024 захисник - адвокат ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України про скасування вказаного повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №22023101110000608 від 21.07.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 161; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 436-2; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 436-2; ч. 2 ст. 111 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги сторони захисту.

З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 2 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Підозра - це ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення. У разі отримання нових доказів раніше повідомлена підозра може бути змінена. Це відрізняє підозру від підсумкового висновку слідчого чи прокурора про винуватість особи, який формулюється у обвинувальному акті, та має бути з точки зору сторони обвинувачення обґрунтованим, достовірним та остаточним, оскільки саме направленням до суду обвинувального акта, зокрема, закінчується досудове розслідування як стадія кримінального провадження. Саме тому обвинувачення відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи:

1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України;

2) об`єктивація/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст. 277 КПК України, та його підписання;

3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийнято рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст. 278 КПК України.

При цьому, дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, має забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

У той же час, підозра також повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).

Згідно п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

КПК України не містить визначення терміну "обгрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру від 12.03.2024, повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 12.06.2024, повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 24.06.2024 ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 161; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 436-2; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 436-2; ч. 2 ст. 111 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлень про підозру, колегія суддів не наділена повноваженням здійснювати перевірку їх обґрунтованості і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.

Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов`язують підозрюваного з кримінальними правопорушеннями, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри, відтак доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості повідомленої підозри, є безпідставними.

При цьому, колегія суддів, звертає увагу на і те, що на даному етапі провадження апеляційна інстанція не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Murray v. the United Kingdom" № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 5, 26, 303, 304, 309, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги (з доповненнями) захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на Повідомлення про підозру від 12.03.2024 року, Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 12.06.2024 року, Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 24.06.2024 року, у кримінальному провадженні №22023101110000608, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2. ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 161, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 436 - 2, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 436 - 2, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 436-2, ч. 2 ст. 111 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4