Постанова

від 12.12.2024 по справі 381/3806/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 381/3806/24 Головуючий у суді першої інстанції - Зебелян Н.В.

Номер провадження № 33/824/5925/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Яворського М.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області Чемерис Ольги Ігорівни на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області Чемерис О.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2024 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї стягнення у межах санкції вказаної статті.

Перевіривши апеляційну скаргу, приходжу до висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду апеляційний судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Положеннями ч.2 ст.7, ч.3 ст.8 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Спеціальною нормою, якою встановлений такий порядок, а саме, ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Як передбачено ч.1 ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Положення ч.5 ст.7, ч.1 ст.287 КУпАП кореспондують з положеннями Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими однією із функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян (п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що прокурор вправі оскаржувати лише ті постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Що стосується посилання прокурора на положення ст.250 КУпАП, як на правову підставу звернення прокурора з апеляційною скаргою на постанову стосовно ОСОБА_1 , то апеляційний суд звертає увагу на таке.

Оскаржуваною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в її діях складу правопорушення.

Разом з тим, санкція ч.4 ст.172-6 КУпАП передбачає тільки штраф, як захід адміністративного стягнення.

Таким чином, заходи примусового характеру, пов`язані з обмеженням особистої свободи громадянина, не передбачені та застосовані не були.

При цьому ухвалою Конституційного Суду України №49-у/2015 від 08 грудня 2015 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.250 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями ч.5 ст.7, ч.1 ст.287, ч.2 ст.294 КУпАП та встановлено, що питання оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями КУпАП, які не узгоджуються між собою. Усунення таких неузгодженостей, може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

Разом з тим, виходячи з принципу верховенства права, враховуючи існуючу неузгодженість діючого законодавства, суди при розгляді справ повинні керуватися положеннями ст.129 Конституції України, якою визначені основні засади судочинства, оскільки норми Конституції - є нормами прямої дії, а також практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи (Рішення ЄСПЛ «Щокін проти України»), а в апеляційній скарзі прокурора йдеться про погіршення становища особи, тому право прокурора оскаржувати в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, не може бути розтлумачено розширено і не може охоплювати випадки не передбачені законом.

З огляду на викладене, також не заслуговують на увагу посилання прокурора в апеляційній скарзі на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2015 року №9-749/0/4-15 щодо застосування норм КУпАП, які регулюють право прокурора на оскарження постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення, оскільки цей лист не є джерелом права та має лише рекомендаційний характер, а тому не є обов`язковим для виконання.

За таких обставин, вказана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, оскільки прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області Чемерис О.І. не є особою, яка відповідно до положень ст.ст. 287, 294 КУпАП має право подати апеляційну скаргу на постанови судді у справі про адміністративні правопорушення, в тому числі пов`язані з корупцією, якщо це не стосується застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області Чемерис Ольги Ігорівни на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2024 року стосовно ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала, а матеріали справи про адміністративне правопорушення - до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський