Постанова

від 17.12.2024 по справі 520/20733/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 р. Справа № 520/20733/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 (ухвалене суддею Сліденко А.В.) по справі № 520/20733/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 14.06.2024 № 204650005450 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно підрозділу 12300000-17541 Розділу ХІХ Списку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.94 року, підрозділу 19-1 Розділу ХІХ Списку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, період роботи ОСОБА_1 з 13.10.2000 по 28.02.2006 в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 02003787, місцезнаходження: Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 195, старе найменування з 24.06.1998 по 27.04.2001: Комунальний заклад охорони здоров`я Медико-сантіарна частина № 8 державного підприємства «Завод імені Малишева», старе найменування з 28.04.2001 по 28.02.2006: Комунальна установа охорони здоров`я «Клінічна багатопрофільна лікарня № 17 заводу імені Малишева» згідно з наказом МОЗ № 124 від 28.04.2001); 3) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1 за віком, починаючи з 06.06.2023, відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 згідно заяви про перерахунок пенсії від 06.06.2024 (номер звернення 1386).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.06.2024 № 204650005450 про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зарахуванні періоду роботи з 13.10.2000 по 28.02.2006 ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 06.06.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за рахунок включення до страхового стажу періоду роботи лаборантом радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення з 13.10.2000 по 28.02.2006 в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради з урахуванням раніше проведених платежів; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивачкою подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначила, що у рішенні суд першої інстанції зробив правильний висновок про часткове задоволення позовних вимог. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.11.2023 перебуває на обліку в Індустріальному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах (робота за Списком № 1), відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.11.2023 довічно.

Згідно із записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , позивачка 13.10.2000 прийнята на посаду лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення («МСЧ № 8» перейменована в Клінічну багатопрофільну лікарню № 17 заводу імені Малишева, згідно з наказом МОЗ № 124 від 28.04.2001, згідно з Довідкою № 192 від 19.07.2024) ( наказ від 16.10.2000р. № 174-к.н.3), з 01.03.2006 переведена на посаду рентгенолаборанта рентген відділення в 17 ту клінічну багатопрофільну лікарню заводу імені Малишева (наказ від 01.03.2006 № 55-к).

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.05.2024 № 144, виданою КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17", ОСОБА_1 працювала повний робочий день у КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17" ХМР з 13.10.2000 по 28.02.2006; виконувала роботи по зарядці та розливу радону на посаді лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення, що передбачена Списком №1 розділ XIX підрозділ 19-1.19 код 3229 підстава постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003.

06.06.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою про перерахунок пенсії, згідно із ч. 4 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, додавши до заяви довідку про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.05.2024 № 114, яка містить відомості про трудовий стаж на посаді лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення з 13.10.2000 по 28.02.2006 та на посаді рентгенолаборанта рентгенологічного відділення з 01.03.2006 по 02.08.2016 (передбачена Списком № 1 розділ XIX підрозділ 19-1. 19 код КП 3229, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 - значиться в довідці).

За результатами розгляду вищезазначеної заяви рішенням Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області від 14.06.2024 № 204650005450 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки професія (посада) лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення не входить до переліку посад Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, яка дає право на обчислення пільгового стажу роботи за Списком № 1, у зв`язку з чим відсутні підстави проводити перерахунок пенсії, згідно із ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21.06.2024 № 166, виданою КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17", позивачка працювала повний робочий день у КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" ХМР з 13.10.2000 по 28.02.2006; виконувала роботи по зарядці та розливу радону, безпосередньо працювала з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці більше 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентної за радіотоксичністю кількості радіоактивних речовин, а також на гама-терапевтичних апаратах на посаді лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення, що передбачена Списком №1 розділ XIX підрозділ 19-1 код 3229 підстава постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 5 р. 4 міс. 16 дн.

Позивачка не погодилася з вищезазначеною відмовою відповідача та звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.06.2024 № 204650005450 про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зарахування періоду роботи з 13.10.2000 по 28.02.2006 ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 06.06.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за рахунок включення до страхового стажу періоду роботи лаборантом радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення з 13.10.2000 по 28.02.2006 в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради, з урахуванням раніше проведених платежів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначеноЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в подальшому - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 2 Закону України №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно із ст. 27 Закону № 1058-ІV, розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, тобто параметрів, арифметичне значення яких обчислюється за нормами ст. ст. 24, 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, з 01.01.2004 обов`язковими кваліфікуючими умовами для включення періоду трудової діяльності громадянина до страхового стажу є одночасна сукупність таких обставин як: 1) провадження діяльності, котра є об`єктом загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; 2) реальність щомісячної оплати страхових внесків (тобто єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Правила ведення трудових книжок найманих працівників визначені постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (в подальшому - Порядок № 637), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №5; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (в подальшому Інструкція № 110).

Відповідно до 1.1 Інструкції №110 та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301, трудова книжка основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що лише відсутність трудової книжки, відсутність записів у трудовій книжці, явна та очевидна неповнота або суперечливість наявних записів у трудовій книжці зумовлюють виникнення необхідності у встановленні трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами чи на підставі показань свідків. При цьому, записи у трудовій книжці мають пріоритет перед відомостями інших документів про періоди та предмет роботи, а тому необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу виникає лише у випадку відсутності записів достатнього змісту у самій трудовій книжці.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка з 13.10.2000 по 28.02.2006 працювала повний робочий день в КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17" на посаді лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення, виконувала роботи по зарядці та розливу радону, безпосередньо працювала з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці більше 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентної за радіотоксичністю кількості радіоактивних речовин, а також на гама-терапевтичних апаратах на посаді лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення, що передбачена Списком № 1 розділ XIX підрозділ 19-1 код 3229 підстава постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 5р. 4 міс. 16 дн, що підтверджується копією трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1 та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.05.2024 №144 та від 21.06.2024 № 166, виданими КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17".

Розділом XIX "Установи охорони здоров`я" Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, встановлено, що особи, які мають професії і працювали на посадах: п. 12300000-24577 - рентгенолаборанти, у тому числі у рентгеноопераційних, ангіографічних і флюорографічних кабінетах; п. 12300000-24713 - середній медичний персонал рентгенівських відділень (кабінетів), а також середній медичний персонал, постійно зайнятий у рентгеноопераційних, ангіографічних кабінетах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (в подальшому Постанова № 36) (яка діяла в період спірних правовідносин) затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до розділу XIX "Охорона здоров`я" Постанови № 36, особи, які мають професії і працювали на посадах: п. 19 - молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); п. 19-1 - працівники закладів охорони здоров`я, які безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрірадію-226 або еквівалентною за радіотоксичністю кількістю радіоактивних речовин, а також на гамма-терапевтичних апаратах; п. 19 - рентгенолаборанти, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюорографічних кабінетах відносяться до категорії працівників, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці і мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5, з жовтня 2000 р. по березень 2006 р. за ОСОБА_1 сплачено страхові внески Комунальною установою охорони здоров`я "Клінічна багатопрофільна лікарня № 17 заводу імені Малишева".

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 6 37.

Довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.05.2024 № 144 та від 21.06.2024 № 166, виданими КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17", підтверджується, що посада лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення передбачена Списком №1 розділ XIX підрозділ 19-1 код 3229 підстава постанова Кабінуту Міністрів України № 36 від 16.01.2003.

Доводи апелянта, що позивачка не має права на обчислення пільгового стажу роботи у спірний період, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки, відповідно до Постанови № 36, посада ренгенолаборант передбачена Списком №1, та відноситься до категорії працівників, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці і мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31.05.2024 № 144 та від 21.06.2024 № 166, виданими КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17", підтверджується, що посада лаборанта радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення передбачена Списком № 1 розділ XIX підрозділ 19-1 код 3229, на якій позивачка згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 працювала повий робочий день у період з 13.10.2000 по 28.02.2006 в КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17".

Із урахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивачки в спірних правовідносинах є визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.06.2024р. № 204650005450 про відмову в проведенні перерахунку пенсії та зарахування періоду роботи з 13.10.2000р. по 28.02.2006р. ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 06.06.2024р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за рахунок включення до страхового стажу періоду роботи лаборантом радонової лабораторії фізіотерапевтичного відділення з 13.10.2000 по 28.02.2006 в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради, з урахуванням раніше проведених платежів.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі № 520/20733/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич