Постанова

від 12.12.2024 по справі 160/15406/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15406/24(суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №160/15406/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХЛІБ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХЛІБ» 13 червня 2024 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області згідно з яким, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 05.06.2024 року:

форми «Р» №0360870702, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» збільшено зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 5 969 490 грн. (з яких 4 775 592 грн - за основним платежем, 1 193 898 грн - за штрафними санкціями);

форми «П» від 05.06.2024 №0360880702, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 30 516 640 грн;

форми «Р» від 05.06.2024 №0360920702, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛБ» донараховано зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 989 996,25 грн (з яких 3 991 997 грн - за основним платежем, 997 999,25 грн - за штрафними санкціями);

форми «В4» від 05.06.2024 №0360940702, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛБ» зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 280 333 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства які ґрунтується на твердженнях про нереальність операцій з придбання товарів між ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» та ФГ «ЗОЛОТА РУНА» (ЄДРПОУ 42829959) і ТОВ «АГРО СТАРГЕТ» (ЄДРПОУ 43242173), зазначених в акті перевірки №1348/04-36-07-02/39374206 від 16.05.2024 є безпідставними та необґрунтованими.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Суд дійшов висновку про реальність спірних господарських операцій позивача на підставі наданих первинних документів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відтворює зміст акта перевірки та посилається на неврахування судом першої інстанції пояснень відповідача щодо обставин здійснення спірних господарських операцій.

Звертає увагу на практику Верховного Суду у інших справах з питань реальності господарських операцій з урахуванням діяльності контрагентів.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» (код ЄДРПОУ 39374206) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.09.2014. Основним видом діяльності є 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (основний).

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, п.п 69.35 п. 69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.03.2024 №837-п «Про проведення документальної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖХЛІБ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2021 по 31.12.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача.

За результатами проведеної перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки №1348/04-36-07-02/39374206 від 16.05.2024 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановленні порушення ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ»:

- п.44.1. п.44.2 ст.44. пт. 134.1.1 п.134.1 ст.134. п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 775 592 грн., у т.ч. за 2022 рік на суму 4 775 592 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2021 рік на суму 30 516 640 грн. (з наростаючим підсумком та з урахуванням періоду охопленим попередньою перевіркою);

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 3 991 997 грн., у т.ч. за травень 2022 року у сумі 2 396 036 грн. за травень 2023 року у сумі 1 494 535 грн.. за червень 2023 року у сумі 88 856 грн. за липень 2023 року у сумі 12 570 грн. та завищено залишок від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 280 333 грн., в т.ч. за жовтень 2023 у сумі 280333 грн. (у зв?язку з неподанням податкових декларацій з ПДВ за листопад - грудень 2023 року);

- п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49. п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством не подано декларації з податку на додану вартість за листопад 2023 року, грудень 2023 року;

- порушення вимог пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 та пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 160,80 грн., який нараховано і утримано з заробітної плати найманих працівників, у тому числі за вересень 2023 року на суму 160,80 грн.;

- порушення вимог пп. 164.2.17 п.164.2 ст. 164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. «а» п.176.2 ст.176, пп.1.4. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ- не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір в сумі 3827,33 грн., в т.ч. від отримання доходу у вигляді додаткового блага в сумі 3827,33 грн.;

- порушення вимог пп. «б» н. 176.2 ст. 176 ПКУ, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Податковий розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 року №773), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015 року за №111/26556, підприємство надало до податкових органів Податкові розрахунки за ІІІ, IV квартали 2021 року, за І, ІІ, ІІI, IV квартали 2022 року, за І, ІІ квартали 2023 року з недостовірними відомостями про суми військового збору, які підлягають нарахуванню, утриманню та сплаті до бюджету з доходів, отриманих фізичними особами у вигляді додаткового блага;

- п. 121.2 ст. 121 ПКУ щодо ненадання відповіді на запит, контролюючого органу. надісланий відповідно до підстав. передбачених підпунктом 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку про неможливість (нереальність) здійснення господарської діяльності між ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» та ФГ «ЗОЛОТА РУНА» (ЄДРПОУ 42829959) і ТОВ «АГРО СТАРГЕТ» (ЄДРПОУ 43242173), оскільки контролюючим органом, за результатами аналізу ЄРПН та даних АІС «Податковий блок» встановлено відсутність у контрагентів позивача достатніх трудових ресурсів, відсутність придбання ними будь-яких послуг з виробництва продукції, а також відсутність матеріальних ресурсів для виробництва тмц.

На підставі висновків акта перевірки №1348/04-36-07-02/39374206 від 16.05.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.06.2024, а саме:

- №0360870702, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛБ» збільшено зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 5 969 490 грн. (з яких 4 775 592 грн - за основним платежем, 1 193 898 грн - за штрафними санкціями);

- №0360880702, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛБ» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 30 516 640 грн.

???- №0360920702, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛБ» донараховано зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 989 996,25 грн (з яких 3 991 997 грн - за основним платежем, 997 999,25 грн - за штрафними санкціями);

- №0360940702, яким ТОВ «КРИВОРІЖХЛБ» зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 280 333 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового Кодексу України (далі ПК). Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначенні господарські операції пов`язані не з фактом підписання договорів, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (далі - ПК).

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Як правильно з`ясовано судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, позивач уклав договір поставки №10/10-2021 від 10 жовтня 2021 року з додатками, відповідно до умов якого ФГ «Золота Руна» (постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ «Криворіжхліб» (покупця) сільськогосподарську продукцію: насіння соняшника врожаю 2021 року, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити за нього передбачену договором суму (т.1 а.с.165-169).

Згідно з специфікацією № 1 від 10.10.2021 р ФГ «Золота Руна» зобов`язалось поставити вказаний товар позивачу.

За результатами виконання умов договору сторонами договору складені відповідні акти, а саме ??видаткові накладні: № 38 від 13.10.2021 року, № 40 від 14.10.2021 року, № 41 від 14.10.2021 року, № 42 від 14.10.2021 року, № 51 від 15.10.2021 року, № 52 від 15.10.2021 року, № 53 від 15.10.2021 року, № 54 від 15.10.2021 року, № 61 від 16.10.2021 року, № 62 від 16.10.2021 року, №63 від 16.10.2021 року, № 64 від 16.10.2021 року, № 73 від 18.10.2021 року, №74 від 18.10.2021 року, № 86 від 19.10.2021 року, №87 від 19.10.2021 року, № 88 від 19.10.2021 року, № 89 від 19.10.2021 року, №90 від 19.10.2021 року, № 94 від 20.10.2021 року, № 95 від 20.10.2021 року, № 96 від 20.10.2021 року, № 97 від 20.10.2021 року, № 106 від 21.10.2021 року, №107 від 21.10.2021 року, №108 від 21.10.2021 року, №109 від 21.10.2021 року, № 110 від 21.10.2021 року, №111 від 21.10.2021 року (т.1 а.с.170 -207).

Оплата товару підтверджується банківськими виписками від 10.01.2022 року; від 16.02.2022 року; від 17.02.2022 року (т.1 а.с.207 209).

Поставка товару відповідно до умов договору, а саме специфікації № 1 від 10.10.2021 р здійснено постачальником (т.1 а.с.169).

05 жовтня 2021 року між позивачем та ТОВ «АГРО СТАРГЕТ» (ЄДРПОУ 43242173) було укладено договір поставки №05/10-2021, згідно умов якого ТОВ «ТД АГРО СТАРГЕТ» прийняв на себе зобов`язання поставити та передати у власність ТОВ «Криворіжхліб» насіння соняшника, врожаю 2021 року, а ТОВ «Криворіжхліб» у свою чергу - прийняти та оплатити поставлену продукцію. Специфікацією №1 до договору №05/10-2021 Сторони узгодили предмет поставки загальною кількістю 1 000 тон, вартість зафіксована на рівні 16 244,04 грн. без урахування ПДВ (т.1 а.с.211-215).

Згідно з специфікацією № 1 від 05.10.2021 р ТОВ «АГРО СТАРГЕТ» зобов`язалось поставити вказаний товар позивачу.

За результатами виконання умов договору сторонами договору складені відповідні акти, а саме ??видаткові накладні: № 244 від 14.10.2021 року; № 243 від 14.10.2021 року; № 107 від 08.10.2021 року;? № 108 від 08.10.2021 року; № 109 від 08.10.2021 року; № 110 від 08.10.2021 року; ?№ 111 від 08.10.2021 року; ?№ 136 від 09.10.2021 року; ?№ 137 від 09.10.2021 року; ?? №138 від 09.10.2021 року; № 139 від 09.10.2021 року; № 140 від 09.10.2021 року; ?? № 141 від 09.10.2021 року; ??№ 145 від 10.10.2021 року; ?№ 146 від 10.10.2021 року; ?№ 147 від 10.10.2021 року; № 148 від 10.10.2021 року; № 149 від 10.10.2021 року; № 150 від 10.10.2021 року; № 162 від 11.10.2021 року; ?№ 163 від 11.10.2021 року; ?№ 164 від 11.10.2021 року;?? № 165 від 11.10.2021 року;?? № 166 від 11.10.2021 року;?? № 167 від 11.10.2021 року;?? № 168 від 11.10.2021 року;?? № 169 від 11.10.2021 року;?? № 170 від 11.10.2021 року; №190 від 12.10.2021 року; № 191 від 12.10.2021 року; № 192 від 12.10.2021 року; № 193 від 12.10.2021 року;? № 194 від 12.10.2021 року; № 195 від 12.10.2021 року;? № 196 від 12.10.2021 року;?? № 197 від 12.10.2021 року;?? № 219 від 13.10.2021 року;? № 220 від 13.10.2021 року; № 242 від 14.10.2021 року (т.1 а.с.216-250, т.2 а.с.1-4).

Оплата товару підтверджується банківською випискою від 17.02.2022 року (т.2 а.с.5).

Отриманий від вказаних вище постачальників товар в загальній кількості 1 871 173,00 кг. ТОВ «КРИВОРІЖХЛІБ» було використано у власній господарській діяльності шляхом переробки товару у ТОВ «Оілпродакшен» на підставі договору переробки давальницької сировини, що підтверджується договором на переробку давальницької сировини №013/20-п від 01.06.2020 року з додатками.

Виконання зазначеного договору позивачем підтверджується: актом надання послуг №397 від 31.10.2021 року; ????зведеним актом з переробки сировини від 31.10.2021 року;?? актами прийому передачі сировини для переробки: №712-П від 08.10.2021 року;?? №713-П від 09.10.2021 року;?? №714-П від 10.10.2021 року;?? №715-П від 11.10.2021 року;?? №716-П від 12.10.2021 року;?? №717-П від 13.10.2021 року;?? №718-11 від 14.10.2021 року;?? №719-П від 15.10.2021 року;?? №720-П від 16.10.2021 року;? №721-П від 18.10.2021 року;?? №722-П від 19.10.2021 року;?? №723-П від 20.10.2021 року;?? №724-11 від 21.10.2021 року;?? №725-П від 22.10.2021 року;?? №726-П від 23.10.2021 року;?? №727-11 від 24.10.2021 року; ??реєстром прийнятого насіння соняшника для переробки для ТОВ «Криворіжхліб» від 31.10.2021 року; ??накладними на переробку давальницької сировини: №381-ГП від 01.10.2021 року; ? №382-Г П від 02.10.2021 року;?? №383-ГІ від 03.10.2021 року;?? №384-ГІ від 16.10.2021 року; №385-ГП від 27.10.2021 року; №386-ГП від 28.10.2021 року; №387-ГП від 29.10.2021 року; №388-ГП від 30.10.2021 року; №389-ГП від 31.10.2021 року.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про реальність господарської операції між позивачем та ФГ «Золота Руна», ТОВ «АГРО СТАРГЕТ» за наслідками якої сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товару, оплату його вартості, використання у власній господарській діяльності.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи контролюючого органу про відсутність факту перевезень, оскільки транспортні документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Також слід зазначити, що доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача достатніх ресурсів для ведення господарської діяльності не спростовують обставин виконання зазначеними особами умов укладених ними договорів, оскільки данні акта перевірки свідчить про зворотне, крім того така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Крім того, відповідач не зазначає які саме ресурси на його думку є достатньоми для цих підприємств для виконання господарської діяльності та чим це підтверджується.

Крім того, відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов`язується податковим органом з обставинами діяльності підприємств постачальників які є фігурантами кримінального провадження, та які на думку податкового органу неналежним чином здійснюють свою діяльність, що є неприпустимим як за законодавством України так і за міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань… Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Отже, виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов`язку не виконав.

Щодо доводів відповідача зазначених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що судовим рішенням у цій справі надано необхідне та достатнє обґрунтування доводів сторін, при цьому суд дослідив усі основні питання віднесені на його розгляд, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №160/15406/24 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12 грудня 2024 року.

Повне судове рішення складено 16 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов