Ухвала

від 17.12.2024 по справі 386/1699/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1699/24

Провадження № 2-о/386/75/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

17 грудня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа як орган опіки та піклування Голованівська района державна адміністрація Кіровоградської області, виконавчий комітет Голованівської селищної ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна, шляхом направлення заяви засобами штового зв`язку, яка надійшла до суду 17.12.2024.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

За змістом ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.

Зі змісту заяви слідує, що представник заявника просить визнати ОСОБА_3 недієздатним та призначити заявника опікуном над останнім. Всупереч вищезазначеним вимогам закону до заяви не додано доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування. Проте зміст заяви не містить даних, що органом опіки та піклування таке подання виносилось, хоча вимога з даного питання пред`явлена, не додано до заяви відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном над недієздатною фізичною особою, при тому, що наявність такого подання є обов`язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною.

Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Однак, в заяві відсутні відомості щодо наявності такої заяви особи, яка просить призначити її опікуном та посилання на докази, що особа зверталась до відповідного органу опіки і піклування з даного питання.

Крім цього, до заяви додано клопотання про призначення експертизи, для проведення якої заявнику необхідно надати історію хвороби ОСОБА_4 та його медичну картку, або надати до суду клопотання про їх витребування із врахуванням норм ст. 84 ЦПК України .

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України зазначається, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як визначено п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 1 ст.84ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Слід зазначити, що представником заявника вказано органом опіки та піклування Голованівську РДА, яка не має повноважень , як орган опіки та піклування, відносно повнолітніх осіб , щодо яких ставиться питання визнання недієздатними чи обмежено дієздатними, та не вказує на яких підставах необхідно залучити виконавчий комітет Голованівської селищної ради заінтересованою особою.

Згідно підпункту 4 пункту "б" ч. 1 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.

Такі повноваження закріплені в абзаці другому п. 1.4. розділу 1. "ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ" "Правил опіки та піклування", затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 №34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за №387/3680 (далі - Правила опіки та піклування), згідно якого у селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад, а тому Голованівська селищна рада Кіровоградській області має бути залучена до участі в справі в якості органу опіки та піклування.

У відповідності до вимог ч. 1ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника,особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвокатата представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Однак, в порушення ч. 1 ст.299 ЦПК України представником заявника у заяві про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, зазначенонеповний суб`єктний склад осіб,які беруть участь у справі,зокрема суд розглядає справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чивизнання фізичної особи недієздатноюза участю заявника,особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвокатата представника органу опіки та піклування, а також матері особи, щодо якої ставиться питання визнання недієздатним. Усупереч наведеному заінтересованою особою в заяві не зазначено особу, щодо якої розглядатиметься питання про визнання її недієздатною, її адвоката та його матері.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (заінтересованих осіб).

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме:

заява не містить поштовий індекс заявника, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб заінтересованої особивиконавчого комітетуГолованівської селищноїради,відомі засобизв`язку та адресиелектронної поштизаінтересованих осіб ;

до заяви не додано доказів того, що заявник звертався з приводу призначення його опікуном над братом до органу опіки та піклування з пакетом документів, передбачених чинним законодавством;

в заяві не зазначено особу, щодо якої розглядатиметься питання про визнання її недієздатною, її адвоката та заінтересовану особу матір вищевказаної особи;

заявнику необхідно надати суду медичну карту, або історію хвороби та амбулаторну карту ОСОБА_5 , або клопотання про витребування такого доказу з дотриманням вимог, встановлених ст. 84 ЦПК України.

Крім цього, ч. 5 ст. 293 ЦПК передбачено, що у випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа.

Також, представником заявника до суду не надано жодного доказу, який підтверджував, що ОСОБА_2 має можливість дбати про свого брата, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати його догляд та лікування. Крім того, представником заявника не вказано, де ОСОБА_4 проживає із ким .

Так, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і у повному розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник заявника звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, при цьому до заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, в підтвердження звільнення від сплати судового збору, представник заявника посилається на ч. 2 ст. 299 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 2 статті 133 ЦПК України вказує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору та при цьому, не передбачає пільг та не звільняє від сплати судового збору у справах окремого провадження, в тому числі й у справах про визнання особи недієздатною.

Отже, представник заявника не надала документів на підтвердження звільнення його від сплати судового збору, та враховуючи, що вимоги ч.2 ст.299 ЦПК не поширюються на сплату судового збору за вимогу про призначення опікуна, а поширюються на інші судові витрати, пов`язані з провадженням даної категорії справи, тому ним має бути сплачений судовий збір.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, справляється судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн..

Таким чином,заявнику необхідносплатити судовийзбір усумі 605,60грн.(0,2розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб)та надатисуду документ,що підтверджуєйого сплату.(реквізити сплати судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за заяво. ОСОБА_2 про призначення опікуном)

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа як орган опіки та піклування Голованівська района державна адміністрація Кіровоградської області, виконавчий комітет Голованівської селищної ради, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна- залишити без руху.

Надати представнику заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику заявника, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику заявника.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.