Постанова

від 12.12.2024 по справі 160/4883/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2024 року справа № 160/4883/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/4883/24 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа Миколаївська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі відповідач) Про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника №33 від 01.02.2024 року. Крім того, просив стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, неналежну оцінку доказів, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів скарги скаржник зазначає, що в порушення норм процесуального права суд переклав обов`язок обґрунтування та доведення факту незаконності оскарженого наказу Держгеокадастру на позивача. Хоча позивачем в позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву наводилися обґрунтування протиправності цього наказу.

Закон України «Про землеустрій» не дає визначення порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів. Отже, поняття «порушення інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів», яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону України «Про землеустрій», має оціночний характер. Для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

Протокол засідання Кваліфікаційної комісії №1 від 25.01.2024, на підставі якого прийнято наказ №33 містить лише виклад обставин, та констатацію фактів, які викладені в листі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 18.12.2023 № 21-3-0.2-4708/2-23 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою. Протокол не містить посилання на будь-які докази того, що відповідачем під час встановлення факту порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, проводилась перевірка кваліфікації та якості професійної підготовки позивача, як інженера-землевпорядника, проводилась оцінка характеру порушення, категорії виконавця, об`єктивних та суб`єктивних ознак здійснюваного порушення, що у свою чергу додатково свідчить про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності шляхом саме анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві зазначає, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення у справі законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги позивача безпідставними. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач стверджує, що підставою для прийняття наказу Держгеокадастру від 01.02.2024 року №33 Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженера- землевпорядника було саме рішення Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру. Кваліфікаційна комісія чітко вказує на допущені порушення ОСОБА_1 під час розробки документації з землеустрою. Що ж до факту завдання шкоди неправомірними діями ОСОБА_1 прав та інтересам інших осіб, то кінцевим результатом протиправного формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності є їх вибуття у приватну власність, що в умовах воєнного стану заборонено.

Третя особа своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористалась.

Позивач та його представник, представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що до Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 18.12.2023 року №21-3-0.2-4708/2-23 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру та письмове пояснення (заперечення) ОСОБА_1 , про що зазначено у протоколі №1 від 25.01.2024 року Кваліфікаційної комісії.

Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області під час проведення моніторингу здійснення сертифікованими інженерами-землевпорядниками повноважень визначених у пункті 2 Порядку реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками та вимог щодо проведення моніторингу виконання сертифікованими інженерами-землевпорядниками повноважень державних кадастрових реєстраторів, а також порядку оскарження рішень про внесення відомостей до державного земельного кадастру, прийнятих сертифікованими інженерами-землевпорядниками в рамках пілотного проекту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1438, виявлено порушення чинного законодавства сертифікованим інженером- землевпорядником ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №010054 від 22.03.2013) при розробці документації із землеустрою та електронного документа, що містить результати робіт із землеустрою.

До заяв про державну реєстрацію земельних ділянок від 30.11.2023 №313-1200364902023, №ЗВ-1200364942023, №ЗВ-1200364922023, №313-1200364932023, №ЗВ-1200364982023, №ЗВ-1200364972023, №313-1200364952023 додана документація із землеустрою - проект землеустрою щодо відведення 7-ми громадянам для ведення фермерського господарства земельних ділянок розташованих на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області з метою передачі їх у приватну власність із земель комунальної власності, чим порушено підпункт 5 пункту 27 розділу X Земельного Кодексу України.

Від сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 надійшло заперечення, у якому він зазначав, що при розгляді матеріалів землевпорядного проектування не взято до уваги той факт, що проект землеустрою було розроблено до набрання чинності підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України, а саме у липні 2021 року.

Розглянувши копії проектів землеустрою щодо відведення 7-ми громадянам для ведення фермерського господарства земельних ділянок розташованих на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області з метою передачі їх у приватну власність із земель комунальної власності встановлено, що земельні ділянки відводяться відповідно до рішення 7 сесії 8 скликання Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 28.05.2021 року №112/2-7/УІ11 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо розпаювання фермерського господарства Росинка за рахунок земельної ділянки, кадастровий номер 1221485600:01:047:0003, шляхом поділу, яка знаходяться в користуванні ФГ Росинка на підставі державного акту на право постійного користування, зареєстрованого за №1017 від 15.07.1997 року, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 254971746 від 29.04.2021 року.

Формування земельної ділянки шляхом визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру під час воєнного стану заборонено.

Кваліфікаційна комісія з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, розглянувши лист Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 18.12.2023 року №21-3-0.2-4708/2-23 та заперечення ОСОБА_1 , прийняла рішення, оформлене протоколом, звернутись з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 №010054 від 22.03.2013 року.

На розгляд Кваліфікаційної комісії надійшла Доповідна записка заступника директора Департаменту - начальника відділу взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами Департаменту ведення Державного земельного кадастру Ігоря Кирилюка з пропозицією розглянути на засіданні кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника питання про позбавлення ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката №010054 від 22.03.2013 року.

Водночас, до Держгеокадастру надійшли листи Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 18.12.2023 року №21-3-0.2-4708/2-23 (зазначений лист розглянуто у попередньому питанні) та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 21.12.2023 року №21-16-0.222-4005/2-23 про виявлені порушення при складанні (розробці) документації із землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником Проценком Віталієм Ігоровичем.

Оскільки при розгляді попереднього питання щодо листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області виявлено порушення чинного законодавства сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №010054 від 22.03.2013 року) та прийнято рішення звернутись з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , знято з розгляду доповідну записку заступника директора Департаменту - начальника відділу взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами Департаменту ведення Державного земельного кадастру Ігоря Кирилюка як таку, по якій вже прийняте відповідне рішення.

01.02.2024 року Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру прийнято наказ №33 про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Віталія Проценка від 22.03.2013 року №010054, відповідно до ч. 19 ст. 66, ч. 3 ст. 66-1, ч. 2 і 3 ст. 68 Закону України Про землеустрій, п. 16 розділу ІІІ Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженого Наказом міністерства аграрної політики та продовольства України 07.12.2021 року №1582/37204, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого ПКМУ №15 від 14.01.2015 року (у редакції ПКМУ №1302 від 09.12.2021 року), на підставі подання Кваліфікаційної комісії №21-28-0.23-21/61-24-КФК від 30.01.2024 року.

Вважаючи наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №33 від 01.02.2024 року протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вказав, що відповідач при винесенні оскарженого наказу діяв в межах наданих повноважень, у відповідності до вимог діючого законодавства. Позивачем не наведено фактів допущення порушень з боку відповідача процедури прийняття оскарженого рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат винесення відповідачем наказу в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 №010054, виданого 22.03.2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, визначає Закон України Про землеустрій від 22.05.2003 року №858 (далі - Закон №858).

Відповідно до пункту а частини другої статті 28 Закону №858, розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Згідно із статтею 60 Закону №858, державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, при розробленні документації із землеустрою здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 66 Закону №858, професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою. Підготовка інженерів-землевпорядників здійснюється на факультетах землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації. Відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники. Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями такваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.

Інженеру-землевпоряднику, який склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним вимогам та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.

Як встановив суд, позивач займався професійною діяльністю у сфері землеустрою, набув статусу інженера-землевпорядника згідно кваліфікаційного сертифіката №010054 від 22.03.2013 року та працював як самозайнята особа.

Відповідно до частин дев`ятнадцятої - двадцять першої статті 66 Закону №858 кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:

а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;

б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;

в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;

г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до вимог статті 68 Закону №858, особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавець наділив Держгеокадастр повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії.

Кваліфікаційна комісія, в свою чергу, формує подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб у разі встановлення факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади.

Оскаржений позивачем наказ від 01.02.2024 року №33 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру прийнято на підставі подання Кваліфікаційної комісії №21-28-0.23-21/61-24-КФК від 30.01.2024 року.

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії, процедуру видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника визначає Порядок №317.

Пунктом 2 розділу І Порядку визначено, що склад Комісії затверджується наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і визначається відповідно до статті 66 Закону України Про землеустрій.

Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.

Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.

Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії (пункти 1 - 4 розділу ІІ Порядку №317).

Письмові звернення розглядаються Комісією на її засіданнях. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) та особи, стосовно яких подані письмові звернення, можуть брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції.

Сертифікований інженер-землевпорядник, якого стосується письмове звернення, має право подати письмові пояснення та/або особисто бути присутнім на засіданні Комісії.

Судом встановлено, що 25.01.2024 року проводилося засідання Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, на порядок денний якого винесено розгляд листів, заяв, клопотань від фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника. В тому числі і Проценко В.І..

Позивач скористався своїм правом на подання письмових пояснень.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вирішення питань, що стосуються встановлення факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, відноситься до виключної компетенції Кваліфікаційної комісії.

При цьому, правомочність відповідної Кваліфікаційної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

З наданого до матеріалів справи витягу з протоколу засідання №1 вбачається, що Комісією перевірявся та встановлено факт порушення позивачем вимог земельного законодавства, встановлених норм та стандартів у сфері землеустрою.

Так, Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області під час проведення моніторингу здійснення сертифікованими інженерами-землевпорядниками повноважень визначених у пункті 2 Порядку реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками було виявлено порушення вимог чинного законодавства сертифікованим інженером- землевпорядником Проценком Віталієм Ігоровичем (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №010054 від 22.03.2013 року) при розробці документації із землеустрою та електронного документа, що містить результати робіт із землеустрою.

До заяв про державну реєстрацію земельних ділянок від 30.11.2023 №313-1200364902023, №ЗВ-1200364942023, №ЗВ-1200364922023, №313-1200364932023, №ЗВ-1200364982023, ЗВ-1200364972023, №313-1200364952023 додана документація із землеустрою - проект землеустрою щодо відведення 7-ми громадянам для ведення фермерського господарства земельних ділянок розташованих на території Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області з метою передачі їх у приватну власність із земель комунальної власності, чим порушено підпункт 5 пункту 27 розділу X Земельного Кодексу України.

Здійснення державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є одним із етапів процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян. Тому, формування земельної ділянки шляхом визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру під час воєнного стану заборонено.

Позивач стверджує, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок були розроблені ним як інженером-землевпорядником до вступу в дію заборони на розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X Земельного Кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, формування земельної ділянки шляхом визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру під час воєнного стану заборонено.

Відповідно до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 03.11.2022 року у справі №420/2218/19, дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Зміст статті 79-1 Земельного кодексу України свідчить, що метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідачем надано суду докази на підтвердження того, що позивачем вчинялися дії, направлені на внесення інформації про земельні ділянки до Державного земельного кадастру з метою їх відведення у власність фізичних осіб, під час воєнного стану, що заборонено Законом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до прийняття оскарженого позивачем наказу, до нього застосовувалися й інші заходи у зв`язку з допущенням порушень законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельних ділянок: так наказом від 06.12.2023 року №400 було тимчасво заблоковано сертифікованому інженеру-землевпоряднику ОСОБА_1 доступ до Державного земельного кадастру (т.2 а.с.161), а наказом від 18.12.2023 №414 анульовано ОСОБА_1 доступ до Державного земельного кадастру (т.2 а.с. 161 зв.ст.). Доказів оскарження цих наказів та їх скасування матеріали справи не містять.

Позивач не надав суду доказів на спростування висновків Кваліфікаційної комісії, що відображені у протоколі засідання №1 та зафіксовані у поданні, що було підставою для винесення відповідачем оскарженого наказу.

З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірний наказ виданий відповідачем у межах повноважень, з дотриманням вимог діючого законодавства, і підстави для його скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги позивача правильних висновків суду не спростовують, в задоволенні скарги слід відмовити.

Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі № 160/4883/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак