Постанова

від 17.12.2024 по справі 400/2593/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2593/24

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 24.06.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2021 року №1128014290707 і вимоги від 12.04.2023 року №0000369-1307-1429 в частині, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит», звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2021 року №1128014290707 про визначення грошового зобов`язання за платежем: штрафна санкція за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 27 000,00 грн., податкову вимогу від 12.04.2023 року №0000369-1307-1429 в частині суми боргу в розмірі 27 000,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він подав скаргу на спірне податкове повідомлення-рішення, яка не була розглянута у строки, передбачені ст.56 ПК України, тому вона підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення скасуванню, тому відповідач прийняв податкову вимогу всупереч нормам Податкового Кодексу України. На підприємстві первинні документи є в наявності щодо всіх товарів, але ревізори при проведенні перевірки з ними не ознайомились. Відповідач виявив порушення постанови КМУ №957 від 30.10.2008 року в редакції від 13.01.2021 року щодо реалізації шампанського за ціною менше мінімальної, оскільки продавці повинні були внести зміни до ціни, але не виконали розпорядження директора та були притягнуті до відповідальності та на даний час звільненні, тому вини позивача в цьому порушенні немає. Документи на отримання ліцензії позивач подав до контролюючого органу завчасно до закінчення її терміну, але рішення по видачі ліцензії було видано лише 26.04.2020 року, а не 25.04.2020 року, як повинно було бути.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні та зазначає, що при проведенні перевірки були виявлені порушення Закону України №481 «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тому податкове повідомлення рішення та податкова вимога прийняті правомірно та скасуванню не підлягають.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 16.12.2021 року №1128014290707 на суму 17 000 грн.(сімнадцять тисяч грн.). Скасовано податкову вимогу від 12.04.2023 року №0000369-1307-1429 в частині суми боргу в розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.). В решті позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» ( 55000 Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Незалежності, буд.11, код ЄДРПОУ 25375876) судовий збір у сумі 1906,42 грн. (одна тисяча дев`ятсот шість грн. 42коп.), сплачений платіжною інструкцією № 3677 від 20.03.2024 року.

На вказане рішення суду Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 16.12.2021 року №1128014290707 в розмірі 17 000 грн. та скасуванні податкової вимоги від 12.04.2023 року №0000369-1307-1429 в розмірі 17 000,00 грн. Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» повністю. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

23.09.2024 року (вхід.№41368/24) на адресу суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит» Бірюкової Н.Є. надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року без змін.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі наказу від 28.10.2021 року №1988-п та направлень від 29.10.2021 року №2578/14-29-07-10, 2579/14-29-07-10 проведено фактичну перевірку магазину «ЖЕМЧУЖИНА», розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проспект Незалежності, 11, де здійснює діяльність позивач.

В акті перевірки від 08.11.2021 року №8084/14/29/07/25375876 відповідач зазначив, що згідно електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті РРО або в пам`яті модемів, які до них приєднанні, поданих до ОДПС по дротових каналах зв`язку, перевіркою встановлено, що через РРО позивачем MINI-Т 400 МЕ заводський №ПБ4101430156, фіскальний №3000834145, проведено розрахункову операцію з продажу 3 пляшок шампанського «Ореанда» напівсолодке, ємністю 0,75л. код з УКТ ЗЕД 2204109800, згідно фіскального чеку №0729 від 09.02.2021року о 17:28:50 на загальну суму 267 грн.

Зазначений товар реалізовано по ціні 89 грн. за 1 пляшку. Така ціна є нижчою за встановлені мінімальні ціни на такі алкогольні напої (109 грн.), чим позивачем порушено вимоги п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та ч.12 ст.18 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Також перевіркою встановлено, що позивач для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині «ЖЕМЧУЖИНА» мало 3 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями:

№14090308201900815 3 25.04.2019 року по 25.04.2020 року;

№140090308202000734 з 26.04.2020 року по 26.04.2021 року;

№14090308202100911 3 26.04.2021 року по 26.04.2022 року.

При цьому позивач 25.04.2020 року здійснював реалізацію алкогольних напоїв в магазині «ЖЕМЧУЖИНА», без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ліцензія №14090308201900815, яка діяла з 25.04.2019 року по 25.04.2020 року, отже й останнім днем дії є 24.04.2020 року.

Так, згідно електронних копій розрахункових документів і фіскальних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті РРО або в пам`яті модемів, які до них приєднанні, поданих до контролюючих органів по дротових каналах зв`язку, перевіркою встановлено, що через реєстратор розрахункових операцій MINI-T 400 МЕ заводський №ПБ4101430156, фіскальний №3000834145, який використовується позивачем у магазині «ЖЕМЧУЖИНА» проведено розрахункові операції з продажу алкогольних напоїв згідно фіскальних чеків на загальну суму 3194,70 грн.

Актом перевірки встановлено порушення:

- п.12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,

- п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв»,

- частини 12 статті 15 Закону №481 «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.12.2021 року №1128014290707 про визначення грошового зобов`язання за платежем: штрафна санкція за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 27 000 грн. за порушення п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та частини 12 статті 15 Закону №481 «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів. рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

ТОВ «Фаворит» не погодившись з прийнятим ППР подав до контролюючого органу вищого рівня скаргу від 13.01.2022 року, в порядку статті 56 Податкового кодексу України.

25.11.2022 року ДПС України прийняла рішення про результати розгляду скарги та відмовлено позивачу у задоволенні скарги.

12.04.2023 року ГУ ДПС у Миколаївській області винесено податкову вимогу №0000369- 1307-1429 на суму 33 859,04 грн. та засобами зв`язку ПАТ «УКРПОШТА» направлено платнику податків ТОВ «Фаворит» рекомендованим листом з повідомленням. Отримано платником 18.04.2023 року. Сума вимоги складається з 6859,04 грн. орендна плата з юридичних осіб та 27 000 грн. штраф за спірним податковим повідомленням-рішенням.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.10 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Згідно з вимогами п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» встановлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком, якому розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, а саме горілку та лікерно-горілчані вироби, інші мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100 відсоткового спирту.

Відповідно до вимог п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» установлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком, якому розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, а саме: на вина ігристі та вина газовані, зародженні напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° С у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0.75 л роздрібна ціна становить 109 грн.

Відповідно до абз.1 преамбули Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Статтею 15 цього ж Закону визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень;

- оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень (ст.17 ЗУ №481).

П.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі Податкового кодексу України) зазначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого. платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені.

Згідно з вимогами п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з вимогами п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави.

У відповідності до вимог п.42.1 ст.42 Податкового кодексу України податкові вимоги. адресовані контролюючим органом платнику податків повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Пунктом 42.2 ст.42 Податкового кодексу України зазначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку. визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені такому платнику податків (його представнику).

Згідно з вимогами п.1 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 30.06.2017 року №610 «Про затвердження Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків» (зі змінами) (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 року за №902/30770) (далі Порядку) податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі ІТС) податкових органів.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Судом розглядається справа в межах тих порушень, стосовно яких до позивача застосовані штрафні санкції, тому порушенню, яке було встановлено актом перевірки (п.12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), але за ним не прийнято податкове повідомлення-рішення оцінку не надає, оскільки в цій частині права позивача не порушенні.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем постанови КМУ №957 від 30.10.2008 року, якою встановлена мінімальна ціна на шампанське 109 грн., а відповідач здійснив продаж 3-х пляшок шампанського «Оріанда» за ціною одиниці 89 грн., що підтверджується чеком №70729 від 09.02.2021 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання позивача на те, що це порушення допустили його працівники та не внесли зміни до ціни товару не приймається судом до уваги, оскільки правопорушення допущено товариством та чинним законодавством не передбачені підстави звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності в разі, коли його працівники допустили порушення закону, тому податкове повідомлення-рішення на суму 10 000 грн. прийнято правомірно та скасуванню не підлягає.

Стосовно спірного податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафну санкцію за реалізацію спиртних напоїв 25.04.2020 року без наявності ліцензії колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивач 25.04.2020 року здійснював реалізацію алкогольних напоїв в магазині «ЖЕМЧУЖИНА», без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ліцензія №14090308201900815, яка діяла з 25.04.2019 року по 25.04.2020 року, отже й останнім днем дії є 24.04.2020 року.

Згідно фіскальних чеків від 25.04.2020 року позивач здійснив реалізацію алкогольних напоїв на загальну суму 3194,70 грн.

Відповідно до частини другої статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з частиною другою статті 252 зазначеного Кодексу термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Для визначення терміну з календарною датою вживаються прийменники «до» або «по». При цьому, законодавство не містить правил, якими варто керуватися при визначенні терміну у разі такого формулювання.

Водночас в науковій літературі зазначається, що для позначення початкової і кінцевої дати, тобто певного періоду часу, у документах прийменник «з» треба вживати в парі з прийменником «до». Інколи, щоб увиразнити входження певної дати до встановленого терміну, додають прислівник «включно». Проте, його вживання поряд з останньою датою недоречне. Прийменники «до» і «по» визначають кінцеву календарну дату чинності чи виконання чого-небудь, проте вони розрізняються сферами свого використання: «до» закріплений за офіційно-діловим стилем, а «по» за розмовним. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно вживати лише прийменник «до».

Щодо терміну дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13 червня 2018 року у справі №815/1298/17, від 28 серпня 2018 року у справі №814/4170/15 зазначено: «дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь».

Отже, оскільки відповідачем невірно зазначена у ліцензії прикментникова форма «по», а не «до» та кінцева дата закінчення ліцензії відповідно до визначення строків дії ліцензії - 1 рік, то позивач правомірно реалізовував спиртні напої у останній день дії ліцензії - 25.04.2020 року.

Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу та помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення в цій частині належить визнати протиправним та скасувати на суму 17 000 грн.

Позивач обґрунтовує протиправність спірної податкової вимоги тим, що 13.01.2022 року він оскаржив податкове повідомлення-рішення до ДПС України, яке було розглянуто тільки 25.11.2022 року, але пунктом 56.9 статті 56 ПКУ передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

У визначений пунктом 56.8 ПКУ строк податковим органом рішень про результати розгляду скарги та про продовження строку розгляду скарги на адресу платника не направлялося, тому подана скарга про скасування повідомлення рішення від 16.12.2021 року №1128014290707 про визначення грошового зобов`язання за платежем: штрафна санкція за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 27 000 грн. вважалася повністю задоволеною на користь платника податків.

Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними доводами позивача, оскільки з 29.05.2020 року абрав чинності Закон України від 13.05.2020 року №591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відповідно до якого, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст.56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020 року.

Отже, строки розгляду скарги ДПС зупинено, тому наслідки передбачені ст.56 ПК України не наступають. За наслідками розгляду скарги позивача борг, визначений у податковому повідомленні-рішенні, став узгоджений, тому прийняття відповідачем податкової вимоги саме в сумі 27 000 грн. було правомірно та податкова вимога не підлягає скасуванню.

Як зазначено в апеляційній скарзі, 01.05.2023 року ТОВ «Фаворит» податковий борг з орендної плати з юридичних осіб (код 18010600) погашено в повному обсязі. 29.04.2024 року згідно даних АІС «Податковий блок» спірна податкова вимога вважається відкликаною, в зв`язку з виведенням грошового зобов`язання в сумі 27 000,00 грн. з ІКП платника податків на підставі Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021року.

Разом з цим, відповідно до ст.60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином, виключення заборгованості із ІКПП не свідчить про відкликання податкової вимоги на підставі ст.60 ПК України, оскільки підстави визначені цією статтею не настали. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність спірного повідомлення-рішення на суму 17 000 грн. , то й спірна податкова вимога підлягає скасуванню в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко