Постанова

від 16.12.2024 по справі 640/9514/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Жук Р.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року Справа № 640/9514/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

до Державної служби України з безпеки на транспорті,

Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач 1), Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві (далі - Відповідач 2) в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову постанову №326690 від 25.01.2022 року.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що норми статті 48 Закону №2344-ІІІ передбачають обов`язок перевізника та, зокрема, водія пред`являти посадовим особам відповідача, які здійснюють перевірку, документи, на підставі яких здійснюється вантажне перевезення, зокрема протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Доказів, що на момент перевірки водій використовував особисту картку водія до суду також не надано.

Суд відзначив, що за відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що мав би свідчити про його справність та актуальність (неспотвореність) даних не є можливим перевірити дотримання водіями транспортних засобів режиму праці та відпочинку водіїв.

Також, спростовуючи доводи Позивача, суд першої інстанції зазначив, що орган державного контролю, який здійснював перевірку транспортного засобу, правильно вказано і в акті, і в постанові. Крім того, суд відзначив, що в акті перевірки від 11.04.2023 був чітко розкритий і описаний зміст порушення, який достеменно був відомий Позивачу.

Суд першої інстанції також не прийняв до уваги посилання приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" на правову позицію Верховного Суду, викладені у постанові від 31.10.2023 у справі №440/17062/21 та дійшов до висновку, що позовні вимоги Позивача у справі №640/9514/22 є безпідставними і не ґрунтуються на приписах закону, що регулюють спірні правовідносини.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов - задовольнити повністю, наполягаючи на тому, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини щодо невідповідності змісту постанови № 326690 від 25.01.2022 вимогам законодавства.

Так, в обґрунтування своєї позиції Апелянт зазначає, що зазначені в Акті № 332015 від 23.12.2021 посилання на відповідальність за відсутність тахографа не відповідають гіпотезі відповідної частини ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Окрім того, формулювання порушення в постанові №326690 від 25.01.2022 не відповідає зазначеним у Акті. Також Апелянт відзначає, що в акті назва органу державного контролю - «Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки» , яка не відповідає назві органу державного контролю, зазначеного в постанові.

Крім того, представник приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" стверджує, що судом першої інстанції не з`ясовано і не надано правової оцінки обставині наявності у водія ОСОБА_1 подорожнього листа з записаними від руки даними щодо обліку робочого часу, який був проігнорований перевіряючими. При цьому Апелянт наполягає, що подорожній лист є документом, який дає змогу перевірити дотримання водієм ОСОБА_1 режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також Апелянт зазначає, що судом першої інстанції вибірково процитовано та неправильно застосовано п. 65 постанови Верховного Суду від 11.02.2020 в справі № 820/4624/17, позицію Верховного Суду, викладено у постанові від 20 лютого 2020 р. у справі № 813/52/13-а, а також не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.10.2023 у справі № 440/17062/21.

Крім того, представник приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема зазначає, що Укртрансбезпека не подала відзив відповідно до ст. 162 КАС України та п. 3 ухвали від 05.07.2022. Крім того, докази, подані Відповідачем у поясненнях не мали братися до уваги судом першої інстанції як подані з порушенням порядку подання доказів, встановленому ч. 3 ст. 79 КАС України.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2024 та 22.10.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому просить у її задоволенні відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, та зазначаючи доводи на підтвердження правильності позиції Відповідача.

6. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2021 року посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, проводилась рейдова перевірка на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території міста Києва та Київської області.

Так, інспекторами був перевірний транспортний засіб марки Ford Cargo реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , що належить ПРАТ «КИЇВСПЕЦТРАС».

Водій ОСОБА_1 не надав інспектору протокол перевірки та адаптації до тахографу, передбачений законодавством України про автомобільний транспорт.

У зв`язку з виявленням вищезазначених порушень старшими державними інспекторами було складено Акт №332015 від 23.12.2021, відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 про порушення вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ

Водій зі змістом Акту №332015 від 23.12.2021 був ознайомлений, від підпису відмовився.

13.01.2022 повідомленням від 10.01.2022 № 565/29/24-22, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих-кодовим ідентифікатором № 0308301224782, яким Позивача було запрошено прибути на розгляд 25.01.2022.

Згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» повідомлення було вручено особисто 17.01.2022.

За результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт В.о. начальником Відділу 25.01.2022 прийнято постанову №326690 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до Товариства за відсутність на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону № 2344-ІІІ, на підставі абзацу третього частини першої статті 60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн /т. 1 а.с.73/.

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" звернулося до суду з цим позовом.

9.Нормативно-правове обґрунтування.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Статтею 5 Закону №2344-ІІІ визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

За статтею 39 Закону №2344-ІІІ зазначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Стаття 48 Закону №2344-ІІІ визначає перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Зокрема, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; тощо.

Статтею 6 Закону України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, (надалі - Порядок № 1567).

Відповідно до положень Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку №1567).

Державний контроль здійснюється, зокрема, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

При цьому графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку №1567).

Порядком №1567 передбачено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

Пунктами 21, 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу. Рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, пунктом 1.3 якого визначено, що це Положення поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до вимог пункту 6.1 цього Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі Інструкція №538), відповідно до пункту 1.4 якої її дія поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції № 385.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010, визначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Побіжно, на час виникнення спірних правовідносин, діяли норми постанови КМУ №207, якою було затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, як для вантажних перевезень на договірних умовах, так і для перевезень для власних потреб (далі - Перелік №207).

Згідно з пунктом 2 Переліку №207 для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, були визначені такі документи: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Наведений перелік є вичерпним і за приписами пункту 2 цієї постанови КМУ №207 особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, заборонялося вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені цим Переліком №207.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії судді стверджувати, що непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. При цьому, Законом №2344-ІІІ передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу саме до автомобільних перевізників, ким є Апелянт у справі.

Водночас, аналіз положень статті 48 Закону № 2344-III дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності у водія інших документів, передбачених законодавством. Отже, вказана норма є відсилочною до чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25 лютого 2009 р. №207, яка забороняла контролюючому органу вимагати від перевізника додатково інші, аніж установлено цим Переліком №207, документи.

Разом з тим, з 01.06.2015 набуло чинності вимога, зазначена у пункті 6.1. Положення №340 щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання щодо застосування приписів статей 48, 60 Закону №2344-III у взаємозв`язку з положеннями Порядку №340 та пункту 2 Переліку №207 щодо визначення документів, які повинні бути надані водієм, під час перевірки органом Укртрансбезпеки, у разі якщо перевезення вантажів здійснювалося для власних потреб суб`єкта господарювання було предметом розгляду Верховного Суду у справі №440/17062/21 від 31 жовтня 2023 року.

У зазначеній справі касаційний суд дійшов до висновку, що в ієрархії нормативно-правових актів постанова КМУ має вищу юридичну силу відносно інших підзаконних актів (зокрема інструкції), яка є локальним правовим актом вужчого змісту і лише встановлює певний алгоритм дій у визначеній сфері правовідносин, як Положення №340, приписи якого зобов`язували водія обладнати вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн діючими та повіреними тахографами. Тому, у разі суперечності правових норм постанови КМУ та інструкції/положення, застосуванню підлягають ті норми, що мають вищу юридичну силу, а саме: норми постанови КМУ, тобто, в межах спірних правовідносин, застосуванню підлягають положення саме Переліку №207, а не Порядку №340.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас, колегія суддів враховує саме останню правову позицію суду касаційної інстанції.

Як зазначалося вище, питання щодо переліку документів, які водій був зобов`язаний надати органу Укртрансбезпеки на час проведення ним рейдової перевірки (23.12.2021) було урегульоване приписами постанови №207, які забороняли контролюючому органу вимагати додаткові документи від водія у разі перевезення ним вантажів суб`єкта господарювання для його власних потреб.

Так, враховуючи те, що в цьому Переліку №207 відсутні такі документи, як протокол перевірки та адаптації тахографа, колегія суддів дійшла до висновку про безпідставність вимоги інспектора надати такі документи, оскільки саме на час проведення цієї перевірки його повноваження в цій частині були обмежені пунктом 2 постанови КМУ №207, що помилково не було взято до уваги судом першої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у справі №640/9514/22.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та не приймає до уваги доводи Апелянта про те, спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на те, що формулювання порушення та назва органу державного контролю в постанові №326690 від 25.01.2022 не відповідає зазначеним у Акті №332015 з огляду на наступне.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідних міжрегіональних територіальних органів зазначеної Служби за переліком згідно з додатком. Відповідно Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки було реорганізовано у Відділ державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті та Відділ державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пункту 3 вищевказаного Розпорядження було встановлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.

Щодо доводів Апелянта про те, що формулювання порушення в постанові №326690 від 25.01.2022 не відповідає зазначеним у Акті №332015, колегія суддів зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" не було притягнуто до відповідальності за порушення у вигляді перевезення вантажів без оформлення товарно-транспортної накладної саме з огляду на врахування Відповідачем наданих Позивачем заперечень на акт перевірки №332015 від 23.12.2021. А тому, колегія суддів не вбачає ознак протиправності у діях Відповідача в цій частині.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" підлягає задоволенню, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - скасуванню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду за те, що вимоги позивача задоволені, витрати Позивача по сплаті судового збору у суді першої та апеляційної інстанцій підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача у розмірі 6202,50 грн (2481,00+3721,50 = 6202,50).

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №326690 від 25 січня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, вул.Фізкультури, буд.9, 03150) на користь Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" (код ЄДРПОУ 02772037, м. Київ, просп. Правди, буд. 85, 04208 ) судові витрати в сумі 6202,50 (шість тисяч двісті дві гривні та п`ятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 16 грудня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Є.І. Мєзєнцев

О.В. Карпушова