Постанова

від 17.12.2024 по справі 730/834/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 730/834/24 Суддя (судді) першої інстанції: Ріхтер В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі в режимі відеоконференції представника позивача Рейніш Л.В., представника відповідача Савченко В.М. апеляційну скаргу Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2024 р. та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії,

В С Т А Н О В И В:

27.06.2024 Рейніш Л.В. , як представник ОСОБА_1 подав до Борзнянського районного суду Чернігівської області позов до Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить: визнати протиправними дії Борзнянського відділу ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо звернення стягнення (пенсії, стипендії, матеріальної допомоги) у розмірі 10853,20 грн. + 3926,60 грн. на виконання постанови Борзнянського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2023 року по виконавчому провадженню № 74443585 та зобов`язати повернути кошти у розмірі 10853,20 грн. + 3926,60 грн. на його рахунок (а.с.1).

18.07.2024 надійшла заява про збільшення позовних вимог від 17.07.2024, якою додатково просить визнати протиправними дії Борзянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо звернення стягнення на стипендію у розмірі 1510 грн. у межах цього ж виконавчого провадження, які надійшли на рахунок позивача вже після подачі цього позову, та зобов`язати відповідача повернути кошти (а.с.30).

Ухвалою суду першої інстанції від 23.07.2024 заяву про збільшення позовних вимог від 17.07.2024 було повернуто (а.с.32), проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 вказану ухвалу скасовано в частині списання коштів від 14.05.2024 і в цій частині направлено до суду першої інстанції для розгляду (а.с.115).

26.07.2024 надійшла заява про збільшення позовних вимог: додатково просить визнати протиправними дії Борзянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо звернення стягнення на стипендію у розмірі 1510 грн. у межах цього ж виконавчого провадження, які надійшли на рахунок позивача вже після подачі цього позову, та зобов`язати відповідача повернути кошти (а.с.30).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно, в межах вказаного виконавчого провадження, звернув стягнення на кошти позивача, що знаходяться в установі банку АТ «Комерційний банк «Приватбанк», а саме стипендія, пенсія та матеріальна допомога у зв`язку зі смертю матері, що є порушенням «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону України «Про виконавче провадження», а саме через введення в державі воєнного стану.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якій вказано, що постановою від 15.03.2024 було відкрито виконавче провадження та направлено позивачу, проте через його неявку, державним виконавцем на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» було винесено 14.03.2024 постанову про арешт коштів позивача як боржника, при цьому інформація про те, що цей рахунок має спеціальний режим до державного виконавця не надходила (а.с. 44).

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії державного виконавця - начальника Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вариводи Н. щодо звернення стягнення на пенсійні кошти, стипендію, матеріальну допомогу ОСОБА_1 в сумі 16353,78 гривень з рахунку/картки НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язано Борзнянський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути ОСОБА_1 неправомірно стягнуті пенсійні кошти, стипендію, матеріальну допомогу у сумі 16353,78 гривень, які були стягнуті з рахунку/картки НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 ; знято арешт з рахунку/картки НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 з коштів у сумі 16353,78 гривень, що надійшли на вказаний рахунок як пенсійні кошти, стипендія, матеріальна допомога. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог, оскільки державний виконавець, виконуючи рішення суду, може накласти арешт на будь які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом, і враховуючи «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на стипендію, пенсію та матеріальну допомогу позивача є протиправними.

Проте, суд першої інстанції виходячи з того, що деякі суми, які були зараховані на рахунок позивача не є соціальною виплатою, то позовні вимоги частково задоволені.

Крім того, суд першої інстанції зробив висновок, що, оскільки, станом на момент розгляду цієї справи існування обтяження у вигляді арешту на рахунки, на які позивач отримує пенсійні виплати, стипендію, створює перешкоди позивача в реалізації права власності, тому є усі підстави для зняття арешту з рахунку, що не позбавляє приватного виконавця права при вчиненні виконавчих дій врахувати положення статті 48, 59, 70 Закону України "Про виконавче провадження".

21.10.2024 позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме ухвали додаткове рішення яким, стягнути з відповідача на користь позивача 30000 грн. судових витрат через фактичні понесені витрати за договором № 5/2024 від 27.06.2024 (а.с.4,5), який був укладений з ФОП Рейніш Л.В. з приводу отримання юридично-консультативної допомоги та представницьких послуг по захисту прав ті інтересів в судах та додаткової угоди до цієї угоди № 1 від 27.06.2024 (а.с.145).

23.10.2024 ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено (а.с.153).

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції керувався висновками Верховного Суду - витрати на послуги, надані юристами, які не є адвокатами, відшкодуванню не підлягають (постанова КАС ВС від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15), які відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, для судів першої та апеляційної інстанції є обов`язковими.

Відповідач 12.11.2024 подав апеляційну скаргу на рішення суду від 16.10.2024, в якій вказано на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, та наголошено на дотримання державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки після отримання від ОСОБА_1 заяв про визначенні відповідних рахунків для здійснення видаткових операцій від 23.03.2024 та від 16.07.2024, державним виконавцем виносились відповідні постанови 21.03.2024 та 17.07.2024 про визначення поточного рахунку позивача для здійснення видаткових операцій, тобто зняття арешту, що давало позивачу користуватися власними коштами, які знаходилися на рахунках, у розмірі двох мінімальних розмірах заробітної плати (а.с. 159).

Апелянт наполягає, що державним виконавцем не зверталось стягнення на грошові кошти позивача, що знаходяться на рахунках в установі банку, як стипендія, пенсія чи матеріальна допомога.

Апелянт-відповідач просить судове рішення скасувати.

18.11.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга позивача на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23.10.2024 про відмову у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій вказано на помилковості висновків суду першої інстанції з приводу не відшкодування витрат, оскільки є судова практика в аналогічних питань №№ 540/1053/20 та 826/3852/15, в яких саме цьому представнику сторін відшкодувались витрати (а.с.182).

Апелянт-позивач просить скасувати цю ухвалу та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати 30000грн.

02.12.2024 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23.10.2024, в якому просить відмовити у її задоволені (а.с.213).

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційної скаргою позивача та витребувано справу, та від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

29.11.2024 надійшла справа до суду та передано судді 02.12.2024.

10.12.2024 представник позивача подав заяву про виправлення описки в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що постановлена відповідна ухвала 10.12.2024.

10.12.2024 представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій просить залишити цю скаргу без задоволення, а рішення суду від 16.10.2024 без змін.

10.12.2024 відповідачем подано клопотання про приєднання до матеріалів судової справи додаткові докази: виписку по рахунку позивача № НОМЕР_2 .

11.12.2024 представник позивача подав заяву про залишення без задоволення клопотання відповідача від 10.12.2024 про приєднання додаткових доказів, через порушення строків подання таких доказів, та повернення цього клопотання.

Крім того, позивач в цій же заяві просить постановити Окрему ухвалу, якою зобов`язати відповідний підрозділ ДБР внести відповідні відомості до ЄРДР відносно начальника Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вариводи Н.А. по ч.3 ст.362 КК України (заява надійшла двічі №№ 49142, 49171).

11.12.2024 сторони у судовому засіданні підтримали доводи своїх апеляційних скарг та заперечували проти задоволення апеляційних скарг опонента.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024, з урахування матеріалів справи, а саме через відсутність в судовій справі матеріалів виконавчого провадження № 74443585 (постанови про арешт коштів) в межах якого оскаржуються дії державного виконавця, керуючись ст.ст.72-77 КАС України, та для повного встановлення обставин у справі, то що передбачено ст.242 КАС України, колегія суддів зобов`язала відповідача надати копію виконавчого провадження № 74443585.

13.12.2024 відповідачем подано через електронний суд копію виконавчого провадження 74443585.

16.12.2024 представник позивача подано заяву про направлення йому скановану копію виконавчого провадження.

Крім того, в той же день, 16.12.2024 представник позивача подано додаткові письмові пояснення, в яких вказано, що внаслідок отримання від відповідача сканованої копії виконавчого провадження, вважає необхідним подати додаткові пояснення, в яких наголошено, що позивачем не отримувалась постанова про відкриття виконавчого провадження, виконавчий документ, який надійшов на виконання до державної виконавчої служби не відповідає вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого мав би бути повернутий без виконання, і просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 16.10.2024 без змін.

17.12.2024 представник позивача подав заяву, в якій наголошено, що зі сканованої копії виконавчого провадження № 74443585, що була надіслана позивачу, вбачається, що державний виконавець станом на 18.03.2024 знав склад рахунку позивача, а саме те, що це кошти позивача як стипендія, пенсія та матеріальна допомога, внаслідок чого у відповідача не було підстав для арешту цих коштів.

Крім того, представник позивача просить ухвалити Окрему ухвалу, якою зобов`язати начальника Борзянського відділу ДВС відкрити дисциплінарне провадження відносно головного державного виконавця Савченко В.М. через порушення положень Закону України «Про виконавче провадження».

17.12.2024 у судовому засідання продовжено термін розгляду справи, через витребування у відповідача додаткових доказів, про що постановлено ухвалу, та сторони підтримали свої апеляційні скарги та заперечували проти задоволення апеляційних скарг іншого учасника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Обставини у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, з оплатним вилученням транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ-21063», д.н.з. НОМЕР_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25.01.2024 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП - змінено. Виключено з постанови суду вказівку на позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років. Виключено з постанови суду посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у сумі 536 гривень 80 копійок та звільнено його від сплати судового збору в сумі 536 гривень 80 копійок.

Враховуючи добровільну несплату ОСОБА_1 штрафу, на виконання постанови суду Борзнянським районним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист.

Вказаний виконавчий лист було прийнято на виконання Борзнянським відділом державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який відкрив виконавче провадження № 74443585 щодо стягнення штрафу в подвійному розмірі - 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн., оскільки правопорушник не сплатив добровільно штраф у встановлені законом строки.

У процесі виконання постанови суду, у межах виконавчого провадження, відповідачем було заблоковано рахунок заявника НОМЕР_2 .

Відповідно до виписки по рахунку/картці НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на даний рахунок були зараховані кошти, в тому числі:

-19.03.2024 року стипендія у розмірі 1510,00 грн.;

-05.04.2024, виплати Пенсійного фонду, пенсія, 1416,60 грн.;

-12.04.2024, матеріальна допомога, 5000 грн., відповідно до рішення Височанської сільської ради № 18-29/VIII у зв`язку зі смертю матері заявника;

-25.04.2024, стипендія, у розмірі 1510,00 грн.;

-07.05.2024, виплати Пенсійного фонду, пенсія, 1 416,60 грн.;

-21.05.2024 року стипендія, у розмірі 1510,00 грн.;

-06.06.2024 виплати Пенсійного фонду, пенсія, 1 416,60 грн.;

-28.06.2024 року стипендія, у розмірі 1510,00 грн.;

-05.07.2024, виплати Пенсійного фонду, пенсія, 1 416,60 грн.

14.05.2024 року відповідачем з рахунку заявника НОМЕР_2 було здійснено звернення стягнення у розмірі 10917,78 грн.

17 червня 2024 року відповідачем з рахунку заявника НОМЕР_2 було здійснено звернення стягнення у розмірі 3926,00 грн.

05 липня 2024 року відповідачем з рахунку заявника НОМЕР_2 було здійснено звернення стягнення у розмірі 1510,00 грн.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частин 1-3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Стаття 242 КАС Укарїни визначає законність і обґрунтованість судового рішення.

1. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено в Законі України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону № № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1, 2 ч.1 ст. Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною1 ст. 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначає строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

1. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII, у разі, якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника.

У разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Статтею 48 Закону № 1404-VIII врегульовані питання порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Так, частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 1404-VIII передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Законом № 1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48 Закону № 1404-VIII).

Частиною першою статті 56 Закону № 1404-VIIІ передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За змістом частини другої та третьої статті 56 Закону № 1404-VIIІ, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Частиною четвертою статті 56 Закону № 1404-VIIІ передбачено, що копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5).

Відповідно до пункту 7 Розділу І Інструкції № 512/5, постанова, як окремий документ, містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.

Якщо постанова надсилається у формі електронного документа, на таку постанову накладається кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Постанови, винесені в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, отримуються стягувачем за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження в рамках інформаційної взаємодії.

У разі, якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.

Інші посадові особи органів державної виконавчої служби у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.

Відповідно до пункту 8 Розділу VIII Інструкції № 512/5, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку/електронного гаманця, на якому знаходяться кошти/електронні гроші, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти/електронні гроші на всіх рахунках/електронних гаманцях боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

За статтею 68 Закону № 1404-VIII, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до частини другої статті 70 Закону № 1404-VIII, розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» за № 2129-ІХ від 15.03.2022 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» із змінами, внесеними згідно із Законами № 2455-IX від 27.07.2022, № 2456-IX від 27.07.2022, № 2468-IX від 28.07.2022; в редакції Закону № 3048-IX від 11.04.2023, доповнено пунктом 10-2.

Пунктом 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України: фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється; юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно; припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації); визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024 та триває на момент розгляду даної адміністративної справи.

Висновки суду.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що правовою підставою для накладання арешту на кошти та інші цінності боржника для примусового виконання виконавчого документа є несплата боржником боргу у добровільному порядку, при цьому, законом встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, і обов`язок банку (фінансової установи) повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.

Вказаний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови) був прийнятий судом першої інстанції до уваги при прийнятті рішення у цій справі.

Матеріалами справи підтверджено, що сума боргу божником не сплачена, і державний виконавець звернув стягнення на грошові кошти позивача як стипендія, пенсія та матеріальна допомога від держави у зв`язку зі смертю члена сім`ї, про що була винесена відповідна постанова.

Вказана обставина апелянтом - відповідачем не заперечувалась і не спростована.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо звернення стягнення на кошти позивача, що знаходились на рахунку в установі банку, де були кошти як пенсія, стипендія та матеріальної допомоги, є правильним, оскільки законом встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту.

Як наслідок, правильним є інший висновок суду першої інстанції щодо зняття арешту з рахунків через протиправність таких дій, оскільки кошти позивача є джерелом його належного існування, крім того у період коли в державі введення воєнний стан, через що, колегія суддів дійшла висновку про доцільність задоволення цих позовних вимог як належний спосіб відновлення порушеного права позивача.

Доводи апелянта-відповідача з приводу того, що відповідачу не було відомо про статус рахунків, тобто про спеціальний режим, не заслуговують уваги, оскільки чинним законодавством передбачено можливість реагування та отримання державним виконавцем певної інформації, в тому числі щодо рахунків, які не підлягають арешту.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, рішення суду по суті без змін.

Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23.10.2024 р. щодо відмови у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення слід зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Отже, приймаючи рішення у справі, а саме про відмову у задоволені прийняття додаткового рішення з приводу судових витрат, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги правовий висновок Верховного Суду - витрати на послуги, надані юристами, які не є адвокатами, відшкодуванню не підлягають (постанова КАС ВС від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15), який, як закріплено ч.5 ст.242 КАС України, є обов`язковим для судів першої та апеляційної інстанції при прийнятті рішень.

Таким чином, апеляційна скарга позивача на ухвалу суду від 23.10.2024 задоволенню не підлягає як необґрунтована і не підтверджена належними доказами, і доводи цієї скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З приводу заяв представника щодо постановлення окремих ухвал, колегія суддів зазначає.

Згідно частин 1-6 стаття 249 КАС України Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Враховуючи матеріали справи та постановлене у цій справі рішення щодо суті позовних вимог, колегія суддів вважає, що достатнім буде задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача без постановлення у справі окремої ухвали відносно державного виконавця.

Інше клопотання з цього питання не ґрунтується на нормі закону, через що не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду, як по суті позовних вимог, так і ухвалу суду, - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст виготовлено 17.12.2024.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2024 р. залишити без задоволення.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії, залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2024 р. залишити без задоволення.

Ухвалу Борзнянського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Борзнянського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк