Рішення

від 17.12.2024 по справі 644/6441/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 644/6441/24

провадження № 2/619/2065/24

Заочне рішення

іменем України

17 грудня 2024 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/6441/24,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

представник позивача: ОСОБА_3 .

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 та стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу. У обґрунтування позову зазначено, що вони перебувають у шлюбі з 07 червня 2008 року, від якого мають неповнолітніх дітей, які проживають з нею та знаходяться на її утриманні. Шлюбно-сімейні відносини між ними припинені, оскільки часто виникали сварки, свідками чого були діти. Відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дітей не надає.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

ОСОБА_1 05.08.2024 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

УхвалоюОрджонікідзевського районного суду м. Харковавід 07.08.2024 справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23.09.2024 справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Дергачівського районного суду Харківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2024 справу № 644/6441/24 розподілено судді Нечипоренко І.М.

Відповідно до ухвали суду від 28.10.2024 цивільну справу №644/6441/24 прийнято до провадження Дергачівського районного суду Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 17.12.2024.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Частиною 3статті 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, яке отримано ним особисто, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України,суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі 07 червня 2008 року, оформивши його у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 87, про що свідчить оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від спільного проживання сторони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір`ю та знаходяться на її утриманні.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).

Частиною 1статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з вимогами ч. 3ст.105СКУкраїни, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

ПроголошенаКонституцією Україниохорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.

Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Зберегти сім`ю сторін не уявляється можливим, тому що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, шлюбно-сімейні відносини припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, яка не бажає перебувати у шлюбі, тому шлюб необхідно розірвати.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Частиною 7 ст. 15 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб. У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Як установлено п. 3 Розділу 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинностіЗаконом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно дост. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону дитинства»,на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Частинами 1, 2 статті 182 СК України встановлені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів та зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність уплатникааліментівінших дітей,непрацездатнихчоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів суд враховує вимоги ч. 1, 2 ст. 182, ст. 183 СК України та вважає можливим стягувати з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку( доходів), але не менше 50% прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, оскільки утримання дитини є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивачку звільнено від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 07 червня 2008 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 87.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.08.2024 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Учасникам справи надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до ч. 5 ст. 272 КПК України.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скаргина рішеннясуду безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заяв про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. М. Нечипоренко