Постанова

від 03.11.2010 по справі 2а-6274/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010 р.                                                                                    № 2а-6274/10/1370  

17 год. 25 хв.

Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючий –суддя                                         Коморний О.І.,

секретар судового засідання                    Романчук Л.В.,

представник позивача                               не прибув

представник відповідача                               Кармелюк Т.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 ТзОВ "Львівське виробниче підприємство "Максан "   

до

 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова   

про

 про скасування податкового повідомлення-рішення ,

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Львівське виробниче підприємство «МАКСАН», звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 лютого 2010 року №0003272300/12789; від 10 лютого 2010 року №0003282300/12790; від 30 листопада 2009 року №0003282300/026858; від 30 листопада 2009 року №0003272300/026857, виставлених відповідачем, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю виставлення вказаних податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 1799059 грн. 85 коп. та податку на додану вартість в розмірі 1271740 грн. 50 коп.

Представник позивача не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач подав заперечення проти позову, просить відмовити в його задоволенні повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, пояснив, що перевіркою товариства з обмеженою відповідальністю «Максан»встановлено завищення задекларованих позивачем показників витрат на придбання товарів у сумі 4231882 грн., оскільки господарські операції по договорах поставки, укладених між позивачем та ТзОВ «Форс-Опт», позивачем і ТзОВ «ТПФ Відаркет», позивачем та ПП ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»безпідставно віднесені платником податків до складу валових витрат. Вважає, що інформація зазначена в первинних документах та податкових накладних про здійснення господарських операцій є недостовірною з огляду на наступне: не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій поставки, місцезнаходження товарно-матеріальних цінностей, участі в таких операціях трудових ресурсів, транспорту та іншого обладнання, які економічно необхідні для виконання такого постачання, що свідчить про відсутність необхідних мов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, участі технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Таким чином позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1057970,5 грн. та безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 1439960 грн. 47 коп.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані сторонами докази у їх сукупності та

в с т а н о в и в:

Відповідачем у період з 26.10.2009р. по 06.11.2009р. проведено планову виїзну перевірку позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Львівське виробниче підприємство «Максан»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт перевірки № 2129/283/23-118/23270601 від 18.11.2009 року (далі Акт перевірки). На підставі вказаного акта відповідачем виставлено податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2009 року  №0003282300/026858 та №0003272300/026857, залишені без змін у результаті апеляційного оскарження податковими повідомленнями-рішеннями від 10 лютого 2010 року №0003282300/026858 та №0003272300/026857.

Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 1057970,5 грн. та за штрафними санкціями 741089,35 грн. і суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 847827 грн. та за штрафними санкціями 423913,5 грн.

Відповідно до Акта перевірки, при встановленні відповідачем достовірності відображених показників у поданих позивачем деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2006 по 30.06.2009р, перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій показників „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 у загальній сумі 10363590 грн. встановлено, що позивач здійснював операції з придбання сушених морепродуктів, брендового одягу, ТМЦ від постачальників ПП «ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані», ТОВ «ТПФ «Відларкет», ТОВ «Форс-Опт»на загальну суму 7210716 гри. без ПДВ, а також попередні оплати на ТзОВ «Форс-Опт»на загальну суму 3152874 грн.

Перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 року в сумі 10363590 грн. встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" всього у сумі 4231882 грн., у тому числі за II квартал 2009 року в сумі 4231882 грн.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем (покупець) укладено договори:

- з ТзОВ «Форс-Опт»(ЄДРПОУ 36074009) (постачальник) - Господарський договір поставки товару від 08.04.2009 № 1 про поставку товару;

- з ПП ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»код ЄДРПОУ 35845034 договір поставки №М-2та№М-3 від 10.04.09:

- з ПП «ТПФ «Відаркет»код ЄДРПОУ 35937575 (постачальник) Господарській договір поставки від 02.04.2009 №М-3 про поставку товару.

Вказані договори схожі за змістом, їх умови ідентичні, і в даних договорах відсутня інформація щодо того, за чий рахунок і чиїми силами здійснюється транспортування даного товару від продавця до покупця.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підтвердження фактичності операцій за вищевказаними господарськими договорами, позивачем долучено до матеріалів справи отримані за перевірений період від ТзОВ «Форс-Опт»прихідні накладні та податкові накладні на товари на загальну суму 3256520,68 грн., в т.ч. ПДВ 542753.44 грн.. отримані за перевірений період від ПП ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»прихідні накладні та податкові накладні на канцтовари та брендовий одяг на загальну суму 861 705,13 грн.. в т.ч. ПДВ 143617,52 грн., отримані за перевірений період від ТОВ ТПФ «Відаркет»прихідні накладні та податкові накладні на сушені морепродукти на загальну сум) 4534633.8 грн., в т.ч. ПДВ 755772,3 грн.

Разом з тим, позивачем суду не надано актів приймання продукції, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, наказів на відрядження працівників, які приймали участь у прийманні продукції у вказані в накладних терміни, в зазначених обсягах від постачальника, доказів її завантажування та перевезення на власні чи орендовані склади позивача, що ставить під сумнів можливість фактичного отримання, відвантаження і доставки від ТзОВ «Форс-Опт», ПП ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»та від ПП ТПФ «Відаркет»вище перелічених товарно-матеріальних цінностей.

З матеріалів справи судом встановлено, що накладні на весь обсяг зазначених у них товарно-матеріальних цінностей отримував, звіряв по якості та кількості директор позивача Чорний А.В..

У матеріалах справи відсутні товарно-транспортні накладні, документи необхідні для перевезення вантажу залізничним транспортом та інші документи, які б свідчили про транспортування вище перелічених товарно-матеріальних цінностей, доказів наявності власних чи орендованих транспортних засобів, а також відсутні договори на завантаження та доставку вказаних товарно-матеріальних цінностей іншими суб'єктами господарювання, договори та акти виконаних робіт по зберіганню придбаних товарів чи оренді складських приміщень у покупця чи іншого суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За змістом частин 4, 5 статті 71 КАС суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.

На виконання закріпленого у ч.4 ст.11 КАС України принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд  вживає передбачені законом заходи,  необхідні  для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи судом витребувано у відповідача додаткові докази правомірності виставлених податкових повідомлень-рішень.

На вимогу суду відповідачем надано:

- Акт ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганськ від 30.04.2010 р. № 672/23/35937575 «Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «ТПФ «Відаркет»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.09 по 31.07.09р.

Вказаним актом зафіксовано відсутність «ТПФ «Відаркет»за юридичною адресою та встановлено безпідставність сформованих податкових зобов’язань з контрагентами, зокрема шляхом виписаної позивачу податкової накладної на суму 1020903,3 грн.

Акт ДПІ в Артемівському районі у м. Луганськ від 05.05.2010 р. № 191/2300/35845034 «Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства ПП ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.07.08 по 31.03.10р.

Вказаним актом зафіксовано відсутність ПП ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»за юридичною адресою та встановлено штучне формування ПП ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані»податкового кредиту з метою надання податкової вигоди іншим контрагентам.

- Акт ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганськ від 30.04.2010 р. № 673/23/36074009 «Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства ТзОВ «Форс-Опт»з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.09 по 31.07.09р.

Вказаним актом зафіксовано відсутність ТзОВ «Форс-Опт» за юридичною адресою та встановлено безпідставність сформованих податкових зобов’язань з контрагентами, зокрема шляхом виписаної позивачу податкової накладної на суму 1647785,95 грн.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року у редакції чинній на час виникнення спірних відносин (далі –Закон № 283/97-ВР), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачене, правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються, (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбаній електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про укладення договорів поставки продукції між позивачем і ТзОВ «Форс-Опт», ТзОВ «ТПФ Відаркет» та ПП ВКФ „Інвест-Сервіс-Компані" без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає в заниженні податку на прибуток, а отже виключає господарський характер понесених із виконанням зазначених договорів витрат, що призвело до порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, в результаті чого ТзОВ ЛВП «Максан»занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся відповідачем на загальну суму 1057970,5 грн.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регулюється Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями (далі –Закон №168/97-ВР).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у разі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Наявність у позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське виробниче підприємство «МАКСАН»»лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ТзОВ «Форс-Опт», ТзОВ «ТПФ Відаркет», ПП ВКФ «Інвест-Сервіс-Компані» податкових накладних, сама по собі не є підставою для  включення визначених у них сум до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

У ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Цей обов‘язок є частиною публічного порядку.

          Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи виставлені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 10 лютого 2010 року №0003272300/12789; від 10 лютого 2010 року №0003282300/12790; від 30 листопада 2009 року №0003282300/026858; від 30 листопада 2009 року №0003272300/026857 на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що такі прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено, відтак вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143,  158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.          В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 08.11.2010р. о 17:00 год.

Суддя                                                       Коморний О.І.