Постанова

від 20.10.2010 по справі 2а-5503/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Микол аїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20.10.2010 р. 11:08 Справа № 2а-5503/10/1470

Миколаївський окружний а дміністративний суд, у склад і головуючого судді Зіньк овського О. А., секретар суд ового засідання Васильєва А. Ю., розглянув у відкритому суд овому засіданні адміністрат ивну справу

за позовом Публічного акціонерного т овариства "ЮГцемент", вул. Пром ислова, 9, смт.Ольшанське, Мико лаївський район, Миколаївськ а область, 57113;

до

треті особи ДПІ в Миколаївському райо ні Миколаївської області, ву л. Веселинівська, 50, м.Миколаїв , 54036;

ТОВ "Компанія Промресурс ЛТ Д", вул.Київський шлях, 79, м.Бори спіль, Київська область, 08300;

про визнання протиправним та скасування податкового пові домлення-рішення від 20.08.2010р. №00003 42301/0;

за участю представників :

від позивача представник: Корх О.С., довіреність №08/07-10 , від 08.07.2010 року;

від відповідача представн ик: Соколик А.Д., довіреніс ть №316/9/10-224, від 15.01.2010, Блажко Л .М., довіреність №9727/9/10-224, ві д 27.09.2010 року;

від третьої особи: Латин іна А.С., довіреність від 18.10.2010 року;

Публічним акціонерним т овариством "ЮГцемент" пред' явлено позов до ДПІ в Миколаї вському районі Миколаївсько ї області з вимогою про визна ння протиправним та скасуван ня податкового повідомлення -рішення від 20.08.2010р. №0000342301/0.

Ухвалою суду від 29.09.2010 року, за клопотанням позивача, в якос ті третьої особи, яка не заявл яє самостійних вимог на пред мет спору на боці позивача бу ло залучено ТОВ "Компанія Про мресурс ЛТД" (код ЄДРПОУ 36311955).

У судовому засіданні предс тавники позивача позовні вим оги підтримали повністю з пі дстав зазначених у позовній заяві, додаткових пояснень т а наданих доказів (а.с.4-12, 73-95 ).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішенн я ДПІ в Миколаївському район і Миколаївської області від 20.08.2010р. №0000342301/0 прийнято у відповід ності до чинного законодавст ва, перевірка позивача прове дена в порядку та у спосіб пер едбачений чинним законодавс твом. (а.с.54-60).

Представник третьої особи підтримав правову позицію п озивача та надав суду необхі дні докази на підтвердження реальності та товарності гос подарських операцій з позива чем (а.с.103-119).

Розглянувши матеріали сп рави, заслухавши пояснення п редставників сторін, досліди вши інші докази в межах позов них вимог, адміністративний суд -

встановив:

16.08.2010 року відповідачем бул о проведено перевірку позива ча, за результатами якої було складено акт №866/23-00293031 про резул ьтати позапланової виїзної п еревірки Публічного акціоне рного товариства “ЮГцемент” (код за ЄДРПОУ 00293031) з питань дос товірності нарахування суми бюджетного відшкодування по датку на додану вартість на р озрахунковий рахунок за трав ень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась за квітень 2010р. (а.с.14-35).

20 серпня 2010 року на підставі з азначеного акту було винесен о податкове повідомлення-ріш ення №0000342301/0 (а.с.13).

Підставою для винесення Ві дповідачем податкового пові домлення-рішення від 20 серпня 2010 року №0000342301/0 є акт про результа ти позапланової виїзної пере вірки Публічного акціонерно го товариства “ЮГцемент” (ко д за ЄДРПОУ 00293031) з питань достов ірності нарахування суми бюд жетного відшкодування подат ку на додану вартість у сумі 15 00000 грн. за травень 2010р. на розрах унковий рахунок (ряд. 25.1 податк ової декларації), яка виникла за рахунок від'ємного значен ня з ПДВ, що декларувалась за к вітень 2010р., в якому відображе но, на думку Відповідача, пору шення з боку Позивача припис ів п.1.8 ст.1, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.1., п п.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 З акону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР в реда кції від 03.04.97р. (Закон про ПДВ) (а.с .20).

Відповідачем було вказано у висновках акту, на порушенн я позивачем пункту 1.8 статті 1, п ідпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункт у 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пунк ту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закон про ПДВ в результаті чого, позивачем завищено суму бюджетного ві дшкодування за травень 2010 рок у в розмірі 1500000грн.

Крім того відповідач вказа в на порушення позивачем пун кту 1.8 статті 1, підпункту 7.2.1 пун кту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7 .4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пу нкту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ в наслідок чого позивачем зави щено залишок від'ємного знач ення, який після бюджетного в ідшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за травень 2010 року у сумі 24888 ,17грн.

В акті (а.с.15-16) також зазн ачено, що за результатами авт оматизованого співставленн я податкових зобов'язань та п одаткового кредиту в розрізі контрагентів позивача за кв ітень 2010 року перевіркою вста новлено розбіжність з контра гентом ТОВ “Компанія Промрес урс ЛТД”, а саме завищення сум и податкового кредиту з ПДВ н а суму 1236396,00 грн., та за бере зень 2010 року в сумі 288 492,17 грн. (яка врахована платником в деклар ації за квітень 2010 року).

В своїх поясненнях відпов ідачем зазначено, що для підт вердження сум податкового кр едиту з ТОВ “Компанія Промре сурс ЛТД” (код за ЄДРПОУ 36311955) до Бориспільської ОДПІ направл ено запит від 30.06.2010 року №6352/7/23-121 дл я проведення невиїзної перев ірки. На момент закінчення пе ревірки відповідачем була от римана відповідь від Бориспі льської ОДПІ Київської облас ті листом від 27.07.10р. №2138/7/23-1/413 де пов ідомлено: “Інспекцією було н аправлено ряд запитів для на дання документів для їх доку ментального підтвердження, в ідповідь на які отримано не б уло. На телефонні дзвінки, за н омерами телефонів, що наведе ні в деклараціях ніхто не від повідає”, було також складен о довідку про не можливість в ручення запиту №9 від 27.07.2010р.

Отже відповідачем зроблен о висновок, що ТОВ “Компанія П ромресурс ЛТД” (третьою особ ою) порушено ст.228 ЦК України що до укладення правочину, який суперечить моральним засада м суспільства, а також порушу є публічний порядок, спрямов аний на заволодіння майном д ержави, дохідної частини бюд жету, а отже є нікчемним. Нікче мний правочин є недійсним в с илу закону, а тому також не ств орює інших наслідків, крім ти х, що пов'язані із його недійсн істю. Таким чином, на думку від повідача, отримані податкові накладні позивачем від трет ьої особи, які задекларовані платником в квітні 2010 року в су мі 1 524 888,17 грн. не є підставою для формування податкового кред иту, та проведення відшкодув ання ПДВ з бюджету, оскільки Б ориспільською ОДШ встановле но відсутність підприємства та посадових осіб за юридичн ою адресою, встановлено сумн ів щодо не здійснення самих г осподарських операцій та як наслідок нікчемність укладе них правочинів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані ст оронами докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд дій шов висновку про обґрунтован ість позовних вимог з наступ них підстав:

В судовому засіданні було д оведено, що протягом березня -квітня 2010 року позивач, на підс таві договорів купівлі-прода жу природного газу №22/02-1ПР від 22.02.2010р. (а.с.73-76), для використа ння у своєї виробничої діяль ності, придбав від постачаль ника ТОВ “Компанія Промресур с ЛТД” природний газ на суму 9 149 329,00 грн., в тому числі ПДВ 152 4 888,17 грн.

Здійснення даної господар ської операції доведено в су довому засіданні відповідни ми первинними документами: а ктами приймання-передачі при родного газу, податковими на кладними, складеними відпові дно до чинного законодавства , платіжними дорученнями (а.с.8 1-90).

Постачання такого специфі чного товару як газ взагалі н е можливе без укладання дого вору на транспортування із с пеціальними уповноваженими підприємствами. З огляду на ц е Позивачем було надано суду договір на транспортування природного газу від 18.03.10р. укла дений між позивачем та ВАТ «М иколаївгаз (а.с.93-95).

Таким чином, суд дійшов висн овку, що всі зобов'язання за до говором №22/02-1ПР виконані належ ним чином: товар поставлений та отриманий, податкові накл адні отримані, оплата грошов ими коштами відбулася, забор гованість перед постачальни ком станом на 30.04.2010р. за отриман ий газ в обліку Позивача не ра хується.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР, на момент вчинення зазн ачених вище правочинів ТОВ “ Компанія Промресурс - ЛТД” бу ла зареєстрована в установле ному Законом про ПДВ порядку в якості платника ПДВ, податк овим органом присвоєно індив ідуальний податковий номер, який використовується для сп равляння цього податку (свід оцтво №100162641 видане Бориспільс ькою ОДПІ 28 січня 2009 року) (а.с. 80).

Отже, згідно підпункту 7.2.6 ст атті 7 Закону №168, ТОВ “Компанія Промресурс ЛТД”, як продавец ь товару, видало податкові на кладні, що стало підставою дл я нарахування податкового кр едиту (а.с.85-90). Також треть ою особою було надано до суду копії відповідних договорів комісії та податкових декла рацій з ПДВ з відміткою Борис польської ОДПІ (а.с.106-119).

Слід також зазначити, що под аткові накладні, отримані ві д ТОВ “Компанія Промресурс Л ТД” мають всі реквізити, пере дбачені підпунктом 7.2.1 Закону №168, а саме: порядковий номер; д ату складання податкової нак ладної; повну назву юридично ї особи; податковий номер пла тника податку; місцезнаходже ння продавця; номенклатуру т оварів; назву покупця; ціну по ставки без врахування податк у; ставку податку та суму пода тку у цифровому значенні; заг альну суму коштів, що підляга ють сплаті з ПДВ.

Номенклатура товару (приро дний газ), що зазначена в вищев казаних податкових накладни х, повністю відповідає (співп адає) номенклатурі товару, що є предметом укладених догов орів на постачання газу.

На підставі наведених вище документів Позивач оприбутк ував товар та, відповідно, збі льшив податковий кредит відп овідних податкових періодів , керуючись вимогами чинного законодавства.

Таким чином, Позивач викона в свої зобов'язання за укладе ними договорами та сплатив к ошти до державного бюджету у повному обсязі з урахування м правомірного податкового к редиту з податку на додану ва ртість.

Відповідачем не наведено ж одного обґрунтованого відпо відними нормами законодавст ва аргументу або доказу, підт верджуючого, що позивачем по рушено норми чинного законод авства.

Відповідно до статті 10 Зако ну України “Про податок на до дану вартість” та статей 1 і 4 З акону України “Про порядок п огашення зобов'язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовими фонд ами” ведення податкового обл іку покладено на кожного окр емого платника податку.

При цьому такий платник нес е самостійну відповідальніс ть за порушення правил веден ня податкового обліку. Зазна чена відповідальність стосу ється кожного окремого платн ика податку і не може автомат ично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його конт рагентів.

Виходячи з наведеного, пору шення, допущені одним платни ком податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за з агальним правилом не впливаю ть на права та обов'язки іншог о платника податків.

В той же час, судом встановл ено, що господарські правові дносини позивача та третьої особи є реальними, товарними , направленими на досягнення економічного ефекту та на от римання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності а бо фіктивності, не суперечат ь інтересам держави, оскільк и були укладені та реалізова ні в рамках законної господа рської діяльності суб'єктів господарювання.

Крім того, з акту перевірк и ДПІ вбачається, що на момент реалізації правовідносин по зивача з контрагентами вони були зареєстровані, як діючі підприємства, суб'єкти підпр иємницької діяльності і плат ники податків.

Слід також зазначити, що від повідно до п.10 Постанови Плену му Верховного Суду України № 9 від 06.11.09р. „Про судову практику розгляду цивільних справ пр о визнання правочинів недійс ними”, згідно з ч.5 ст. 12 ЦК Украї ни, добросовісність набувача майна презюмується. Якщо буд е встановлено, що набувач зна в чи міг знати про наявність п ерешкод до вчинення правочин у, в тому числі і те, що продаве ць не мав право відчужувати м айно, це може свідчити про нед обросовісність набувача.

Пункт 18 зазначеної Постан ови Пленуму Верховного Суду України надає перелік правоч инів, які є нікчемними, як такі , що порушують публічний поря док: такими є правочини, що пос ягають на суспільні, економі чні, соціальні основи держав и, зокрема:

- правочини, спрямовані на в икористання всупереч закону комунальної, державної або п риватної власності;

- правочини, спрямовані на н езаконне відчуження, або нез аконне володіння, користуван ня землею, як основним націон альним багатством, її надрам и, іншими природними ресурса ми;

- правочини щодо відчуження викраденого майна;

- правочини, що порушують пр авовий режим вилучених з обі гу, або обмежених в обігу об' єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об' є ктів права, передбачені інши ми нормами публічного права, не є такими, що порушують публ ічний порядок.

Таким чином, оспорювані пра вочини між позивачем та трет ьою особою щодо придбання та поставки товарів не є нікчем ними по закону, як помилково с тверджує відповідач.

Аналогічна правова позиц ія висловлена в Листі Вищог о адміністративного суду У країни «Про проблемні питанн я застосування законодавств а у справах за участю органів державної податкової служби №1112/11/13-10»від 20.07.2010р. Зазначений ли ст було підготовлено на підс таві аналізу вивчення та уза гальнення причин скасування Верховним Судом України суд ових рішень Вищого адміністр ативного суду України, перег лянутих за винятковими обста винами у 2009 році.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зо крема, коли для цілей оподатк ування операції враховані на підставі удаваних правочині в (наприклад, у випадках невід повідності дійсному економі чному змісту або не обумовле ності розумними економічним и або іншими причинами (цілям и ділового характеру). Про без підставність вимоги щодо бюд жетного відшкодування подат ку на додану вартість можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу (наприклад, нездійсне ння особою, яка значиться вир обником товару, підприємниць кої діяльності). Відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою дл я зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларован ої платником податків.

В той же час судом встановле но (доказів про інше суду не на дано) що у позивача була відсу тня як головна мета одержанн я доходу винятково або перев ажно за рахунок податкової в игоди. Навпаки, було встановл ено намір здійснювати реальн у підприємницьку діяльність .

В судовому засіданні було т акож встановлено, що відпові дач взагалі не досліджував п ід час перевірки реальність та товарність операцій позив ача, документів на підтвердж ення товарності операцій від позивача не вимагав та не дос ліджував. Доказів відсутност і податкових накладних або д оказів відсутності факту опл ати вартості товарів відпові дачем суду не надано.

Суд також дійшов висновку, щ о дії позивача як платника по датку свідчать про його добр осовісність, а вчинені ним го сподарські операції не викли кають сумніву в їх реальност і та відповідності дійсному економічному змісту.

При цьому, не може бути підс тавою для відмови у праві на п одатковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на д одану вартість або для засто сування штрафних (фінансових ) санкцій порушення податков ої дисципліни, вчинені контр агентом платника податку.

Проаналізувавши зміст скл аденого відповідачем акту су д встановив, що висновки про н ікчемність операцій (правочи нів) позивача та його контраг ента є необґрунтованим, оскі льки відповідачем не наведен о жодної підстави та не надан о належних доказів вважати у кладені позивачем угоди - ні кчемними правочинами. Виснов ки відповідачем зроблені без дослідження первинних докум ентів та самих оспорюваних п равочинів. Посилання відпові дача на частини 1, 5 ст.203, ст.215, час тину 1 ст.216 ЦКУ є безпідставним , так як зазначені норми можут ь використовуватися лише при визнанні правочинів недійсн ими у судовому порядку.

Доводи відповідача, що зазн ачені угоди укладені з метою ухилення від оподаткування, штучного створення умов для ухилення від відповідальнос ті за несплату податків, в том у числі і при виконанні спірн их господарських зобов'язань , суд визнає такими, що не знай шли свого підтвердження за м атеріалами справи.

В адміністративних справа х суб' єкт владних повноваже нь повинен надати суду всі на явні у нього документи та мат еріали, які можуть бути викор истані як докази у справі. Від повідач, доказів наявності п евних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вим оги чинного законодавства, у кладаючи спірні правочини, з авідомо діяв з умислом, спрям ованим на досягнення такої м ети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не на дав (ч.4 ст.71 Кодексу адміністра тивного судочинства України ).

Крім того, суд вважає за нео бхідне зазначити, що дії відп овідача свідчать також про п орушення відповідачем Пор ядку оформлення результат ів перевірок з питань дотрим ання податкового, валютного та іншого законодавства, зат вердженого наказом ДПА Украї ни від 10.08.05р. №327, зареєстрованом у в Міністерстві юстиції Укр аїни 25.08.05р. за № 925/11205 (надалі - Пор ядок), а саме підпунктів 2.4.1, 2.4. 2 пункту 2.4 згідно з якими висно вок акту виїзної планової пе ревірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податко вого, валютного та іншого зак онодавства з посиланням на п ідпункти, пункти, статті норм ативно-правових актів, а вияв лені порушення податкового т а іншого законодавства відоб ражаються у гривнях у розріз і податків, зборів та інших об ов' язкових платежів з розби вкою за роками та податковим и періодами, у межах періоду, щ о перевіряється. Аналогічні вимоги до формування висновк ів акту перевірки містяться у пункті 4 Методичних рекомен дацій щодо оформлення матері алів документальних перевір ок суб' єктів господарюванн я - юридичних осіб, а також їх ф ілій, відділень та інших відо кремлених підрозділів та док ументування виявлених поруш ень, затверджених наказом ДП А України від 11.09.08р. №584.

При розгляді справи, судом також встановлено, що виснов ки Акта перевірки не відп овідають вимогам чинного за конодавства, викладені в ньо му обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документ ів та без системного аналізу та викладення порушень вимо г чинного податкового законо давства.

Так, зокрема, відповідно із пунктами 1.3, 1.5, 1.6 Порядку - ре зультати перевірки оформлює ться складанням відповідног о акту. Акт, це службовий докум ент, який не тільки підтвердж ує проведення перевірки фіна нсово-господарської діяльно сті суб' єкта господарюванн я і є носієм доказової інформ ації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб ' єктами господарювання, але він є єдиним передбаченим за коном документом, який повин ен містити систематизований виклад виявлених у ході пере вірки фактів порушення норм податкового, валютного та ін шого законодавства. За резул ьтатами перевірки в акті вик ладаються усі суттєві обстав ини фінансово-господарської діяльності суб' єкта господ арювання, які мають відношен ня до фактів виявлених поруш ень податкового, валютного т а іншого законодавства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративног о судочинства є захист прав, с вобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юриди чних осіб у сфері публічно-пр авових відносин від порушень з боку органів державної вла ди, органів місцевого самовр ядування, їх посадових та слу жбових осіб, інших суб'єктів п ри здійсненні ними владних у правлінських функцій на осно ві законодавства, в тому числ і на виконання делегованих п овноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження ріш ень, дій чи бездіяльності суб 'єктів владних повноважень, а дміністративні суди перевір яють, чи прийняті (вчинені) вон и у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністрат ивного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позо вній заяві, перевіряють їх ві дповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Констит уції України органи державно ї влади та органи місцевого с амоврядування, їх посадові о соби зобов'язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються вимоги та запереч ення, крім випадків, встановл ених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.с т.70 та 71 КАС України належними є докази, які містять інформац ію щодо предмету доказування . Суд не бере до розгляду доказ и, які не стосуються предмету доказування.

Згідно статті 86 КАСУ суд оці нює докази, які є у справі, за с воїм внутрішнім переконання м, що ґрунтується на їх безпос ередньому, всебічному, повно му та об'єктивному досліджен ні та оцінює належність, допу стимість, достовірність кожн ого доказу окремо, а також дос татність і взаємний зв'язок д оказів у їх сукупності.

Частиною 2 статті 71 КАС Украї ни зазначено, що в адміністра тивних справах про протиправ ність рішень, дій чи бездіяль ності суб'єкта владних повно важень обов'язок щодо доказу вання правомірності свого рі шення, дії чи бездіяльності п окладається на відповідача, якщо він заперечує проти адм іністративного позову.

Таким чином, відповідач не д овів суду законність, обґрун тованість та пропорційність прийнятого оскаржуваного рі шення.

За таких обставин, ДПІ в Ми колаївському районі Миколаї вської області безпідставно та неправомірно виключено з і складу бюджетного відшкоду вання суми податкового креди ту податку на додану вартіст ь Позивача за травень 2010 року с уму у розмірі 1524 888,17 грн., прийнят е на підставі Акту оскарж уване податкове повідомленн я-рішення №0000342301/0 від 20 серпня 2010 р оку є протиправним та підляг ає скасуванню.

Відповідно до частини дру гої статті 167 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни у судовому засіданні прог олошені вступна та резолютив на частини постанови.

Відповідно до частини перш ої статті 94 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и якщо судове рішення ухвале не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноваже нь, суд присуджує всі здійсне ні нею документально підтвер джені судові витрати з Держа вного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 К одексу адміністративного су дочинства України, адміністр ативний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити

2. Визнання протиправним та скасування податкового пові домлення-рішення від 20.08.2010 р. №0000 342301/0

3. Присудити за рахунок Держ авного бюджету України на ко ристь Публічного акціонерно го товариства "ЮГцемент" суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає закон ної сили в порядку передбаче ному статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інс танції, якщо інше не встановл ено КАС України, набирає зако нної сили після закінчення с троку подання заяви про апел яційне оскарження, встановле ного КАС України, якщо таку за яву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Постанову може бути оскар жено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подаєт ься до Одеського адміністрат ивного апеляційного суду чер ез Миколаївський окружний ад міністративний суд. Копія ап еляційної скарги одночасно н адсилається особою, яка її по дає, до суду апеляційної інст анції.

Апеляційна скарга подаєт ься протягом десяти днів з дн я її проголошення. У разі прог олошення у судому засіданні вступної та резолютивної час тини постанови, а також прийн яття постанови у письмовому провадженні апеляційна скар га подається протягом десяти днів з дня отримання копії по станови.

Суддя О. А. Зіньковс ький

постанова складена у повн ому обсязі

25.10.2010 р.