Рішення

від 17.12.2024 по справі 501/1964/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 17.12.2024

Справа № 501/1964/24

2-а/501/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області адміністративну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)

предмет тапідстави позову: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 01.04.2024 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, згідно якого просить суд в изнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) про накладання адміністративного стягнення на позивача від 07.02.2024 року №000561.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що вона працює начальником бази технічного обслуговування та ремонту флоту (БТОРФ) філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

В ніч з 26.11.2023 на 27.11.2023 через несприятливі гідрометеорологічні умови (ураганний північно-західний вітер з поривами 30 м/с, хурделиця та падіння рівня води більше одного метра), а також різницю глибин по лівому та правому борту плавмайстерні №557 (далі ПМ №557), що обліковується на окремому балансі «Днопоглиблювальний флот» ДП «АМПУ», відбулося її лягання на грунт лівим бортом, внаслідок чого ПМ №557 отримала пошкодження корпусної частини (зруйновано іллюмінатори), що призвело до надходження всередину води.

07.02.2024 Державною екологічною інспекцією південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі Відповідач) відносно заявника складено протокол №000561 про адміністративне порушення.

Працівником банку, в якому позивач обслуговується як клієнт (відкрито зарплатний рахунок) 21.03.2024 повідомлено про накладення арешту Чорноморським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на кошти позивача.

22.03.2024 державним виконавцем зазначеного ВДВС позивача ознайомлено з постановою Відповідача про накладення адміністративного стягнення від 07.02.2024 року №000561.

Позивач вважає винесену Відповідачем постанову про накладання адміністративного стягнення від 07.02.2024 року №000561 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно посадової інструкції начальника бази технічного обслуговування та ремонту флоту філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України», затвердженої наказом ФДФ ДП «АМПУ» від 20.07.2023 №65-ОП жодних обов`язків щодо вжиття заходів щодо запобіганню будь-якої шкоди судну, людям, плавмайстерням посадовою інструкцію начальника БТОРФ не передбачено.

Позивач вказує в позові, що обов`язок вжиття заходів запобігання завданню будь якої шкоди судну, людям, які перебувають на ньому, а також забрудненню навколишнього середовища покладено не на неї, як начальника БТОРФ, а на шкіпера-механіка та змінного механіка, а в межах підприємства на керівника ДП «АМПУ».

На підставі викладеного, позивач зазначає, що вона не є відповідальною особою за правопорушення, яке їй ставиться в провину Відповідачем.

також, позивач вказує про порушення процедури та строків складання оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Разом з позовом позивачка надала заяву про поновлення строку на оскарження постанови (а.с.70-71), посилаючись на те, що працівником банку, в якому вона обслуговується як клієнт (відкрито зарплатний рахунок) 21.03.2024 їй повідомлено про накладення арешту Чорноморським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на кошти позивача.

22.03.2024 державним виконавцем зазначеного ВДВС позивача ознайомлено з постановою Відповідача про накладення адміністративного стягнення від 07.02.2024 року №000561.

Заявник стверджує, що саме 22.03.2024 вона отримала оскаржувану постанову.

Представник відповідача 17.06.2024 надав до суду заяву про залишення позову без розгляду (а.с.94-99).

Позивач 18.07.2024 надала до суду відповідь на заяву про залишення позову без розгляду (а.с.114-116).

Представник відповідача 23.07.2024 надав до суду відзив на позов (а.с.120-131), просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позовна заява є необґрунтована.

Позивач 29.07.2024 надав до суду відповідь на відзив (а.с.164-170), просить суд відмовити відповідачу у поновленні строку для надання відзиву, задовольнити позов у повному обсязі

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без її участі та задовольнити позов (а.с.171).

Представник відповідача 25.11.2024 надав до суду додаткові пояснення у справі (а.с.179-188), просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматичного розподілу від 07.05.2024 справу розподілено судді Петрюченко М.І. (а.с.85).

Ухвалою судді від 09.09.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом (а.с.86-87).

Ухвалою Іллічівського міського суду від 04.11.2024 заяву Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у поновленні процесуального строку для подання до суду відзиву на позовну заяву залишено без задоволення (а.с.174-176).

Ухвалою Іллічівськогоміського судувід 26.11.2024у задоволенні заяви представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено (а.с.222-223).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень сторін, їх представників та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не порушує основні засади (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої доводи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 755/12623/19.

Також, слід зазначити й про те, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Сторони по даній справі не звертались до суду з клопотанням про розгляд справи за їх участю.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.

Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Отже, суд доходить до висновку про здійснення розгляду справи без виклику сторін.

ІІІ. Обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно посадової інструкції начальника бази технічного обслуговування та ремонту флоту філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» реєстраційний індекс 31-01-04-47/25, затвердженої наказом ФДФ ДП «АМПУ» від 20.07.2023 №65-ОП в обов`язки начальника входять (а.с.9-18):

- контроль правильності технічної експлуатації приміщень, будівель споруд, плавмайстерень (пункт 12 розділу 3 інструкції);

- обов`язок брати особисту участь у розслідуванні нещасних випадків, аварій (пункт 15 розділу 3 інструкції).

Жодних обов`язків щодо вжиття заходів щодо запобіганню будь-якої шкоди судну, людям, плавмайстерням посадовою інструкцію начальника БТОРФ не передбачено.

Згідно посадової інструкції шкіпера-механіка (судового) бази технічного обслуговування та ремонту флоту філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» реєстраційний індекс 31-01-04-47/47, затвердженої наказом ФДФ ДП «АМПУ» від 20.07.2023 №65-ОП в обов`язки шкіпера-механіка (судового) входить (а.с.19-27):

- вжиття заходів запобігання завданню будь якої шкоди судну, людям, які перебувають на ньому, а також забрудненню навколишнього середовища (пункт 1 розділу 3 інструкції);

- організація та контролювати підготовку екіпажу щодо забезпечення живучості судна, водонепроникність корпусу судна, боротьби з пожежею на судні та поведінки в екстремальних умовах (пункт 6 розділу 3 інструкції);

- вживання заходів щодо документального оформлення аварійних подій із судном (пункт 7 розділу 3 інструкції);

- контроль осадки, остійкості та подовжної міцності судна (пункт 9 розділу 3 інструкції).

Згідно посадової інструкції змінного механіка (судового) - помічника шкіпера бази технічного обслуговування та ремонту флоту філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» реєстраційний індекс 31-01-04-47/49, затвердженої наказом ФДФ ДП «АМПУ» від 20.07.2023 №65-ОП в обов`язки змінного механіка (судового) - помічника шкіпера входить (а.с.26-33):

- вжиття заходів запобігання завданню будь якої шкоди судну, людям, які перебувають на ньому, а також забрудненню навколишнього середовища (пункт 1 розділу 3 інструкції).

Згідно протоколу наради при начальнику бази технічного обслуговування та ремонту флоту від 31.07.2023 шкіперу-механіку судновому Ільницькому С. доручено (а.с.36-37):

- заборонити знаходження працівників на ПМ №557, крім приміщень складу та інструментальної комори;

- забезпечено постійний контроль за технічним станом плавмайстерень ПМ №557 та ПМ №635 шляхом регулярних обходів вахтою суднових, службових та виробничих приміщень із здійсненням відповідних записів у вахтовому журналі.

Також пункт 2.1 вказаного протоколу свідчить про відсутність палива на ПМ №557.

Згідно протоколу наради при начальнику бази технічного обслуговування та ремонту флоту від 16.10.2023 заступнику начальника БТОРФ Осієвському О., заступнику начальника БТОРФ з гідротехнічних споруд Могоряну Д. наказано (а.с.38) організувати розміщення спеціалізованої організації на ПМ №557 шляхом прибирання та перенесення товарно-матеріальних цінностей, що знаходиться на плавмайстерні, а саме розбирання та перенесення меблів з верхньої палуби ПМ №557, звільнення кабінетів від майна, перенесення інструментів, металевих заготовок та шкафів з токарного цеху плавмайстерні ПМ №557.

Також звернуто увагу на те, що після розміщення спеціалізованої організації на ПМ №557, доступ всіх працівників БТОРФ до приміщень плавмайстерні буде заборонено.

Відповідно до акту від 27.11.2023 року в період з 16.10.2023 по 27.11.2023 у приміщеннях ПМ №557 розміщувались «підрозділи з охорони важливих державних об`єктів» (а.с.41).

Про відсутність паливно-мастильних матеріалів свідчить акт огляду технічного стану плавмайстерні ПМ №557 від 01.08.2023 (а.с.39-4-).

Відповідно до оперативної інформації Українського гідрометеорологічний центр ДСНС України про складні погодні умови по території України 26-27 листопада 2023 року у зв`язку з впливом активного циклону в Україні, крім західних та східних областей, очікувалось складні погодні умови ІІ (померанчевого) рівня небезпечності: в Одеській області сильні снігопади, приріст снігового покриву 20-30 см, місцями 40-50 см, очікувались хуртовини, снігові замети, на дорогах ожеледиця (а.с.43-44).

В Одеській області очікувалось посилення вітру 25-30 м/с. На акваторії Чорного моря очікувалось посилення вітру до 25-30 м/с; висота хвиль 20-30дм, вдень 26.11.2023 та вночі 27.11.2023 висота хвиль 30-50 дм.

Згідно відповіді Українського гідрометеорологічний центр ДСНС України від 07.12.2023 №01-18/1463 на запит ДП «АМПУ» природні явища 26.11.2023 27.11.2023 відносяться до ІІ рівня небезпечності тобто стихійних метеорологічних явищ, відповідно до «Настанови з метеорологічного прогнозування».

Згідно суднового вахтового журналу ПМ-635/ПМ-557 зафіксовано хронологію подій, що відображено у доповідній записці від 30.11.2023 №3/31-03-03-дп щодо пошкодження ПМ №557 (а.с.45-49):

"..26.11.2023 о 08.00 проведено зміну стоянкової вахти (вахту прийняли змінний механік (судновий) - помічник шкіпера Приймачук І.К. та матрос-моторист ОСОБА_2 ). Зауважень до технічного стану плавучої споруди не було. ПМ №557 була ошвартована кормою до берегоукріплення на території БТОРФ між причалами №23 та №24 металевими ланцюгами, що не потребувало здійснення додаткових заходів по закріпленню зазначеної споруди.

26.11.2023 о 18.30 вітер посилився до 30м/с.

26.11.2023 о 20.00 зафіксовано лягання ПМ №557 на грунт у зв`язку з падінням рівня води, який продовжував падати (рівень води впав від 1 до 1,5 метрів).

ПМ №557 кормовою частиною «сіла» на грунт, а значні пориви вітру та хвилювання води призвели до ударів корпусу о кам`янисте дно.

26.11.2023 о 22.40 на борту ПМ №557 зникло електропостачання; о 23.15 виявлено затоплення носової частини плавмайстерні.

26.11.2023 о 23.23 вахтовий повідомив про аварію на ПМ №557 шкіперу-механіку Ільницькому С.Г...".

З питання надзвичайної ситуації, що виникла 26-27 листопада 2023 року відбулось засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації (далі Комісія).

У відповідь на лист від 13.12.2023 №588/31-01-02/Вих Одеською обласною військовою адміністрацією надано витяг з протоколу №11 засідання Комісії, яким визнано ситуацію, яка склалася в області внаслідок несприятливих погодних умов 26-27 листопада 2023 року, як надзвичайну ситуацію природного характеру (за кодом 20300 метеорологічні НС) за кваліфікаційною ознакою 5, 7, 12, 13 та відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №368, віднесено до надзвичайної ситуації регіонального рівня (а.с.54-56).

Відповідно до наказу ФПФ ДП «АМПУ» від 08.01.2024 №2/31-АГ утворено комісію та проведено внутрішнє розслідування з приводу подій 26-27 листопада 2023 року (а.с.36-37).

Відповідно до наказу ФПФ ДП «АМПУ» від 08.01.2024 №2/31-АГ утворено комісію та проведено внутрішнє розслідування з приводу подій 26-27 листопада 2023 року (а.с.65).

Згідно акту за результатами внутрішнього розслідування від 08.02.1014 року проведено комплексну перевірку та не встановлено наявність людського фактору, невиконання або незадовільне виконання вахтовим персоналом службових обов`язків під час аварійної ситуації(сильний штормовий вітер із снігом, мінусова температура, темний час доби та відсутність будь-якого освітлення) (а.с.57-64).

Враховуючи викладене, до затоплення плавмайстерні та забруднення акваторії призвели стихийні погодні умови (явища) надзвичайного характеру ІІ (померанчевого) рівня небезпечності.

Державною екологічною інспекцією південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) відносно ОСОБА_1 07.02.2024 складено протокол №000561 про адміністративне порушення (а.с.68) та постанову про накладення адміністративного стягнення №000561 від 07.02.2024 року (а.с.67).

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ст.2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом,Законом України"Проохорону навколишньогоприродного середовища" та іншими актами законодавства.

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (ст.18 Водного кодексу України).

За приписами ст.100Водного кодексуУкраїни підприємствам, установам, організаціям і громадянам забороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів, льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток і лиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям, нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами.

За приписами ст.101Водного кодексуУкраїни власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучих та інших споруд на водних об`єктах, а також інші юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечувати охорону вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин.

Згідно ч.1 ст.102 Водного кодексу України, у внутрішні морські води і територіальне море забороняється скидання з суден, засобів для розваг на воді, стаціонарних та плавучих платформ, а також повітряних суден хімічних, радіоактивних та інших шкідливих речовин, радіоактивних або інших відходів, матеріалів, предметів та сміття, що можуть спричинити забруднення моря (крім скидання, що здійснюється відповідно до статті 67 цього Кодексу).

Згідно ст.110Водного кодексуУкраїни порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод.

Статтею 9КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.59-1КУпАП забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п`яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за правопорушення, передбачене ч.1 ст.59-1 КУпАП, настає саме за забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, а тому для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.59-1 встановленню підлягає факт вчинення позивачем саме цих дій та його вина у настанні відповідних наслідків.

Стаття 59КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища.

З метою виокремлення спеціального кваліфікованого складу порушення правил охорони водних ресурсів законодавець доповнив Кодекс статтею 59-1, частина перша якої передбачає адміністративну відповідальність саме за забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил.

Об`єктивна сторона означених правопорушень, тобто зовнішні ознаки та обставини, які характеризують адміністративне правопорушення, є відмінною.

Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого положенням ст.59 КУпАП, полягає у забрудненні і засміченні вод, порушенні водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища. Натомість об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП, полягає у забрудненні і засміченні територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил.

Стаття 242-1КУпАП передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 - 50, 52 - 53-1, 53-3 - 54, 59 - 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78-1, 79, 79-2, статтями 80-83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарних норм), статтями 91-1 - 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п.1 статті 247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 280КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні.

Матеріалами справи встановлено, що згідно посадової інструкції начальника бази технічного обслуговування та ремонту флоту філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» реєстраційний індекс 31-01-04-47/25, затвердженої наказом ФДФ ДП «АМПУ» від 20.07.2023 №65-ОП в обов`язки начальника входять (а.с.9-16):

- контроль правильності технічної експлуатації приміщень, будівель споруд, плавмайстерень (пункт 12 розділу 3 інструкції);

- обов`язок брати особисту участь у розслідуванні нещасних випадків, аварій (пункт 15 розділу 3 інструкції).

Жодних обов`язків щодо вжиття заходів щодо запобіганню будь-якої шкоди судну, людям, плавмайстерням посадовою інструкцію начальника БТОРФ не передбачено.

Згідно посадової інструкції шкіпера-механіка (судового) бази технічного обслуговування та ремонту флоту філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» реєстраційний індекс 31-01-04-47/47, затвердженої наказом ФДФ ДП «АМПУ» від 20.07.2023 №65-ОП в обов`язки шкіпера-механіка (судового) входить (а.с.19-25):

- вжиття заходів запобігання завданню будь якої шкоди судну, людям, які перебувають на ньому, а також забрудненню навколишнього середовища (пункт 1 розділу 3 інструкції);

- організація та контролювати підготовку екіпажу щодо забезпечення живучості судна, водонепроникність корпусу судна, боротьби з пожежею на судні та поведінки в екстремальних умовах (пункт 6 розділу 3 інструкції);

- вживання заходів щодо документального оформлення аварійних подій із судном (пункт 7 розділу 3 інструкції);

- контроль осадки, остійкості та подовжної міцності судна (пункт 9 розділу 3 інструкції).

Згідно посадової інструкції змінного механіка (судового) - помічника шкіпера бази технічного обслуговування та ремонту флоту філії «Днопоглиблювальний флот» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» реєстраційний індекс 31-01-04-47/49, затвердженої наказом ФДФ ДП «АМПУ» від 20.07.2023 №65-ОП в обов`язки змінного механіка (судового) - помічника шкіпера входить (а.с.26-32):

- вжиття заходів запобігання завданню будь якої шкоди судну, людям, які перебувають на ньому, а також забрудненню навколишнього середовища (пункт 1 розділу 3 інструкції).

З аналізу досліджених посадових обов`язків, суд доходить до висновку, що обов`язок вжиття заходів запобігання завданню будь якої шкоди судну, людям, які перебувають на ньому, а також забрудненню навколишнього середовища покладено не на позивача, як начальника БТОРФ, а на шкіпера-механіка та змінного механіка, а в межах підприємства на керівника ДП «АМПУ».

Отже, позивач не є відповідальною особою за правопорушення, яке їй ставиться в провину Відповідачем.

Відповідно до оперативної інформації Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України про складні погодні умови по території України 26-27 листопада 2023 року у зв`язку з впливом активного циклону в Україні, крім західних та східних областей, очікувалось складні погодні умови ІІ (померанчевого) рівня небезпечності: в Одеській області сильні снігопади, приріст снігового покриву 20-30 см, місцями 40-50 см, очікувались хуртовини, снігові замети, на дорогах ожеледиця (а.с.42).

В Одеській області очікувалось посилення вітру 25-30 м/с. На акваторії Чорного моря очікувалось посилення вітру до 25-30 м/с; висота хвиль 20-30дм, вдень 26.11.2023 та вночі 27.11.2023 висота хвиль 30-50 дм.

Згідно відповіді Українського гідрометеорологічний центр ДСНС України від 07.12.2023 №01-18/1463 на запит ДП «АМПУ» природні явища 26.11.2023 27.11.2023 відносяться до ІІ рівня небезпечності тобто стихійних метеорологічних явищ, відповідно до «Настанови з метеорологічного прогнозування» (а.с.43-44).

Згідно суднового вахтового журналу ПМ-635/ПМ-557 зафіксовано хронологію подій, що відображено у доповідній записці від 30.11.2023 №3/31-03-03-дп щодо пошкодження ПМ №557 (а.с.45-49):

"...26.11.2023 о 08.00 проведено зміну стоянкової вахти (вахту прийняли змінний механік (судновий) - помічник шкіпера Приймачук І.К. та матрос-моторист ОСОБА_2 ). Зауважень до технічного стану плавучої споруди не було. ПМ №557 була ошвартована кормою до берегоукріплення на території БТОРФ між причалами №23 та №24 металевими ланцюгами, що не потребувало здійснення додаткових заходів по закріпленню зазначеної споруди.

26.11.2023 о 18.30 вітер посилився до 30м/с.

26.11.2023 о 20.00 зафіксовано лягання ПМ №557 на грунт у зв`язку з падінням рівня води, який продовжував падати (рівень води впав від 1 до 1,5 метрів).

ПМ №557 кормовою частиною «сіла» на грунт, а значні пориви вітру та хвилювання води призвели до ударів корпусу о кам`янисте дно.

26.11.2023 о 22.40 на борту ПМ №557 зникло електропостачання; о 23.15 було виявлено затоплення носової частини плавмайстерні.

26.11.2023 о 23.23 вахтовий повідомив про аварію на ПМ №557 шкіперу-механіку Ільницькому С.Г...".

Вказані обставини підтверджуються копією доповідної записки щодо пошкодження ПМ №557 (а.с.50-51)

З питання надзвичайної ситуації, що виникла 26-27 листопада 2023 року відбулось засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації (далі Комісія).

У відповідь на лист від 13.12.2023 №588/31-01-02/Вих (а.с.52), Одеською обласною військовою адміністрацією надано витяг з протоколу №11 засідання Комісії, яким визнано ситуацію, яка склалася в області внаслідок несприятливих погодних умов 26-27 листопада 2023 року, як надзвичайну ситуацію природного характеру (за кодом 20300 метеорологічні НС) за кваліфікаційною ознакою 5, 7, 12, 13 та відповідно до підпункту 1 пункту 5 Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №368, віднесено до надзвичайної ситуації регіонального рівня (а.с.53-55).

Відповідно до наказу ФПФ ДП «АМПУ» від 08.01.2024 №2/31-АГ утворено комісію та проведено внутрішнє розслідування з приводу подій 26-27 листопада 2023 року.

Згідно акту за результатами внутрішнього розслідування від 08.02.1014 року проведено комплексну перевірку та не встановлено наявність людського фактору, невиконання або незадовільне виконання вахтовим персоналом службових обов`язків під час аварійної ситуації(сильний штормовий вітер із снігом, мінусова температура, темний час доби та відсутність будь-якого освітлення) (а.с.57-65).

Враховуючи викладене, до затоплення плавмайстерні та забруднення акваторії призвели стихийні погодні умови (явища) надзвичайного характеру ІІ (померанчевого) рівня небезпечності.

Разом з тим, державною екологічною інспекцією південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) 07.02.2024 відносно ОСОБА_1 складено протокол №000561 про адміністративне порушення та постанову про накладення адміністративного стягнення .

Аналізуючи всі обставини справи, той факт, що обов`язок вжиття заходів запобігання завданню будь якої шкоди судну, людям, які перебувають на ньому, а також забрудненню навколишнього середовища покладено не на позивача, як начальника БТОРФ та той факт, що затоплення плавмайстерні та забруднення акваторії призвели стихийні погодні умови (явища) надзвичайного характеру ІІ (померанчевого) рівня небезпечності, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, адже об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП України, полягає у забрудненні та засміченні територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок саме скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, встановлених судом на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 38Кодексу Українипро адміністративніправопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Процесуальний строк це встановлений законом проміжок часу, у межах якого учасники провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

При обчисленні строку місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця.

Відповідно пункту 7 частини першої статті 247Кодексу Українипро адміністративніправопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Оскільки встановлення порушення позивачем статті 59-1ч.1Кодексу Українипро адміністративніправопорушення виявлено відповідачем у період 26.11.2023 - 27.11.2023, оскаржувана постанова №000561 про накладення адміністративного стягнення винесена відповідачем 07.02.2024 з порушенням строків визначених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Щодо порядку складання відповідачем протоколу та оскаржуваної постанови, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Словосполучення "на місці вчинення правопорушення", яке вживається у статті 258 КУпАП, та словосполучення "за місцем вчинення правопорушення", вжитого у статті 276 КУпАП, мають різний правовий зміст. Зазначене питання було предметом аналізу Конституційного Суду України у своєму Рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі «Рішення КСУ у справі № 5-рп/2015»).

У п.2.4 мотивувальної частини Рішення КСУ у справі №5-рп/2015 зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні ч.1 ст.276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими особами на місці вчинення правопорушення визначені ст.258 КУпАП, у всіх інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП. Таким чином, на справи про адміністративні правопорушення за ст.59-1КУпАП не поширюються передбачені ст.258КУпАП випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення на місці вчинення правопорушення.

Також, у порушення п.3.4 Інструкції з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерстваохорони навколишньогоприродного середовищаУкраїни від05.07.2004року №264 (далі «Інструкція»), посадова особа при розгляді справи про адміністративні правопорушення не з`ясувала, чи підлягав позивач адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність позивача; чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В графі протоколу щодо розміру заподіяної шкоди державі зазначено, що шкода буде розрахована додатково. З такого запису в протоколі незрозуміло, який саме розмір шкоди було заподіяно державі та чи була така шкода заподіяна взагалі. Однак ця обставина підлягає обов`язковому встановленню.

Таким чином, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.59-1 КУпАП, одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності позивача, передбачених у ст.268 КУпАП, зокрема, права користуватися юридичною допомогою, послугами перекладача, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Крім того, частиною 1 ст.277КУпАП та п.3.2. Інструкції передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст.33 Кодексу).

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні КСУ у справі № 5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Адміністративне правопорушення, передбачене ст.59-1 КУпАП, не належить до категорії справ, в яких стягнення накладаються на місці їх вчинення.

Позивач стверджує в позові, що про те, що:

«..Відповідач має намір притягнути її до адміністративної відповідальності їй не було відомо, будь-яких листів або повісток вона не отримувала.

Керівництво позивача усно надано вказівку приїхати до м.Одеса до відповідача 07.02.2024 року о 10:00 годині для вирішення якогось питання пов`язаного з випадком, що стався під час стихійного лиха 26-27 листопада 2023 року.

Коли вона прибула до Держекоінспекції, вона дізналась, що незважаючи на те, що пройшов час для вирішення питання для притягнення будь-кого до адміністративної відповідальності, відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення №000561 від 07.02.2024 року та винесено паралельно зі складанням протоколу постанову про накладення адміністративного стягнення №000561 від 07.02.2024 року.

Зазначеним протоколом зазначається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 07.02.2024 року в приміщенні Відповідача за адресою його місцезнаходження…».

Такий підхід фактично підтверджується самим державним інспектором, який в протоколі вказав дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Виходячи з аналізу оскаржуваної постанови, розгляд справи носив формальний характер будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було дослідження жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги статей 278, 279 КУпАП.

Відповідно до ч.2, 3 ст.7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є суттєвими, оскільки фактично обмежили право позивача повноцінно приймати участь у розгляді адміністративної справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою, тощо.

Протокол було складено, а постанову винесено у вкрай стислий термін фактично одночасно, що унеможливило здійснення Позивачем будь-яких підготовчих дій для захисту своїх прав та інтересів під час провадження у справі (збір та підготовка доказів, залучення захисника, тощо).

Відповідно до вимог ст.293КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, згідно ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлену судом відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП, а також наявність численних порушень порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушення прав позивача, що призвели до неможливості винести законну, обґрунтовану та справедливу постанову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав їх задоволення у повному обсязі.

Щодо поновлення строку на оскарження постанови, з якою ОСОБА_1 звернулась разом з подачею позову до суду (а.с.70-71), суд керується наступним.

Позивач стверджує в заяві, що 21.03.2024 працівником банку, в якому вона обслуговується як клієнт (відкрито зарплатний рахунок) її повідомлено про накладення арешту Чорноморським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на мої кошти.

22.03.2024 державним виконавцем зазначеного ВДВС мене було ознайомлено з постановою Відповідача відносно неї про накладення адміністративного стягнення від 07.02.2024 року №000561, що підтверджується копією заяви ОСОБА_1 начальнику Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 22.03.2023 (а.с.72).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови позивач її не отримувала.

Тобто саме 22.03.2024 позивачем отримано зазначену вище постанову.

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) про скасування постанови від 07.02.2024 року №000561 винесену відносно неї.

З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 01.01.2024.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/10124/24 винесено ухвалу від 04.04.2024 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (6 станція Люстдорфської дороги, Лінія 12, буд.22, 65114) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано на розгляд Іллічівського міського суду Одеської області (вулиця Праці, 4, Чорноморськ, Одеська область, 68000) (а.с.74-76).

Статтею 289КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч.1 ст.121КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає, що причини пропуску строку для звернення з адміністративним позовом є поважними, а таким чином, необхідно поновити строк позивачу для подання адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.02.2024 №000561 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) закрити.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення з дня його проголошення.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко