Рішення

від 05.12.2024 по справі 514/820/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа №514/820/24

Провадження по справі № 2/514/327/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кравченко П.А.

за участю секретаря судового засідання Мельниченко Н.М.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Бессарабське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа: Тарутинська державна нотаріальна контора Одеської області про визнання недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ, рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 22.12.2016 року № 125- VІІ, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, та визнати права власності в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тарутинського районного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа: Тарутинська державна нотаріальна контора Одеської області про визнання недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ, рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 22.12.2016 року № 125- VІІ, скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, визнати право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, у якому просить суд:

1) визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності ОСОБА_2 , площею 0.15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 »;

2) визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 22.12.2016 року № 125- VІІ «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124755900:02:002:0294»;

3) скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 33698701 від 03.02.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за № 18845146 від 31.01.2017 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0294. Припинити право власності на земельну ділянку площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0294, зареєстроване за ОСОБА_2 ;

4) визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом;

5) визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0294 в порядку спадкування за законом;

6) стягнути з відповідачів на його користь сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем п`ятої черги за законом до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29 червня 2023 року позивач звернувся до Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка складалась, зокрема з: житлового будинку під номером 23/37, (нині 49) розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який належав на правах приватної власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 29.11.1965 року, виданого виконкомом Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області згідно рішення виконкому №18 від 20.11.1965 року. Листом державного нотаріуса Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області від 17.02.2024 року № 162/02-14 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок у зв`язку з неможливістю виготовлення технічного паспорту на будівлю через його руйнування та рекомендовано звернутися до суду. Позивач має намір відновити вказаний житловий будинок та земельна ділянка була передана у ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку згідно рішення Серпневської селищної ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області від 27 лютого 1997 року №32. Вказане рішення Серпневської селищної ради на даний час є чинним та позивач вважає, що має право на спадкування і на земельну ділянку на якій розташований житловий будинок ОСОБА_4 .. За життя ОСОБА_4 не встиг оформити право власності на земельну ділянку. Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки кадастровий номер 5124755900:02:002:0294 площею 0.15 га, за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .. Підставою внесення відповідного запису було рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 22.12.2016 року № 125- VІІ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області. Попередньо рішенням Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0.15 га, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вважає, що вищевказані рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області були прийнятті з порушення діючого законодавства. Крім того, Серпневською селищною радою не були проведені роботи з визначення стану фізичного зносу жилого будинку, за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до порядку, закріпленими у Стандарті Міністерства з питань житлово-комунального господарства України СОУ ЖКГ 75.11-35077234.НННН:2009 "Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків", затвердженому наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 3 лютого 2009 року №21 з прийняттям відповідного рішення, у разі, якщо жилий будинок (приміщення) визнано непридатним для проживання, а саме: про переобладнання для використання в інших цілях або знесення. Тому рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ та від 22.12.2016 року№ 125-VІІ, рішення Серпневської селищної ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області від 27 лютого 1997 року №32 порушує право позивача на спадкування за законом земельної ділянки на якій був розташований вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає відмову державного нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок таким, що порушує його право на спадкування за законом. Що й стало підставою для звернення позивача до суду.

07.06.2024 року від Тарутинської селищної ради надійшов відзив відповідно до якого просять відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача Тарутинської селищної ради на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 8129,50 та послуг з оцінки майна в розмірі 2500 грн. в повному обсязі.

09.07.2024 року від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких, вважає, що позивач вводить суд в оману спотворюючи факти надаючи неповну копію Протоколу Серпневської селищної ради народних депутатів Тарутинського району Одеської області від 27 лютого 1997 року. Заявою поданою до Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області від 13.06.2024 р. з метою визначення технічного стану житлового будинку, який розташований на її земельній ділянці за кадастровим номером 5124755900:02:002:0294, за адресою: АДРЕСА_2 було створено комісію у складі: голова Комісії: начальник відділу містобудування, архітектури, інфраструктури та житлово- комунального господарства - Младінова Ольга Дмитрівна: члени Комісії: Головний спеціаліст з питань комунальної власності - ОСОБА_5 ; Директор КП "Тарутинське БТІ" - Господінова Ганна Миколаївна; Староста селищна Серпневе - Добровольський Володимир Євгенійович. За результатами обстеження технічного стану житлового приміщення від 05 липня 2024 року комісією було складено відповідний акт та зроблений висновок: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває в зруйнованому стані, всі конструктивні елементи будівлі відсутні. Житловий будинок не придатний для подальшого використання за призначенням та відновленню не підлягає. Вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтовані та такими що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явився, на розгляд суду від нього надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі. Позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 під час судового розгляду, заперечувала проти задоволення позовних вимог, вважала, що спірна земельна ділянка була передана їй на законних підставах, про наявність зареєстрованого будинку на вказаній земельній ділянці їй не було відомо. Крім того, зазначила, що нумерація будинків не співпадає. В судове засідання призначене на 05.12.2024 року, відповідач не з`явилася, надала клопотання про відкладення розгляду справи, разом з тим доказів щодо неможливості прибуття в судове засідання відповідач не надала.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. На адресу суду від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області у судове засідання не з`явився. На адресу суду від представника відповідача, надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника Тарутинської селищної ради, просить вирішити згідно чинного законодавства України.

Представник Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області у судове засідання не з`явилася. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 127 зворотня сторінка).

ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_4 , що підтверджується копією рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 січня 2022 року, відповідно до якого встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Серпневе Тарутинського (на цей час Болградський) район Одеської області є рідним братом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Башкалія Бессарабського району Республіки Молдова.

29 червня 2023 року позивач звернувся до Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка складалась, зокрема з: житлового будинку під номером 23/37, (нині 49) розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який належав на правах приватної власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 29.11.1965 року, виданого виконкомом Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області згідно рішення виконкому №18 від 20.11.1965 року. Листом державного нотаріуса Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області від 17.02.2024 року № 162/02-14 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок у зв`язку з неможливістю виготовлення технічного паспорту на будівлю через його руйнування та рекомендовано звернутися до суду (а.с.6,7).

Відповідно до даних інвентаризаційної справи російською мовою «Центральное бюро технической инвентаризации МКХ-УССР начало 16 ноября 1965 г., на домовладение АДРЕСА_1 », яке складається з: житлового будинку, який позначено літерою «А», сарай, який позначений літерою "Б", надвірні спорудження, погреб, який позначений літерою "В", вбиральня, який позначений літерою "Г" власник є ОСОБА_7 (а.с.42-43).

30.05.2024 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 на замовлення ОСОБА_1 складено Звіт про вартість майна житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (Власник: ОСОБА_4 ( нині померлий) та Висновки про вартість об`єкта оцінки.

Згідно акту обстеження об`єкту нерухомого майна, а саме: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 29.01.2024 року, інженером КП "Тарутинське бюро технічної інвентаризації" Дішлі К.Е., в присутності ОСОБА_9 - представника замовника ОСОБА_1 (за довіреністю), проведене обстеження об`єкту нерухомого майна, а саме: житлового будинку АДРЕСА_4 , право власності на який зареєстровано 29.11.1965 року в реєстровій книзі №2 за реєстровим номером 34 за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 29.11.1965 року, виданого виконкомом Серпневської селищної ради згідно рішення №18 від 20.11.1965 року. При обстеженні виявлено, що житловий будинок та господарські будівлі та споруди зруйновані. Виготовити технічний паспорт на вищевказаний будинок немає можливості.

Згідно довідки КП "Тарутинське БТІ" від 20.05.2024 №153/01-04, вбачається, що згідно архівних даних КП "Тарутинське БТІ", до введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (01.01.2013 року). 29.11.1965 року в реєстровій книзі №2 за реєстрованим номером 34 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_5 за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 29.11.1965 року, виданого виконкомом Серпневської селищної ради згідно рішення виконкому №18 від 20.11.1965 року (а.с.39).

Протоколом Серпневської селищної ради народних депутатів від 27 лютого 1997 року, списків громадян АДРЕСА_1 під ОСОБА_4 передано земельну ділянку площею 0,5. (а.с.12)

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 1 Конвенції Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції. Зокрема, право на справедливий суд (стаття 6), право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла (стаття 8).

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам`яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно з положеннями статті 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно вимог статі 349 ЦК Украйни, є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.

Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту знищення житлового будинку на земельній ділянці на час іі відведення у власність ОСОБА_2 , а також обовязкового звернення власника або уповноваженого суб`єкта з заявою про припинення права власності через знищення нерухомого майна.

Рішенням Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0.15 га, за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.10).

Рішенням Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 22.12.2016 року № 125- VІІ, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області (а.с.9).

Рішенням 1 організаційної сесії Серпневської селищної ради ,VІІ скликання від 12.11.2015 р. № 10- VІІ скликання, вирішила змінити назви наступних вулиць Котовського на Осіння (а.с.37).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5124755900:02:002:0294; опис об`єкта площа (га): 0.15, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 03.11.2016, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Відділ Держгеокадастру у Тарутинському районі Одеської області, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_2 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33698701 від 03.02.2017 року ОСОБА_10 , Виконавчий комітет Тарутинської селищної ради Тарутинського району, Одеської області (а.с.8).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (стаття 1222 ЦК України).

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 нього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при чому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (стаття 1265 ЦК України).

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений його власності. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень. (Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, провадження № 14-140цс18).

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багато квартирного), іншу будівлю або споруду), об`єктне завершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

У справі «Пайн Белі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) можна застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Тож, до померлого ОСОБА_4 , з моменту набуття ним права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , правомірно перейшло право й на земельну ділянку, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

За загальним правилом, закріпленим у ч.ч. 1,2 статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 року у справі №318/1274/18, Верховним Судом України в постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 і Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від них.

За змістом ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналізуючи матеріали справи та наведені вище норми законодавства, суд дійшов до висновку, що видані рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності ОСОБА_2 , площею 0.15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 »; рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 22.12.2016 року № 125- VІІ «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянці та надання її у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124755900:02:002:0294», є прийнятим та винесеним з порушенням норм земельного законодавства, що є підставою для визнати їх недійсними.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Оскільки ОСОБА_2 незаконно набула право власності на спірну земельну ділянку, то суд вважає за можливе скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 33698701 від 03.02.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за № 18845146 від 31.01.2017 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0294.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 8 129 гривень 50 копійок, що підтверджується оригіналом платіжної інструкції №ПН93 від 27 травня 2024 року.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволені, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідачів у рівних частках на користь позивача судовий збір в розмірі 8 129 гривень 50 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа: Тарутинська державна нотаріальна контора Одеської області про визнання недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ, рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 22.12.2016 року № 125- VІІ, скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, та визнати права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 23.11.2015 року № 28-VІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності ОСОБА_2 , площею 0.15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ».

Визнати недійсним рішення Серпневської селищної ради Тарутинського району Одеської області від 22.12.2016 року № 125- VІІ «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5124755900:02:002:0294».

Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Тарутинської селищної ради Тарутинського району Одеської області Делік Тетяни Степанівни про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 33698701 від 03.02.2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та запис про право власності за № 18845146 від 31.01.2017 року в Реєстрі права власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0294. Припинити право власності на земельну ділянку площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0294, зареєстроване за ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0.15 га кадастровий номер 5124755900:02:002:0294 в порядку спадкування за законом.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04379226) сплачений судовий збір в розмірі 8 129 (вісім тисяч сто двадцять дев`ять) гривень (п`ятдесят) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.А. Кравченко