Ухвала

від 09.12.2024 по справі 682/604/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 682/604/24

провадження № 61-15368 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Горщаром Богданом Анатолійовичем, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горщар Богдан Анатолійович до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом у якому просила розірвати договір довічного утримання, укладений 14 серпня 2018 року між нею та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Славутського районного нотаріального округу Хмельницької області Артемовою Л. Я. за реєстровим номером № 2513.

2. Славутський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 08 липня 2024 року відмовив у задоволенні позову.

3. Не погоджуючи із вказаним рішенням адвокат Горщар Б. А., як представник ОСОБА_1 , через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», звернувся до суду апеляційної інстанції із відповідною апеляційною скаргою.

4. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху, та надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме, вказав на необхідність апелянту надати докази щодо надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

5. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 липня 2024 року у вказаній справі визнав неподаною і повернув апелянту.

6. Мотивуючи своє рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання вимог ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 жовтня 2024 року на адресу суду поштовим відправленням у паперовому вигляді надійшла заява представника апелянта - адвоката Горщара Б. А., про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надано докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи.

6.1.Проте, подаючи до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у паперовій, а не в електронній формі, апелянт вимоги пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України не виконав, враховуючи те, що представник ОСОБА_1 - адвокат Горщар Б. А., з відповідним обґрунтованим клопотанням до апеляційного суду не звертався і судом не надано дозволу на подання ним до суду заяв в паперовій формі, а в електронній формі зазначена заява на усунення недоліків апеляційної скарги до суду не надходила, тобто подана заява не може бути прийнята до розгляду судом.

7. У листопаді 2024 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Горщаром Б. А., на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційної інстанції з формальних причин, позбавивши ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження та доступу до правосуддя, оскільки докази надсилання копії касаційної скарги з доданими до неї документами було направлено на адресу Хмельницького апеляційного суду засобами поштового зв`язку у зв`язку із неможливістю направлення такого доказу через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» з технічних причин.

8.1.Тобто апелянтом обрано альтернативний спосіб направлення до суду доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а суд апеляційної інстанції вдався до надмірного формалізму.

9. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

10. Статтею 2 ЦПК України, який, зокрема, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

11. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, обов`язковість судового рішення, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 7, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

12. Пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

13. Так, за приписами статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

13.1.Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

13.2.У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

13.3.Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

13.4.Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

14. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

15. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

16. ЄСПЛ зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

17. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою ( рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України»).

18. З наведених норм вбачається, що ЦПК України імперативно зобов`язує учасника справи, при зверненні до суду із заявами по суті справи чи клопотаннями, у випадку подання, зокрема, апеляційної скарги в електронній формі подавати їх виключно в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

19. Альтернативний варіант подання таких процесуальних документів в паперовій формі допускається виключно з дозволу суду.

20. Верховним Судом також взято до уваги, той факт, що як апеляційна скарга так і заява про усунення недоліків апеляційної скарги надсилалися до суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - Горщаровим Б. А., який є адвокатом та представляючи клієнта не міг не знати та не розуміти вказаних вимог ЦПК України.

21. Безперечно, в роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи можуть ставатися технічні збої, які тимчасово унеможливлюють користування певними підсистемами.

22. Проте, пунктом 4 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21, визначено, що власником програмного забезпечення ЄСІТС є держава в особі Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України). ЄСІТС працює на базі основного та резервного (резервних) центрів обробки даних. Організаційне та фінансове забезпечення створення і функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС здійснює ДСА України, яка несе відповідальність за їх належне функціонування та забезпечення захисту інформації.

23. Частиною другою статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

24. Частина перша статті 44 ЦПК України також вказує на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

25. Також, статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

26. Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь?які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

27. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

28. З оскаржуваної ухвали Хмельницького апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року не вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Горщаров Б. А., звертався до суду апеляційної інстанції з проханням надати дозвіл на подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги в паперовій формі у зв`язку із неможливістю подати такі документи через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», зокрема, через технічний збій системи, як і не надавалися будь-які докази на підтвердження такої неможливості.

29. Такі докази не долучені заявником і до касаційної скарги.

30. ЄСПЛ у своєму рішенні від 20 лютого 2014 року у справі «Шишкова проти Росії» зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

31. Крім цього норми ЦПК України вказують на те, що повернення, зокрема, апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

32. Таким чином необґрунтованими є доводи касаційної скарги стосовно неправомірності рішення суду апеляційної інстанції, яке позбавляє ОСОБА_1 доступу до правосуддя.

33. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

34. Таким чином, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення і виповідає висновкам Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником - адвокатом Горщаром Богданом Анатолійовичем, на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горщар Богдан Анатолійович до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров