Ухвала

від 17.12.2024 по справі 354/1216/13-ц

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/1216/13-ц

Провадження № 2/354/20/24

У Х В А Л А

17 грудня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

прокурора Чернописької Г.О.

представника позивача Чаплінської О.В.

представника відповідача адвоката Масюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Масюк Людмили Михайлівнипро відвід судді у цивільній справі за позовом прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради від 13.10.2009 року, визнання недійсними актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок у державну власність в особі Карпатського національного природного парку,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 12.05.2021 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 17.12.2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Масюк Л.М. подала письмову заяву та заявила відвід головуючій судді Ваврійчук Т.Л. В обґрунтування заявленого відводу зазначено, що представником відповідача заявлялося клопотання про виклик судових експертів з детальним обґрунтування необхідності такого виклику, оскільки адвокатами знайдені помилки та невідповідності у документах, ознаки неналежної експертизи, яка лягла в основу даного позову, що зумовило подання вказаного клопотання для з`ясування всіх обставин справи та перевірки їх належними та допустимими доказами. Упередежність судді полягає у ігноруванні процесуальним законодавством, недотриманні принципу повного та всебічного дослідження доказів, незабезпеченні об`єктивного розгляду справи. Про існування підстав для відводу стороні відповідача стало відомо у даному судовому засіданні, а тому відвід заявляється у відповідності до абзацу 2 частини 3 ст.39 ЦПК України. Із урахуванням висновків Європейського суду з прав людини, положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та Бангалорських принципів поведінки суддів, норм Кодексу суддівської етики відмова суду у виклику та допиті експертів свідчить про відверте уникнення судом процесуальних дій, передбачених ЦПК України з метою встановлення об`єктивної істини у справі та є несумісною з принципами діяльності справедливого, безстороннього суду, що викликає обґрунтовані сумніви у безсторонності суду та є підставою для відводу судді.

Прокурор у судовому засіданні щодо задоволення заяви про відвід судді заперечив, посилаючись на те, що відповідно до вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода із процесуальним рішенням судді, а в даному випадку щодо відмови у задоволенні клопотання про виклик судових експертів не може бути підставою для відводу судді. Окрім цього, вказана заява подана із пропуском визначеного ст.39 ЦПК України строку.

Представник позивача Карпатського НПП у судовому засіданні вказала, що підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні. Відповідно до вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода із процесуальним рішенням судді не є підставою для відводу судді. У ході судового засідання судом відмовлено у задоволенні ряду клопотань представника відповідача, після чого представником подано заяву про відвід. У даному випадку вбачається зловживання стороною своїми процесуальними правами, про що свідчить подання великої кількості заяв та клопотань, які подані на стадії судового розгляду по суті, оскарження в апеляційному порядку ухвал суду, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, що спрямоване на затягування судового розгляду.

Заслухавши думку сторін та їх представників, дослідивши мотиви, наведені у заяві про відвід суд прийшов до наступних висновків.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36,37 ЦПК України.

У відповідності до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу(самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу-ч.2 ст.36 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляду справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

У відповідності до ч.2 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою ст.39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У відповідності до положень ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обовязків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Положення ст.ст.36,37 ЦПК України визначають вичерпний перелік підстав для відводу(самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв`язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.

При цьому слід зазначити, що самого лише сумніву в неупередженості чи об`єктивності судді недостатньо для його відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву. Натомість, позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування обставин, які викликають реальний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів.

Оскільки заява представника відповідача Горячого Б.М. про відвід судді не підпадає під дію пунктів 1-4 ч.1 ст.36, ст.37 ЦПК України та подана на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України на відповідача покладений обов`язок доведення обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні обставини, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

Разом з тим, у поданій заяві про відвід судді не наведено та не надано жодного доказу існування обставин, які б свідчили про те, що головуюча суддя у справі прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи та викликали реальний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в контексті статей 36 та 37 ЦПК України та норм Бангалорських принципів поведінки суддів, а всі доводи представника відповідача зводяться фактично до незгоди із процесуальними рішеннями судді.

Із врахуванням вищенаведеного, проаналізувавши подану заяву про відвід та її мотиви, враховуючи те, що незгода із процесуальним рішенням судді не може слугувати підставою для його відводу, суд приходить до переконання, що у задоволенні вказаної заяви про відвід судді слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 14, 33, 36-40, 41 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Масюк Людмили Михайлівнипро відвід судді у цивільній справі за позовом прокурора міста Яремче в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради від 13.10.2009 року, визнання недійсними актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок у державну власність в особі Карпатського національного природного парку-відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК